Постанова

від 09.04.2019 по справі 2а-10568/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2019 року

Київ

справа №2а-10568/12/2670

адміністративне провадження №К/9901/488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012 (суддя - Патратій О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.) у справі №2а-10568/12/2670 за позовом Дочірнього підприємства Основа-Декор до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Дочірнє підприємство Основа-Декор (далі - ДП Основа-Декор ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва) від 07.05.2012 № 0002972204/0, №2952204 та від 27.07.2012 №0007112204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі міста Києва оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі міста Києва посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , статей 150, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства. Крім того, зазначає, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районні міста Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ДП Основа-Декор з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.04.2012 № 174/22-4/32707869, в якому відображено висновок про порушення ДП Основа-Декор пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 270334,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єктів оподаткування податком на прибуток на суму 76189,00 грн.; пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 62589,00 грн. за серпень 2011 року.

На підставі названого акту перевірки, та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

від 27.07.2012 №007112204, згідно з яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 135665,00 грн., у т.ч. основний платіж - 108532,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 27133,00 грн.

від 07.05.2012 №0002972204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78236,00 грн., в т.ч. основний платіж - 62589,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15647,00 грн.;

від 07.05.2012 №0002952204, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 76189,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем послуг та підрядних робіт є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються документально. До складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося за підсумками 2010 року

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, як це визначено у підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного вище Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами, між ДП Основа-Декор (Замовник) та СПД ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено Договір про надання транспортних послуг № 06/01 від 10.05.2009 та з СПД ОСОБА_2 аналогічний договір про надання транспортних послуг від 02.01.2009.

На виконання умов вищезазначених договорів вказані суб'єкти господарської діяльності надали позивачу послуги, обумовлені вказаним вище договором про надання транспортних послуг, про що свідчать акти виконаних робіт, відомості про транспортне обслуговування, тощо.

Акти приймання-здачі виконаних робіт містять всі необхідні реквізити, в т.ч. щодо змісту та обсягу операцій, підписи осіб, які брали участь у виконанні конкретної господарської операції зі сторони виконавця та замовника, які скріплені печатками замовника і перевізника.

До актів виконаних робіт додано відомості про транспортне обслуговування будівельних об'єктів ДП Основа-Декор , складені виконавцями транспортних послуг, у яких вказана дата надання послуги, пункт відправлення і призначення, відстань та сума коштів, які підлягають сплаті.

Також, 01.06.2011 між позивачем (Підрядник) та ТОВ Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва (Субпідрядник) укладено договір виконання будівельно-оздоблювальних робіт № 7/с, відповідно до якого субпідрядник зобов'язувався своїми силами і засобами в обумовлений строк виконати будівельно-оздоблювальні роботи на об'єкті Будівництво міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича (Горького) 79 в Голосіївському районі м. Києва. Склад і обсяги робіт, доручені субпідряднику до виконання, викладені в додатку № 1 до договору.

Підрядник приймає виконані роботи щомісячно, шляхом підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість підрядних робіт та витрат, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи.

01.06.2011 між позивачем та ТОВ Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва укладено додаткову угоду субпідряду №7/с.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва у серпні 2011 року виконало будівельно-оздоблювальні роботи на суму 375526,20 грн., у т.ч. ПДВ на суму 62587,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг № 1,2 та 3, податковими накладними.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у Печерському районні міста Києва, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ДП Основа-Декор розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 №0002952204 стали доводи податкового органу про порушення позивачем пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 76189,00 грн. у зв'язку з неправомірним врахуванням, на думку податкового органу, у складі витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 1914189,00 грн.

Судами встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 29.03.2003 №143), у рядку 06 якої скориговані валові витрати визначені у розмірі 2 824 065,00 грн., яка складається в тому числі з відомостей за рядками: 04.9. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 1934845,00 грн.

Наведені відомості та правомірність їх формування відповідачем не заперечувалось .

Позивач подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року. У рядку 06.6 декларації Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення оподаткування за 1 квартал 2011 року), визначено від'ємне значення у розмірі 1914189 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень до Податкового кодексу України цей кодекс набирає чинності 01.01.2011, крім розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01.04.2011.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств втратив чинність з 01.04.2011, а отже до 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу і валових витрат платника даного податку регулювалися Законом України Про оподаткування прибутку підприємств .

Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому абзацом другим пункту 22.4 статті 22 цього ж Закону визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 1934845,00 грн., яка сформована ним на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, застосовується Податковий кодекс України.

У 2 кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларації з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом ДПА України №114 від 28.02.2011, відповідно до якої декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової де5аларації за попередній звітній (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2001 року).

Згідно зі статтею 150.1 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, 3 кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року ( п.3 підр.4 розділу ХХ Перехідних положень).

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 2 і 3 кварталів, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що до складу витрат 2 кварталу 2011 року підлягає включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворились станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів, а тому позивач правомірно сформував склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду