Рішення

від 28.02.2013 по справі 5024/1918/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2013 Справа № 5024/1918/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, м. Київ,

до відповідача-1: Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області,

до відповідача-2: приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", м. Херсон,

до відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001 року №272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості".

За участю прокурора Федоренко О.Б. посвідчення № 004812 від 20.09.2012р.;

представників сторін:

від позивача - Щербина О.В., представник, довіреність № 55 від 17.01.2013р.;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Колєснік І.В. - представник, довіреність від 04.04.2012р. ;

від відповідача-3: Марченко Т.А. - представник, довіреність від 22.01.2013р.

Суть спору: прокурор м. Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України 03.10.2011р. звернувся до суду з позовом до відповідача-1: Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, відповідача-2: приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 р., укладений між відповідачем-3 та відповідачем-2 та визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001 р. за № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості".

Позовні вимоги мотивовані тим, що законні підстави для оформлення Херсонському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" права власності на туристичний готель "Нова Каховка" відсутні, тому подальше відчуження зазначеного майна відбулось з порушенням вимог діючого законодавства. Прокурор вважає, що майно туристичного готелю "Нова Каховка" є державною власністю, тому рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 27.11.2001 року № 272 прийнято з порушенням вимог ст. 331 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.11.2011 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001р. за № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості".

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2012р. касаційну скаргу Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" задоволено. Рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року у справі № 5024/1918/2011 скасовано. Справу № 5024/1918/2011 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Відповідно до положень ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ, справа №5024/1918/2011 04.01.2013р. передана на розгляд судді Нікітенко С.В.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.01.2013р. справу №5024/1918/2011 призначено до розгляду на 24 січня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Херсонської області від 24.01.2013р. та від 14.02.2013р. розгляд справи відкладався з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.

Позивач 19.02.2013р. подав до суду письмові пояснення по справі. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

21 лютого 2013 року прокурор в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про зміну позовних вимог з доказами направлення копії даної заяви сторонам у справі.

В даній заяві прокурор просить про наступне:

- Задовольнити позовні вимоги прокурора м. Н.Каховка та визнати недійсними п.2, п.3 рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001 № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості", оскільки саме п.2, п.3 рішення стосуються вибуттю з власності спірного майна;

- Позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" залишити без розгляду, так як рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 у справі № 5024/1115/2011 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист". Проте вказане рішення суду не набрало законної сили і на даний час оскаржується в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 28.02.2013р. оголошувалась перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год. 20 хв. 28.02.2013р., для надання можливості представнику відповідача-3 ознайомитись з письмовими поясненнями позивача від 14.02.2013р. та додатковими поясненнями прокурора від 21.02.2013р.

У судовому засіданні 28.02.2013р. представники сторін не заперечували проти залишення без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

У судовому засіданні 28.02.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач-1 у судове засідання втретє не прибув, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Судом надавалось відповідачу-1 достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача-1, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 28.02.2013р. та на протязі всього судового розгляду справи заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, які письмово виклав у запереченнях проти позову.

Відповідач-2 заперечуючи проти позову, посилається на його безпідставність, вважаючи, що прокурором неправильно визначено організаційно-правовий статус профспілок УРСР, правовий статус майна профспілок. Крім того, відповідач-2 вважає, що позов подано з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача-3 28.02.2013р. через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 28.02.2013р. та на протязі всього судового розгляду справи заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, які письмово виклав у запереченнях проти позову. Відповідач-3 вважає, що позов заявлено після спливу строку позовної давності, а спірне нерухоме майно ніколи не мало і не має статусу державного майна.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява прокурора про зміну позовних в частині визнання недійсними п.2, п.3 рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001 № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості", за своєю правовою природою є заявою про зміну предмета позову.

Оскільки дана заява подана з дотриманням приписів Господарського процесуального кодексу України, то суд задовольняє її та змінює предмет позову.

Крім того, в заяві про зміну позовних вимог прокурор просить позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 у справі № 5024/1115/2011 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист". Проте вказане рішення суду не набрало законної сили і на даний час оскаржується в апеляційному порядку.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У судовому засіданні 28.02.2013р. представники сторін не заперечували проти залишення без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009р. між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", суд на підставі п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України залишає без розгляду, оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2011р. у справі № 5024/1115/2011 за позовом прокурора м. Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", до товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009р. між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист". Однак вказане рішення суду станом на 28.02.2013р. не набрало законної сили.

Матеріали справи свідчать, що постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 17 квітня 1936 року ліквідовано Всесоюзне товариство пролетарського туризму і екскурсій з передачею всього його майна Всесоюзній Центральній Раді Професійних Спілок (ВЦРПС). Цією постановою на ВЦРПС і його організації покладено безпосереднє керівництво роботою в області місцевих, дальніх екскурсій, масового туризму і альпінізму. Також постановлено ВЦРПС організувати управління місцевими і дальніми екскурсіями і масовим туризмом, передати в його безпосереднє відання маршрути союзного та місцевого значення, що знаходяться в системі Всесоюзного товариства пролетарського туризму і екскурсій, всіма туристично-екскурсійними базами і будівництвом.

Постановою Секретаріату ВЦРПС від 24 квітня 1945 року, протокол № 53 п. 24 відновлена діяльність туристично-екскурсійного управління ВЦРПС на правах відділу.

Постановою Президії ВЦРПС від 27 листопада 1959 року (протокол № 25 п. 4) створені з 1 січня 1960 року в союзних республіках республіканські, а по РСФРР, в окремих краях і областях, краєві, обласні туристично-екскурсійні управління, у віданні яких повинні знаходитися туристичні господарства відповідних республік, країв і областей.

Постановою Президії ВЦРПС від 20 липня 1962 року (протокол № 17 п. 4) центральні республіканські, краєві і обласні туристично-екскурсійні управління реорганізовані в Центральний, республіканські краєві і обласні ради по туризму.

Постановою Президії ВЦРПС від 11 вересня 1981 року № 8-15 згідно з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 року "Про подальший розвиток і вдосконалення туристично-екскурсійної справи в країні" затверджено Положення про міжвідомчу раду по туризму і екскурсіях при ВЦРПС .

Постановою Президії Центральної Ради по туризму та екскурсіях від 27.07.1982 року № 8-3 затверджено Положення про Українську республіканську раду по туризму і екскурсіях. Відповідно до цього Положення Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях являється органом, який здійснює керівництво радами по туризму і екскурсіям, іншими підвідомчими установами, організаціями, підприємствами туристично-екскурсійної системи профспілок на території УРСР. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях працює під керівництвом Центральної ради по туризму і екскурсіях Української республіканської ради профспілок (Укрпрофрада) в тісному контакті з обласними радами і республіканськими комітетами профспілок, іншими громадськими організаціями, державними комітетами, міністерствами і відомствами Української РСР. Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях здійснює свою діяльність на началах госпрозрахунку, являється юридичною особою, має розрахунковий рахунок, самостійний баланс. Положенням також визначені завдання, зміст роботи, склад коштів.

Правовий статус ВЦРПС, його завдання, функції визначалися Статутом професійних спілок СРСР, в редакції затвердженій ХУШ з'їздом профспілок СРСР від 01.01.1987 року. Відповідно до Статуту професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якого входили республіканські ради.

Постановою Президії ВЦРПС від 26 квітня 1988 року № 5-1 затверджені основні напрямки розвитку і покращення санаторно-курортного обслуговування, туризму і відпочинку трудящих.

Установчим з'їздом незалежних професійних спілок України 06 жовтня 1990 року прийнята Декларація про утворення Федерації незалежних професійних спілок України.

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур".

Загальними зборами акціонерів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 14 квітня 1998 року протокол № 6 затверджений Статут Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Скорочена назва - 3AT "Укрпрофтур". Засновниками ЗАТ "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України. ЗАТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України.

Туристичний готель "Нова Каховка" побудований у 1972 році на кошти Всеукраїнської республіканської профспілкової спілки і переданий на баланс Херсонської обласної ради по туризму та екскурсіях.

Постановою колегії центральної ради по туризму та екскурсіях від 18.07.1988 р. № 12-4 створено Херсонське обласне туристично-екскурсійне виробниче об'єднання "Херсонтурист".

Постановою колегії Української республіканської ради по туризму і екскурсіям від 27.11.1989 р. Херсонську обласну раду по туризму та екскурсіях ліквідовано.

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 р. прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур". Рада Федерації незалежних профспілок та Фонд соціального страхування України 04 жовтня 1991 року уклали установчий договір і затвердили його Статут.

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур" від 03.12.1991 р. створено Херсонське обласне відділення Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіям "Укрпрофтур".

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіям "Укрпрофтур" від 27.07.1994 р. Херсонське обласне відділення "Херсонтурист" реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

Рішенням позачергових загальних зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 09.12.1998 р. реорганізовано Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

Відповідно акту передачі у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" майна та будівель від 13.01.1999 року № 14 закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" протиправно передало у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" (правонаступником якого є відповідач-2 по справі), як внесок до статутного фонду, майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5545000,00 тис. грн., в тому числі туристичний готель "Нова Каховка" загальною балансовою вартістю 1278000,00 тис. грн.

Протиправність здійснення вказаної вище передачі спірного нерухомого майна у власність відповідача-2 підтверджується наступними обставинами.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268-XII "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року №3943-ХП "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року № 1452 -XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991 року № 1540-ХП "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29 листопада 1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю Постановою від 10 квітня 1992 року № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій.

Спірний об'єкт нерухомого майна є майновим комплексом громадської організації колишнього СРСР.

У своїй діяльності профспілки керувалися загальним статутом профспілок СРСР, відповідно, та до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією. В єдиній системі профспілок колишнього Союзу РСР Укрпрофрада представляла республіканську організацію і мала статус юридичної особи.

16 червня 1992 року прийнятий Закон України "Про об'єднання громадян", введений в дію 18.07.1992 року.

Згідно ст. 1 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України "Про профспілки".

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок в Україні були визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року, із змінами і доповненнями. Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

До набуття чинності Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки в Україні у своїй діяльності керувались положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Законом України "Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, із змінами і доповненнями (втратив чинність 20.06.2007 р., ЗУ № 997) зокрема, його ст. 20 було визначено, що професійні спілки та їхні громадські об'єднання є суб'єктами права колективної власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про власність" право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Таким чином, законодавство України не передбачало підстав виникнення права власності громадського об'єднання шляхом передачі майна від загальносоюзних громадських організацій новоствореним в Україні громадським організаціям або в порядку правонаступництва загальносоюзної громадської організації новоствореною республіканською громадською організацією.

Спірний об'єкт не був об'єктом права власності профспілок УРСР. Згідно Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки України не є правонаступником профспілок СРСР.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Таким чином, спірне майно туристичного готелю "Нова Каховка" було і залишається державною власністю.

Перевіркою, проведеною прокуратурою Херсонської області встановлено, що 06.11.2001 р. директор туристичного готелю "Нова Каховка" Шеховцов І.О., діючи від імені закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Херсонтурист", на балансі якого перебував турготель, листом № 45 звернувся до голови Новокаховського міськвиконкому з проханням видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво на право власності на турготель за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 20. Даний лист був зареєстрований у виконкомі 08.11.2001 р. та для перевірки наявності підстав для прийняття виконкомом рішення про можливість оформлення даному товариству свідоцтва про право власності на турготель був переданий до Каховського ДБТІ. При цьому єдиним документом, який був наданий до Новокаховської філії Каховського ДБТІ на підтвердження наявності у ЗАТ "Херсонтурист" права власності на даний об'єкт нерухомості був акт від 13.01.1999 р. № 14 передачі у власність ЗАТ "Херсонтурист" даного об'єкту від Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Будь-яких документів, що підтверджували право власності ЗАТ "Укрпрофтур" на даний турготель і надавали законні підстави оформити таке право власності за ЗАТ "Херсонтурист" до Новокаховської філії ДБТІ надано не було, оскільки турготель був державною власністю.

27.11.2001 р. Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради було прийнято рішення № 272, пунктом 2 якого вирішено видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво про право власності на турготель "Нова Каховка", а пунктом 3 - Каховському ДБТІ провести реєстрацію і видати свідоцтво на право власності.

На підставі зазначеного рішення 30.01.2002 р. виконкомом Новокаховської міської ради ЗАТ "Херсонтурист" видане свідоцтво про право власності на турготель "Нова Каховка", яке того ж дня Новокаховською філією Каховського ДБТІ зареєстроване у реєстраційній книзі № 6 за № 907.

Внаслідок умисних дій інженера-реєстратора Новокаховської філії Каховського ДБТІ Козинець О.П. була заподіяна шкода державним інтересам у вигляді безпідставного оформлення права власності ЗАТ "Херсонтурист" на державний об'єкт нерухомості - турготель "Нова Каховка".

Вказані обставини підтверджуються вироком Новокаховського міського суду від 12.08.2011 р. у кримінальній справі № 2117/1-338/11, яким інженера-реєстратора КП "Каховське БТІ" Козинець О.П. визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили (т. 4, а.с. 15-20).

Отже, як встановлено названим вироком, законні підстави для оформлення права власності Херсонському обласному ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на державний об'єкт нерухомості - турготель "Нова Каховка" були відсутні.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, законним власником спірного нерухомого майна є Держава в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, документи, надані в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позовна вимоги в частині визнання недійсними п.2, п.3 рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001р. № 272 підлягає задоволенню.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідачів, які викладені ними у запереченнях на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Не беруться до уваги доводи відповідача-2 та відповідача-3 щодо пропуску загального строку позовної давності, встановленого для захисту порушеного права, оскільки до цього позову застосовуються правила про позовну давність саме Цивільного кодексу України, згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 якого позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Клопотання відповідача-3 про витребування доказів (вх. №2/805 від 28.02.2013р.) задоволенню не підлягає, оскільки подано з порушенням вимог ч.1, ч.2 ст. 38 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-1.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ст. 44, ст. 49, п.2 ч.1 ст. 81, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги до відповідача-1 - Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про визнання недійсними п.2, п.3 рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001р. № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості" задовольнити.

2. Визнати недійсними п.2, п.3 рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001р. № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості".

3. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.12.2009р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

4. Стягнути з Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23, код ЗКПО 04059964) в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 1147,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 05.03.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко