Рішення

від 28.02.2013 по справі 5004/1623/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2013 р. Справа № 5004/1623/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"

про стягнення 373 862, 09 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін

від позивача: Карпук В.В. (довіреність від 18.06.2012р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні приймав участь: Вознюк М.А. - старший прокурор прокуратури Луцького району (посвідчення №005969 від 25.09.2012р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача та прокурора не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" про стягнення 319 858, 53 грн., з них 170 998, 28 грн. - несплачені прострочені відсотки, 5 124, 97 грн. - несплачені строкові відсотки, 133 014, 13 грн. - пені, 10 721, 15 грн. - приріст основного боргу у зв'язку із інфляцією.

Через канцелярію суду 22.01.2013р. за вхідним номером №01-29/792/13д ПАТ "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" подано заяву від 21.01.2013р. №19-3/40/ про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 350 654, 82 грн., з них 185 885, 09 грн. - несплачені прострочені відсотки (з 29.07.2011 по 31.12.2012р.), 5 628, 44 грн. - несплачені строкові відсотки (з 01.01.2013р. по 23.01.2013р.), 147 643, 44 грн. - пені (з 19.05.2011р. по 23.01.2013р.), 11 497, 85 грн. - приріст основного боргу у зв'язку із інфляцією.

Через канцелярію суду 23.01.2013 року за вхідним номером №01-29/798/13д представником відповідача подано відзив від 23.01.2013 року, в якому відповідач зазначає що позивач надав розрахунок до позову, який суперечить ст. 232 ГК України. В наданому розрахунку не зазначено порядок нарахування відсотків за користування кредитом. В п. 2.9. договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року визначено послідовність погашення зобов'язань позичальником. Позивач не надає розрахунок з якого би вбачалось послідовність зарахувань сплачених коштів ТзОВ "Євро Сервіс", порядок нарахувань відсотків за користування кредитом та пені за прострочені платежі з урахуванням послідовності погашених позичальником зобов'язань.

В судовому засіданні 13.02.2013р. представником позивача подано заяву від 13.02.2013р. №19-3/107 про уточнення позовних вимог, в якому останній зазначає наступне:

- на виконання ухвали господарського суду Волинської області від 23.01.2013р. між позивачем та відповідачем проведено взаєморозрахунки, даний акт сторонами підписаний;

- у відповідності до умов договору кредитної лінії, укладеного між банком та ТзОВ «Євро Сервіс» банк уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 373 862, 09 грн., з яких: несплачені прострочені відсотки - 193 471, 24 грн. (з 29.04.2011 по 13.02.2013р.); несплачені строкові відсотки - 3 181, 29 грн. (з 01.02.2013 по 13.02.2013р.); пеня - 159 572, 47 грн. (з 21.04.2011 по 13.02.2013р.); приріст основного боргу у зв'язку із інфляцією - 17 637, 09 грн.;

- п.9.1 договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до 3 років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору;

- передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові;

- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 №13/210/10 та від 12.09.2011 №6/433-42/183, постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2011 №11/109; п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.02.2013 року строк розгляду справи №5004/1623/12 продовжено до 04.03.2013 року.

В судовому засіданні 13.02.2013 року оголошено перерву для проведення додаткової взаємозвірки, 27.02.2013р. оголошено перерву для уточнення розрахунку пені.

В судовому засіданні представником ПАТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" подано відповідь від 26.02.2013р. на зауваження до акту звірки розрахунків від 06.02.2013р. за кредитним договором №1082 від 02.06.2009р. між АТ «Ощадбанк» та ТзОВ «Євро Сервіс». Останній зазначає, що сплата заборгованості за кредитом (заборгованість за кредитом включає: суми основного боргу, відсотків за користування кредитом та пеню нараховану на прострочені платежі).

Зазначає, що 04.08.2011 року отриманий платіж в розмірі 152 000, 00 грн. був рознесений на погашення відсотків в сумі 22 144, 47 грн. та на погашення основного боргу в розмірі 129 855, 53 грн., що не суперечить рішенню господарського суду Волинської області.

Вказує, що 31.01.2012 року отриманий платіж в розмірі 15 000, 00 грн. зараховано в рахунок погашення основного боргу, що видно з акту звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013 року (сторінка 3, рядок 8, стовпчик 3).

Зазначає, що 31.05.2012р. отриманий платіж в розмірі 20 000, 00 грн. було зараховано в рахунок погашення відсотків, проте в цілях виконання рішення господарського суду, 18.07.2012 року платіж було перенесено в рахунок погашення основного боргу, що видно з акту звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013р. (сторінка5, рядок 2, стовпчик 3). Також при нарахуванні відсотків 31.07.2012 року за користування кредитом за липень 2012 року, було здійснено коригування суми відсотків за травень-червень 2012 року, а саме зменшено розмір відсотків з врахуванням сплаченої суми основного боргу 31.05.2012 року, що відображено в акті звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013р. (сторінка 5, рядок 5, стовпчик 12).

Вказує, що 21.06.2012 року отриманий платіж в розмірі 20 000, 00 грн. було зараховано в рахунок погашення відсотків, проте в цілях виконання рішення господарського суду 18.07.2012 року платіж було перенесено в рахунок основного боргу, що видно з акту звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013р. (сторінка 5, рядок 3, стовпчик 3). Також при нарахуванні відсотків за користування кредитом за липень 2012 року, було здійснено коригування суми відсотків за червень 2012 року, а саме зменшено розмір відсотків з врахуванням сплаченої суми основного боргу 21.06.2012 року, що відображено в акті звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013р. (сторінка 5, рядок 5, стовпчик 12).

Зазначає, що платежі від 24.06.2011р. в розмірі 1 150, 00 грн., від 01.07.2011р. в розмірі 1 000, 00 грн., від 27.07.2011р. в розмірі 1 000, 00 грн. зараховані в рахунок погашення відсотків згідно порядку визначеного п.2.9. договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009р. укладеного між АТ «Ощадбанк» та ТзОВ «Євро Сервіс», так як виконавчий документ про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області був виданий 12.10.2011р.

Вказує, що нарахування пені на прострочений основний борг на прострочені відсотки за користування кредитом, проводилось згідно п.7.1.1. договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009р. укладеного між АТ «Ощадбанк» та ТзОВ «Євро Сервіс».

Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2009 року між Відкритим акціонерним товариство «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс» укладено договір кредитної лінії №1082 (а.с. 9 - 18).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п.2.1. договору банк зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

П. 2.3.1. договору встановлено, що сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: 02.06.2009 по 25.06.2009 року - 500 000, 00 грн.; 26.06.2009 по 28.02.2010 року - 1 000 000, 00 грн.; 01.03.2010 по 30.03.2010 року - 750 000, 00 грн.; 01.04.2010 по 29.04.2010 року 500 000, 00 грн.; 30.04.2010 по 01.06.2010 року - 250 000, 00 грн.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Згідно п.2.7. договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

- п.2.7.1. - проценти за користування кредитом розраховується банком на основі процентної ставки в розмірі 23% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

- п.2.7.2. - проценти нараховується методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

- п. 2.7.3. - нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше « 30» червня 2009 року.

- п. 2.7.4. - у випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених п. 2.5.4., 5.3.6. цього договору банк встановлює проценту ставку в розмірі 25 % річних, починаючи з першого дня звітного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору.

Згідно п.2.9. договору погашення зобов'язань позичальником здійснюється в такій послідовності: прострочені проценти за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); прострочена основна сума боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених комісійних винагород, які не надійшли у строки, визначені цим договором (якщо прострочення буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування кредитом; комісійні винагороди за кредитом, визначені цим договором; пеня за непогашення у строк основної суми боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце); пеня за непогашення у строк процентів (якщо непогашення буде мати місце); інші платежі та/або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; строкова основна сума боргу за кредитом.

Відповідно до п. 5.3.2. договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

П. 7.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених у цьому договорі, а саме:

- п. 7.1.1. - за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

П. 9.1. договору встановлено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до трьох років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 10.5. договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

23.10.2009 року між сторонами договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року укладений додатковий договір №1, відповідно до якого п.2.7.3. кредитного договору викладено в наступній редакції:

- нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4. договір кредитної лінії №1082 від 02.06.2009р.) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 25 числа наступного за звітним місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 30.06.2009 року.

31.05.2010 року між сторонами договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року укладений додатковий договір №2, відповідно до якого п.2.3. кредитного договору викладено в наступній редакції:

«Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 843 770, 71 грн.»

Підпункт 2.3.1. п. 2.3. договору викласти в такій редакції:

«Сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: 30.07.2010р. - сума зменшення 20 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення 823 770, 71 грн.; 31.08.2010 року - сума зменшення 50 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення 773 770, 71 грн.; 30.09.2010 р. - сума зменшення - 50 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення 723 770, 71 грн.; 29.10.2010р. - сума зменшення 30 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення 693 770, 71 грн.; 30.11.2010р. - сума зменшення 150 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення 543 770, 71 грн.; 31.12.2010 р. - сума зменшення 150 000, 00 грн. - ліміт кредитування після зменшення - 393 770, 71 грн.; 31.01.2011р. - сума зменшення 78 754, 15 грн. - ліміт кредитування після зменшення - 315 016, 56 грн.; 28.02.2011 р. - сума зменшення 78 754, 15 грн. - ліміт кредитування після зменшення 236 262, 41 грн.; 31.03.2011р. - сума зменшення 78 754, 15 грн. - ліміт кредитування після зменшення 157 508, 26 грн.; 29.04.2011р. - сума зменшення 78 754, 15 грн. - ліміт кредитування після зменшення - 78 754, 11 грн.; 31.05.2011р. - сума зменшення 78 754, 11 грн. - ліміт кредитування після зменшення - 0, 00 грн.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період».

Пп. 2.7.3. п.2.7. договору викласти в новій редакції:

«Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 30.06.2009 року».

Пп. 2.7.4 п. 2.7 договору викласти в наступній редакції:

«У випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених п. 2.5.4. цього договору банк встановлює процентну ставку в розмірі 25 % річних, починаючи з першого дня звітного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору.».

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 02.06.2009р. між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» було укладено договори наступної іпотеки нерухомого майна та застави майна, договір поруки зі змінами (а.с. 19 -43).

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 500 000 грн. 00 коп. та 423 780 грн. 60 коп., що стверджується розпорядженнями керуючого відділенням Рожищенського ТВБВ Ощанбанку від 3 та 26.06.2009 року (а.с. 63 - 64) для поповнення обігових коштів.

У зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка відповідачем добровільно несплачена та стягувалась у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року по справі №5004/526/11 задоволено вимоги позивача та вирішено стягнути з ТзОВ «Євро Сервіс» на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року в усім 726 643 грн. 61 коп.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів позивач мав право відповідно до п.3.3.1. договору вимагати негайного повернення кредиту.

Згідно уточненого розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 193 471, 24 грн. несплачені прострочені відсотки; 3 181, 29 грн. - несплачені строкові відсотки 3 181, 29 грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача.

Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконувати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статтей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 7.1.1 договору за порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За порушення строків повернення кредиту, позивачем нарахована пеня у сумі 159 572, 47 грн. за період з 21.04.2011р. по 13.02.2013р. без врахування п.6 ст. 232 ГК України відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З врахуванням цієї норми та п.9.1. договору суд вважає правомірним стягнення пені за період прострочки з 21.04.2011р. по 20.10.2011р. в сумі 48 612, 95 грн.

Ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

В силу п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом тому з відповідача підлягає стягненню 17 637, 09 грн. інфляційних.

Спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 5 258, 05 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 49 ГПК України, п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судові витрати у сумі 2 219, 19 грн. слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 610, 1046, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у сумі 262 902, 57 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» (м.Рожище, вул. Кондратюка, 20/15, код ЄДРПОУ 30089769) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код ЄДРПОУ 09303328) 193 471, 24 грн. - несплачених прострочених відсотків; 3 181, 29 грн. - несплачених строкових відсотків; 48 612, 95 грн. - пені; 17 637, 09 грн. - інфляційних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» (м.Рожище, вул. Кондратюка, 20/15, код ЄДРПОУ 30089769) на користь Державного бюджету України 5 258, 05 грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код ЄДРПОУ 09303328) 2 219, 19 грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області.

5. В решті позову відмовити.

Повне рішення

складено 05.03.2013 р.

Суддя М. М. Гончар