Постанова

від 04.03.2013 по справі 5015/1181/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5015/1181/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Одеко Захід" без номера від 08.02.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 294 від 14.02.2013р.)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 16.01.2013 р.

за заявою Малого приватного підприємства «Одеко Захід» без номера від 30.11.2012 р. про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012 р. за нововиявленими обставинами

у справі № 5015/1181/12

за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ

до Малого приватного підприємства "Одеко Захід", м. Львів

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін:

від позивача: Калениченко П.А. - директор (паспорт серія СН918344, виданий Печерським ГУ ГУМВС України в місті Києві);

від відповідача (заявника): Яшин В.Ю. - представник (довіреність від 01.03.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.01.2013 р. у справі № 5015/1181/12 (суддя - Сухович Ю.О.) заяву Малого приватного підприємства "Одеко Захід" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. залишено без задоволення. Рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. у справі № 5015/1181/12 - без змін.

Ухвала суду мотивована тим, що наведені заявником факти не містять необхідних ознак, передбачених ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких їх можна визнати нововиявленими обставинами, та які не спростовують факти, покладені в основу рішення.

Відповідач, - Мале приватне підприємство «Одеко - Захід», - не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно не задоволив заяву про перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами. На думку скаржника, нововиявленою обставиною є прийняття 17.10.2012 р. Вищим адміністративним судом України ухвали, якою залишено в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 р. у справі № 2а-1749/09/2670, згідно яких наказ № 1175 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених органів колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання облікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Зміни до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю» визнано нечинним, а тому слід вважати анульованим свідоцтво від 02.04.2009 р. № 6/УО та рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 р. № 7/2009-УО, оскільки такі прийняті на підставі даного наказу та згідно яких діє Об'єднання «Український музичний альянс». З огляду на вищевикладене, Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» втратив свій статус єдиної уповноваженої організації колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, а тому просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 16.01.2013 р. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 01-23/02/13 від 23.02.2013 р.) зазначив, що Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення по проводах (через кабель) на підставі свідоцтва № 6/УО.

В судове засідання 04.03.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

У березні 2012 р. Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» звернулось з позовом до господарського суду Львівської області, згідно з яким просило визнати укладеним з 19.12.2011 р. між Об"єднанням та Малим приватним підприємством «Одеко Захід» договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, на умовах запропонованих позивачем.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. у справі №5015/1181/12 задоволено позов Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", визнано укладеним з 19.12.2011р. між Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" та Малим приватним підприємством "Одеко Захід" договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань на умовах проекту, надісланого з листом №01-24/11/11 від 24.11.2011р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р. рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012р. у справі № 5015/1181/12 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р., рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. залишено в силі.

Приймаючи рішення від 07.06.2012 р. місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на підставі свідоцтва від 02.04.2009р. №6/УО та рішення Державного департаменту інтетелектуальної власності Міністерства освіти і науки від 02.04.2009р. № 7/2009-ОУ є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", та контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань.

30 листопада 2012 р. Мале приватне підприємство «Одеко Захід» подало до господарського суду Львівської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.06.2012 р. у справі № 5015/1181/12.

Підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012р. стало прийняття 17.10.2012р. Вищим адміністративним судом України ухвали, якою скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010р. та залишено в силі постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 03.08.2009р., якою визнано таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та є нечинним наказ Міністерства освіти і науки України від 22.12.2008р. № 1175 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюють збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, змін до порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю". Свідоцтво від 02.04.2009р. № 6/УО та рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009р. № 7/2009-ОУ, яким позивача визначено єдиною уповноваженою організацією колективного управління ,були прийняті саме на підставі даного наказу № 1175.

Заявник стверджує, що з моменту визнання наказу № 1175 нечинним, відновили свою дію свідоцтва про визначення уповноважених організацій колективного управління, які були видані раніше на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003р. № 309 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.06.2004р. за № 437/7758 (із змінами) та анульовано свідоцтво видане позивачу, отже останній втратив свій статус єдиної уповноваженої організації колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою. З огляду на положення Цивільного кодексу України щодо свободи договору, Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» не є належним суб"єктом договірних відносин, щодо встановлення яких заявлено позов.

При перегляді ухвали господарського суду Львівської області від 16.01.2013 р. про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визачено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Так, відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно із пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Підпунктами 8.6 і 8.7 пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» встановлено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Отже, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Нововиявленні обставини за своєю правовою юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідченні, тобто підтвердженні належними і допустимими доказами.

Згідно вимог ст. 445 Цивільного кодексу України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (позивач) є уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України № 6/УО від 02.04.2009.

Процедура нарахування і виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань без згоди осіб, які відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права можуть управляти майновими правами на зазначені об'єкти суміжних прав, а також процедура розподілу (виплати) зібраної винагороди (роялті) між зазначеними особами визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань»(назва в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 450) (надалі - постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71).

Згідно п. 4 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71, суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку Державною службою інтелектуальної власності, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не є єдиною уповноваженою організацією колективного управління. При цьому вказує, що 17.10.2012 р. Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу, якою залишено в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 р., згідно яких наказ № 1175 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених органів колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання облікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Зміни до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю» визнано нечинним, а тому слід вважати анульованим свідоцтво від 02.04.2009 р. № 6/УО та рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 р. № 7/2009-УО, згідно яких Об'єднання «Український музичний альянс» визнано єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою шляхом сповіщення в ефір та по проводах (через кабель), оскільки такі прийняті на підставі даного наказу.

В матеріалах справи (а.с. 8-11, т.2) міститься постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 р. за адміністративним позовом Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» до Державного департаменту інтелектуальної власності за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства освіти і науки, Об'єднання підприємств «Український музичний альянс», Об'єднання підприємств «Українська Ліга музичних прав» про визнання протиправним та скасування рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 02.04.2009 р. №7/20009-УО та визнання нечинними свідоцтв №5/УО від 02.04.2009 р. та № 6/УО від 02.04.2009 р. (на ім'я Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»), в резолютивній частині якої вказано про відмову у задоволенні даного адміністративного позову.

Таким чином, свідоцтво про визнання уповноваженої організації колективного управління позивача не було анульованим.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.12.2008р. № 1175 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюють збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, змін до порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю", як нормативно-правовий акт, визнаний нечинним постановою окружного адміністративного суду від 03.08.2009 р., яка набрала законної сили 17.10.2012 р. - з моменту винесення ухвали Вищим адміністративним судом України у справі №К-27833/10 (а.с. 175,т.4).

В постанові Вищого господарського суду України від 23.10.2012 р. у даній справі зазначено, що Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» на підставі свідоцтва від 02.04.2009 № 6/УО та рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 № 7/2009-УО є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань".

Слід зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2012 р. визначено нечинним лише порядок визначення уповноважених організацій колективного управління, а не свідоцтво №6/УО, на підставі якого діє позивач.

Визнання нечинним Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління не свідчить про автоматичне визнання нечинними правових актів індивідуальної дії, які були вже видані на підставі даного порядку у час, коли такий був чинним. Посилання відповідача на п. 8 Наказу № 1175 не свідчить про протилежне.

З огляду на вищевикладене, на сьогодні єдиним свідоцтвом про визначення уповноваженої організації колективного управління, що не втратило чинності, є свідоцтво №6/ОУ, видане ОП «Український музичний альянс» .

Отже, судова колегія зазначає, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не доведено, а оскаржувана ухвала прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачає.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить скасувати ухвалу від 16.01.2013 р. , а справу № 5015/1181/12 передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Судова колегія, вважає за доцільне проінформувати апелянта, що суд апеляційної інстанції згідно положень Господарського процесуального кодексу України не наділений повноваженнями щодо направлення справи в місцевий господарський суд на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106, 112 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 16.01.2013 р. у справі № 5015/1181/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Одеко Захід" без номера від 08.02.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 294 від 14.02.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/1181/12 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови підписано 06.03.2013 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.