Постанова

від 02.11.2012 по справі 1170/2а-157/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-157/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" (надалі - ТОВ "Формула-Петрол") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Формула-Петрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Тегра" за період з 01.09.11 по 30.09.11. За результатами перевірки складено акт №163/2330/23678041 від 07.12.11, яким встановлено, що угода купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, укладена позивачем з ТОВ "Компанія Тегра", є нікчемною. На підставі цього відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002162330 від 26.12.11, яким ТОВ "Формула-Петрол" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 177 878 грн. Позивач стверджує, що висновки акту перевірки про безтоварність операцій, вчинених ним з підприємством ТОВ "Компанія Тегра", не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цим контрагентом, не підтверджені належними доказами, які б доводили фіктивність укладених правочинів. Крім цього, зазначаючи про відсутність судових рішень про визнання недійсними угод, щодо яких відповідач дійшов висновку про їх нікчемність, позивач просить суд скасувати спірне податкове повідомлення - рішення №0002162330 від 26.12.11.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Ухвалою суду від 17.05.12 замінено відповідача у справі - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію - її процесуальним правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи про правомірність висновків акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення. Такі висновки обґрунтовані тим, що дані податкового обліку у вересні 2011 року сформовані позивачем за правочинами, укладеними з ТОВ "Компанія Тегра", які здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому визнані податковим органом нікчемними. Посилаючись на результати перевірки ТОВ "Компанія Тегра", проведеної Алчевською ОДПІ та оформленої актом №1803/231/37288388 від 11.11.11, якою встановлено, що господарські операції між ТОВ "Компанія Тегра" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, відповідач наполягає, що позивачем протиправно завищено податковий кредит та податкові зобов'язання за вересень 2011 року по взаємовідносинах з цим підприємством та занижено грошові зобов'язання з ПДВ на суму 118 585 грн. З цих підстав просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" з 04.09.95 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, займається господарською діяльністю, зокрема, з роздрібної та оптової торгівлі паливом. (а.с.57, т.1).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу №3909 від 05.12.11 (а.с. 72, т.1) 06-07.12.11 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Формула-Петрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Тегра" за період з 01.09.11 по 30.09.11, результати якої оформлено актом №163/2330/23678041 від 07.12.11 (а.с. 11-17, т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено такі порушення:

- взаємовідносини між ТОВ "Формула-Петрол" та ТОВ "Компанія Тегра" відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.09.11 по 30.09.11 всього в розмірі 118 585 грн.

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого, підприємству зменшується від'ємне значення з податку на додану вартість за період з 01.09.11 по 30.09.11 всього в розмірі 296 грн.

На підставі акту перевірки №163/2330/23678041 від 07.12.11 Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002162330 від 26.12.11, яким згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 177 878 грн., з яких 118 585 грн. - за основним платежем, 59 293 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 22, т.1).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що за висновками акту перевірки №163/2330/23678041 від 07.12.11, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість, кваліфіковані податковим органом за п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Компанія Тегра", які фактично не здійснювалися.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм, право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, а саме, придбання платником податку товарів/послуг з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів/послуг; характеристика товарів/послуг з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця - платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими подібними документами.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ТОВ "Формула-Петрол", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Компанія Тегра" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами - договором купівлі-продажу, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, які додавалися до заперечень на акт перевірки.

Натомість, представники відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягали на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Компанія Тегра" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження цих відносин.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладеного ним з ТОВ "Компанія Тегра" договору купівлі-продажу №10/01/11 від 10.01.11, за умовами якого ТОВ "Компанія Тегра" (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Формула Петрол" (покупця) паливно-мастильні матеріали (надалі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки, обумовлені цим договором та додатковими угодами до цього договору (а.с. 23-24, т.1).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 вказаного договору ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії товару та порядок розрахунків заздалегідь узгоджується сторонами шляхом укладання додаткових угод (специфікацій) з послідуючим відображенням в рахунку-фактурі на оплату. Оплата вартості кожної конкретної партії товару, переданого по цьому договору, здійснюється покупцем в порядку та строки, обумовлені в додатковій угоді, рахунку-фактурі, які є невід'ємною частиною цього договору. Надана продавцем рахунок-фактура підлягає оплаті покупцем шляхом переказу грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору ТОВ "Компанія Тегра" виписані позивачу видаткові накладні №РН-1001509 від 12.09.11 та №РН-1001779 від 22.09.11 про поставку бензину А-80 на загальну суму 713 286,82 грн., у т.ч. ПДВ - 118 881,14 грн. (а.с. 31, 33, 37, т.1) та виставлені рахунки-фактури №СФ-1001509 від 12.09.11 про сплату 264 016,80 грн. та №СФ-1001779 від 22.09.11 про сплату 449 270,02 грн. (а.с. 120, 121, т.2).

Також ТОВ "Компанія Тегра" на адресу позивача виписані податкові накладні №1001509 від 12.09.11 на суму 264 016,80 грн., в т.ч. 44 002,80 грн. ПДВ (а.с. 27, т.1), №1001779 від 22.09.11 на суму 449 270,02 грн., в т.ч. 74 878,34 грн. ПДВ (а.с.28, т.1).

Суму ПДВ за вказаною операцією у розмірі 118 881,14 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року (а.с. 76-78, 79-80, т.1).

Позивачем на банківський рахунок ТОВ "Компанія Тегра" перераховано 713 286, 82 грн., що підтверджується копіями виписок по банківському рахунку позивача за 12.09.11, 15.09.11, 23.09.11, 28.09.11, 30.09.11 (а.с. 36-42, т.1), платіжними дорученнями (а.с. 43-50, т.1).

Аналізуючи зміст договору, укладеного ТОВ "Формула-Петрол" з ТОВ "Компанія Тегра", та характер відносин сторін, передбачених цим договором, суд дійшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно зі статтею 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Статтею 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Зі змісту договору купівлі-продажу №10/01/11 від 10.01.11 вбачається, що у ньому відсутні такі істотні умови, як асортимент (номенклатура) товарів (паливно-мастильних матеріалів), що поставляються. Доказів складання специфікацій (додаткових угод), передбачених пунктами 1.1, 3.1-3.2 договору як невід'ємних частин до нього, які б визначали партії товару, що поставляється покупцеві, з зазначенням його найменування, співвідношення (асортименту, номенклатури) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, як це передбачено ст. 266 ГК України, позивачем суду не надано.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору купівлі-продажу №10/01/11 від 10.01.13 передача (постачання) покупцю партії товару здійснюється зі складу продавця на умовах - самовивіз, автомобільним транспортом (бензовозами) покупця. За узгодженням сторін поставка товару може здійснюватися транспортом продавця з покладенням на покупця витрат на транспортування. Відвантаження товару здійснюється продавцем лише при наявності у покупця оригіналу належним чином оформленого доручення на отримання товару. Приймання-передача товару по кількості і якості, здійснюється на складі продавця в присутності представників сторін.

Згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, придбаний у ТОВ "Компанія Тегра" бензин марки А-80 завантажувався 12 та 19 вересня 2011 року на нафтобазі, розташованій у м. Луганську, звідки перевозився до м. Кіровограда залученим до перевезень позивачем автопідприємством ТОВ "Катіон", автомобілями, належними ТОВ "Катіон" та МПП "Елегія". Частина придбаного бензину була у вересні 2011 року реалізована споживачам, залишок паливно-мастильних матеріалів у кількості 52 093, 2 л знаходився не зберіганні в ємностях, орендованих позивачем у МПП "Елегія" (а.с. 1, 20, т.2), та реалізований у подальшому.

На підтвердження факту транспортування від ТОВ "Компанія Тегра" придбаного товару позивач надав суду:

- копії товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія Тегра" №1698 від 12.09.11, №1699 від 12.09.11, №1703 від 22.09.11, №1704 від 22.09.11, №1705 від 22.09.11 (а.с. 29-33, т.1);

- копії подорожних листів ТОВ "Катіон" №87 від 12.09.11, №112 від 12.09.11, №145 від 22.09.11, №170 від 22.09.11, №173 від 22.09.11(а.с. 97-101, т.1).

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. (п.11.1 Правил).

Розділом 1 цих Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; подорожній лист - це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.09.08 за №805/15496 (надалі - Інструкція № 281/171/578/155). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку. Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом визначено пунктом 7.5 Інструкції №281/171/578/155.

Так, згідно з пунктами 7.5.1, 7.5.4 Інструкції №281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. (пункт 7.5.6 Інструкції №281/171/578/155).

Пунктами 7.5.7, 7.5.8, 7.5.10 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

Форма №1-ТТН (нафтопродукт), передбачена додатком 3 до Інструкції №281/171/578/155, містить перелік обов'язкових реквізитів, що повинні бути заповнені при здійсненні відпуску нафтопродуктів (нафти).

Дослідженням копій товарно-транспортних накладних, наданих суду позивачем (а.с. 29-33, т.1), встановлено, що у жодній з них всупереч Інструкції №281/171/578/155 не вказано номер резервуара, з якого відпущено бензин, не зазначено метод визначення маси нафтопродукту, особу, яка відпустила бензин, та особу, яка одержала вантаж, відсутня інформація про дати і час виїзду автомобіля з підприємства-вантажовідправника, дати і час прибуття до вантажоодержувача.

У ході судового розгляду справи представник позивача стверджував, що навантаження бензину здійснювалось на нафтобазі, розташованій у місті Луганську по вул. Руднєва, 60, що відповідає умовам договору №10/01/11 від 10.01.11 щодо місця поставки зі складу продавця.

Судом установлено, що за адресою у м. Луганську по вул. Руднєва, 60, знаходиться комплекс нежитлових будівель та споруд, співвласниками якого є АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" та ТОВ "Мікс Маркет", що підтверджується довідкою, наданою на запит суду Луганським МКП БТІ (а.с. 133, т.1) Так, за АТЗТ "Компанія "Айдар Ліга" з 16.07.08 зареєстровано 85/100 часток цього об'єкту, за ТОВ "Мікс Маркет" з 01.12.10 зареєстровано 15/100 часток. Вказані підприємства зареєстровані як юридичні особи, здійснюють роздрібну та оптову торгівлю паливом (а.с. 156-163, т.1).

За інформацією, наданою на запит суду ТОВ "Мікс Маркет" та ПАТ "Компанія "Айдар Ліга", вказані підприємства будь-яких договорів щодо передачі будівель, споруд, об'єктів, машин, механізмів, устаткування, що знаходяться за адресою м. Луганськ, вул. Руднєва, 60, у користування ТОВ "Компанія-Тегра" не укладали, як і не мали будь-яких господарських відносин, у тому числі щодо поставки паливно-мастильних матеріалів, з ТОВ "Компанія Тегра", ТОВ "Формула-Петрол", ТОВ "Катіон", МПП "Елегія" (а.с. 179, 181, 199, т.1, а.с. 53, т.2). Також, ПАТ "Компанія "Айдар-Ліга" повідомлено, що за адресою м. Луганськ, вул. Руднєва, 60 знаходяться тільки адміністративні та господарські будівлі, резервуарний парк та термінали з приймання та відвантаження нафтопродуктів знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва, 60з, які відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно належать останньому на праві приватної власності (а.с. 115-117, т.2).

Що стосується наданих представником позивача копій подорожніх листів ТОВ "Катіон" №№87, 112 від 12.09.11, №№145, 170, 173 від 22.09.11 (а.с. 97-101, т.1), то вони складені за типовою формою №2-ТН, затвердженою наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та відповідно до пункту 2 вказаного наказу є обов'язковими до застосування всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Згідно з Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.09 №207, для водія юридичної особи необхідним є дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Дослідженням копій подорожніх листів, наданих позивачем, установлено, що більшість граф у них не заповнені. Також у них відсутні підписи водіїв, механіка, заправника, диспетчера та не засвідчено проведення передрейсового медичного огляду водія та технічну справність транспортного засобу, що повинно бути обов'язково засвідчено, зважаючи на специфічні властивості вантажу. Також відсутні записи про оброблення цих подорожніх листів.

Вбачається, що вказані подорожні листи виписані ТОВ "Катіон", яке має ліцензію на право зайняття господарською діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом серії АГ №588182 від 22.03.11. (а.с.102, т.1) і яке за, твердженням позивача, залучалося до перевезення палива, придбаного у ТОВ "Компанія Тегра", за усною угодою про надання транспортних послуг.

Судом установлено, що директор ТОВ "Катіон" ОСОБА_3 одночасно є засновником ТОВ "Формула Петрол" (а.с. 12, т.1). Натомість, колишнім засновником ТОВ "Катіон" являвся ОСОБА_4, який наразі є директором ТОВ "Формула Петрол".

На вимогу суду ТОВ "Катіон" не надало диспетчерський журнал реєстрації подорожніх листів за вересень 2011 року, журна л обліку руху (реєстр) подорожніх листів за вересень 2011 року, акт списання бланків подорожніх листів за вересень 2011 року, накази та посвідчення про відрядження за вересень 2011 року працівників ТОВ "Катіон" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, картки обліку роботи вантажних автомобілів, задіяних у перевезеннях, за вересень 2011 року, які б мали вестися на підприємстві для здійснення контролю за роботою водіїв та використанням вантажних автомобілів. Директор ТОВ "Катіон" ОСОБА_3 відмовив суду у наданні цих документів, повідомивши, що їх складання не передбачено чинним законодавством (а.с. 78, т.2).

При цьому, ТОВ "Катіон" надано суду копії товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія Тегра" та подорожніх листів до них (а.с. 83 - 92, т.2), які за формою, змістом та способом заповнення реквізитів є повністю ідентичні копіям документів, наданих суду позивачем (а.с. 29-33, 97 -101 т.1), і складені з тими ж порушеннями вимог чинного законодавства щодо порядку оформлення первинних документів.

Наданий ТОВ "Катіон" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000024 від 30.09.11 (а.с.81, т.2) не містить опису наданих транспортних послуг і не може бути належним доказом здійснення перевезень ТОВ "Катіон" бензину від ТОВ "Компанія-Тегра".

Також, суд критично оцінює надані ТОВ "Катіон" заявки ТОВ "Формула-Петрол" на перевезення вантажів автомобільним автотранспортом, на підставі яких нібито здійснювалося перевезення бензину 12.09.11 і 22.09.11 з м. Луганська (а.с. 79, 80). Вбачається, що у них наведено масу вантажу, який підлягає перевезенню - 21707 кг і 36939 кг відповідно. Воднораз, позивачем не надано доказів попереднього узгодження з постачальником - ТОВ "Компанія-Тегра" - розміру (кількості, об'єму, ваги) партій бензину, як-то складання специфікацій до договору поставки, заявок на відвантаження ПММ, що б давало змогу повідомити масу вантажу, що підлягав перевезенню, у заявках перевізнику. Вбачається, що наведена у цих заявках маса є сумою маси нафтопродуктів, зазначеною у відповідних товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія-Тегра" за 12.09.11 та 22.09.11, яка могла бути визначена лише після навантаження бензину у цистерни і не могла бути відома вантажоодержувачу до цього.

З метою перевірки факту транспортування придбаного позивачем за договором №10/01/11 від 10.01.11 бензину, суд допитав в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, прізвища і підписи яких, як водіїв, містяться у відповідних ТТН та подорожніх листах, і які, за твердженнями представника позивача, здійснювали перевезення нафтопродуктів, будучи працівниками ТОВ "Катіон" (а.с. 45, т.2).

Вказані особи, допитані як свідки, підтвердили факт перевезення ними бензину для ТОВ "Формула-Петрол" з міста Луганська, пояснивши, що виїзд до міста Луганська здійснювався ними на підставі подорожніх листів, виписаних ТОВ "Катіон". На в'їзді у м. Луганськ їх зустрічав автомобіль, який супроводжував до нафтобази, де здійснювалося навантаження палива у цистерни. Воднораз, не змогли повідомити суду назву підприємства, на якому здійснювалось навантаження цього бензину, маршрут слідування, адресу пункту навантаження бензину, які конкретно документи супроводжували товар, хто їх складав та підписував. Назва ТОВ "Компанія-Тегра" та прізвище ОСОБА_9 їх не відомо. Свідки, заперечивши наявність у них заявок ТОВ "Формула-Петрол" на відвантаження бензину, адресованих вантажовідправнику, не змогли пояснити суду, як у такому разі, ними контролювалася кількість налитого бензину, за відсутності у них договору постачання, як це передбачено пунктом 7.5.1 Інструкції №281/171/578/155. Після пред'явлення для огляду у судовому засіданні відповідних товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія-Тегра" та подорожніх листів ТОВ "Катіон" свідки заперечили свої підписи у них.

Також свідки пояснили, що подорожні листи на ТОВ "Катіон" зазвичай заповнюються завгаром (механіком) ТОВ "Катіон", підписуються механіком, який оглядає автомобіль перед виїздом на лінію, а також водієм, який приймає автомобіль після його огляду механіком та проходження медичного огляду. Після повернення автомобіля в гараж водій передає машину механіку, про що обидва розписуються у подорожньому листі. Крім того, водії ставлять свої підписи у журналі реєстрації подорожніх листів, який ведеться на ТОВ "Катіон". У судовому засіданні свідки підтвердили, що надані їм для огляду копії подорожніх листів №87 від 12.09.11, №112 від 12.09.11, №145 від 22.09.11, №170 від 22.09.11, №173 від 22.09.11 не відповідають за змістом та оформленням подорожнім листам, що використовуються на ТОВ "Катіон" при здійсненні вантажних перевезень. Показання свідків у цій частині підтверджуються дослідженими у судовому засіданні копіями подорожніх листів ТОВ "Катіон", які виписані ним для перевезення вантажів покупцям позивача (а.с. 134 - 138, т.2).

Суд зазначає, що бензин, як легкозаймиста рідина, відноситься до небезпечних вантажів, якими, за визначенням, наведеним у Законі України "Про перевезення небезпечних вантажів",є речовини, матеріали, вироби, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.04 №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.04 за №1040/9639, затверджено Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Згідно з пунктом 9.1 цих Правил, під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, повинні знаходитись такі документи: а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі; б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. У разі транспортних одиниць, які складаються із декількох транспортних засобів, свідоцтво видається на кожний транспортний засіб, що входить до складу транспортної одиниці; в) ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; г) письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій; д) узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією МВС України.

Аналогічні вимоги містить пункт 3 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.09 №207.

За визначенням, наведеним у пункті 1.5 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, узгодження маршруту - це дозвіл Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України на рух транспортних засобів конкретними вулицями та дорогами, який обумовлює недопущення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами, що становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху; вимоги щодо руху та стоянки під час несприятливих погодних умов, землетрусів, аварій, страйків, громадських безпорядків або військових дій; обмеження на рух транспортних засобів у певні дні тижня або року.

Порядок узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу передбачений розділом 10 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Згідно з 10.1 цих Правд для узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу перевізник подає до відповідного підрозділу Державтоінспекції МВС України зокрема заявку на узгодження маршруту перевезення небезпечних вантажів, у якій вказується маршрут руху, адреси і телефони відправника, перевізника та одержувача небезпечного вантажу, його кількість, термін перевезення та прізвище уповноваженого (відповідальної за перевезення особи).

Позивач, надавши суду копії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів стосовно окремих з транспортних засобів, державні номерні знаки яких зазначені у товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія-Тегра" та подорожніх листах ТОВ "Катіон" (причіп-цистерна НОМЕР_3, напівпричіп-цистерна НОМЕР_4, сідловий тягач НОМЕР_5 сідловий тягач НОМЕР_6, напівпричіп-цистерна НОМЕР_7) (а.с. 23, 26, 27, 28, 29, т.2), воднораз не надав таких свідоцтв щодо інших транспортних засобів, зазначених у цих документах (д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_2).

Крім того, позивач не надав доказів узгодження з підрозділом Державтоінспекції у вересні 2011 року умов та режиму дорожнього перевезення небезпечного вантажу за маршрутом м. Луганськ - м. Кіровоград, відправником якого б виступало ТОВ "Компанія-Тегра".

Згідно з пунктами 7.5.4, 7.5.7 Інструкції №281/171/578/155 обов'язковою передумовою відпуску нафтопродуктів вантажоодержувачу, яким вони вивозяться самостійно, є пред'явлення його представником доручення, на підставі якого вантажовідправником оформляється ТТН на вивезення нафтопродуктів.

Така ж умова передбачена пунктом 2.2 договору купівлі-продажу №10/01/11 від 10.01.11.

Відповідно до пунктів 2, 3, 8, 13.Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Зміст товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія Тегра", наданих позивачем на підтвердження факту придбання та перевезення бензину, свідчить, що відпуск нафтопродуктів здійснено на підставі довіреності №83 від 01.09.11. Воднораз, у видаткових накладних ТОВ "Компанія Тегра" №РН-1001509 від 12.09.11 та №РН-1001779 від 22.09.11 номер довіреності вантажоодержувача та дата її видачі не вказані.

Між тим, з наданої представником позивача копії витягу з журналу реєстрації довіреностей ТОВ "Формула-Петрол" вбачається, що довіреність за №83 видана ОСОБА_4, який є керівником ТОВ "Формула-Петрол", 28.09.11 строком дії до 08.10.11, на отримання дизельного палива від постачальника ТОВ "Компанія Тегра" (а.с.34, т.1). Відтак, видача цієї довіреності 28.09.11 унеможливлює отримання позивачем за нею бензину 12.09.11 та 22.09.11, як це зазначено у товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія Тегра" №1698 від 12.09.11, №1699 від 12.09.11, №1703 від 22.09.11, №1704 від 22.09.11, №1705 від 22.09.11.

Крім того, вказівка у товарно-транспортних накладних ТОВ "Компанія Тегра" №1698 від 12.09.11, №1703 від 22.09.11, №1704 від 22.09.11 на МПП "Елегія" як на автопідприємство, суперечить правилам заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки у подорожніх листах ТОВ "Катіон", на підставі яких виписані ці товарно-транспортні накладні, відсутня згадка про МПП "Елегія", а позивач з ним у договірних відносинах щодо здійснення перевезень не перебував.

Враховуючи з'ясовані обставини, встановлені дефекти оформлення документів, зважаючи на те, що товарно-транспортні накладні та подорожні листи, на які посилається позивач, не надавалися ним до перевірки на запит податкового органу (а.с. 74, т.1), суд вважає, що вони є штучно створеними документами, а тому не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження фактичного переміщення товару.

Крім цього, суд зауважує, що позивач, здійснюючи господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі паливом, повинен вести відповідний облік нафти і нафтопродуктів.

Інструкцією №281/171/578/155 визначено, що облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №281/171/578/155 на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3 , ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Пунктами 14.1-14.4, 14.6, 14.8 Інструкції №281/171/578/155 визначено, що під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов'язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу. У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов'язковими для виконання всіма відповідальними особами.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м 3 , ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх автомобільним транспортом визначається на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації.

Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту.

Вищезазначені документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи: під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН; під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу. Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.

Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами (пункт 14.10 Інструкції №281/171/578/155).

На пропозицію суду, будь-яких облікових документів ТОВ "Формула-Петрол", у яких було б відображено надходження та подальші операції з бензином, нібито придбаним у ТОВ "Компанія Тегра", позивачем не надано. Згідно з поясненнями його представника, наданими у судовому засіданні, книги та журнали форми №6-НП, №7-НП, №31-НП на ТОВ "Формула-Петрол" не ведуться.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.07 №271/121, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.07 за №762/14029, затверджено Інструкцію з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція №271/121). Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску. Дія Інструкції поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

За визначенням, наведеним в Інструкції №271/121, паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів; сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Пунктом 5.6 Інструкції №271/121 передбачено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК.

Підставою для заповнення паспорта якості є акт відбирання проби, записи і висновки про якість нафти та/або нафтопродуктів, які занесено до журналів реєстрації результатів випробувань. Оформлення паспортів якості на підставі робочих зошитів лаборантів не допускається. Номер паспорта якості надається згідно з порядковим номером проби в журналі реєстрації проб.

У паспорті, що видається випробувальною лабораторією на підставі випробувань проби стороннього підприємства, зазначаються лише показники, які обумовлені договором. Паспорти якості передаються виключно замовнику. Передача паспортів чи інформації, що міститься в них, іншим організаціям чи особам здійснюється за письмовою згодою замовника або у випадках, передбачених законодавством України.

Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється в повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. Значення показників, що не визначались випробувальною лабораторією, переносяться з даних паспорта, виданого вантажовідправником чи іншою випробувальною лабораторією, до якої проба надсилалась на випробування, про що робиться відповідна примітка. У паспорті якості робиться висновок про відповідність (невідповідність) нафти або нафтопродукту вимогам нормативного документа або ставиться штамп "Стандартний" чи "Нестандартний". У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою. Паспорти якості, видані вантажовідправником (отримані з транспортними документами) по одному примірнику від кожної партії нафти та/або нафтопродукту, зберігаються в організації не менше трьох місяців після реалізації даної партії нафтопродукту.

Відповідно до пункту 6.4.1 Інструкції №271/121 нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

Згідно з пунктами 6.1.2, 6.1.4 Інструкції №271/121 з прибуттям транспортних засобів оператор (або інша відповідальна особа) зобов'язаний зокрема перевірити наявність, повноту і правильність заповнення паспортів якості і копій сертифікатів відповідності (на продукти, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні) і перевірити дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів.

Перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

З наданої позивачем копії паспорта №9 на бензин автомобільний А-80, вбачається що він виданий випробувальною лабораторією ПАТ "Укртатнафта", розташованою у м. Кременчуці Полтавської області (а.с. 21, т.2). Згідно з копією сертифікату відповідності UA1.035.0095159-11, виробником бензину є також ПАТ "Укртатнафта". (а.с. 22, т.2)

Суд зауважує, що за правилами Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, приймання нафтопродуктів в автоцистерні вантажоодержувачем здійснюється на підставі оригіналу паспорту якості, оформленого за результатами випробовувань, проведених (замовлених) вантажовідправником, щодо кожного з резервуарів, з яких здійснювалося наливання бензину. Позивачем такого паспорту якості на бензин, відвантажений йому ТОВ "Компанія Тегра" 12.09.11 та 22.09.11, суду не надано. У судовому засіданні представник позивача наполягав на факті отримання від ТОВ "Компанія Тегра" саме цих копій паспорту та сертифікату відповідності, засвічених печаткою ТОВ "Компанія Тегра".

Окрім того позивач, стверджуючи про те, що 52 093, 2 літрів з 79 254 літрів бензину, придбаного у вересні 2011 року у ТОВ "Компанія Тегра", знаходилися на зберіганні у ємностях, орендованих ним у МПП "Елегія" за договором від 10.12.10, звідки реалізувалося у подальшому (а.с. 1, 20, т.2), не надав доказів того, що це місце зберігання і відпуску нафтопродуктів відповідало ДСТУ №4454:2005 "Нафта і нафтопродукти. Маркування. пакування. транспортування та зберігання", як цього вимагає пункт 6.3 Інструкції №281/171/578/155, а також мало відповідне обладнання для здійснення приймально-здавальних випробувань, передбачених Інструкцією №271/121 для оцінювання та контролювання якості нафтопродуктів.

Таким чином, з огляду на те, що документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Компанія Тегра", мають суперечливий характер, складені з порушенням вимог чинних законодавчих актів, не узгоджуються із показаннями свідків, фіксують події, здійснення яких у реальності є неможливим, а також враховуючи відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством, та документів, які б могли достовірно засвідчити фактичне отримання товарів позивачем саме від ТОВ "Компанія Тегра", суд дійшов висновку про непідтвердження реальності господарських операцій позивача із цим контрагентом, а отже, і про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

У ході судового розгляду справи судом установлено, що Алчевською ОДПІ проводилася позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Компанія Тегра" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11, результати якої оформлено актом №1803/231/37288388 від 11.11.11, який використаний Кіровоградською ОДПІ під час перевірки позивача. Зі змісту вказаного акту перевірки ТОВ "Компанія Тегра" вбачається, що у вересні 2011 року ТОВ "Компанія Тегра" не декларувало податкових зобов'язань за операціями, які є об'єктами оподаткування. (а.с. 218-229, т.1)

З метою перевірки реальності господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, суд доручив Алчевському міському суду Луганської області допитати свідка ОСОБА_9, який діяв у спірних господарських відносинах від ТОВ "Компанія Тегра".

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 дав суду показання що, він є директором ТОВ "Компанія Тегра" з моменту його державної реєстрації та пояснив, що ТОВ "Компанія Тегра" мало господарські відносини з ТОВ "Формула-Петрол" у період з січня по квітень 2011 року. Будь-яких господарських відносин з вказаним підприємством з травня 2011 року ТОВ "Компанія Тегра" не мало. Заперечив факт будь-яких господарських відносин ТОВ "Компанія Тегра" з ТОВ "Мікс Маркет" та ПАТ "Компанія "Айдар Ліга", які є власниками об'єкта нерухомості, розташованого у м. Луганську по вул. Руднєва, 60, та спростував факт належності йому підписів, що містяться у пред'явлених йому для огляду договорі №10/01/11 від 10.01.11 та складених на його виконання документах. (а.с. 185, т.1).

Крім цього, у ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Компанія Тегра" не мало технічних та технологічних можливостей для поставки та придбання товарів, оскільки у нього був відсутній персонал, основні фонди, матеріально-технічні ресурси, економічно необхідні для виконання вказаних господарських операцій.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при створенні ТОВ "Компанія Тегра"у вересні 2010 року сформовано статутний фонд у розмірі 1000 грн., який у подальшому не збільшувався. (а.с. 127 - 130, т.2).

Згідно з інформацією відділення Державтоінспекції Алчевського МВ УМВС України в Луганській області, наданої на запит Алчевської ОДПІ, за ТОВ "Компанія Тегра" транспортні засоби не зареєстровані. (а.с.203, т.1). Відповідно до інформації КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" за ТОВ "Компанія Тегра" право власності на об'єкти нерухомого майна у м. Алчевську не зареєстровано (а.с. 204, т.1). За інформацією відділу Держкомзему у м. Алчевську Луганської області ТОВ "Компанія Тегра" не є землекористувачем та власником земельних ділянок по м. Алчевську (а.с. 210, т.1).

Як свідчить податкова декларація з податку на прибуток підприємства, подана ТОВ "Компанія Тегра" за ІІ - ІІІ кв. 2011 року, у підприємства відсутні активи, запаси та основні фонди, які б потребували здійснення адміністративних витрат на їх утримання. (а.с. 206-209, т.1). Згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія Тегра" не вчиняло операцій, які є об'єктами оподаткування (а.с. 212 - 213, т.1). Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку за 3 квартал 2011 року, поданого ТОВ "Компанія Тегра" до Алчевської ОДПІ, кількість працівників у штаті - 1 (директор - ОСОБА_9), найманих працівників немає (а.с. 214, т.1), що також підтверджується інформацією УПФУ в м. Алчевську, наданою на запит Алчевської ОДПІ (а.с. 202, т.1).

Також ТОВ "Компанія Тегра" не звітувало до органів статистики та не подавало звіти за формою №1-ПВ "Звіт з праці", формою №11-ОЗ "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", №1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", №1-опт "Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі", які повинно було подавати у разі ведення підприємницької діяльності, зокрема у сфері торгівлі, наявності основних засобів та працівників.

Крім того, за інформацією Головного управління статистики у Луганській області ТОВ "Компанія Тегра" не подавало звіти за формою №4-мтп (річна, місячна) "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти", яку відповідно до пункту 1.1 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №4-мтп "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27.10.05 №331, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.05 за №1278/1155, складають суб'єкти господарювання - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи усіх видів економічної діяльності, форм власності, які використовують та мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти. (а.с. 95, 132, т.2).

З інформації територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області судом встановлено, що ТОВ "Компанія Тегра" не отримувало дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є роботи з небезпечними речовинами (у т.ч. паливними бензинами), та обов'язкове одержання яких передбачено Законом України "Про охорону праці" та Порядком видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.03 №1631, чинним на час виникнення спірних правовідносин. (а.с. 183, т.1).

Таким чином, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Компанія Тегра" товару, з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу ресурсів та персоналу, економічно необхідних для цих операцій.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Доводи представників позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій, позивач і "Компанія Тегра" були включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цим контрагентом.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Компанія Тегра" позивачеві товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за цими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних, доказів оплати вартості товарів та відображення цих операцій у документах бухгалтерського обліку. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, на чому наполягали представники позивача, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд також не приймає до уваги документи, надані представниками позивача на підтвердження факту використання ним у своїй господарській діяльності придбаних у ТОВ "Компанія Тегра" товарів - видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспорті накладні про поставку паливно-мастильних матеріалів покупцям (а.с. 2-19, т.2), оскільки за ними неможливо ідентифікувати поставлений бензин марки А-80, який не визначений індивідуальними ознаками, як такий, що отриманий від ТОВ "Компанія Тегра", встановити його походження. Предметом спору у справі є не фактична наявність у позивача товару та його подальше використання, а походження такого товару - фактичне отримання його саме від ТОВ "Компанія Тегра" (а не від іншої особи), за податковими накладними якого було сформовано податковий кредит. Не заперечуючи факту наявності у позивача бензину, суд дійшов до висновку, що участь у цих відносинах ТОВ "Компанія Тегра" як постачальника, позивачем не доведена. Надані позивачем первинні документи, які за його твердженням, доводять факт отримання ним від ТОВ "Компанія Тегра" паливно-мастильних матеріалів, судом до уваги не приймається, оскільки, як установлено судом, до них внесені недостовірні відомості щодо постачальника.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з його контрагентом ТОВ "Компанія Тегра" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, встановивши за результатами перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року на суму 118 881 грн., який призвів до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 118 585 грн. за цей період, податковий орган правомірно донарахував позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ на вказану суму, винісши податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0002162330 від 26.12.11.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Встановлено, що актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду №758/1520/23678041 від 31.08.11, складеним Кіровоградською ОДПІ, встановлено факт неправомірного зменшення ТОВ "Формула-Петрол" у податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (р.18.1) на суму 45 845 грн., що призвело до заниження р. 27 на суму ПДВ 19 013 грн., чим порушено п. 200.1 ст. 200, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (а.с. 122, т.2).

На підставі вказаного акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0014681520 від 07.09.11, яким ТОВ "Формула-Петрол" згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України за порушення п.200.3 ст.200 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23 766 грн., з яких 19 013 грн. - за основним платежем, 4 753 грн. (23 766 грн. х 25%) - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.123, т.2). Сума цього грошового зобов'язання відповідачем не оспорювалася та є узгодженою.

Отже, застосування на позивача підвищеної відповідальності за повторне порушення норм податкового законодавства та накладення на нього на підставі ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України штрафу у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання, що становить 59 293 грн. (118 585 грн. х 50%), спірним податковим повідомленням-рішенням №0002162330 від 26.12.11, є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем у ході судового розгляду доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0002162330 від 26.12.11, а позивачем не спростовані факти порушення податкового законодавства, встановлені податковим органом, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову про скасування цього рішення.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш