Постанова

від 04.03.2013 по справі 15/5026/1163/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 15/5026/1163/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. у справі № 15/5026/1163/2012 господарського суду Черкаської області за позовомЧеркаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області доПриватного акціонерного товариства "Безбородківська агро-виробничо-комерційна фірма" простягнення 57 651,03 грн. за участю представників:

прокуратури: Гудименко Ю.В.

позивача: не з'явився

відповідача: Юрченко В.О.

в с т а н о в и в :

Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області (надалі - "Інспекція") з позовом до Приватного акціонерного товариства (надалі - "ПрАТ") "Безбородківська агро-виробничо-комерційна фірма" про стягнення 57 651,03 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до норм розподілу вказаних сум між бюджетами.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст. 1166 ЦК України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639; надалі - "Методика № 639").

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.10.2012 р. (суддя Потапенко В.В.) позов задоволено повністю та стягнуто з ПрАТ "Безбородківська агро-виробничо-комерційна фірма" на вказаний Інспекцією рахунок 57 651, 03 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, та судові витрати.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності порушення відповідачем норм як Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Закону України "Про охорону атмосферного повітря", та відповідності положенням Методики № 639 здійснених позивачем розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. (судді Гаврилюк О.М., Авдеєв П.В., Майданевич А.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Дана позиція суду апеляційної інстанції мотивована недоведеністю розміру заподіяних державі збитків, оскільки їх розрахунок проведено з порушенням пунктів 3.6, 3.7 Методики № 639. Підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції стали недоведеність обставин, що мають значення для справи (розмір збитків) та неправильне застосування судом пунктів 3.6, 3.7 Методики № 639.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 03.10.2012 р. залишити в силі.

Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено планову перевірку дотримання Відкритим акціонерним товариством "Безбородьківська агро-виробничо-комерційна фірма", правонаступником якого є відповідач, вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки Інспекцією складено відповідний Акт від 09.02.2011 р.

Перевіркою встановлено, що на балансі відповідача знаходяться 17 автомобілів, з яких: 1 працює на газу, 6 - на дизельному паливі, 10 - на бензині. Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел є конвектор опалювальний газовий (3 шт.) марки АКОГ-5-СП (2 шт.) та АКОГ-3-СП (1 шт.); стаціонарний зварювальний пост; ЗАВ-20; токарний верстат (1 шт.); заточний верстат (1 шт.); свинотоварна ферма (1 сарай); молочнотоварна ферма (1 сарай). Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відсутній, питання постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря не вирішене, журнали первинно-облікової документації по формі ПОД 1-3 не ведуться, статистична звітність по формі № 2-ТП (повітря) не здається, інструментально-лабораторний контроль параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел не здійснюється, паспорт на пиловловлюючу установку не розроблений та не зареєстрований в ДЕЗ Черкаської області, що є порушенням статей 10, 11, 17, 31 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Судами встановлено, що у відповідача дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами станом на 09.02.2011 р. відсутній. Дозвіл на викиди виданий ПрАТ "Безбородьківська агро-виробничо-комерційна фірма" 17.05.2011 р. за № 7120680501-1 з терміном дії до 18.05.2016 р.

Інспекцією на підставі протоколу № 001084 від 09.02.2011 р. винесено Постанову № 000700 від 17.02.2011 р. про накладення адміністративного стягнення на інженера з охорони праці ВАТ "Безбородьківська агро-виробничо-комерційна фірма" Задорожнього В.П. за порушення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 17, 32 Закону України "Про відходи" та статей 44, 98 Водного кодексу України.

Також, Інспекцією винесено відповідачу Припис про усунення виявлених недоліків № 19/1 від 11.02.2011 р.

На підставі Акту планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2011 р., довідок ВАТ "Безбородьківська агро-виробничо-комерційна фірма" від 09.02.2011 р. №№ 43, 44, 46, 48, 50 та у відповідності з положеннями Методики № 639, позивачем здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 02.02.2009 р. по 09.02.2011 р., який дорівнює 57 651,03 грн.

Статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Поряд з цим, статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.

Приписами статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що всупереч вказаних норм законодавства відповідач за період з 02.02.2009 р. по 09.02.2011 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що не спростовано належним чином відповідачем.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, спричинив забруднення атмосферного повітря, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку, що відповідачем завдано державі збитків.

Щодо визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Методики № 639, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики № 639).

При цьому, згідно з підпунктом 2.7.1 пункту 2.7 Методики № 639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

У відповідності до пункту 3.6 Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Наведений пункт Методики № 639 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунки маси викидів забруднюючих речовин.

З огляду на вказані приписи чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про правомірність здійснення позивачем розрахунку збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, саме на підставі пункту 3.6 Методики № 639 за період з 02.02.2009 р. по 09.02.2011 р.

Також колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції, з урахуванням приписів статей 256, 257, 261 ЦК України, дійшов вірного висновку про звернення прокурора з позовом до суду в межах встановленого законом строку позовної давності.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що через відсутність відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 02.02.2009 р. по 09.02.2011 р. відповідачем здійснено наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в результаті чого державі заподіяно збитки в розмірі 57 651,03 грн. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог.

В той же час, посилання суду апеляційної інстанції на порушення позивачем пунктів 3.6, 3.7 Методики № 639 при здійсненні розрахунку завданих державі збитків як на підставу для відмови в позові є помилковим.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. у справі № 15/5026/1163/2012 скасувати.

Рішення господарського суду Черкаської області від 03.10.2012 р. у справі № 15/5026/1163/2012 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Безбородківська агро-виробничо-комерційна фірма" (19835, Черкаська область, Драбівський район, с. Безбородьки, вул. Громова, 12, ідентифікаційний код 04833381) в доход Державного бюджету України 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова