Рішення

від 26.02.2013 по справі 5011-30/15848-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/15848-2012 26.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал»

Про стягнення 40 929,22 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Дорошенко Ю.Ю. представник за довіреністю № 01/11 від 01.11.12.

Від відповідача: Шульга А.В. представник за довіреністю № б/н від 10.12.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» (далі - відповідач) про стягнення 40 929,22 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідачем, в порушення умов Договору № 1/08-2011 від 30.08.11. операційної оренди нежитлового приміщення, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати, внаслідок чого у останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 40 929,22 грн., що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.12. порушено провадження у справі № 5011-30/15848-2012, розгляд справи призначено на 27.11.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та з огляду на подане відповідачем клопотання, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 11.12.12.

В судовому засіданні 11.12.12. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Алютал» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 11.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.01.13.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному, розгляд справи № 5011-30/15848-2012 призначено на 05.02.13.

04.02.13. від позивача та від відповідача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 05.02.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 26.02.13.

25.02.13. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 26.02.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.13. проти позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/15848-2012.

В судовому засіданні 26.02.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.11. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір № 1/08-2011 від 30.08.11. операційної оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.01.12.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 56,00 кв.м та офісне приміщення загальною площею 20,00 кв.м, виробниче приміщення загальною площею 190,00 кв.м, що розміщене за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 5 та знаходиться на балансі Орендодавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами Договору та акту приймання-передачі майна. Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору, орендовані приміщення були передані позивачем відповідачу на підставі відповідних актів приймання-передачі.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 Договору з 30.08.11. по 29.08.13. включно, але у будь-якому випадку до повного розрахунку між сторонами.

Приписами п. 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.01.12.) встановлено, що загальна сума орендної плати становить 14 683,20 грн.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі, до 10 числа кожного місяця сплачувати орендну плату та надавати Орендодавцеві інформацію про її перерахування (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 3.6 Договору, оплата послуг з оренди здійснюється на підставі наданих Орендодавцем рахунків шляхом безготівкового перерахування Орендарем грошових коштів та розрахунковий рахунок орендодавця.

При цьому, в матеріалах справи наявні акти надання послуг з вересня 2011 р. по червень 2012 р. за Договором, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Пунктами 2.3, 2.4 Договору сторонами погоджено, що в разі припинення Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому п. 2.1 Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Судом встановлено, що Договір припинив свою дію за взаємною згодою сторін 13.09.12., про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди.

Вказане спростовує доводи відповідача стосовно того, що послуги оренди надавались до 13.08.12.

При цьому, твердження відповідача стосовно завдання йому позивачем майнової шкоди не є предметом розгляду даної справи та не доведені належними доказами, внаслідок чого не беруться судом до уваги.

Стосовно зарахування зустрічних позовних вимог заявою від 10.12.12., на яку посилається відповідач, суд відзначає наступне.

Окремим способом припинення правовідношення є зарахування (ст. ст. 603, 604, 605 ЦК України).

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.

Таким чином, за змістом статей 203 ГК України, 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Зарахування є односторонньою угодою, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми, на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду (вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.06. у справі № 8/600).

При цьому, судом враховано, що позивач вимогу відповідача про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютал» за завдану майнову шкоду не визнав, як не визнав відповідач наявність заборгованості перед позивачем за оренду приміщення за Договром, в зв'язку з чим між сторонами існує спір щодо заборгованості в розмірі 40 929,22 грн., а направлення відповідачем заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє відповідно до закону його обов'язку щодо своєчасного перерахування грошових коштів за оренду приміщення за Договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» виникла заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, відповідач має сплатити позивачу грошові кошти за оренду приміщення за Договором до дати повернення приміщення з оренди в розмірі 40 929,22 грн. (з врахуванням часткового погашення відповідачем наявної в нього заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної за Договором не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 40 929,22 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютал» (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, б. 4/2, кім. 7; ідентифікаційний код 37832582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Калова, б. 5; ідентифікаційний код 31257045) 40 929 (сорок тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 22 коп. - основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.13.

Суддя Т.М. Ващенко