cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" березня 2013 р.Справа № 916/46/13-г Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Кришталевич Е.Г.,
від відповідача Соломенцев І.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" до Приватного підприємства „Відродження До" про стягнення 17850,71 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2013 р.: прийнято позовну заяву Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав"; з урахуванням ухвали від 04.02.2013 р. порушено провадження у справі № 916/46/13-г; призначено справу до розгляду в засіданні суду на 04.02.2013 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 04.02.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.03.2013 р., у судовому засіданні 04.03.2013 р. оголошено перерву до 07.03.2013 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору до 19.03.2013 р.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 07.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватна організація „Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО „УЛАСП") звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „Відродження До" (далі - ПП „Відродження До") 21694,07 грн. заборгованості, з яких 17174,13 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 744,72 грн. 3% річних, 3775,22 грн. пені, вказуючи на неналежну оплату відповідачем передбаченої договором від 25.07.2011 р. № КБР-106/07/11 винагороди (роялті) за використання невиключної ліцензії в сфері інтелектуальної власності.
Обґрунтовуючи позов, ПО „УЛАСП" посилається на положення ст.ст.612,625 ЦК України, ст.ст.230,231,232 ГК України, названу вище угоду з додатками тощо.
В процесі розгляду справи позивач зменшив вимоги шляхом подачі письмової заяви, в якій просить стягнути з ПП „Відродження До" 17850,71 грн. заборгованості, з яких 17193,36 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 393,84 грн. 3% річних, 263,51 грн. пені.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав. При цьому в судових засіданнях його представник усно просив у позові відмовити, оскільки договір від 25.07.2011 р. № КБР-106/07/11 директором ПП „Відродження До" не підписувався. Наслідком підписання угоди неповноважною особою відповідач вважає її (угоди) неукладання, додатковим підтвердженням чому є незаповнення сторонами додатку № 3 до договору та відсутність доказів передачі документів, названих у п.3.1 угоди.
Крім того, з метою перевірки того, чи підписав угоду директор відповідача Кушнір А.Ф., представником ПП „Відродження До" заявлено в судовому засіданні 04.03.2013 р. письмове клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. В засіданні суду 07.03.2013 р. представник відповідача усно відмовився від цього клопотання в зв'язку із заявленням іншого клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з доповненим колом питань, які слід поставити перед експертом. Суд необхідності в проведенні експертного дослідження не вбачає з мотивів, наведених в мотивувальній частині рішення.
Також у судовому засіданні 07.03.2013 р. представником ПП „Відродження До" заявлено клопотання про надання часу ознайомитись з документами (довідка з ЄДРПОУ на 1 аркуші, наказ про прийняття на роботу на 1 аркуші, протокол загальних зборів на 2 аркушах, які підтверджують статус Калініченка С.В. як директора ПО „УЛАСП" на момент підписання договору, та довіреність представника позивача, котрим подано додаткові докази до канцелярії, на 1 аркуші), які надійшли від позивача до суду 06.03.2013 р. та зареєстровані за № 7734/2013.
Для ознайомлення з названими документами в судовому засіданні оголошено перерву, після закінчення якої представник ПП „Відродження До" заявив, що додаткові матеріали є значними за обсягом та важливістю, тому засідання слід відкласти на іншу дату.
На думку господарського суду, зазначене клопотання задоволенню не підлягає, адже кількість додаткових матеріалів складає всього п'ять аркушів, а їхній зміст не являється складним для розуміння.
Після відмови у задоволенні цього клопотання представником ПП „Відродження До" заявлено усне клопотання про надання часу подати зустрічний позов у рамках провадження у даній справі про визнання договору від 25.07.2011 р. № КБР-106/07/11 недійсним.
В задоволенні вказаного клопотання суд теж відмовляє, т.я. з 12.01.2013 р., тобто з дати, коли згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач дізнався про порушення провадження у справі, останній мав майже два місяці для реалізації права на звернення із зустрічним позовом, в т.ч. за сприяння суду, який відкладав та продовжував строк розгляду спору за клопотанням відповідача, проте він з невідомих причин не використав існуюче право, заявивши про існування відповідного наміру лише за декілька днів до закінчення строку розгляду спору.
Окремо потрібно зауважити, що, за переконанням суду, описані вище дії представника ПП „Відродження До" у вигляді усних клопотань про відкладення розгляду справи можуть бути спрямовані не на реалізацію процесуальних прав, а на затягування судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість доводів, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог частково, виходячи з наступного.
25.07.2011 р. між ПО „УЛАСП" (УЛАСП) та ПП „Відродження До" (Користувач) укладено договір № КБР-106/07/11 (Договір), за умовами якого Користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (твори), а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (не виключну ліцензію) на таке виконання. Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону (п.2.1 Договору). Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору не пізніше ніж 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж. Платіж за дні, з яких складається залишок місяця, в якому укладено Договір, здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору (п.2.3 Договору). Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 25.07.2012 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (п.4.1 Договору). У випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.4.1 дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу... (п.4.2 Договору).
У додатку № 1 до Договору зазначено заклад, в якому Користувач здійснює публічне виконання творів, а саме кафе-бар „Ти-То" в м. Одесі.
Додатком № 2 до Договору передбачено, що сторонами погоджено наступний розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів - фіксована ставка 1000,00 грн. за кожен заклад Користувача, зазначений у відповідних додатках до Договору. Також сторонами погоджено, що виплата винагороди проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.).
Договір, який продовжив дію до 25.07.2013 р. згідно п.4.2 Договору, додатки до нього підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Вказуючи на наявність у ПП „Відродження До" заборгованості за Договором, ПО „УЛАСП" звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.1109 ЦК України: за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.1); у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч.3); вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (ч.4).
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий ліцензійний Договір.
При цьому ПО „УЛАСП" виконано взяті на себе обов'язки та надано ПП „Відродження До" невиключну ліцензію на використання, зокрема, музичних творів у період з липня 2011 р. по грудень 2012 р. включно.
В свою чергу ПП „Відродження До" в порушення приписів ст.ст.525,526,610,612,629,1109 ЦК України та умов Договору не оплатило вартість використання об'єкта права інтелектуальної власності в сумі 17225,81 грн. (225,81 грн. за 7 днів у липні 2011 р. та 1000,00 грн. щомісячно протягом серпня 2011 р. - грудня 2012 р.), не дивлячись на те, що строк виконання відповідних зобов'язань згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.2.3 Договору настав.
Враховуючи викладене, проведене позивачем коригування винагороди на індекс інфляції (фактично додаток № 2 до Договору передбачає збільшення роялті на індекс інфляції, проте просити стягнення боргу меншого, ніж передбачено Договором, є правом позивача), вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 17193,36 грн. підлягають задоволенню.
Не приймаються до уваги доводи відповідача щодо обов'язковості проведення в даному випадку почеркознавчої експертизи задля встановлення факту підписання або непідписання Договору його директором з огляду на таке.
Пояснюючи процедуру укладання Договору, представник позивача зазначила, що нею заповнено всі реквізити, окрім підписів та печаток сторін, після чого передано примірник угоди з додатками в приміщенні кафе-бару „Ти-То" особі, яка супроводжувала підписання Договору з боку Користувача. Через деякий час їй було повернуто угоду з підписом від імені директора ПП „Відродження До" Кушніра А.Ф. та печаткою підприємства.
Представником відповідача надано письмові пояснення директора ПП „Відродження До" Кушніра А.Ф., згідно яких Договір підписувався не ним. Крім того, представлено зразки підпису Кушніра А.Ф., які візуально не співпадають з проставленими на Договорі та додатках до нього.
Господарський суд відзначає, що докази відповідача не є достатніми для призначення експертизи, адже ПП „Відродження До" ніяким чином не пояснено проставлення його печатки на угоді та додатках, не доведено незаконне вибуття печатки з володіння Користувача, а також не спростовано факт використання об'єктів права інтелектуальної власності в належному йому кафе-барі протягом спірного періоду.
Також слід звернути увагу відповідача на ту обставину, що наслідком підписання угоди особою без належних повноважень виступає недійсність правочину на підставі ст.241 ЦК України, позов про що ПП „Відродження До" не позбавлено можливості подати в майбутньому, в той час як на теперішній час з урахуванням встановленої ч.1 ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину (правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним) Договір є обов'язковим для сторін та для врахування судом.
Вказівка на неукладеність Договору через незаповнення сторонами додатку № 3 до Договору хибна, оскільки цей додаток є формою, яка повинна заповнюватись в процесі виконання Договору.
Інші доводи ПП „Відродження До" теж не звільняють від обов'язку оплатити основний борг.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У разі прострочення Користувачем виконання грошового зобов'язання до Договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період за кожен день такого прострочення (п.2.6 Договору).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на підтвердження матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором з нього слід стягнути:
- 261,05 грн. пені, з яких: за липень 2012 р. (з 01.07.2012 р. по 25.12.2012 р., всього - 178 днів прострочення з урахуванням п.2.3 Договору, згідно якого платіж здійснюється не пізніше ніж за 5 днів до початку звітного місяця, тобто винагорода за липень 2012 р. мала бути виплачена до 25.06.2012 р. включно, та встановленого ч.6 ст.232 ГК України шестимісячного строку нарахування пені) - 72,95 грн.; за серпень 2012 р. (з 01.08.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 153 дні прострочення) - 62,70 грн.; за вересень 2012 р. (з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 122 дні прострочення) - 50,00 грн.; за жовтень 2012 р. (з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 92 днів прострочення) - 37,70 грн.; за листопад 2012 р. (з 01.11.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 61 день прострочення) - 25,00 грн.; за грудень 2012 р. (з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 31 день прострочення) - 12,70 грн.;
- 392,80 грн. 3% річних, з яких: за липень 2011 р. (523 дні прострочення, а саме з 29.07.2011 р. (згідно п.2.3 Договору перший день прострочення в місяці, в якому укладено Договір) по 31.12.2012 р. - дата, визначена позивачем) - 9,67 грн.; за серпень 2011 р. (з 01.08.2011 р. по 31.12.2012 р., всього - 519 днів прострочення) - 42,58 грн.; за вересень 2011 р. (з 01.09.2011 р. по 31.12.2012 р., всього - 488 днів прострочення) - 40,03 грн.; за жовтень 2011 р. (з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., всього - 458 днів прострочення) - 37,56 грн.; за листопад 2011 р. (з 01.11.2011 р. по 31.12.2012 р., всього - 427 днів прострочення) - 35,01 грн.; за грудень 2011 р. (з 01.12.2011 р. по 31.12.2012 р., всього - 397 днів прострочення) - 32,55 грн.; за січень 2012 р. (з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 366 днів прострочення) - 30,00 грн.; за лютий 2012 р. (з 01.02.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 335 днів прострочення) - 27,46 грн.; за березень 2012 р. (з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 306 днів прострочення) - 25,08 грн.; за квітень 2012 р. (з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 275 днів прострочення) - 22,54 грн.; за травень 2012 р. (з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 245 днів прострочення) - 20,08 грн.; за червень 2012 р. (з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 214 днів прострочення) - 17,54 грн.; за липень 2012 р. (з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 184 дні прострочення) - 15,08 грн.; за серпень 2012 р. (з 01.08.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 153 дні прострочення) - 12,54 грн.; за вересень 2012 р. (з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 122 дні прострочення) - 10,00 грн.; за жовтень 2012 р. (з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 92 днів прострочення) - 7,54 грн.; за листопад 2012 р. (з 01.11.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 61 день прострочення) - 5,00 грн.; за грудень 2012 р. (з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р., всього - 31 день прострочення) - 2,54 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення пені та 3% річних задовольняються частково через допущені помилки в розрахунку ціни позову в цій частині.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Відродження До" (65026, м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, буд. 3-7, кв. 20, код 37350068) на користь Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 8, код 37396233, п/р 26002010052452 в АТ „Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 322313) 17193/сімнадцять тисяч сто дев'яносто три/ грн. 36 коп. основного боргу, 392/триста дев'яносто дві/ грн. 80 коп. 3% річних, 261/двісті шістдесят одна/ грн. 05 коп. пені, 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 18 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 11.03.2013 р.
Суддя Лічман Л.В.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2013 |
Оприлюднено | 11.03.2013 |
Номер документу | 29814087 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Лічман Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні