Постанова

від 28.02.2013 по справі 820/227/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2013 р. № 820/227/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Чумаченка А.В.,

представника першого відповідача - Вєтрової І.В.,

представника другого відповідача - Шепітько Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро"

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби,

Державної податкової служби у Харківській області ,

про скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12р. Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби;

- скасувати в повному обсязі Рішення про результати розгляду скарги від 21.12.12р. №6294/10/10.2-17 Державної податкової служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішення першого відповідача по застосуванню штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12 р., винесено в результаті хибних висновків представників відповідачів, не ґрунтується на об'єктивних фактичних обставинах, що в свою чергу призводить до порушення прав та законних інтересів позивача, як добросовісного платника податків. Щодо скасування рішення про результати розгляду скарги, позивач вказав, що незважаючи, що другий відповідач отримав розвернуту обґрунтовану письмову скаргу, отримав до даної скарги всі належним чином завірені документи більше ніж на 100 аркушах, які підтверджують факти викладені в скарзі - в порушення вищевикладених імперативних законодавчих приписів, другий відповідач прийняв 21.12.12 р. за № 6294/10/10.2-17 «Рішення про результати розгляду скарги», яким відмовлено позивачу в задоволенні скарги. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що в порушення Положення ДПА при винесенні рішення не були взяті до уваги доводи скарги, у зв'язку з чим проведено не повну та не всебічну перевірку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснили, що оскаржувані в даній справі рішення відповідачів є цілком законними та обґрунтованими, винесені на підставі чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової служби України в Харківській області 03 жовтня 2012 року проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) , за результатами якої складено акт № 1498/20/40/22/37131555 від 03.10.2012р. на бланку № 001499 (далі - акт перевірки).

Перевіркою виявлено наявність:

- здійснення записів в книгах обліку розрахункових операцій зареєстрованих ХОДПІ Х/О ДПС від 20.06.2012р. 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178 олівцем;

- неповне оприбуткування готівки до каси на загальну суму 121772,24 грн. (не здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичного надходження у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО («Z» - звітів) на загальну суму 121772,24 грн., а саме: згідно КОРО № 2023004340р.1-177 від 20.06,2012р.- на 61761, 85 грн., згідно КОРО № 2023004347р./1-179 від 20.06.2012р. - на 19637,23 грн., згідно КОРО № 2023004346р./1-178 - на 40373,16 грн.)

Під час перевірки встановленні порушення позивачем п. 7.3 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, № 614 від 01.12.2000р. та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

За результатами перевірки, на підставі абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.2005 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки" відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 22.10.2012 р. № 0000880223, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 608861,20 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі - Положення ).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Згідно із пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки; здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (надалі - Порядок).

Пунктом 7.5 Порядку визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: її наявність на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Аналіз приписів пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у взаємозв'язку з нормами розділу 7 Порядку надає підстави для висновку, що наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису, зробленого олівцем, а не кульковою ручкою, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО, а саме - пункту 7.5 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивача перевіряючи ми виявлено зроблені записи олівцем у КОРО від 20.06.2012р. № 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178. При цьому, доказом отримання готівкових коштів, є денні Z звіти, зафіксовані у фіскальних чеках що були вклеєні в книгу обліку розрахункових операції за від 20.06.2012р. № 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178 за період серпень-вересень 2012р. на суму 121772,24 грн., що було підтверджено в ході проведення перевірки.

Позивачем доведено, що спірна сума відповідає даним, зазначеним у відповідних касових документах.

Зазначені обставини та первинні документи, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що готівка у серпні-вересні 2012р. на суму 121772,24 грн. була оприбуткована позивачем у відповідності до п. 4.2 цього Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Таким чином, сума готівки у розмірі 121772,24 грн. була внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах вклеєних до КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день.

Факт оприбуткування готівки підтверджується звітністю, поданою до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому визначена сума розрахунків у серпні-вересні 2012р., яка відповідає сумі коштів визначених у фіскальних чеках. Даний факт не оспорюється відповідачами, а навпаки підтверджується їхніми усними поясненнями.

Між іншим, розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, перевіркою встановлено не було.

Вищезазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постановах від 07.03.2012р. по справі К/9991/68929, від 17 вересня 2012 року по справі № К-28720/10.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем невірно надано правову оцінку всім фактичним обставинам справи, а відтак, рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000880223 від 22.10.12р., яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 608861,20 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про скасування в повному обсязі Рішення про результати розгляду скарги від 21.12.12р. №6294/10/10.2-17 Державної податкової служби у Харківській області, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню оскільки є похідними від першої частини позовних вимог. Фактично скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд не вбачає обґрунтованих підстав для скасування рішення про результати розгляду скарги також через те, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження, отримавши при цьому рішення про результати розгляду скарги, після чого і з вернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та рішення.

Відповідно до ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області, про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12р. Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" (код ЄДРПОУ 37131555) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294.0 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко