Постанова

від 27.02.2013 по справі 5011-52/13742-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ 5011-52/13742-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Жук Г.А.

Шевченка Е.О.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Шпортило Я.І., від відповідача - Булка Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року

у справі №5011-52/13742-2012 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

Київська область, м. Бориспіль,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання», м. Київ

про стягнення 418092,74 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» (далі - відповідач) про стягнення 418092,74 грн., а саме: 79992,74 грн. пені та 338100,00 грн. штрафу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем умов поставки товару за укладеним між сторонами спору договором №02.2-14.1.2-1 від 27.01.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 7999,27 грн. пені, 33810,00грн. штрафу та 836,20 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про прострочення відповідачем строків поставки позивачеві товару за договором №02.2-14.1.2-1 від 27.01.2011 року і, як наслідок, правомірність нарахування позивачем пені та штрафу за таке прострочення. При цьому, суд першої інстанції, скориставшись правом, передбаченим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір неустойки до 10% від заявленого позивачем розміру, а саме до 7999,27 грн. пені та 33810,00 грн. штрафу. В решті вимог про стягнення 71993,47 грн. пені та 304290,00 грн. штрафу відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 в частині відмови в стягненні з ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» 71993,47 грн. пені, 304290,00 грн. штрафу, 7525,80 грн. судового збору та стягнути з ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 71993,47 грн. пені, 304290,00 грн. штрафу, 7525,80 грн. судового збору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неправомірність зменшення судом першої інстанції розміру неустойки до 10% від заявленого позивачем розміру, а саме до 7999,27 грн. пені та 33810,00 грн. штрафу.

У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 апеляційну скаргу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року розгляд справи №5011-52/13742-2012 відкладався на 27.02.2013 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року для розгляду апеляційної скарги у справі №5011-52/13742-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя - Алданова С.О., судді Жук Г.А. та Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року справу №5011-52/13742-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя - Алданова С.О., судді Жук Г.А. та Шевченко Е.О.

В судовому засіданні 27.02.2013 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2013 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2011 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір №02.2-14.1.2-1 (далі - договір), згідно умов якого відповідач зобов'язався у 2011 році поставити позивачеві товар, зазначений в п. 1.2. цього договору, а саме: автомобілі спеціальні та спеціалізовані (автомобілі пожежні) - автомобіль аеродромний пожежний АА-13/60 (6560) -270.03 в кількості 1 шт.; автомобіль аеродромний пожежний АА-12/60 (63501) -270.02 в кількості 1 шт. Технічні характеристики та комплектація товару наведені в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору ціна цього договору становить 6062688,00 грн. і складається із ціни одиниць товару, що підлягають поставці за цим договором.

Розділом 4 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом відкриття безвідкличного документарного акредитива, відкритого банком України за доручення позивача на користь відповідача. Дійсний акредитив підпорядковується «Уніфікованим правилам і звичаям для документарного акредитива» (редакція 2007 року, публікація міжнародної торговельної палати №600). Акредитив повинен бути відкритий позивачем протягом 20 календарних днів після підписання сторонами договору терміном дії 180 календарних днів. Платежі за акредитивом будуть проводитись на рахунок відповідача після пред'явлення відповідачем наступних документів: рахунку-фактури; видаткової накладної; акту приймання-передачі товару, підписаного сторонами договору; сертифікату відповідності на товар.

03.02.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно умов якої ціна цього договору становить 4830000,00 грн. і складається із ціни одиниць товару, що підлягають поставці за цим договором (п. 3.1. угоди). При цьому, п. 4.3. додаткової угоди №1 встановлено, що акредитив повинен бути відкритий позивачем протягом 20 календарних днів після підписання сторонами додаткової угоди №1 згідно ціни договору, визначеної в цій угоді, терміном дії 180 календарних днів.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 10.02.2011 року позивачем відкрито акредитив на суму 4830000,00 грн. зі строком дії до 10.08.2011 року та терміном поставки товару до 10.07.2011 року.

Відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товару протягом 150 календарних днів з дати відкриття акредитиву. Порядок приймання-передачі товару, наведений в додатку №2 до договору, зокрема, складання та підписання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

19.09.2011 року сторонами спору підписано акт приймання-передачі товару на суму 4830000,00 грн. Вказаним підтверджується факт поставки відповідачем товару позивачеві з порушенням встановлених у договорі строків поставки на 71 календарний день, а саме: з 11.07.2011 року по 19.09.2011 року.

Крім цього, наведене встановлено рішенням господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі №25/150-11 за позовом ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 457063,56 грн. та за зустрічним позовом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» про стягнення 26664,25 грн., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року у справі №25/150-11, яке вступило в законну силу.

Зокрема, рішенням господарського суду Київської області від 26.01.2012 року у справі №25/150-11 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» 418092,74 грн. заборгованості та 8361,85 грн. судового збору; зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 26664,25 грн. пені та 1411,50 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони спору в п. 7.2. договору погодили, що у разі порушення терміну поставки товару, зазначеного в п. 5.1 договору, та надання послуг, зазначених в п. 2.2 додатку №2 до договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від ціни договору, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання відповідачем зобов'язань за цим договором. За порушення терміну поставки товару та надання послуг понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни договору. При проведенні розрахунків за товар, сума виплат буде зменшена на фактичну суму пені, у разі її застосування.

Відтак, враховуючи наведені положення чинного законодавства України та п. 7.2. договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність нарахування позивачем пені та штрафу за прострочення відповідачем строків поставки товару.

Судом встановлено, що розмір пені за 71 день прострочення з 11.07.2011 року по 19.09.2011 року становить 145627,81 грн.

Пеня у розмірі 26664,25 грн. за 13 днів прострочення була предметом розгляду у справі №25/150-11, а також відповідачем було визнано пеню у розмірі 38970,82 грн.

Відтак, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 79992,74 грн. пені за 39 днів прострочення та 338100,00 грн. штрафу.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання перед позивачем з поставки товару, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність нарахування позивачем на суму прострочення 79992,74 грн. пені та 338100,00 грн. штрафу. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та штрафу, здійснені позивачем, і встановлено їх арифметичну правильність.

Відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру неустойки та штрафу до 10% від заявленого позивачем розміру до 41809,27 грн., а саме: 7999,27 грн. пені та 33810,00 грн. штрафу, яке місцевим господарським судом задоволено повністю. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що незважаючи на допущення відповідачем прострочення з поставки товару, ним вживались всі залежні від нього заходи щодо усунення порушення і зобов'язання з поставки виконано у повному обсязі.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також, згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», а саме: вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 ч. 1 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу.

Крім того, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки, а саме ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язань, а з інших передбаченими законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом (лист Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1623/2011р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права».

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року у справі №22/274 та від 20.04.2011 року у справі №4/110-38.

Відтак, з урахуванням обставин справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру санкцій на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд повинен всебічно, повно і об'єктивно розглянути у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

До клопотання відповідача про зменшення суми пені та штрафу останнім не було надано доказів винятковості даного випадку, не наведено конкретних обставин, які б свідчили про винятковість даного випадку, відсутні докази надмірності для відповідача даних штрафних санкцій, відсутні докази важкого матеріального положення відповідача.

Відтак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно застосував п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшив розміри пені і штрафу, які підлягають до стягнення, до 10% від заявленого позивачем розміру, що складає 7 999, 27 грн. пені та 33 810, 00 грн. штрафу.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, частково скасовує рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 71993,47 грн. пені та 304290,00 грн. штрафу і приймає в цій частині нове рішення суду про задоволення таких вимог.

Відповідно до ст.ст. 49, 105 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 71993,47 грн. пені та 304290,00 грн. штрафу скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги про стягнення 71993,47 грн. пені та 304290,00 грн. штрафу задовольнити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Нафтагазпостачання» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 43А, кв. 2; код 34619214) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код 20572069) 71993,47 грн. пені, 304290,00 грн. штрафу, 8362,00 грн. судового збору за подання позову та 4181,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 року у справі №5011-52/13742-2012 в частині стягнення 7999,27 грн. пені та 33810,00грн. штрафу залишити без змін.

6. Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Справу №5011-52/13742-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Жук Г.А.

Шевченко Е.О.