Ухвала

від 04.04.2013 по справі 820/227/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 р.Справа № 820/227/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 820/227/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО"

до Державної податкової служби у Харківській області , Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області, в якому просив суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12р. Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби; скасувати в повному обсязі Рішення про результати розгляду скарги від 21.12.12р. №6294/10/10.2-17 Державної податкової служби у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" - задоволено частково.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12р. Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" (код ЄДРПОУ 37131555) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294.0 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування ухваленого судового рішення.

Також, не погоджуючись з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, апеляційну скаргу подала Державна податкова служба у Харківській області, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, а саме: п.п. 7.3, 7.4 п. 7 Порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, п.п. 2.6 п. 2 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, просить скасувати постанову суду в зазначеній частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів повністю підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційних скарг та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової служби України в Харківській області 03 жовтня 2012 року проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1498/20/40/22/37131555 від 03.10.2012р. на бланку № 001499, яким встановлена наявність здійснення записів в книгах обліку розрахункових операцій зареєстрованих ХОДПІ Х/О ДПС від 20.06.2012р. 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178 олівцем; неповне оприбуткування готівки до каси на загальну суму 121772,24 грн. (не здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичного надходження у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО («Z» - звітів) на загальну суму 121772,24 грн., а саме: згідно КОРО № 2023004340р.1-177 від 20.06,2012р.- на 61761, 85 грн., згідно КОРО № 2023004347р./1-179 від 20.06.2012р. - на 19637,23 грн., згідно КОРО № 2023004346р./1-178 - на 40373,16 грн.)

В ході перевірки встановлені порушення позивачем п. 7.3 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок № 614 від 01.12.2000р. та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

За результатами перевірки, на підставі абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.2005Р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки", відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 22.10.2012 р. № 0000880223, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 608861,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000880223 від 22.10.12 р., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем невірно надано правову оцінку всім фактичним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004Р. (далі - Положення ).

Згідно з абз. 2 п. 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

З огляду на викладене, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614.

Пунктом 7.5 вказаного Порядку передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає зокрема: - наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; - підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; - щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства, необхідно зауважити на той факт, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у КОРО є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, роздруковано та вклеєно відповідний Z-звіт.

Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису, зробленого олівцем, а не кульковою ручкою, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО, а саме - пункту 7.5 Порядку.

Чинне законодавство України не передбачає, що наявність запису у Книзі обліку розрахункових операцій олівцем при наявності прибуткового касового ордеру, фіскальних звітних чеків є однозначним підтвердженням факту неоприбуткування коштів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційних скарг, що під час проведення перевірки виявлено зроблені записи олівцем у КОРО від 20.06.2012р. № 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178.

При цьому, доказом отримання готівкових коштів є денні Z звіти, зафіксовані у фіскальних чеках, що були вклеєні в книгу обліку розрахункових операції за 20.06.2012р. № 32023001340р/1-177, № 2023004347р./1-179 та № №2023004346р./1-178 за період серпень-вересень 2012р. на суму 121772,24 грн., що підтверджено в ході проведення перевірки.

Позивачем доведено, що спірна сума відповідає даним, зазначеним у відповідних касових документах.

Матеріалами справи підтверджений той факт, що готівка у серпні-вересні 2012р. на суму 121772,24 грн. оприбуткована позивачем у відповідності до п. 4.2 цього Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Факт оприбуткування готівки підтверджується звітністю, поданою до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС, в якому визначена сума розрахунків у серпні-вересні 2012р., яка відповідає сумі коштів, визначених у фіскальних чеках.

Крім того, розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, перевіркою не встановлено.

Доказів наявності у позивача умислу ухилитись від оприбуткування готівкових коштів щодо внесення у КОРО запису олівцем, відповідачами не надано.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим, пунктом 3 статті 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за порушення встановленого порядку використання розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що позивачем фактично порушено вимоги Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій, а не підпункту 2.6. пункту 2 Положення про ведення касових операцій, а тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у податкового органу немає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем невірно надано правову оцінку всім фактичним обставинам справи, а тому рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000880223 від 22.10.12р., яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 608861,20 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі на зміст листа НБУ від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, позиція суду повинна ґрунтуватися на приписах Законів України та прийнятих на їх виконання підзаконних нормативних актах.

Водночас, лист-роз'яснення Національного банку України від 16.04.2010 р. не є законодавчим актом, а носить локальний характер, а тому, в силу вищенаведених конституційних засад, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування в повному обсязі Рішення про результати розгляду скарги від 21.12.12р. №6294/10/10.2-17 Державної податкової служби у Харківській області, суд першої інстанції виходив з того, що вони є похідними від першої частини позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачами постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідачів в апеляційних скаргах на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 820/227/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2013 р.