Постанова

від 25.07.2013 по справі 25/5005/8089/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 25/5005/8089/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Хандуріна М.І., розглянувшикасаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 травня 2013 року, у справі№ 25/5005/8089/2012 Господарського суду Дніпропетровської області, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Нордвел" (м. Дніпропетровськ), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас 2010" (м. Дніпропетровськ), про визнання банкрутом, - представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордвел" (далі за текстом - ТзОВ "Нордвел") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас 2010" (далі за текстом - ТзОВ "Кайлас 2010"), на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року порушено провадження у справі № 25/5005/8089/2012 про банкрутство ТзОВ "Кайлас 2010", введено мораторій на задоволення кредиторських вимог, інше.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 (суддя - Чередко А.Є.) визнано ТзОВ "Кайлас 2010" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці, ліквідатором ТзОВ "Кайлас 2010" призначено ініціюючого кредитора - ТзОВ "Нордвел". Постанову місцевого господарського суду мотивовано ст. ст. 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 (головуючий - О.М. Лисенко, судді: О.В. Джихур, О.М. Виноградник) апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) залишено без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 - без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, необґрунтованістю вимог скаржника та відсутністю підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року касаційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 25/5005/8089/2012 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТзОВ "Кайлас 2010", ліквідовано юридичну особу ТзОВ "Кайлас 2010", провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року, порушено апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.05.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року провадження у справі № 25/5005/8089/2012 за апеляційною скаргою Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року припинено на підставі п. 1) ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, як безпідставно порушене. Ухвала апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що оскаржувана Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська ухвала місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі не стосується прав Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, а це, в свою чергу, позбавляє її права апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року, відповідно до положень ст.ст. 91, 106 ГПК України.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення процесуальних норм, просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року скасувати, а справу № 25/5005/8089/2012 передати до цього ж суду для розгляду апеляційної скарги по суті заявлених в ній вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року було прийнято в апеляційному провадженні, порушеному за апеляційною скаргою Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на ст. 210 ГК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року, яка набрала чинності з 19.01.2013 року), згідно з якою, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не набуло статусу кредитора.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що Листом за вих. № 27370/10/192 від 16.11.2012 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська повідомила Господарський суд Дніпропетровської області та ліквідатора ТзОВ "Кайлас 2010" - ТзОВ "Нордвел" про відсутність за ТзОВ "Кайлас 2010" податкового боргу. У цьому ж Листі Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було повідомлено, що кредиторські вимоги до ТзОВ "Кайлас 2010" будуть направлені податковим органом до господарського суду у встановлені ст. 52 Закону про банкрутство строки.

До Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Кайлас 2010" включено вимоги єдиного кредитора - ТзОВ "Нордвел" на суму 17 625 грн. 00 коп.; докази виявлення ліквідатором чи/або звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог інших кредиторів ТзОВ "Кайлас 2010", у тому числі, Лівобережної МДПІ, - відсутні.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність у Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року, та припинення, у зв'язку з цим, апеляційного провадження за поданою Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року.

За таких підстав, підстави для скасування прийнятої Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали від 27.05.2012 року у справі № 25/5005/8089/2012 - відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 травня 2013 року у справі № 25/5005/8089/2012 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька М.І. Хандурін