Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-10568/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10568/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районні м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Основа-Декор» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Основа-Декор» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2012 №0002972204/0, №2952204 та від 27 липня 2012 року №0007112204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справі - Державна податкова інспекція у Печерському районні м. Києва - подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районні м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Основа-Декор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 174/22-4/32707869 від 17.04.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Основа-Декор» пп. 5.1 ст.5, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР; п.150.1 ст.150 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 270 334 грн та завищено від»ємне значення об'єктів оподаткування податком на прибуток на суму 76 189 грн;

-п.198.1 п.198.6, п.206.1 ст. 2901 ПК України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на суму 62 589 грн за серпень 2011 року.

За результатами акта перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва 07 травня 2012 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№000296204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 299 808 грн, в т.ч. основний платіж - 270 334 грн, штрафні (фінансові) санкції - 29 474 грн;

№0002972204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 78 236 грн, в т.ч. основний платіж - 62 589 грн, штрафні (фінансові) санкції - 15 647 грн;

№0002952204, яким позивачу зменшено суму від»ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 76 189 грн.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПІ у м. Києві, останньою прийнято рішення №4276/10/12-114 від 16.07.2012 року про результати розгляду первинної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0002962204 від 07.05.2012 року в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 161 801 грн та у відповідній частині застосування штрафних санкцій, а в іншій частині повідомлення-рішення залишено без змін.

27 липня 2012 року податковим органом на підставі рішення ДПІ у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №007112204, яким позивачу донараховано суму грошового зобов»язання за платежем «Податок на прибуток» в розмірі 135 665 грн, у т.ч. основний борг 108 532 грн, штрафні (фінансові) санкції 27 133 грн.

Судом першої інспекції встановлено, що між позивачем та СПД ОСОБА_2 укладено договір про надання транспортних послуг №06/01 від 10.05.2009 року відповідно до умов якого виконавець зобов»язався надати замовнику автомобільний транспорт для будівельних робіт в технічно справному стані, своєчасне подання автомобіля у вказане замовником місце роботи, дотримання техніки безпеки на будівельний майданчик (п.1.1 - 1.3 Договору). Замовник зобов»язався надати роботу для автомобілів СПД ОСОБА_2, здійснювати своєчасну оплату відповідно до талонів замовника, відомості і рахунку, використовувати автомобілі за цільовим призначенням.

Позивач також зобов»язався здійснювати оплату контрагенту на надання послуг по закінченню кожного робочого дня протягом 10 робочих днів шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок з розрахунку 85 грн за 1 час роботи одного автомобіля, якщо загальний пробіг за 1 робочий день не перевищує 120 км.

На виконання умов договору СПД ОСОБА_2 надав позивачу послуги відповідно до умов договору, про що свідчать акти виконаних робіт.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та СПД ОСОБА_3 укладено договір про надання транспортних послуг від 02.01.2009 року.

На виконання умов договору СПД ОСОБА_3 надав позивачу послуги визначені умовами договору, що підтверджується актами виконаних робіт.

До кожного із актів виконаних робіт було долучено відомості про транспортне обслуговування будівельних об»єктів ДП «Основа-Декор» складених виконавцем послуг СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3

Згідно з п. 5.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 3 Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону).

Пунктом 5.3 ст.5 Закону визначено вичерпний перелік випадків коли витрати підприємства не відносяться на валові витрати.

При цьому п. 5.11 ст. 5 Закону не дозволяє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Відповідно до статті 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в ході розгляду справи було встановлено, що СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надаівали позивачу послуги, що підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема договорами, актами приймання-передачі виконаних робіт, відомостями про транспортне обслуговування, тощо.

Акти приймання-здачі виконаних робіт містять всі необхідні реквізити, в т.ч. щодо змісту та обсягу операцій, підписи осіб, які брали участь у здійсненні конкретної господарської операції зі сторони виконавця та замовника, які скріплені печатками замовника і перевізника.

До актів виконаних робіт додаються відомості про транспортне обслуговування будівельних об»єктів ДП «Основа-Декор», складені виконавцями транспортних послуг СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3, у яких вказана дата надання послуги, пункт відправлення і призначення, відстань та сума коштів, які підлягають сплаті.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача про завищення позивачем валових витрат, тому податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 року №007112204 є неправомірним і підлягає скасуванню.

Крім того, судом встановлено, що 01.06.2011 року між позивачем та ТОВ «Броварське територіальне об»єднання капітального будівництва» укладено договір виконання будівельно-оздоблювальних робіт № 7/с відповідно до якого товариство як субпідрядник зобов'язалось своїми силами і засобами в обумовлений строк і виконати будівельно-оздоблювальні роботи на об'єкті «Будівництво міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антонович (Горького) 79 в Голосіївському районі м. Києва. Склад і обсяги робіт, доручені субпідряднику до виконання, викладені в додатку № 1 до договору.

Підрядник приймає виконані роботи щомісячно, шляхом підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість підрядних робіт и та витрат, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи.

01.06.2011 року між позивачем та ТОВ «Броварське територіальне об»єднання капітального будівництва» укладено додаткову угоду субпідряду №7/с.

На виконання умов зазначеного договору товариство у серпні 2011 року виконало будівельно-оздоблювальні роботи на суму 375 526,20 грн, у т.ч. ПДВ на суму 62 587,70 грн, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами приймання-передачі послуг № 1,2 та 3.

За наслідками надання послуг товариство виписало позивачу податкові накладені №5 від 01.08.2011 року на суму 75 855 грн в т.ч. ПДВ 12 642,50 грн; №65 від 31.08.2011 року на суму 149 835,60 грн в т.ч. ПДВ на суму 24 972,60 грн; №101 від 31.08.2011 року на суму 149 841 грн в т.ч. ПДВ 24 973,50 грн.

Відповідно до п.198.1 п.198 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги на основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (198.6 ст.198 ПК України).

Позивач у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Броварське територіальне об»єднання капітального будівництва» у зв'язку із замовленням робіт.

Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платникомособою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

Контрагент позивача на момент складання податкових накладних був зареєстрвоаний як платник податку на додану вартість, яке було анульовано ДПІ лише з 14 грудня 2011 року.

Податкові накладні оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної.

Крім того, судом першої інстанції встановлено і дана обставина підтверджується матеріалами справи, що роботи, виконані товариством фактично замовлялись позивачем з метою виконання ним договору субпідряду № 1/01 від 28 січня 2011 року, укладеного з ТОВ «Основа», реальність їх виконання підтверджується відповідними доказами, зокрема актами передачі робіт.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Броварське територіальне об»єднання капітального будівництва» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються документально, а тому позивач ДП «Основа-Декор» правомірно сформував податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з зазначеним вище контрагентом. Тому, податкове повідомлення-рішення ПДІ у Печерському районі міста Києва від 07.05.2012 року №0002972204/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо правомірності сформованого позивачем складу об»єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від»ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, а тому висновки ДПІ про завищення позивачем суми від»ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на суму 76 189 грн є необґрунтованим та безпідставним.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року у рядку 06 якої скореговані валові витрати визначені у розмірі 2 824 065 грн, яка складається в т.ч. з відомостей за рядками: 04.9 «від»ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» - 1 934 845 грн.

Позивач подав до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року. У рядку 06.6 декларації «Від»ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду « від»ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від»ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від»ємне значення оподаткування за 1 квартал 2011 року), визначено від»ємне значення у розмірі 1 914 189 грн.

Відповідно до п.134.1ст. 133 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: пп.134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень до ПК України цей кодекс набирає чинності 0 1 січня 2011 року, крім розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив в постанові, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втратив чинність з 1 квітня 2011 року, а отже до 01 квітня 2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу і валових витрат платника даного податку регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

За змістом статті 3 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст.5 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з рахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевимх положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від»ємного значення, яка відповідно до абзацу 2 цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від»ємне значення об»акта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядкую, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядку 04.9 (від»ємне значення об»акта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 1 934 845 грн, яка сформована ним на підставі від»ємних значень об»єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1 ст.6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосовується Податковий кодекс України.

У 2 кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларації з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом ДПА України №114 від 28.02.2011 року, відповідно до якої декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: від»ємне значення об»акта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від»ємне значення рядка 07 податкової де5аларації за попередній звітній (податковий) період або від»ємне значення об»єкта оподаткування за 1 квартал 2001 року).

Згідно статті 150.1 ПК України якщо результатом розрахунку об»єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від»ємне значення, то сума такого від»ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об»акта оподаткування за наслідками півріччя, 3 кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від»ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення.

Пункт 150.1 ст.150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням: якщо результатом розрахунку об»акта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від»ємне значення, то сума такого від»ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року ( п.3 підр.4 розділу ХХ Перехідних положень).

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 2 і 3 кварталів, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від»ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від»ємне значення об»єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, причому розрахунок суми від»ємного значення об»єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від»ємного значення, що утворились станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів, а тому позивач правомірно сформував склад об»єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від»ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районні м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 06 березня 2013 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.