Постанова

від 04.03.2013 по справі 5020-784/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5020-784/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. (головуючий суддя Воронцова Н.В., судді: Фенько Т.П., Проценко О.І.) у справі№ 5020-784/2012 Господарського суду міста Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Азот" доПриватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" пророзірвання договору та стягнення 1.000.000,00 грн., за участю представників позивачаСтолярова О.М., відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 20.08.2012 р. у справі №5020-784/2012 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. рішення Господарського міста Севастополя від 20.08.2012 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю: розірвано договір № 111177 на виконання проектної документації від 22 серпня 2011 року, додаткову угоду № 1 від 15 листопада 2011 року до цього договору, укладені між Приватним акціонерним товариством "КримНДОпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Таврида-Азот"; стягнуто з відповідача на користь позивача суму передплати в розмірі 1.000.000,00 грн.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 651, 887- 890 ЦК України, ст. 34 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.08.2011 р. між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) укладено Договір на виконання проектної документації № 111177 (далі - Договір), відповідно до умов якого Змовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок щодо розробки робочої проектно-кошторисної документації: комплексу будівель бази відпочинку «Таврида-Азот» в АР Крим, с. Утес, вул. Гагаріної, 15.

Відповідно до п. 2 Договору розробка проектної документації здійснюється поетапно.

Відповідно до п. 7.1 строк дії Договору встановлено до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Платіжними дорученнями № 513 від 29.08.2011 р. на суму 111.000,00 грн., № 631 від 24.10.2011 р. на суму 55.500,00 грн. та № 687 від 23.11.2011 р. на суму 55.500,00 грн., позивачем було оплачено відповідачу вартість виконаних робіт за першим етапом.

За накладною № 11 від 03.10.2011 р. відповідач направив позивачу ескізний проект. Судами встановлено, що зауважень до виконання відповідачем першого етапу розробки проектно-кошторисної документації позивач не має.

В подальшому між сторонами 15.11.2011 р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), відповідно до якої Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується розробити робочий проект на комплекс будівель бази відпочинку «Таврида-Азот» (другий етап).

На виконання умов Додаткової угоди платіжним дорученням № 32 від 25.01.2012 р. Замовник сплатив авансовий платіж у розмірі 1.000.000,00 грн.

Позивач направив відповідачу лист від 03.04.2012 р. за вих. № 24 з проханням призупинити роботи з проектування комплексу будівель ТОВ «Бази відпочинку «Таврида-Азот» у зв'язку з необхідністю привести у відповідність вхідні дані до вимог законодавства України. Як у зазначеному листі, так і у позовній заяві позивач посилається на неприведення відповідачем (Виконавцем) у відповідність до вимог законодавства України вихідних даних, чим порушено п. 4.2.2 Договору.

Також позивач 12.06.2012 р. направив відповідачу лист з вимогою розірвати Договір з посиланням на зазначені вище порушення з боку відповідача.

Відповідно до статті 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до пункту 4.1.1. Замовник зобов'язаний надати Виконавцю всі вихідні дані, необхідні для виконання проектних робіт. Пунктом 4.2.2 Договору визначено, що Виконавець при розробці проектної документації повинен забезпечити її відповідність чинним нормативним документам.

З посиланням на вказані положення, апеляційний суд зазначив, що виконавець вправі приступати до виконання робіт за договором лише за наявності вихідних даних, надання яких забезпечується замовником (позивачем).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції керувався ст. 651 ЦК України, п. 7.2 Договору та виходив з того, що факт виконання відповідачем робіт з розроблення проектної документації без вихідних даних підтверджується наданим в ході апеляційного провадження актом приймання-передачі робіт на суму 407.887,00 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що заявник не обґрунтував неможливості його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а тому такі докази прийнято апеляційним судом в порушення вимог ст. 101 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

За змістом статті 888 ЦК України та вищевикладених пунктів Договору відповідність вихідних даних вимогам законодавства України повинен забезпечити Замовник (позивач), а Виконавець (відповідач) повинен забезпечити відповідність законодавству проектної документації як результату своєї роботи за Договором.

Позивач стверджує, що у відповідача були відсутні необхідні вихідні дані для виконання робіт за Договором, у зв'язку з чим відповідач порушив вимоги Договору, приступивши до роботи та використовуючи вихідні дані, походження яких невідоме.

Однак у своєму рішенні місцевий суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, які саме вихідні дані, використані відповідачем, були отримані від позивача, а які з інших джерел. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що передача Замовнику оформленої та укомплектованої документації, що є предметом Договору, здійснюється супровідними документами Виконавця (накладна, акт здачі-прийому) лише після повної оплати Замовником вартості робіт відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Замовник протягом трьох днів після передачі йому Виконавцем проектної документації зобов'язаний підписати та передати Виконавцю акт здачі-прийому або надати мотивовану відповідь від прийому робіт.

Відповідно до пункту 3.4 Договору у разі неотримання Виконавцем у строк, встановлений для підписання, актів здачі-прийому робіт або надання мотивованої відмови у прийнятті зазначених актів або мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи за Договором вважаються прийнятими замовником.

Судами встановлено, що у визначений договором строк відмови від прийняття виконаних відповідачем робіт та зауважень на їх невідповідність умовам Договору та закону позивачем не заявлялось.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі, якщо в процесі виконання робіт Замовник бажає призупинити або припинити виконання робіт, він надсилає Виконавцю письмове сповіщення із зазначенням обставин припинення робіт. Після цього Сторонами підписується акт виконаних робіт та замовник оплачує вартість виконаних робіт на час підписання акту.

Як встановлено судами, відмова відповідача від розірвання Договору мотивована невиконанням позивачем вимоги щодо підписання акта виконаних робіт та оплати Замовником вартості виконаних робіт.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на підставі допустимих доказів не встановив порушення, про яке стверджує позивач, не обґрунтував його істотності, а також не встановив факту завдання шкоди позивачу та позбавлення його значною мірою того, на що він розраховував при укладенні спірного Договору. При цьому, враховуючи умови Договору та наведені вимоги чинного законодавства щодо обов'язку замовника надати підрядникові вихідні дані для проектування, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд помилково залишив поза увагою правила, визначені ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахування наведеного, колегія суддів погоджується з місцевим судом про недоведеність наявності в діях відповідача порушень умов Договору та неналежного виконання його обов'язків за Договором, а отже й наявності підстав для розірвання Договору та повернення позивачу авансового внеску на підставі частини 3 статті 849 ЦК України.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. скасувати, а рішення Господарського суду міста Севастополя від 20.08.2012 р. у справі №5020-784/2012 - залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Таврида-Азот" (98540, м. Алушта, с. Утьос, вул. Гагаріної, буд. 15, код ЄДРПОУ 36703611) на користь Приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" (99011, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Демидова, буд. 13, код ЄДРПОУ 02497878) 10.751,10 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков