Постанова

від 31.01.2013 по справі 2а-5547/10/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 р. (15:21) Справа №2а-5547/10/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

представника позивача - Науменко Д.В., довіреність № 58/01-07 від 01.09.2013 року,

експерта - Келепко Д.О., посвідчення № 22 від 24.07.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо скасування податкових повідомлень-рішень:

№0000811502/0 від 26.10.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 10% в сумі 61977,11 грн.,

№ 0000801502/0 від 26.10.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 20% в сумі 55976,02 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.04.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Заявою від 28.09.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим:

№0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року,

№ 0000801502/0 від 26.10.2009 року, № 0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2011 року провадження по справі поновлено з 20.09.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2011 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У зв'язку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2012 року провадження по справі поновлено з 16.02.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.02.2012 року провадження по справі зупинено до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою від 27.09.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.12.2012 року провадження по справі поновлено з 10.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.01.2013 року первинного відповідача по справі замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 31.01.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Правова позиція позивача обґрунтована помилковістю висновків відповідача щодо суми податкового боргу підприємства на момент проведення перевірки. Так, згідно з довідкою, підписаною начальником Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим, заборгованість підприємства станом на 01.06.2009 року становила 203982,00 грн. Вказана сума заборгованості була анульована на підставі договору № 193/9 від 31.07.2009 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 193. Зобов'язання по деклараціям з податку на додану вартість за червень та липень 2009 року сплачені підприємством своєчасно. Таким чином, податковим органом необґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 31.01.2013 року не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його електронну адресу в порядку ст. 38 КАС України тексту судової повістки. Раніше відповідачем суду були надані заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ним п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами в частині несвоєчасної сплати самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань за період з травня по вересень 2009 року. Наслідком цього стало застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами . У зв'язку з зазначеним, відповідач вказав на відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем були надані заперечення на Висновок судово-економічної експертизи № 614 від 28.09.2012 року, проведеної за матеріалами справи № 2а-5547/10/5/0170. З висновком експертизи відповідач не погодився, посилаючись на те, що експертом при дослідженні були використані дані не первинного бухгалтерського обліку позивача, а дані облікової картки платника податків, які суттєво відрізняються.

Експертом у судовому засіданні 31.01.2013 року були надані пояснення щодо Висновку судово-економічної експертизи № 614 від 28.09.2012 року в частині, що стосується суми та розміру штрафних санкцій у процентному співвідношенні до суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державну податкову службу в Україні (чинному на момент проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваних рішень) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України Про державну податкову службу в Україні в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону України Про державну податкову службу в Україні передбачалось, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Як свідчать матеріали справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства КРП ВПВКГ м. Алушта (ЄДРПОУ 03348028) за період з 02.06.2009 року по 06.10.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

згідно податкової декларації за квітень 2009 року №13793 від 20.05.2009 року у сумі 135783,00 грн. по терміну сплати 01.06.2009 року,

згідно податкової декларації за травень 2009 року №15521 від 19.06.2009 року у сумі 103783,00 грн. по терміну сплати 30.06.2009 року,

згідно податкової декларації за червень 2009 року №20111 від 20.07.2009 року у сумі 270369,00 грн. по терміну сплати 31.07.2009 року,

згідно податкової декларації за липень 2009 року №24176 від 20.08.2009 року у сумі 401732,00 грн. по терміну сплати 31.08.2009 року,

згідно податкової декларації за серпень 2009 року №25771 від 18.09.2009 року у сумі 461913,00 грн. по терміну сплати 01.10.2009 року,

згідно податкового повідомлення-рішення №0000282301 від 10.06.2009 року у сумі 10362,00 грн. по терміну сплати 22.06.2009 року.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 1381/15-2/03348028 від 08.10.2009 року.

З розрахунку штрафних санкцій (Додаток №1 до акту перевірки) вбачається, що на суму податкового боргу, сплаченого з порушенням строків, була нарахована пеня. З огляду на це, штрафні санкції розраховані з врахуванням як суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу за основним платежем, так і пені.

За наслідками виявлених в ході перевірки порушень, з урахуванням розрахунку штрафних санкцій, відповідачем 26.10.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000811502/0 про застосування до позивача 61977,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу,

№ 0000801502/0 про застосування до позивача 55976,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу.

Не погодившись з названими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було їх оскаржено в адміністративному порядку до податкового органу.

За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення від 26.10.2009 року № 0000811502/0 та № 0000811502/0 залишені без змін, прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000811502/2 від 16.04.2010 року та №0000811502/3 від 20.04.2010 року про застосування до позивача 61977,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу,

№ 0000801502/2 від 16.04.2010 року та №0000801502/3 від 20.04.2010 року про застосування до позивача 55976,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу.

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження названих податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

Судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2181).

Пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону передбачалось, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 було встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168 було передбачено, що платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 (в редакції на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №1381/15-2/03348028 від 08.10.2009 року, саме несплата протягом граничних строків узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

З метою вирішення питання щодо своєчасності сплати позивачем податкового зобов'язання по податковим деклараціям за квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, а також по податковому повідомленню-рішенню №0000282301 від 10.06.2009 року, судом по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу. Проведення експертизи було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

За наслідками проведеної експертизи Кримським науково-дослідним інститутутом судових експертиз 28.09.2012 року надано Висновок № 614, яким встановлено наступне.

Згідно з наданими на дослідження документами, з урахуванням вимог договору №139/9 від 31.07.2009 року висновки акту перевірки, проведеної ДПІ в м. Алушті, від 08.10.2009 року №1381/15-2/03348028 в частині несвоєчасної сплати КРП ВПВКГ м.Алушти податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

- підтверджуються за податковими деклараціями за квітень 2009 року №13793 від 20.05.2009 року, за травень 2009 року №15521 від 19.06.2009 року, за червень 2009 року №20111 від 20.07.2009 року, за липень 2009 року №24176 від 20.08.2009 року, податковим повідомленням-рішенням №0000282301 від 10.06.2009 року в сумі 103362,00 грн.,

- не підтверджуються за податковою декларацією за серпень 2009 року №25771 від 18.09.2009 року.

Висновки експертизи обґрунтовані наступним.

Статтею 53 Закону України Про Державний бюджет на 2009 рік від 26.12.2008 року № 835VI було установлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 цього Закону, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Перерахування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року № 510 Про невідкладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року .

Порядок перерахування субвенції у відповідності до статті 53 Закону України Про Державний бюджет на 2009 рік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 193.

Згідно з довідкою ДПІ в м. Алушті № 5 від 29.07.2009 року податкова заборгованість з податку на додану вартість КРП ВПВКГ м. Алушта станом на 01.06.2009 року складає 203982,00 грн., у тому числі податок - 153904,00 грн., фінансова санкція - 41224,00 грн., пеня - 8854,00 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193 31.07.2009 року укладено договір № 193/9 про організацію взаєморозрахунків між Головним управлінням Державного казначейства України в АР Крим (сторона 1), Міністерством фінансів ВР Крим (Сторона 2), Фінансовим управлінням Алуштинської міської ради (Сторона 3), Головним розпорядником місцевого бюджету Виконавчого комітету Алуштинської міської ради (Сторона 4) та Кримським республіканським підприємством Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта (Сторона остання).

Розділом 2 Договору № 193/3 від 31.07.2009 року був встановлений порядок проведення взаєморозрахунків.

Так, Державне казначейство України перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, Стороні 1 у сумі 203982,00 грн. на підставі рішення Мінфіну (п.2.2 Договору).

Сторона 1 перераховує на рахунок Сторони 2 кошти у сумі 203982,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах за послуги з водовідведення (п.2.3 Договору).

Сторона 2 перераховує Стороні 3 кошти у сумі 203982,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах за послуги з водовідведення (п.2.4 Договору).

Сторона 3 перераховує Стороні 4 кошти у сумі 203982,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах за послуги з водовідведення (п.2.5 Договору).

Сторона 4 перераховує Стороні остатній кошти у сумі 203982,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах за послуги з водовідведення (п.2.6 Договору).

Сторона остання перераховує кошти у сумі 203982,00 грн. до спеціалізованого фонду державного бюджету як погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість (код податку - 14010900) (п.2.7 Договору).

Пунктом 3.1. Договору № 193/3 від 31.07.2009 року сторони зобов'язались до проведення взаєморозрахунків не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього Договору.

На дослідження були надані платіжні доручення КРП ВПВКГ м. Алушта за період з 09.06.2009 року на 30.10.2009 року на сплату податку на додану вартість на загальну суму 786540,00 грн.

На дослідження не були надані квитанції за період з 01.06.2009 року по 14.07.2009 року, 20.07.2009 року, 21.07.2009 року, 03.08.2009 року, з 01.09.2009 року по 09.09.2009 року. Однак, враховуючи, що дані названих платіжних документів були відображені в бухгалтерському обліку КРП ВПВКГ м. Алушта та в особовій картці платника податку, вони були враховані експертом при здійсненні розрахунку сплати суми податку на додану вартість.

Платіжні доручення на сплату податку на додану вартість відображені в обліковій картці у повному обсязі.

На дослідження також були надані акти про направлення готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків на загальну суму 69356,67 грн.

Проте, кошти, які були спрямовані в рахунок погашення податкового боргу за вказаними актами, не були враховані експертом під час дослідження, оскільки в матеріалах справи були відсутні квитанції до актів із зазначенням коду податку, за яким погашається борг.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

На підставі зазначеного вище, експертом зроблено висновок про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тому суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на зазначене вище, з урахуванням положень договору № 193/3 від 31.07.2009 року, на підставі наданих на дослідження платіжних документів, експертом було здійснено розрахунок сплати узгодженого податкового зобов'язання з простроченням термінів сплати:

- по податковій декларації за квітень 2009 року № 13793 від 20.05.2009 року:

квитанція №ПН244313 від 01.06.2009 року (затримки платежу немає),

квитанція №ПН244583 від 02.06.2009 року (затримка платежу 1 день),

квитанція №ПН2447463 від 03.06.2009 року (затримка платежу 2 дні),

квитанція №ПН2448393 від 04.06.2009 року (затримка платежу 3 дні),

квитанція №ПН2450713 від 05.06.2009 року (затримка платежу 4 дні),

квитанція №ПН2454893 від 09.06.2009 року (затримка платежу 8 днів),

квитанція №ПН2460283 від 10.06.2009 року (затримка платежу 9 днів),

квитанція №ПН2462893 від 11.06.2009 року (затримка платежу 10 днів),

квитанція №ПН2464223 від 12.06.2009 року (затримка платежу 11 днів),

квитанція №ПН2468623 від 15.06.2009 року (затримка платежу 14 днів),

квитанція №ПН2471483 від 16.06.2009 року (затримка платежу 15 днів),

квитанція №ПН2475213 від 17.06.2009 року (затримка платежу 16 днів),

квитанція №ПН2478093 від 18.06.2009 року (затримка платежу 17 днів),

квитанція №ПН2479733 від 19.06.2009 року (затримка платежу 18 днів),

квитанція №ПН2485983 від 22.06.2009 року (затримка платежу 21 день),

квитанція №ПН2486963 від 23.06.2009 року (затримка платежу 22 дні),

квитанція №ПН2491563 від 24.06.2009 року (затримка платежу 23 дні),

платіжне доручення № 602 від 24.06.2009 року (затримка платежу 23 дні).

- по податковій декларації за травень 2009 року № 15521 від 19.06.2009 року:

платіжне доручення № 637 від 30.06.2009 року (затримки платежу немає),

платіжне доручення № 926 від 20.07.2009 року (затримка платежу 20 днів),

квитанція №ПН2549083 від 20.07.2009 року (затримка платежу 20 днів),

квитанція №ПН2550743 від 21.07.2009 року (затримка платежу 21 день),

квитанція №ПН2555433 від 22.07.2009 року (затримка платежу 22 дні),

квитанція №ПН2557473 від 23.07.2009 року (затримка платежу 23 дні),

квитанція №ПН2559433 від 24.07.2009 року (затримка платежу 24 дні),

квитанція №ПН256500 від 27.07.2009 року (затримка платежу 27 днів).

- по податковій декларації за червень 2009 року № 20111 від 20.07.2009 року:

квитанція №ПН2565003 від 27.07.2009 року (затримка платежу немає),

квитанція №К1/S/48 від 28.07.2009 року (затримка платежу немає),

квитанція №ПН2568843 від 29.07.2009 року (затримка платежу немає),

платіжне доручення №799 від 29.07.2009 року (затримка платежу немає),

квитанція №ПН2577683 від 03.08.2009 року (затримка платежу 4 дні),

квитанція №ПН2578653 від 04.08.2009 року (затримка платежу 5 днів),

квитанція №ПН2581693 від 05.08.2009 року (затримка платежу 6 днів),

квитанція №ПН2582833 від 06.08.2009 року (затримка платежу 7днів),

квитанція №ПН2586163 від 07.08.2009 року (затримка платежу 8 днів),

квитанція №ПН2590283 від 10.08.2009 року (затримка платежу 11 днів),

квитанція №ПН2593343 від 11.08.2009 року (затримка платежу 12 днів),

квитанція №ПН2594793 від 12.08.2009 року (затримка платежу 13 днів),

квитанція №ПН2598793 від 13.08.2009 року (затримка платежу 14 днів),

квитанція №ПН2602063 від 14.08.2009 року (затримка платежу 15 днів),

квитанція №ПН2604123 від 17.08.2009 року (затримка платежу 18 днів),

квитанція №ПН2605523 від 18.08.2009 року (затримка платежу 19 днів),

квитанція №ПН2611223 від 20.08.2009 року (затримка платежу 21 день),

квитанція №ПН2611823 від 21.08.2009 року (затримка платежу 22 дні),

квитанція №ПН22627003 від 25.08.2009 року (затримка платежу 26 днів),

квитанція №ПН2640833 від 01.09.2009 року (затримка платежу 33 дні),

квитанція №ПН2640823 від 01.09.2009 року (затримка платежу 33 дні).

- по податковій декларації за липень 2009 року № 24176 від 20.08.2009 року:

платіжне доручення № 1138 від 09.09.2009 року (затримка платежу 9 днів),

квитанція №ПН2657673 від 10.09.2009 року (затримка платежу 10 днів),

квитанція №ПН2656903 від 11.09.2009 року (затримка платежу 11 днів),

квитанція №ПН2662683 від 14.09.2009 року (затримка платежу 14 днів),

квитанція №ПН2666313 від 15.09.2009 року (затримка платежу 15 днів),

квитанція №ПН2666323 від 16.09.2009 року (затримка платежу 16 днів),

квитанція №ПН2672613 від 17.09.2009 року (затримка платежу 17 днів),

квитанція №ПН2673313 від 18.09.2009 року (затримка платежу 18 днів),

квитанція №ПН2678993 від 21.09.2009 року (затримка платежу 21 день),

квитанція №ПН2682483 від 22.09.2009 року (затримка платежу 22 дні),

квитанція №ПН2685333 від 23.09.2009 року (затримка платежу 23 дні),

квитанція №ПН2687623 від 24.09.2009 року (затримка платежу 24 дні),

квитанція №ПН2688923 від 25.09.2009 року (затримка платежу 25 днів),

квитанція №ПН2690783 від 28.09.2009 року (затримка платежу 28 днів),

квитанція №ПН2699653 від 01.10.2009 року (затримка платежу 31 день),

квитанція №ПН2700903 від 02.10.2009 року (затримка платежу 32 дні),

квитанція №ПН2704763 від 05.10.2009 року (затримка платежу 35 днів),

квитанція №ПН2705683 від 06.10.2009 року (затримка платежу 36 днів).

по податковій декларації за серпень 2009 року № 25771 від 18.09.2009 року прострочення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання відсутнє.

- по податковому повідомленню-рішенню № 00002822301 від 10.06.2009 року:

платіжне доручення № 521 від 09.06.2009 року (затримки платежу немає),

платіжне доручення № 762 від 09.06.2009 року (затримки платежу немає),

платіжне доручення № 603 від 25.06.2009 року (затримка платежу 3 дні),

квитанція №ПН2514433 від 07.07.2009 року (затримка платежу 15 днів),

квитанція №ПН2524123 від 10.07.2009 року (затримка платежу 18 днів),

квитанція №@PL971422 від 10.07.2009 року (затримка платежу 18 днів),

квитанція №ПН2531443 від 13.07.2009 року (затримка платежу 21 день),

платіжне доручення № 898 від 14.07.2009 року (затримка платежу 22 дня),

квитанція №ПН2533643 від 14.07.2009 року (затримка платежу 22 дні),

квитанція №ПН2535573 від 15.07.2009 року (затримка платежу 23 дні).

З огляду на термін затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання експертом здійснено розрахунок штрафних санкцій КРП ВПВКГ м. Алушта за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року в сумі 71587,99 грн.

В судовому засіданні 31.01.2013 року експертом були надані пояснення щодо суми штрафних санкцій, згідно яких сума штрафних санкцій за ставкою 10% становить 59182,31 грн., за ставкою 20% - 12405,68 грн.

Розглянувши висновок експертизи №614 від 28.09.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Що стосується посилань відповідача на те, що висновок експертизи є таким, що не відповідає матеріалам справи та порядку проведення експертизи внаслідок того, що під час дослідження не були вивчені документи первинного бухгалтерського обліку, то суд зазначає наступне.

З висновку експертизи вбачається, що під час дослідження експертом дійсно до уваги були взяті дані облікової картки платника податків, проте вказані дані використані експертом у порівнянні з наданими на дослідження первинними бухгалтерськими документами. При цьому, в експертному висновку зазначено про те, що на дослідження платіжні доручення на сплату ПДВ та акти про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року були надані у повному обсязі.

Також, у запереченні на висновок експертизи відповідач вказав на те, що при дослідженні безпідставно не були взяті до уваги акти про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Проте, суд погоджується з висновком експерта в зазначеній частині з огляду на наступне.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 2181 передбачалось, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (з урахуванням обмежень, визначених законодавчими актами), тобто в тому числі і готівкові кошти.

Статтею 10 Закону № 2181 було передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Згідно з п.10.7 ст. 10 Закону № 2181 порядок реалізації цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538 Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі по тексту - Порядок № 538).

Згідно з п.9 Порядку № 538 готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу.

У цьому разі посадові особи податкового органу у присутності матеріально відповідальної особи платника податків складають акт спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Копія акта передається платнику податків або уповноваженій ним особі.

Готівка в національній валюті того ж дня (у разі проведення вилучення у вечірній час - не пізніше ніж наступного робочого дня) вноситься податковим органом, що склав акт, на погашення податкового боргу платника податків через підприємство зв'язку або установу банку (п.10 Порядку № 538).

З аналізу наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків проводиться за ініціативою податкового органу у випадку, якщо інші, передбачені Законом № 2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату. Ці дії здійснюються податковою службою замість платника податків. Отже, саме податковому органу, в даному разі, належить право визначати призначення стягнутих готівкових коштів.

Таким чином, враховуючи, що у актах про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків відсутнє призначення платежу, визначити за наслідками цих документів не тільки період, а й код податку, по сплаті якого наявний борг, не виявляється можливим.

У зв'язку з цим, суд вважає, що експертом обґрунтовано під час проведення дослідження не були враховані кошти, сплачені за актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Також, суд погоджується з висновком експерта щодо відсутності у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків у платіжних дорученнях, враховуючи наступне.

Підпунктом 7.7 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами було передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте, порядок такого стягнення в Законі визначений не був.

Разом з тим, аналіз норм Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року.

До того ж, суд зазначає, що п.3.1 Договору № 193/3 від 31.07.2009 року передбачалось до проведення взаєморозрахунків не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього Договору.

Всупереч цьому, відповідачем було змінено призначення платежів, здійснених позивачем в рахунок погашення заборгованості по деклараціям з податку на додану вартість за період з квітня по серпень 2009 року та по податковому повідомленню-рішенню № 00002822301 від 10.06.2009 року. Кошти, сплачені відповідно до платіжних документів за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року необґрунтовано спрямовувались відповідачем в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості.

Враховуючи сукупність обставин, встановлених під час розгляду справи, приймаючи до уваги висновки експертизи, суд вважає обґрунтованим застосування до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами штрафних санкцій у розмірі 10% несвоєчасно погашеного податкового боргу в сумі 59182,31 грн. та у розмірі 20% несвоєчасно погашеного податкового боргу в сумі 12405,68 грн.

З урахуванням зазначеного, необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість:

згідно податкових повідомлень-рішень №0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року у розмірі 10% в сумі 2794,80 грн. (61977,11 - 59182,31),

згідно податкових повідомлень-рішень № 0000801502/0 від 26.10.2009 року, №0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року у розмірі 20% в сумі 43570,34 грн. (55976,02 - 12405,68).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим:

№0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року на суму 2794,80 грн.,

№ 0000801502/0 від 26.10.2009 року, №0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року на суму 43570,34 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 05.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим:

№0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року на суму 2794,80 грн.,

№ 0000801502/0 від 26.10.2009 року, №0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року на суму 43570,34 грн.

3.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.