Постанова

від 20.05.2013 по справі 5010/1494/2012-13/94

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа № 5010/1494/2012-13/94

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Скрипчук О.С.

за участю представників:

від позивача - Чебан Т.П. - представник;

від відповідача - Яськів Н.М., Зайдель І.Р. - представники;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н та б/ дати Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав», м. Київ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.13

у справі № 5010/1494/2012-13/94

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав-Електро», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості у розмірі 214 374,59 грн.

Присутнім представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до протоколу від 10.04.13 розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 5010/1494/2012-13/94 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13 у склад колегії для розгляду справи № 5010/1494/2012-13/94 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.13 апеляційну скаргу у справі № 5010/1494/2012-13/94 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 30.04.13.

У судовому засіданні від 30.04.13 було оголошено перерву до 20.05.13.

Розпорядженням голови суду від 20.05.13 внесено зміни до складу колегії для розгляду справи № 5010/1494/2012-13/94, замість судді Малех І.Б. введено суддю Скрипчук О.С. у зв'язку з чим розгляд справи розпочато спочатку та закінчено прийняттям постанови.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.13 у справі № 5010/1494/2012-13/94 (суддя Шкіндер П.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції ТОВ «Будівельна компанія «Ярослав» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.13 у справі № 5010/1494/2012-13/94 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги наступне:

- виконання робіт з тимчасового живлення та освітлення корпусу вагончика, що підтверджує відповідач актом виконаних робіт за вересень 2010 року не було передбачено умовами договору та договірною ціною, даний акт та довідку ф. КБ-3 позивач не отримував;

- електронне листування, подане позивачем, не містить обов'язкових реквізитів без яких електронні документи не мають юридичної сили;

- у вартість прийнятих та вже оплачених робіт відповідно до договірної ціни та актів виконаних робіт, що підписані між сторонами, загальновиробничі витрати, про які йде мова в акті за вересень 2010 року, є включені та оплачені позивачем;

- умовами договору субпідряду не передбачено прямої заборони вимагати повернення надлишково сплачених коштів до визначення кінцевої ціни договору;

- відповідач отримав у користування кошти на суму 182 773,91 грн. без належних на те підстав, ці кошти своєчасно ним не були повернуті, він продовжує ними користуватися, що по своїй суті є комерційним кредитом (позикою).

Відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні навели свої доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 20.05.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.13 у справі № 5010/1494/2012-13/94 підлягає скасуванню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.10 між ТОВ «Будівельна компанія «Ярослав» (генпідрядник) та ТОВ «Станіслав-Електро» (субпідрядник) укладено договір № 05/08-2010, за умовами якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню електросилових та освітлювальних мереж 0,4 Кв на об'єкті «Добудова обласного психоневрологічного диспансеру в м. Суми», а генпідрядник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх (надалі по тексту - договір).

Згідно з п.п. 2.1., 2.5. договору загальна ціна договору визначена динамічною договірною ціною, а кінцева ціна договору, окремих робіт та обладнання визначається за результатами перевірок КРУ та іншими контролюючими органами.

З вартості виконаних робіт Генпідрядник утримує 5% за надані послуги генпідряду.

Відповідно до п. 5.1 договору генпідрядник перераховує субпідряднику передплату на придбання матеріалів та обладнання в розмірі від 30 % від вартості робіт за договором.

Закінчення робіт - 20.12.10, за умови стабільного та своєчасного фінансування будівництва об'єкту, в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 3.2. договору).

Відповідно до умов укладеного договору позивач на підставі платіжних доручень від 21.08.10 № 140 на суму 500 000 грн.; від 27.08.10 № 164 на суму 500 000 грн.; від 30.08.10 № 190 на суму 700 000 грн.; від 19.10.10 № 308 на суму 500 000 грн.; від 29.10.10 № 341 на суму 500 000 грн.; від 19.11.10 № 447 на суму 900 000 грн.; від 10.12.10 № 662 на суму 500 000 грн.; від 24.01.11 № 955 на суму 951 042, 02 грн., сплатив на рахунок відповідача грошові кошти на суму 5 051 042, 02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору сторони коригували розмір належних платежів та обсяг і перелік виконаних робіт.

Відповідно п. 5.5 договору генпідрядник при розрахунках з субпідрядником утримує з вартості виконаних робіт за надані послуги ген підряду кошти в розмірі 5 % від вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідачем було виконано роботи на загальну суму 4 968 969,83 грн., що підтверджується актами виконаних робіт ф. КБ2-в та актами на монтаж обладнання, довідками ф. КБ-3 за жовтень 2010 року на суму 960 816,84 грн., листопад 2010 року на суму 1 930 618,01 грн., за грудень 2010 року - на суму 2 077 534,98 грн.

Акти виконаних робіт на підтвердження вартості виконаних робіт на суму 4 968 969,83 грн. підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень. Даний факт сторонами не заперечується.

Крім того, відповідно до п. 5.5. між сторонами було підписано акти здачі-приймання наданих генпідрядником послуг від 29.10.10, від 30.11.12, від 31.12.10 на суму 248 448,49 грн.

З урахуванням виникнення взаємної заборгованості на підставі ст. 601 ЦК України сторони провели зарахування заборгованості, про що були підписані акти зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 248 448,49 грн. (Т. ІV, а.с. 101,102,103). Даний факт сторонами не заперечується.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про те, що сплативши відповідачу кошти на суму 5 051 042, 02 грн. та прийнявши від відповідача виконання робіт на суму 4 720 521,34 - враховуючи зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 248 448,49 грн. (4 968 969,83 грн. - 248 448,49 грн.), ним було надлишково сплачено кошти на суму 330 520,68 грн.

Про помилковість суми, перерахованої позивачем, відповідач був повідомлений листом від № 23 від 04.02.11, на виконання якого відповідач 08.02.11 частково повернув позивачу кошти на суму 195 306,37 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку від 08.02.11 (Т. ІV, а.с. 110).

Також, судом встановлено факт зменшення вартості виконаних відповідачем робіт на суму 47 559,60 грн., що підтверджується актами ф. КБ-2в за серпень 2011 року на суму 33 352,80 грн. та січень 2012 року на суму 14 206,80 грн., які підписані сторонами. При цьому, суд звертає увагу, що дане зменшення вартості робіт відбулося після проведення позивачем останнього платежу по платіжному дорученню № 955 від 24.01.11.

Таким чином, на думку позивача, сума коштів безпідставно отриманих відповідачем за станом на момент звернення з позовом до суду складає 182 773,91 грн., з яких 135 214,31 грн. - залишок неповернутої переплати та 47 559,60 грн. - сума, на яку зменшилась вартість виконаних субпідрядником робіт, внаслідок проведення коригування обсягів виконаних робіт, та підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 17 745,16 грн. процентів за користування чужими коштами, 6 959,60 грн. - 3 % річних, 6 895,92 грн. інфляційних витрат.

Відповідач заперечуючи проти позову, зазначає про те, що правовою підставою набуття цих коштів є договір від 05.08.10 № 05/08-2010, який у пункті 5.1. встановлює, що генпідрядник перераховує субпідряднику передплату на придбання матеріалів або обладнання у розмірі від 30% від вартості робіт за договором. Таке призначення цих коштів визначив і сам позивач, коли в графі призначення платежу в платіжному дорученні вказав «Авансовий платіж за будівельно-монтажні роботи згідно договору 05/08-2010 від 05.08.10».

Крім того, відповідач вказує на те, що на виконання договірних зобов'язань по договору з часу його підписання та до 31.12.10 ТОВ «Станіслав-електро» виконало роботи вартістю 5 104 184,14 грн., з них роботи на суму 4 968 969,83 грн. - 47 559,60 грн. = 4 921 410,23 грн. вказані позивачем у позовній заяві, а також наступні роботи на суму 135 214,31 грн., з яких: - тимчасове живлення та освітлення корпусу та вагончика (локальний кошторис 4-5-1 на Електроосвітлення) на суму 122 514,25 грн.; заправка дизельгенератора, дизельне паливо на суму 2 773,2 грн., підтверджено актом приймання виконаних робіт за грудень 2010 року, підписаним позивачем та ТОВ «Станіслав-електро», - монтаж лічильника ЕN8 134.41.4 на суму 3 500 грн. та монтаж лічильника СТК-3 05 Q2Н на суму 6 426,86 грн., що підтверджено Актом на монтаж обладнання трансформаторної підстанції від 30.11.10, підписаним позивачем та ТОВ «Станіслав-електро».

Роботи щодо тимчасового живлення та освітлення корпусу вагончика, як зазначає відповідач, підтверджуються Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, підписаним ТОВ «Станіслав-електро», видатковою накладною від 29.09.10 про придбання встановленого обладнання та використаних матеріалів, а також копії наказів ТОВ «Станіслав-електро» від 20.08, 31.08, 01.10 2010 року про направлення у відрядження працівників для виконання вказаних у Акті робіт та роздруківка поштової Інтернет-скриньки ТОВ «Станіслав-електро» про направлення позивачу примірника Акту приймання виконаних робіт по тимчасовому живленню.

Місцевий господарський суд з врахуванням цих доводів відповідача дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Проте, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду з таким висновком частково не може погодитися з огляду на наступне:

Позивач, звертаючись з позовом до суду, зазначає, що сума боргу відповідача за станом на момент звернення з позовом до суду складає 182 773,91 грн., з яких 135 214,31 грн. - залишок неповернутої переплати та 47 559,60 грн. - сума на яку зменшилась вартість виконаних субпідрядником робіт, внаслідок проведення коригування обсягів виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та з вищевикладених обставин справи, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, на який покликається відповідач та, до якого включені роботи по зовнішньому освітленню корпусу та вагончика згідно локального кошторису 4-5-1 на електроосвітлення, підписаний в односторонньому порядку - ТОВ «Станіслав-електро» (Т. V, а.с. 90-93).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з п. 6.1. договору субпідрядник, не пізніше 22 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представникові генпідрядника підписані субпідрядником Акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3) в трьох екземплярах та по одному екземпляру - в електронній формі.

Доказів надіслання акту приймання виконаних робіт з вересень 2012 року на адресу позивача відповідачем не подано, як і не подано суду мотивів відмови позивача від підписання такого акта.

Можливість направлення екземпляру такого акту на поштову інтернет-скриньку позивача не звільняє відповідача від виконання взятого на себе договірного зобов'язання в частині передання уповноваженому представникові генпідрядника Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Крім того, довідка про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3) на суму 122 514,25 грн. відповідачем складена не була.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт № 4-5 за вересень 2010 року, на який посилається відповідач, стосується тимчасового живлення та освітлення на тимчасових спорудах. Відповідно до пп. 3.1.14.1 ДБН Д.1.1-1-2000 тимчасові будівлі та споруди - це виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні будівлі та споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва. Тимчасові будівлі та споруди бувають титульні та нетитульні. Витрати зі спорудження, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення нетитульних тимчасових споруд враховуються як загальновиробничі витрати.

Крім того, до загальновиробничих витрат у будівництві відносять витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт, які неможливо в момент їх виникнення безпосередньо віднести на конкретний об'єкт витрат.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року та погодженої між сторонами договірної ціни на будівництво об'єкта, загальновиробничі витрати були визначені сторонами згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 та включені до цих актів, і в подальшому оплачені позивачем у повному обсязі.

Крім того, як вбачається з листа управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації від 14.02.13 за вих. № 03-08/122, роботи по тимчасовому живленню та освітленню будівельного майданчика корпусу психоневрологічного диспансера виконувались ТОВ «Станіслав-електро», кошти за виконані роботи генпідряднику ТОВ «Будівельна компанія «Ярослав» виплачені в повному обсязі, в тому числі і за роботи по тимчасовому живленню та освітленню будівельного майданчика саме в складі загальновиробничих витрат (Т. V, а.с. 85).

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивач фактично прийняв роботи, зазначені в акті за вересень 2010 року, як окремі роботи, але відмовився документально оформити факт їх виконання, є голослівними та не підтверджені належними доказами. Щодо доводів відповідача стосовно зазначеного листа УКБ Сумської ОДА, то суд апеляційної інстанції зазначає, що управління в даному листі підтвердило факт оплати генпідряднику ТОВ «Будівельна компанія «Ярослав» коштів за виконані роботи, в тому числі і за роботи по тимчасовому живленню та освітленню будівельного майданчика в складі загальновиробничих витрат.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення 122 514,25 грн., оскільки виконання підрядних робіт на цю суму підтверджується актом за вересень 2010 року, підписаним відповідачем в односторонньому порядку, видатковою накладною від 29.09.10 про придбання встановленого обладнання та використаних матеріалів, копіями наказів відповідача про направлення у відрядження працівників для виконання вказаних у цьому акті робіт та роздруківки поштової інтернет-скриньки відповідача про направлення позивачу примірника акту за вересень 2010 року, є таким, що суперечить нормам матеріального права, які застосовуються до спірних правовідносин. Таким чином, рішення суду в частині відмови в позові щодо стягнення 122 514,25 грн. підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з актів приймання виконаних будівельних робі за серпень 2011 року та січень 2012 року між сторонами відбулося коригування цих актів - виключення виконання окремих робіт на суму 33 352,8 грн. та 14 206,8 грн. відповідно (Т. ІV, а.с. 80-86). Дані акти підписані представниками сторін без зауважень, про ці обставини зазначає і сам відповідач у відзиві на позовну заяву (Т. V, а.с. 41-44).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів на суму 47 559,60 грн. внаслідок зменшення вартості підрядних робіт, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі укладено договір субпідряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення (Даної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.01.13 у справі № 5006/18/13/2012).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 745,16 грн. процентів за користування чужими коштами, 6 959,60 грн. - 3 % річних, 6 895,92 грн. інфляційних витрат є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача решти суми заборгованості - 12 700,06 грн., то місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позову в цій частині, оскільки виконання підрядних робіт на цю суму підтверджується актом приймання виконаних робіт за грудень 2010 року на суму 2 773,2 (заправка дизельгенератора, дизельне паливо); актом на монтаж обладнання трансформаторної підстанції від 30.11.10 на суму 3 500 грн. та 6 426,86 грн. (монтаж лічильника ЕN8 134.41.4 та монтаж лічильника СТК-3 05 Q2Н), підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень, але помилково не включених в помісячні акти виконаних робіт.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача 170 073,85 грн. (122514,25 грн. + 47 559,60 грн.), а рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові щодо стягнення 170 073,85 грн. - скасуванню.

Відтак, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.13 у справі № 5010/1494/2012-13/94 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення 170 073,85 грн.

В цій частині прийняти нове рішення - позов задоволити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав-Електро» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 33859527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, кім. 1115, код ЄДРПОУ 35380551) 170 073,85 грн.

3. В решті рішення суду залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав-Електро» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 33859527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, кім. 1115, код ЄДРПОУ 35380551) 3 401,48 гр. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав-Електро» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 33859527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, кім. 1115, код ЄДРПОУ 35380551) 1 700,74 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.05.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Скрипчук О.С.