Постанова

від 28.02.2013 по справі 25/5005/8089/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 25/5005/8089/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Міщенко П.К., розглянувшикасаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року, у справі№ 25/5005/8089/2012 Господарського суду Дніпропетровської області, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Нордвел" (м. Дніпропетровськ), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас 2010" (м. Дніпропетровськ), про визнання банкрутом, - представники учасників судового провадження в судове засідання не з'явились; в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордвел" (далі - ТзОВ "Нордвел") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас 2010" (далі - ТзОВ "Кайлас 2010"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року за заявою ТзОВ "Нордвел" порушено провадження у справі № 25/5005/8089/2012 про банкрутство ТзОВ "Кайлас 2010", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інше.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 (суддя - Чередко А.Є.) визнано ТзОВ "Кайлас 2010" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці, ліквідатором ТзОВ "Кайлас 2010" призначено ініціюючого кредитора - ТзОВ "Нордвел". Постанову господарського суду мотивовано ст. ст. 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 (головуючий - О.М. Лисенко, судді: О.В. Джихур, О.М. Виноградник) апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) залишено без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 - без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, необґрунтованістю вимог заявника та відсутністю підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким направити справу № 25/5005/8089/2012 до господарського суду першої інстанції на стадію порушення провадження. В обґрунтування поданої касаційної скарги заявник вказує на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

26.02.2013 року від ТзОВ "Нордвел" надійшло Заперечення на касаційну скаргу, у якому ініціюючий кредитор вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

19.09.2012 року ТзОВ "Нордвел" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Кайлас 2010" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з невиконанням ТзОВ "Кайлас 2010" умов Договору № 04/04/12 від 02.04.2012 року купівлі-продажу контактора SС-11 1-120059/1 щодо оплати товару.

В підтвердження грошових вимог до ТзОВ "Кайлас 2010", ТзОВ "Нордвел" надало Видаткову накладну № 043 від 02.04.2012 року, простий Вексель Серії АА № 2320901 номінальною вартістю 17 625 грн. 00 коп., складений 18.04.2012 року ТзОВ "Кайлас 2010", зі строком платежу "за пред'явленням", Протест про неоплату векселя № 4-1319 від 07.08.2012 року та Виконавчий напис № 4-1322 від 08.08.2012 року.

Постановою від 29.08.2012 року Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий документ було повернуто стягувачеві (ТзОВ "Нордвел") у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (станом на 18.09.2012 року) та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (станом на 03.10.2010 року), місцезнаходженням ТзОВ "Кайлас" є 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Космонавта Волкова, будинок 2 Ж; статус відомостей про юридичну особу: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Враховуючи ці обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою, у якій вказує, зокрема на те, що податковим органом не було проведено передбаченої ст. 78 Податкового кодексу України перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, п. 104).

Тобто, в силу вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобов'язань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням. Для ініціювання справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор зобов'язаний у заяві зазначити певні ознаки для її застосування та додати докази, які підтверджують наявність обставин, що дозволяють віднести боржника до відсутнього.

За таких підстав, враховуючи встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами інстанцій обставини у справі та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду (яким залишено без змін постанову місцевого господарського суду) про наявність підстав для визнання боржника банкрутом.

Що стосується посилань касаційної скарги на непроведення податковим органом перевірки боржника після порушення справи про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що така перевірка здійснюється податковим органом у встановлені Податковим кодексом України порядок та строк і її проведення не впливає на можливість прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що він не позбавлений можливості здійснити заходи по проведенню перевірки банкрута під час здійснення ліквідаційної процедури.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновку апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька П.К. Міщенко