Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-12109/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. (13:10) Справа №2а-12109/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «СТО Професіонал»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.12р. №0001612201, №0001602201.

Представники сторін:

представник позивача - Сигловий В.Р., довіреність № б.н. від 21.11.12р.;

представник відповідача - Бабаян А.Ю., довіреність № 134/10/10-00 від 02.03.12р.;

представник відповідача - Богданова С.Є., довіреність № 4778/10/10-0 від 14.05.12р.

Приватне підприємство «СТО Професіонал» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.12р. №0001612201 та №0001602201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства, які були зроблені внаслідок виявлення відповідачем недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за грудень 2011р., у зв'язку із встановленням нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «Антарес К» та, як наслідок завищення суми податкового кредиту з ПДВ та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що спричинило заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також заниження суми податкових зобов'язань по операціям з умовного продажу товарів. Таки висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно та не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагента товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності. Позивач вказує, що операції з ПП «Антарес К» не є нікчемними, фактично відбулися та мали реальний характер. Крім того, позивачем зазначено, що у повній відповідності до норм діючого законодавства ним була виписана податкова накладна по операціям з умовного продажу ТМЦ та основних фондів, яка була включена до Реєстру «Видані податкові накладні», а також до податкових зобов'язань з податку на додану вартість до Декларації за грудень 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, вважає, що зроблені у результаті перевірки висновки є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1, а.с. 42-45).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СТО Професіонал» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 11.06.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №642126 (ЄДРПОУ 35168001). Місцезнаходження позивача: 98300, АР Крим, м. Керчь, вул. Пролетарська, буд. 30, кв. 26 (т.1, а.с. 48).

ПП «СТО Професіонал» перебуває на обліку платників податків у Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим з 25.09.2009р.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.01.2011р. №100315442 (т.1, а.с. 49) ПП «СТО Професіонал» було зареєстроване платником податку на додану вартість з 05.01.2011р. по 31.12.2011р. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 31.12.2011р. у зв'язку з реєстрацією позивача платником єдиного податку.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «СТО Професіонал», є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, у період з 25.09.12р. по 27.09.12р. посадовими особами ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «СТО Професіонал» з питань нарахування податку на додану вартість відносно операції умовного продажу залишків товарних запасів та основних засобів по декларації за грудень 2011р. по операціям придбання ТМЦ та основних засобів у попередніх податкових періодах, та з питання достовірності визначення показників податкової звітності по взаємовідносинам з ПП «Антарес К» за квітень-жовтень 2011р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 03.10.12 р. №1018/22-01/36698785 (т.1, а.с. 9-18), у висновках якого встановлено, що позивачем були допущені порушення:

- п.184.7 ст.184, ст.185, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим необґрунтовано занижений податок на додану вартість. Що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 31899,грн., в тому числі по періодам: квітень 2011р. - 5213,00грн.; травень 2011р. - 2911,00грн.; червень 2011р. - 3285,00грн.; липень 2011р. - 4917,00грн.; серпень 2011р. - 5620,00грн.; вересень 2011р. - 3112,00грн.; жовтень 2011р. - 3861,00грн.; грудень 2011р. - 2980,00грн.

- ст.138 Податкового кодексу України, що спричинило заниження податку на прибуток в сумі 32068,00грн., в тому числі: ІІ кв. 2011р. у сумі 12219,00грн.; ІІІ кв. 2011р. у сумі 15409,00грн.; ІV кв. 2011р. у сумі 4440,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 15.10.12р. №0001612201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32068,00 грн., у тому числі за основним платежем на 32068,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 0,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 15.10.12р. №0001602201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37023,00 грн., у тому числі за основним платежем на 31899,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 5124,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при проведенні перевірки встановлено наявність залишків товарних запасів, основних засобів на балансі ПП «СТО Професіонал» станом на 31.12.2011р. (дату анулювання платником ПДВ).

Перевіркою встановлено, що станом на 31.01.2011р. на балансі позивача налічуються залишки ТМЦ, МШП (автозапчастини, інвентар) на загальну суму 14900,00грн., які були придбані ним у період дії свідоцтва платника ПДВ із відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту.

Згідно п.184.6 та п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Таким чином, на виконання вимог податкового законодавства ПП «СТО Професіонал» мав би у податковій декларації з ПДВ за грудень 2011р. (останній звітний період) відобразити податкові зобов'язання з умовного продажу залишків товарних запасів на суму 2980,00грн. (14900,00грн*20%).

З урахуванням викладеного, ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за грудень 2011р. (вхід. №9013176939 від 10.01.2012р.) ПП «СТО Професіонал», а саме: невідображення податкових зобов'язань з операції умовного продажу залишків товарних запасів та основних засобів за грудень 2011р. (31.12.2011р. анульовано в якості платника ПДВ) по операціям з придбання ТМЦ у попередніх податкових періодах на суму 2980,00грн.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення п.184.6 та п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, в частині заниження ПП «СТО Професіонал» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2980,00грн.

Крім того, ПП «СТО Професіонал» віднесено до складу податкового кредиту та відображено у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ у відповідних періодах суми ПДВ за податковими накладними по договору купівлі-продажу з ПП «Антарес К» на загальну суму 28919,00грн., у тому числі по періодам: квітень 2011р. - 5213,00грн.; травень 2011р. - 2911,00грн.; червень 2011р. - 3285,00грн.; липень 2011р. - 4917,00грн.; серпень 2011р. - 5620,00грн.; вересень 2011р. - 3112,00грн.; жовтень 2011р. - 3861,00грн.

Шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено відхилення суми податкових зобов'язання контрагента-постачальника ПП «Антарес К», у зв'язку із встановленими ознаками нікчемності правочинів при наявності податкового кредиту у ПП «СТО Професіонал» всього на суму ПДВ 28919,00грн.

ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Антарес К» з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Зенко» за березень, квітень, травень, липень 2010р., ТОВ «Агрофірма «Зероно-Агро» за жовтень 2011р., ТОВ «Еспекар» за квітень, травень, червень 2011р., ПП «Електросервіс Бровари» за липень 2011р., ТОВ «Об'єднання «Будшляхмаш» за серпень, вересень 2011р., ТОВ «Комбудінвест» за травень, червень 2011р., ТОВ «Аста-Трейд» та ТОВ «Гранд Гамма» за травень, червень 2010р., ПП «Поромтехсервіс-Юг» за березень, квітень 2010р. по результатам, якого складено акт від 05.03.12р. №14/22-01/35168001.

За результатами перевірки встановлено неможливість отримання ПП «Антарес К» ТМЦ, які в подальшому були реалізовані ПП «СТО Професіонал» від СГД-постачальників.

Таким чином, перевіркою встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП «Антарес К» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП «СТО Професіонал», а отже фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Антарес К» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України). У зв'язку з чим у ПП «СТО Професіонал» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами-постачальниками в розумінні ст.185 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого ПП «СТО Професіонал» необґрунтовано завищено суму податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ПП «Антарес К» на загальну суму 28919,00грн.

Таким чином, у порушення вимог п п.184.6 та п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України та п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.228 Цивільного кодексу України, ПП «СТО Професіонал» необґрунтовано занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31899,00грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, шляхом дослідження повноти відображення операцій з придбання ТМЦ від ПП «Антарес К» перевіркою встановлено, що у податковій звітності з податку на прибуток ПП «СТО Професіонал» усі операції з придбання ТМЦ відображено у складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 139428,00грн., у тому числі по періодам: ІІ кв. 2011р. у сумі 53128,00грн.; ІІІ кв. 2011р. у сумі 66995,00грн.; ІV кв. 2011р. у сумі 19305,00грн.

Виходячи з вищевикладеного, у порушення вимог ст.134, 138 Податкового кодексу України, ПП «СТО Професіонал» необґрунтовано завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що спричинило за собою заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами взаємовідносин з ПП «Антарес К» на загальну суму 139428,00грн. та як наслідок заниження податку на прибуток в сумі 32068,00грн., у зв'язку з чим податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

При дослідженні наявності залишків товарних запасів, основних засобів на балансі ПП «СТО Професіонал» станом на 31.12.2011р. судом встановлено наступне.

Підприємством були виписані податкові накладні по операціям з умовного продажу ТМЦ та основних фондів та включена до реєстру «Видані податкові накладні», а також до податкових зобов'язань з податку на додану вартість до Декларації за грудень 2011р.

Судом встановлено, що у відповідності до норм діючого законодавства ПП «СТО Професіонал» відобразив у Додатку 5 податкової Декларації з ПДВ за грудень 2011р. податкові зобов'язання на суму 2681,91 грн. (13409,57*20%) та здійснив відповідний платіж податку на додану вартість за грудень 2011р. (а.с.52-54).

Відповідно до оборотньо-сальдової відомості по рахунку: 22 ТМЦ; місця зберігання: основний за грудень 2011р. та вересень 2012р. (а.с.50, 51) не підтверджено факт наявність залишків товарних запасів, основних засобів на балансі ПП «СТО Професіонал» станом на 31.12.2011р. (дату анулювання платником ПДВ).

Факт здійснення умовного продажу товарів підтверджується залученими до матеріалів справи Реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.54-56), оборотньо-сальдовою відомістю по рахунку 22 за грудень 2011р. (а.с.57-59) та податковими накладними (а.с. 60-63).

Судом з'ясовано, що позивачем у повній відповідності до вимог податкового законодавства в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку здійснено умовний продаж товарів та визначено податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Таким чином, податковим органом неправомірно збільшено ПП «СТО Професіонал» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2980,00грн.

При дослідженні сум податку на додану вартість, які підлягають віднесенню до складу податкового кредиту з ПДВ ПП «СТО Професіонал» по взаємовідносинах з ПП «Антарес К» суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Антарес К» укладений договір купівлі-продажу №05/11 від 10.01.2011р. (т.1, а.с. 47).

Згідно п. 1.1 Договору, Поставщик (ПП «Антарес К») зобов'язується поставити товар, згідно накладній, а Покупець (ПП «СТО Професіонал») зобов'язується прийняти товар та оплатити на протязі 3-х банківських днів на рахунковий рахунок Постачальника.

Оплата поставленого товару підтверджується наступними первинними документами:

- видатковими накладними: №000143 від 22.04.2011р., №000144 від 23.04.2011р., №000158 від 30.04.2011р., №000179 від 17.05.2011р., №000207 від 31.05.2011р., №000209 від 31.05.2011р., №000217 від 03.06.2011р., №000257 від 17.06.2011р., №000277 від 30.06.2011р., №000278 від 30.06.2011р., №0002298 від 05.07.2011р., №000309 від 12.07.2011р., №000320 від 19.07.2011р., №000331 від 29.07.2011р., №000347 від 05.08.2011р., №000358 від 11.08.2011р., №000373 від 19.08.2011р., №000383 від 31.08.2011р., №000418 від 23.09.2011р., №000425 від 30.09.2011р., №000450 від 10.10.2011р., №000463 від 10.10.2011р. (т.1, а.с. 65, 67, 69, 74, 76, 78, 83, 86, 89, 92, 99, 102, 105, 108, 116, 118, 120, 122, 128, 133, 137, 140);

- рахунками: №000143 від 22.04.2011р., №000144 від 23.04.2011р.), №000158 від 30.04.2011р., №000179 від 17.05.2011р., №000207 від 31.05.2011р., №000209 від 31.05.2011р., №000217 від 03.06.2011р., №000257 від 17.06.2011р., №000277 від 30.06.2011р., №000278 від 30.06.2011р., №000298 від 05.07.2011р., №000309 від 12.07.2011р., №000320 від 19.07.2011р., №000331 від 29.07.2011р., №000347 від 05.08.2011р., №000358 від 11.08.2011р., №000373 від 19.08.2011р., №000383 від 31.08.2011р., №000418 від 23.09.2011р., №000426 від 30.09.2011р., №000425 від 30.09.2011р., №000450 від 10.10.2011р., №000463 від 10.10.2011р. (т.1, а.с. 65, 67, 69, 74, 78, 82, 85, 88, 91, 98, 101,104, 107, 115, 118, 120, 122, 127, 130, 132, 137, 139);

- виписками з банку (т.1, а.с. 71-72, 94-96, 110-113, 124-125, 135, 142).

Виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними: №36 від 22.04.2011р., №37 від 23.04.2011р., №52 від 30.04.2011р., №21 від 17.05.2011р., №120 від 31.05.2011р., №121 від 31.05.2011р., №129 від 03.06.2011р., №156 від 17.06.2011р., №172 від 30.06.2011р., №173 від 30.06.2011р., №185 від 05.07.2011р.,№197 від 12.07.2011р., №206 від 19.07.2011р., №2016 від 29.07.2011р., №230 від 05.08.2011р., №236 від 11.08.2011р., №248 від 19.08.2011р., №259 від 31.08.2011р., №283 від 23.09.2011р., №292 від 30.09.2011р., №291 від 30.09.2011р., №314 від 10.10.2011р., №324 від 10.10.2011р. (т.1, а.с.60-63, 66, 68, 70, 75, 77, 79, 84, 87, 90, 93, 100, 103, 106, 109, 117, 119, 121, 123, 129, 131, 134, 138, 141).

Крім того, реальність здійснення угоди підтверджується відомостями по рахунку 631 (т.1, а.с. 64, 73, 81, 97, 114, 126, 136).

Судом також з'ясовано, що придбаний у ПП «Антарес К» по договору купівлі-продажу №05/11 від 10.01.2011р. товар позивачем було використано у господарської діяльності у вигляді виконання робіт з ремонту автомобілів наступним юридичним та фізичним особам: Кримський державний автомобільний навчальний комбінат, ДП Керченський морський рибний порт, ДП «ПІ ДЖІ ТРЕЙД», ВАТ «Кримхліб» Керченський хлібокомбінат, Керченський хлібокомбінат СП ПАО «Кримхліб», ПП «Комплексне будівництво та благоустрій», Ленінська райдержадміністрація, ДП «Тіс-Крим», ТОВ туристична фірма «РАДА», ПП «СП Беркут», Первинна профспілкова організація Керченської митниці, СПД ОСОБА_4, Філія ПАТ «Промінвестбанк у м. Керч АР Крим», СПД ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншим особам.

Використання придбаного у ПП «Антарес К» товару (автозапчастин) у власній господарської діяльності позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких досліджені судом та залучені до матеріалів справи, а саме:

- рахунки-фактури: №СФ-0000065 від 10.05.2011р., №СФ-0000080 від 30.05.2011р., №СФ-0000076 від 20.05.2011р., №СФ-0000059 від 27.04.2011р., №СФ-0000062 від 04.05.2011р., №СФ-0000068 від 12.05.2011р., №СФ-0000075 від 20.05.2011р., №СФ-0000058 від 26.04.2011р., №СФ-0000029 від 01.03.2011р., №СФ-0000074 від 19.05.2011р., №СФ-0000066 від 11.05.2011р., №СФ-0000087 від 06.06.2011р., №СФ-0000096 від 17.06.2011р., №СФ-0000086 від 03.06.2011р., №СФ-0000092 від 08.06.2011р., №СФ-0000095 від 17.06.2011р., №СФ-0000094 від 15.06.2011р., №СФ-0000082 від 31.05.2011р., №СФ-0000084 від 01.06.2011р., №СФ-0000105 від 30.06.2011р., №СФ-0000081 від 30.05.2011р., №СФ-0000101 від 23.06.2011р., №СФ-0000089 від 07.06.2011р., №СФ-0000088 від 03.06.2011р., №СФ-0000085 від 01.06.2011р., №СФ-0000111 від 08.06.2011р., №СФ-0000131 від 26.07.2011р., №СФ-0000116 від 07.07.2011р., №СФ-0000107 від 04.07.2011р., №СФ-0000122 від 18.07.2011р., №СФ-0000115 від 07.07.2011р., №СФ-0000124 від 19.07.2011р., №СФ-0000129 від 22.07.2011р., №СФ-0000118 від 11.07.2011р., №СФ-0000128 від 21.07.2011р., №СФ-0000151 від 10.08.2011р., №СФ-0000163 від 30.08.2011р., №СФ-0000133 від 26.07.2011р., №СФ-0000134 від 27.07.2011р., №СФ-0000144 від 02.08.2011р., №СФ-0000154 від 12.08.2011р., №СФ-0000138 від 01.08.2011р., №СФ-0000137 від 01.08.2011р., №СФ-0000143 від 01.08.2011р., №СФ-0000130 від 26.07.2011р., №СФ-0000142 від 01.08.2011р., №СФ-0000153 від 11.08.2011р., №СФ-0000177 від 15.09.2011р., №СФ-0000175 від 12.09.2011р., №СФ-0000181 від 26.09.2011р., №СФ-0000159 від 20.08.2011р., №СФ-0000174 від 08.09.2011р., №СФ-0000162 від 25.08.2011р., №СФ-0000164 від 29.08.2011р., №СФ-0000165 від 29.08.2011р., №СФ-0000166 від 29.08.2011р., №СФ-0000156 від 15.08.2011р., №СФ-0000178 від 19.09.2011р., №СФ-0000216 від 13.10.2011р., №СФ-0000217 від 17.10.2011р., №СФ-0000218 від 18.10.2011р., №СФ-0000210 від 10.10.2011р., №СФ-0000189 від 28.09.2011р., №СФ-0000218 від 18.10.2011р., №СФ-0000188 від 28.09.2011р., №СФ-0000184 від 28.09.2011р., №СФ-0000205 від 05.10.2011р., №СФ-0000188 від 28.09.2011р., №СФ-0000212 від 11.10.2011р., №СФ-0000206 від 06.10.2011р., №СФ-0000221 від 20.10.2011р., №СФ-0000235 від 28.10.2011р. (том 2).

- видаткові накладні: №РН-0000013 від 06.05.2011р., №РН-0000014 від 16.05.2011р., №РН-0000013 від 06.05.2011р., №РН-0000015 від 01.06.2011р., №РН-0000019 від 04.07.2011р., №РН-0000020 від 18.07.2011р., №РН-0000022 від 22.07.2011р., №РН-0000026 від 08.08.2011р., №РН-0000037 від 28.09.2011р., №РН-0000033 від 01.09.2011р., №РН-0000049 від 18.10.2011р., №РН-0000043 від 10.10.2011р., №РН-0000045 від 13.10.2011р., №РН-0000044 від 13.10.2011р., №РН-0000048 від 13.10.2011р., №РН-0000041 від 11.10.2011р., №РН-0000051 від 28.10.2011р. (том 2).

- податкові накладні: №11 від 10.05.2011р., №18 від 30.05.2011р., №14 від 20.05.2011р., №1 від 06.05.2011р., №5 від 16.05.2011р., №19 від 13.05.2011р., №16 від 12.05.2011р., №15 від 20.05.2011р., №12 від 19.05.2011р., №17 від 19.05.2011р., №9 від 11.05.2011р., №8 від 06.06.2011р., №19 від 17.06.2011р., №6 від 03.06.2011р., №10 від 08.06.2011р., №18 від 17.06.2011р., №17 від 15.06.2011р., №2 від 01.06.2011р., №12 від 09.06.2011р., №3 від 01.06.2011р., №24 від 30.06.2011р., №9 від 02.06.2011р., №21 від 21.06.2011р., №11 від 07.06.2011р., №13 від 03.06.2011р., №7 від 01.06.2011р., №9 від 08.07.2011р., №22 від 26.07.2011р., №8 від 07.07.2011р., №15 від 04.07.2011р., №16 від 18.07.2011р., №13 від 05.07.2011р., №7 від 07.07.2011р., №14 від 19.07.2011р., №17 від 22.07.2011р., №11 від 11.07.2011р., №16 від 28.07.2011р., №43 від 10.08.2011р., №48 від 30.08.2011р., №26 від 02.08.2011р., №40 від 08.08.2011р., №31 від 04.08.2011р., №38 від 12.08.2011р., №30 від 02.08.2011р., №29 від 02.08.2011р., №25 від 01.08.2011р., №28 від 02.08.2011р., №21 від 01.08.2011р., №36 від 11.08.2011р., №47 від 05.08.2011р., №45 від 01.08.2011р., №46 від 10.08.2011р., №10 від 05.07.2011р., №18 від 26.07.2011р., №60 від 15.09.2011р., №56 від 15.09.2011р., №64 від 28.09.2011р., №49 від 01.09.2011р., №59 від 15.09.2011р., №58 від 05.09.2011р., №52 від 05.09.2011р., №53 від 05.09.2011р., №55 від 05.09.2011р., №54 від 05.09.2011р., №69 від 22.09.2011р., №62 від 19.09.2011р., №108 від 13.10.2011р., №92 від 17.10.2011р., №93 від 18.10.2011р., №82 від 10.10.2011р., №95 від 13.10.2011р., №84 від 13.10.2011р., №90 від 13.10.2011р., №79 від 05.10.2011р., №75 від 11.10.2011р., №80 від 07.10.2011р., №94 від 20.10.2011р., №98 від 28.10.2011р. (том 2).

акти виконаних робіт: №ОУ-0000055 від 10.05.2011р., №ОУ-0000073 від 30.05.2011р., №ОУ-0000069 від 20.05.2011р., №ОУ-0000079 від 10.05.2011р., №ОУ-0000071 від 12.05.2011р., №ОУ-0000070 від 20.05.2011р., №ОУ-0000047 від 11.05.2011р., №ОУ-0000067 від 19.05.2011р., №ОУ-0000072 від 19.05.2011р., №ОУ-0000057 від 11.05.2011р., №ОУ-0000084 від 06.06.2011р., №ОУ-0000094 від 17.06.2011р., №ОУ-0000082 від 03.06.2011р., №ОУ-0000086 від 08.06.2011р., №ОУ-0000093 від 17.06.2011р., №ОУ-0000092 від 15.06.2011р., №ОУ-0000087 від 09.06.2011р., №ОУ-0000077 від 01.06.2011р., №ОУ-0000099 від 30.06.2011р., №ОУ-0000085 від 02.06.2011р., №ОУ-0000096 від 23.06.2011р., №ОУ-0000080 від 07.06.2011р., №ОУ-0000088 від 03.06.2011р., №ОУ-0000083 від 01.06.2011р., №ОУ-0000102 від 08.06.2011р., №ОУ-0000114 від 26.06.2011р., №ОУ-0000108 від 07.06.2011р., №ОУ-0000111 від 05.07.2011р., №ОУ-0000107 від 07.07.2011р., №ОУ-0000115 від 19.07.2011р., №ОУ-0000110 від 11.07.2011р., №ОУ-0000117 від 28.07.2011р., №ОУ-0000136 від 30.08.2011р., №ОУ-0000125 від 02.08.2011р., №ОУ-0000134 від 12.08.2011р., №ОУ-0000128 від 02.08.2011р., №ОУ-0000127 від 02.08.2011р., №ОУ-0000056 від 01.08.2011р., №ОУ-0000126 від 02.08.2011р., №ОУ-0000121 від 01.08.2011р., №ОУ-0000132 від 11.08.2011р., №ОУ-0000140 від 05.08.2011р., №ОУ-0000138 від 01.08.2011р., №ОУ-0000139 від 10.08.2011р., №ОУ-0000109 від 05.07.2011р., №ОУ-0000118 від 26.07.2011р., №ОУ-0000148 від 15.09.2011р., №ОУ-0000147 від 15.09.2011р., №ОУ-0000150 від 15.09.2011р., №ОУ-0000149 від 05.09.2011р., №ОУ-0000142 від 05.09.2011р., №ОУ-0000143 від 05.09.2011р., №ОУ-0000145 від 05.09.2011р., №ОУ-0000144 від 05.09.2011р., №ОУ-0000133 від 22.09.2011р., №ОУ-0000151 від 19.09.2011р., №ОУ-0000171 від 17.10.2011р., №ОУ-0000164 від 07.10.2011р., №ОУ-0000172 від 20.10.2011р. (том 2).

Документи створені у ході виконання укладених договорів між позивачем та зазначеним контрагентом, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Суд зазначає, документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарських операцій по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, рахунки-фактури), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного договору між позивачем та ПП «Антарес К» та контрагентами-постачальниками ПП «Антарес К» на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність договору купівлі-продажу між ПП «СТО Професіонал» та ПП «Антарес К» ґрунтувались на даних актів зустрічних перевірок.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Договір укладений між позивачем та ПП «Антарес К», виходячи з його змісту, спрямований не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів (послуг) покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочину з ПП «Антарес К» та подальшими контрагентами-покупцями не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання у ПП «Антарес К» та оплати товарів за договором купівлі-продажу №05/11 від 10.01.2011р., використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг до валових підтверджується даними Відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2011 рік .

Будь - яких доказів того, що товар (автозапчастини) фактично не були надані ПП «Антарес К» та не були отримані ПП «СТО Професіонал», відповідачем суду надано не було.

Щодо посилань відповідача на акт перевірки ПП «Антарес К», яким було встановлено відсутність поставки товарів ПП «Антарес К» від його контрагентів - ПП «Зенко», ТОВ «Агрофірма «Зероно-Агро», ТОВ «Еспекар», ПП «Електросервіс Бровари», ТОВ «Об'єднання «Будшляхмаш», ТОВ «Комбудінвест», ТОВ «Аста-Трейд», ТОВ «Гранд Гамма» та ПП «Поромтехсервіс-Юг», суд вважає, що обставини укладення та виконання договорів між цими контрагентами жодним чином не може впливати на укладення та виконання договорів з позивачем про надання послуг та відповідно на правомірність формування за рахунок цих взаємовідносин валових витрат.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» суд зазначає наступне.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

ПП «Антарес К» на момент укладення з позивачем договору і виписки податкової накладної було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (т.1, а.с. 48-49).

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ПП «Антарес К» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначеної норми.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товару. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Враховуючи дотримання норм чинного законодавства під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивачем та його контрагентами, суд вважає необґрунтованим та безпідставним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28919,0,00грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає протиправним визначення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31899,00грн. та, як наслідок, протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 15.10.12р. №0001602201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37023,00грн., у тому числі за основним платежем на 31899,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 5124,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від ПП «Антарес К», не проведення платежів з ними (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 15.10.12р. №0001612201, №0001602201 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.12р. №0014691702, №0014701702 .

Під час судового засідання, яке відбулось 12.02.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.02.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 11,94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 15.10.12р. №0001612201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32068,00 грн., у тому числі за основним платежем на 32068,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 0,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС від 15.10.12р. №0001602201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37023,00 грн., у тому числі за основним платежем на 31899,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям 5124,00 грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 690,91 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на користь Приватного підприємства «СТО Професіонал».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.