Постанова

від 21.08.2013 по справі 916/46/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р.Справа № 916/46/13-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка

суддів В.І. Жекова,

О.Ю. Аленіна

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін:

від ПО „Українська ліга авторських і суміжних прав" - Кришталевич Е.Г.

від ПП „Відродження До" - Соломенцев І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Відродження До"

на рішення господарського суду Одеської області від 07 березня 2013 р.

по справі № 916/46/13-г

за позовом приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав"

до приватного підприємства „Відродження До"

про стягнення 17 850, 71 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 07 березня 2013 р. (суддя Лічман Л.В) задоволено частково позов приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі також - ПО „Українська ліга авторських і суміжних прав", Позивач) до приватного підприємства „Відродження До" (далі також - ПП „Відродження До", Відповідач, Скаржник), а саме: стягнуто з ПП „Відродження До" на користь ПО „Українська ліга авторських і суміжних прав" 17193 грн. 36 коп. основного боргу, 392 грн. 80 коп. 3% річних, 261 грн. 05 коп. пені, 1609 грн. 18 коп. судового збору, в решті позову відмовлено.

Вказане рішення прийняте на підставі висновків місцевого господарського суду про підтвердження матеріалами справи обставин неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором № КБР-106/07/11 від 25.07.2011р., укладеним між сторонами, та, відповідно, про часткову обґрунтованість позовних вимог. Також господарський суд в рішенні зазначив про наявність помилки в розрахунках Позивача, що стало підставою для часткової відмови в їх задоволенні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП „Відродження До" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та припинити провадження по справі. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом під час винесення вказаного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки свідченням Відповідача, що директор ПП «Відродження До" спірний договір № КБР-106/07/11 від 25.07.2011 р. не підписував, також місцевим судом було необґрунтовано відмовлено Відповідачу у клопотанні про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 р., залишеною без змін постановою від 02.07.2013 р. Вищого господарського суду, задоволено частково клопотання ПП „Відродження До" та призначено судово-почеркознавчу експертизу договору № КБР - 106/07/11 від 25 липня 2011 р., укладеного між ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав" в особі директора Калініченка Станіслава Васильовича та ПП „Відродження До" в особі директора Кушнір Анатолія Федоровича, який вказаний Позивачем саме як підстава його позову.

06.08.2013 р. до апеляційної інстанції надійшов висновок судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної вищезазначеної судової експертизи, на підставі якого провадження у справі було поновлено ухвалою апеляційної інстанції від 10 серпня 2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що назване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, відтак, підлягає скасуванню, згідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави звернення ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав" з даним позовом вказаний саме договір № КБР-106/07/11 (далі також - Договір), за умовами якого ПП „Відродження До" (Користувач) здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (твори), а ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав" надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання; також, відповідно до умов п. 2.1 Договору, Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) на користь Позивача. В своїй позовній заяві ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав" просить стягнути з ПП „Відродження До" на свою користь заборгованість Відповідача саме за вказаним Договором у сумі 21 694 грн. 07 коп.

Між тим ПП „Відродження До" безпосередньо з початку розгляду даної справи заперечує саму обставину укладення між сторонами спірного Договору, оскільки, як зазначає Відповідач, підпис директора на Договорі виконаний якоюсь іншою особою. В зв'язку з зазначеними запереченнями, при розгляді справи судом першої інстанції, представником Відповідача було заявлене клопотання про проведення почеркознавчої експертизи Договору.

На думку апеляційної інстанції, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Саме не з'ясування вказаного доказового факту, який безпосередньо доводить наявність або відсутність існування юридичного факту, покладеного в основу позову, й стало підставою для помилкового висновку щодо часткового задоволення позову.

Враховуючи наведене, як вже зазначалось вище, ухвалою судової колегії від 22.05.2013 р. була призначена судово-почеркознавча експертиза договору № КБР - 106/07/11 від 25 липня 2011 р. Відповідно до висновку судового експерта № 2771/02 від 18 липня 2013 р. за вказаною експертизою, підписи від імені директора ПП „Відродження До" Кушніра А.Ф. на вказаному договорі, що розміщені в графах „Користувач" та „Директор" виконані не Кушніром А.Ф., а іншою особою (особами).

Вимогами ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами .

Згідно положень ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, як вбачається зі змісту наведених вище положень законодавства, момент укладення договору пов'язується саме з підписанням такого договору сторонами, які повинні мати відповідні повноваження, поряд з вимогою скріпити такий договір печаткою.

Оскільки, згідно з вже згаданим вище висновком судового експерта, Договір № КБР - 106/07/11 від 25 липня 2011 р. Директором ПП „Відродження До" не підписувався, а підписаний невідомою особою, повноваження якої не встановлено, то, згідно до положень ч. 2 ст. 203 та ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України такий договір є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом. Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи наведене судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що факт використання Відповідачем об'єктів права інтелектуальної власності належних Позивачу на підставі та умовах Договору є доведеним, та, що обґрунтованими є вимоги Позивача про стягнення грошових коштів з Відповідача саме за неналежне виконання умов Договору.

Також помилковим, на думку апеляційної інстанції, є і висновок місцевого господарського суду про те, що наявність печатки на Договорі та недоведеність Відповідачем факту втрати такої печатки є підставою вважати договір № КБР - 106/07/11 від 25 липня 2011 р. дійсним, оскільки, як вже зазначалось вище, вимога про скріплення печаткою є однією з вимог при укладанні письмової форми договору, тоді як для чинності такого договору мають бути виконані всі встановлені законодавством вимоги.

Не приймаються до уваги судовою колегією посилання ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав", у поясненнях до апеляційної скарги, на те, що Договір є укладеним, т. я. Відповідачем були вчинені дії на його схвалення, адже жодних належних доказів такого схвалення Договору Позивачем а ні суду першої інстанції, а ні апеляційній інстанції не надано. При цьому, апеляційна інстанція приймає до уваги положення ст. ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, якими законодавець визначив, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Обставини справи та наявні в ній докази свідчать, що Відповідач з Позивачем Договір, який являється підставою позовних вимог, не укладав, відтак умови Договору між сторонами не погоджувались.

Доводи Позивача щодо порушення Відповідачем прав інтелектуальної власності (публічне прослуховування та демонстрація об'єктів авторського і суміжних прав) не може бути підставою для задоволення саме заявленого позову та виходить за межі предмету доказування в цій справі, а тому апеляційною інстанцією вказаним діям Відповідача ніяка юридична оцінка не надається. При цьому, самі дії Відповідача щодо публічного прослуховування та демонстрації об'єктів авторського і суміжних прав ніяким чином не можуть свідчити про схвалення ним умов Договору.

Наразі, з огляду на викладені положення позовні вимоги ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав", які базуються саме на обставинах неналежного виконання Відповідачем умов Договору, задоволенню не підлягають.

В врахуванням наведеного також не розглядаються апеляційною інстанцією та не приймаються в якості доказів у справі і надані Позивачем в судовому засіданні 21.08.2013 р. додаткові докази, які, на думку останнього, свідчать про використання Відповідачем об'єктів інтелектуальної власності належних ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав", оскільки, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, апеляційна інстанція приймає додаткові докази, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Таких обґрунтувань ПО „Українська ліга авторських та суміжних прав" надано не було.

Враховуючи вищевикладене судова колегія задовольняє апеляційну скаргу ПП „Відродження До" частково.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суд Одеської області від 07.03.2013р. скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„В задоволенні позову відмовити".

Постанова підписана 22.08.2013 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.