Постанова

від 05.03.2013 по справі 812/1057/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 року Справа № 812/1057/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малко» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, у сумі 306, 55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малко» про стягнення заборгованості у сумі 306,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Малко» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440130000659.

Згідно сформованого звіту ф4 ФСС з ТВП станом на 01.10.2003 року за страхувальником рахується непогашена частина заборгованості у сумі 306,55 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, причини неявки суду невідомі.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Малко» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440130000659 (а.с.6-9).

Згідно сформованого відповідачем звіту ф4 ФСС з ТВП про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2003 року за страхувальником рахується заборгованість у сумі 306,55 грн. (а.с.10).

Відповідно до звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за дев'ять місяців 2012 року за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011 року у сумі 306,55 грн. (а.с.11).

На підставі ст. 14 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 року за № 16/98- ВР Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-УІ, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування та сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2011 року № 2240-111.

Відповідно до п.п.2 ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-111 та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 2213-111 та п. п. 3.1.1 Інструкції № 16 відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України № 2240 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків, штраф та пеню, що встановлені ч. 1 ст. 30 Закону України № 2240.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На час розгляду справи у суді, відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку не сплачено.

За таких обставин, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малко» (код 21787794) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 306, 55 грн. (триста шість грн. 55 коп.) на р/р 37172500100001 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06 березня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка