Ухвала

від 10.06.2013 по справі 2а-5547/10/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-5547/10/5/0170

10.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 31.01.13 по справі № 2а-5547/10/5/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" (вул. Партизанська, 41,Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22А,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.13р. адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим:

№0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року на суму 2794,80 грн.,

№ 0000801502/0 від 26.10.2009 року, №0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року на суму 43570,34 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій ставить питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.13р.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо скасування податкових повідомлень-рішень: №0000811502/0 від 26.10.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 10% в сумі 61977,11 грн.; №0000801502/0 від 26.10.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 20% в сумі 55976,02 грн.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства КРП «ВПВКГ м. Алушта» (ЄДРПОУ 03348028) за період з 02.06.2009 року по 06.10.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

згідно податкової декларації за квітень 2009 року №13793 від 20.05.2009 року у сумі 135783,00 грн. по терміну сплати 01.06.2009 року,

згідно податкової декларації за травень 2009 року №15521 від 19.06.2009 року у сумі 103783,00 грн. по терміну сплати 30.06.2009 року,

згідно податкової декларації за червень 2009 року №20111 від 20.07.2009 року у сумі 270369,00 грн. по терміну сплати 31.07.2009 року,

згідно податкової декларації за липень 2009 року №24176 від 20.08.2009 року у сумі 401732,00 грн. по терміну сплати 31.08.2009 року,

згідно податкової декларації за серпень 2009 року №25771 від 18.09.2009 року у сумі 461913,00 грн. по терміну сплати 01.10.2009 року,

згідно податкового повідомлення-рішення №0000282301 від 10.06.2009 року у сумі 10362,00 грн. по терміну сплати 22.06.2009 року.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 1381/15-2/03348028 від 08.10.2009 року. (т.1 а.с.13-16)

З розрахунку штрафних санкцій (Додаток №1 до акту перевірки) вбачається, що на суму податкового боргу, сплаченого з порушенням строків, була нарахована пеня. З огляду на це, штрафні санкції розраховані з врахуванням як суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу за основним платежем, так і пені.

За наслідками виявлених в ході перевірки порушень, з урахуванням розрахунку штрафних санкцій, відповідачем 26.10.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000811502/0 про застосування до позивача 61977,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового борг; ,№0000801502/0 про застосування до позивача 55976,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового боргу.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2181).

Пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону №2181 передбачалось, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 було встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону №168 було передбачено, що платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 (в редакції на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №1381/15-2/03348028 від 08.10.2009 року, саме несплата протягом граничних строків узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

За наслідками проведеної експертизи Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз 28.09.2012 року надано Висновок № 614, яким встановлено наступне. (т.2 а.с.197-203)

Згідно з наданими на дослідження документами, з урахуванням вимог договору №139/9 від 31.07.2009 року (т.1 а.с.9-10) висновки акту перевірки, проведеної ДПІ в м. Алушті, від 08.10.2009 року №1381/15-2/03348028 в частині несвоєчасної сплати КРП «ВПВКГ м.Алушти» податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

- підтверджуються за податковими деклараціями за квітень 2009 року №13793 від 20.05.2009 року, за травень 2009 року №15521 від 19.06.2009 року, за червень 2009 року №20111 від 20.07.2009 року, за липень 2009 року №24176 від 20.08.2009 року, податковим повідомленням-рішенням №0000282301 від 10.06.2009 року в сумі 103362,00 грн.,

- не підтверджуються за податковою декларацією за серпень 2009 року №25771 від 18.09.2009 року.

На підставі наданих на дослідження платіжних документів, експертом було здійснено розрахунок сплати узгодженого податкового зобов'язання з простроченням термінів сплати по податковій декларації за квітень 2009 року № 13793 від 20.05.2009 року, по податковій декларації за травень 2009 року № 15521 від 19.06.2009 року, по податковій декларації за червень 2009 року № 20111 від 20.07.2009 року, по податковій декларації за липень 2009 року № 24176 від 20.08.2009 року, по податковому повідомленню-рішенню № 00002822301 від 10.06.2009 року.

Термін затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання експертом здійснено розрахунок штрафних санкцій КРП «ВПВКГ м. Алушта» за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року в сумі 71587,99 грн.

Розглянувши висновок експертизи №614 від 28.09.2012 року, судова колегія приймає до уваги висновки експертизи та вважає його обґрунтованими та приймає його до уваги.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 2181 передбачалось, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (з урахуванням обмежень, визначених законодавчими актами), тобто в тому числі і готівкові кошти.

Статтею 10 Закону № 2181 було передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Згідно з п.10.7 ст. 10 Закону № 2181 порядок реалізації цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» (далі по тексту - Порядок № 538).

Згідно з п.9 Порядку № 538 готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу.

У цьому разі посадові особи податкового органу у присутності матеріально відповідальної особи платника податків складають акт спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Копія акта передається платнику податків або уповноваженій ним особі.

Готівка в національній валюті того ж дня (у разі проведення вилучення у вечірній час - не пізніше ніж наступного робочого дня) вноситься податковим органом, що склав акт, на погашення податкового боргу платника податків через підприємство зв'язку або установу банку (п.10 Порядку № 538).

Отже спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків проводиться за ініціативою податкового органу у випадку, якщо інші, передбачені Законом № 2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату. Ці дії здійснюються податковою службою замість платника податків. З урахуванням чого, саме податковому органу, в даному разі, належить право визначати призначення стягнутих готівкових коштів.

На підставі викладеного, враховуючи, що у актах про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків відсутнє призначення платежу, визначити за наслідками цих документів не тільки період, а й код податку, по сплаті якого наявний борг, не виявляється можливим.

Експертом обґрунтовано під час проведення дослідження не були враховані кошти, сплачені за актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Щодо відсутності у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків у платіжних дорученнях, судова колегія вказує наступне.

Підпунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте, порядок такого стягнення в Законі визначений не був.

Аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Сумуючи наведене, жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в супереч наведеної норми не надав доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Таким чином, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 06.10.2009 року.

Враховуючи вище викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість:

згідно податкових повідомлень-рішень №0000811502/0 від 26.10.2009 року, №0000811502/2 від 16.04.2010 року, №0000811502/3 від 20.04.2010 року у розмірі 10% в сумі 2794,80 грн. (61977,11 - 59182,31),

згідно податкових повідомлень-рішень № 0000801502/0 від 26.10.2009 року, №0000801502/2 від 16.04.2010 року, №0000801502/3 від 20.04.2010 року у розмірі 20% в сумі 43570,34 грн. (55976,02 - 12405,68).

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.13 по справі № 2а-5547/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко