10/455н-ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20.11.06 Справа № 10/455н-ад.
Судова колегія у складі головуючого Мінської Т.М., суддів Ворожцова А.Г., Зюбанової Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Дочірнього підприємства "Монтажно –прохідниче управління "Спецпромтехніка", м. Свердловськ
до Державної податкової інспекції у м. Свердловську
про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень
Представники сторін:
від позивача - Улянов О.В. (дов. № б/н від 27.06.06.);
від відповідача - Мартинова І.О. (дов. № 13 від 24.07.06.), Домніна М.В. (дов. № 30 від 18.08.06.), Калашникова І.О. (дов. № 4 від 15.05.06.)
До 11.08.2006. справа слухалась одноособово суддею Мінською Т.М. 11.08.2006. розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області згідно ст. 24 Закону України «Про судоустрій», п. 2 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі головуючого –Мінської Т.М., суддів – Ворожцова А.Г., Кірпи Т.С. 11.10.2006. розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області здійснено заміну у складі колегії, замінено суддю Кірпу Т.С. на суддю Зюбанову Н.М.
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні з 11.08.2006. здійснювалась звукова фіксація судового процесу. До 11.08.2006. згідно з п. 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалась звукова фіксація судового процесу за клопотанням учасників процесу.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними та скасувати податкові повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000462342/0, № 0000482342/0, № 0000502342/0.
В судовому засіданні 11.08.2006. позивачем подана заява, якою він змінив предмет позову, і просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000502342/0, № 0000482342/0.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.07.2006р. № 12244/10 заперечує проти позову та просить відмовити у задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Державною податковою інспекцією у м. Свердловську (відповідачем у справі) проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнього підприємства «Монтажно-прохідничого управління «Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «Ремо» (позивача у справі) за період з 11.01.2005. до 31.03.2006., про що складено акту перевірки від 14.06.2006р. № 133-23-3321641.
ДПІ в м. Свердловську на підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято:
- податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000502342/0 про визначення Дочірньому підприємству «Монтажно-прохідниче управління «Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «Ремо»(позивачу), суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства в загальній сумі 954 076 грн. 00 коп., у тому числі: 477038 грн. –основний платіж, 477 038 грн. –штрафні санкції.
- податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000482342/0 про визначення Дочірньому підприємству «Монтажно-прохідниче управління «Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «Ремо» (позивачу), суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 410 606 грн.: у тому числі: 205 303 грн. –основний платіж, 205 303 грн. –штрафні санкції.
Податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000502342/0.
За висновками перевірки заниження податку на прибуток у сумі 477038 грн. (у т. ч. по періодах: 2005 рік - 436335 грн. 1 кв. 2006 - 40703 грн.) відбулося внаслідок:
- при визначенні валового доходу:
- в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 24.12.2002р. N 349-ІУ "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями (надалі –Закон про прибуток) ДП МПУ "Спецпромтехніка" не включило до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в розмірі 279 779 гривень;
3 квартал 2005 року – 41754 грн.
4 квартал 2005 року – 127794 грн.
1 квартал 2006 року – 110231 грн.
- в порушення п.5.9 ст.5 Закону про прибуток та п.п.3.1 р.З. "Порядку складання декларації про прибуток підприємства", затвердженого Наказом ДПА України 29.03.2003р. №143 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003р. № 271/7592 підприємством невірно заповнювався розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів (Додаток КІ/1), а саме: при розрахунку приросту запасів не відображено балансову вартість запасів, використаних не в господарській діяльності на суму 517538 грн.
1 квартал 2005 року –25544 грн.
2 квартал 2005 року – 166167 грн.
3 квартал 2005 року – 218940 грн.
4 квартал 2005 року – 106887 грн.
- при визначенні валових витрат:
- В порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням підпункту 5.6.1 п.5.6. ст5 Закону про прибуток до складу валових витрат зайво віднесено витрати на заробітну плату, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництві на суму 330356 грн.;
1 квартал 2005 року –62209 грн.
2 квартал 2005 року – 251996 грн.
3 квартал 2005 року – 0 грн.
4 квартал 2005 року – 14161 грн.
1 квартал 2006 року –1990 грн.
- В порушення п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 з урахуванням норм підпунктів 5.2.1, 5.6.1 та 5.3.9 статті 5 Закону про прибуток до складу валових витрат зайво віднесено суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховані на виплати, зазначені в п.п.5.6.1 п.5.6.ст5 на суму 122026 грн.
1 квартал 2005 року – 23900 грн.
2 квартал 2005 року – 96817 грн.
3 квартал 2005 року – 0 грн.
4 квартал 2005 року – 544 грн.
1 квартал 2006 року –765 грн.
- в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток зайво віднесено витрати на придбання автотранспортних послуг, які підприємство у ході перевірки не підтвердило первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 508963 грн.
1 квартал 2005 року –112281 грн.
2 квартал 2005 року – 91153 грн.
3 квартал 2005 року – 158806 грн.
4 квартал 2005 року – 146723 грн.
в порушення п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону про прибуток не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання ...невиробничих фондів у сумі 149499 грн.
9 місяців 2005 року – 49833 грн.
2005 рік – 49833 грн.
1 квартал 2006 року – 49833 грн.
З приводу вказаних порушень в акті перевірки викладено наступне:
1. Не включення до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в розмірі 279 779 гривень.
Безповоротна фінансова допомога - це:
...сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги (абз.5 пл. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України від 24.12.2002р. N 349-ІУ "Про оподаткування прибутку підприємств ")
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України від 24.12.2002р. N 349-ІУ "Про оподаткування прибутку підприємств")
Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 24.12.2002р. N 349-ІУ "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає:
доходи ... у вигляді ... сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді...
Наказом ДПА України від 08.05.2003р. № 215 затверджено "Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операції з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), в якому визначено порядок оподаткування операцій з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики).
Зазначений порядок передбачає наступне:
Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, які передбачають повернення платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
2. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка повернута платником податку на кінець звітного періоду будь-якій особі, що надала таку допомогу, не враховується при визначенні податкових зобов'язань такого звітного періоду.
3. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином:
- платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді.
ДП МПУ "Спецпромтехніка" отримувало постійно поворотну фінансову допомогу від ДП ИПК "Спецпромтехніка" згідно договору від 01.04.2005р.
На кінець звітного періоду станом по журналу ордеру по рахунку 377 "розрахунки з іншими дебіторами" рахується отримана фінансова допомога в сумі 1444070грн. яка залишилась неповерненою. У грудні 2005р на суму 2912634грн зменшується сальдо по розрахунках з ДП ИПК "Спецпромтехніка".
На кінець звітного періоду станом на 31.03.2006р. по журналу ордеру по рахунку 377 "розрахунки з іншими дебіторами" сальдо становить в сумі 4356704грн, яка залишилась неповерненою.
ДП МПУ "Спецпромтехніка" - отримало поворотну фінансову допомогу від ТОВ ВФ "Термоантрацит" згідно договору на загальну суму 549140грн. На кінець звітного періоду, а саме, станом на 01.01.2006р. сума 549140грн отриманої фінансової допомоги залишилась неповерненою.
В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 24.12.2002р. № 349-ІV "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не нараховані та не включено до складу валових доходів проценти, умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного періоду.
Дане порушення встановлено при порівнянні даних відомості по рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, акту взаємозаліку з даними податкового обліку - декларації з податку на прибуток підприємства.
В бухгалтерському обліку повернення фінансової допомоги відображено проводкою
Дт377 "розрахунки з іншими дебіторами"
Кт 311 "розрахунковий рахунок"
Розрахунки процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилась неповернутою на кінець звітного періоду наведено у таблицях № 2 і № 3 акту перевірки (а.с. 19 –21, т. 1).
Позивач з приводу вищевказаних операцій зазначає, що податковий орган зависив суму умовно нарахованих процентів, в зв'язку з тим, що ним не враховано акту заліку між позивачем і ДП ІПК «Спецпромтехніка» і ДП «ЛОД по ліквідації збиткових вугледобувних підприємств» в грудні 2005 року на суму 2912643 грн., а також не враховано повернення грошових коштів в липні 2005 року платіжними дорученнями № № 481, 494, 511.
Відповідач на вищевказані доводи позивача зазначає, до перевірки не наданий первинний документ, згідно якого проведено залік між позивачем і ДП ІПК «Спецпромтехніка» і ДП «ЛОД по ліквідації збиткових вугледобувних підприємств», також не надані платіжні дорученням № № 481, 494, 511, а їх відсутність відповідала сальдо по рахунку 377, на якому рахувалась отримана фінансова допомога.
Суд погоджується з доводами відповідача, оскільки в акті перевірки за підписом посадових осіб позивача зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання немає.
2. Не відображення балансової вартості запасів, використаних не в господарській діяльності на суму 517538 грн.
Підприємством використано на невиробничі потреби - у 2005 році: у березні 25544,21 грн., у квітні 70313,96 грн., у травні 27408,98грн; у червні 68444,13 грн., у липні 24751,76 грн., серпні 194188 грн., грудні 106886,86 грн.)
Дане порушення встановлено при порівнянні рядку 01.2 приріст балансової вартості запасів Декларації про прибуток підприємства та бухгалтерського обліку (дані головної книги, матеріальні звіти та акти виконаних робіт ф.2 на будівельні роботи) та податкового обліку.
У бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт 23 Кт 205.
Позивач зазначає, що всі товарно-матеріальні цінності придбані і списані на витрати виробництва, що відображено в формі КБ-3, а згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат любих витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з веденням виробництва.
При вирішенні вищевказаного суд виходить з положень п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо заниження валового доходу на суму 517538 грн.
3. Віднесення витрат на заробітну плату, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництві на суму 330356 грн.
В порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням підпункту 5.6.1 п.5.6. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" "Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку" до складу валових витрат зайво віднесено витрати на заробітну плату, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 330356 грн.
Посадовими особами підприємства не були надані первинні документу по обліку заробітної плати, а саме - не надані до перевірки Наряди типової форми №П-10. по яких є можливість встановити зв'язок витрат на оплату праці з виконаними об'ємами робіт.
Позивач зазначає, що заробітна плата нараховувалась помісячно згідно наряд –завданню по кожній ланці на певний обсяг робіт, складених рапортів, згідно з колективним договором і штатним розкладом.
Відповідач наполягає, що до перевірки не надані первинні документи по обліку заробітної плати, зокрема наряди типової форми № П -10, по яких можна встановити зв'язок витрат на виплату заробітної плати з виконаними обсягами робіт.
При вирішенні вищевказаного суд виходить з положень п. 5.6.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
П. 5.6.2. цієї ж статті передбачено, що додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.
Таким чином, право на віднесення витрат на виплату заробітної плати до складу валових витрат законом не пов'язано з фактично виконаними обсягами робіт. Не встановлено виключень згідно пункту 5.3 статті 5 цього Закону.
Також неправомірне посилання податкового органу на порушення вимог положень п. 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки в даному пункті йдеться про будь –які види виплат заохочень саме пов'язаним особам, в розумінні п. 1.26. ст. 1 цього Закону. Але наймані працівники позивача не є пов'язаними особами.
Суд вважає, що відповідач неправомірно зробив висновок про завищення валових витрат на суму 330356 грн.
4. Зайве віднесення суми збору на обов"язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховані на виплати, зазначені в п.п.5.6.1 п.5.6.ст. 5 на суму 122026 грн.
Дане порушення встановлено при порівнянні рядку 04.4 суми страхового збору (внесків до фонду державного загальнообов'язкового страхування Декларації про прибуток підприємства та бухгалтерського обліку (дані головної книги Дт 23 Кт 661, Дт92 Кт661 акти виконаних робіт ф.2).
Посадові особи підприємства від письмових пояснень щодо встановлених перевіркою порушень відмовились.
Згідно п.п. 5.7.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Неправомірність вказаного висновку податкового органу пов'язана саме з висновку про завищення валових витрат на суму 330356 грн. (заробітна плата), відтак проаналізована у вищевказаній операції.
5. Зайве віднесення до валових витрат витрат на придбання автотранспортних послуг, які підприємство у ході перевірки не підтвердило первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 508963 грн.
Посадовими особами підприємства не були надані первинні документу по обліку використання у виробництві автотранспортних послуг, а саме - не надані до перевірки первинні документи фіксації відпрацьованого часу транспортом та об'єм виконаних транспортних послуг.
Дане порушення встановлено при порівнянні рядку 04.1 витрати на придбання товарі (робіт, послуг) Декларації про прибуток підприємства та бухгалтерського обліку (дані головної книги по дебету рахунку 23 з кредиту рахунку 631, журналу-ордеру № 6 по рахунку 631 ''Розрахунки з постачальниками", акти виконаних робіт ф.2).
Судом за даними рахунку 631 журналу-ордеру № 6 встановлено, що позивачем віднесено до валових витрат 563688 грн. 67 коп. - сума автотранспортних послуг, які надані позивачу від ДП «Авторем». Згідно висновку податкового органу позивачем в ході перевірки підтверджено, що послуги автотранспорту в сумі 54725 грн., отримані від ДП «Авторем», пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Решта послуг на суму 508963 грн. (563688 грн. –54725 грн.), не пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Позивач стверджував, що маються всі необхідні документи на підтвердження валових витрат на суму 508963 грн. Такі документи надані суду (тома 2 –12 справи).
Відповідач ознайомився з наданими суду матеріалами справи і з приводу цих документів в письмовому поясненні зазначив: всі, без виключення, документи, надані позивачем господарському суду як свідоцтво того, що придбані послуги у ДП "Авторем" підприємством ДП МПУ "Спецпромгехніка" віднесено до складу валових витрат правомірно, не можна враховувати тому, що:
1. Всі талони замовника на виконання транспортних послуг до перевірки надавались, але ні в жодному талоні не заповнені графи:
- кількість ТТН
- прикладені ТТН
- прізвище, ім'я, по батькові, посада відповідальної особи замовника.
2. Товарно-транспортні накладні, надані господарському суду, до перевірки не надавались, але не можуть розглядатися як первинні документи, що мають юридичну силу та доказовість тому, що ні в жодній ТТН не вказана вартість товарів та не вказано посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції.
Документи за лютий-травень:
Надані тільки талони замовника, які самі по собі не є підтверджуючими документами для віднесення до валових витрат.
Всі талони замовника виписані на підприємство замовника ДП ІПК "Спецпромтехніка", потім дописаний ще один замовник - ДП МПУ "Спецпромтехника", всі вказані суми пред'явлені позивачу. В талонах не має відмітки про кількість ТТН, не вказується кількість їздок за час роботи автотранспорту, на місці печатки замовника стоїть відтиск печатки ДП ІПК "Спецпромтехніка". За вказаний період надано всього 7 ТТН:
- за лютий З,
- за квітень 4,
але в них замовник та платник вказаний не позивач, а ДП ІПК "Спецпромтехніка".
В талонах замовника у березні з'являються виправлення у назві замовника, але на місці, де повинна стояти печатка замовника, стоїть печатка ДП ІПК "Спецпромтехніка".
Для підтвердження витрат на перевезення пасажирів позивачем надані талони замовлення, де замовником є ДП ІПК "Спецпромтехніка" та скріплені його печаткою. Ще в ході проведення перевірки позивачу було запропоновано надати графік роботи ділянок, кількість людей для перевози по смінам, маршрут руху, тому що на замовлення працювало 2 автобуси від 11 до 22 часів безперервної роботи кожний. Виникло питання про необхідність саме безперервної роботи, але і суду підприємство не надало вказаних документів. Також виникло питання щодо пробігу вказаних автобусів - від 200 до 425 км в день. Оплата за роботу автобусів пред'являлась за погодинний час та за кілометраж.
Згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" із змінами та доповненнями, внесеними від 23 лютого 2006 року перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою здійснюються з укладенням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень. Паспорт маршруту - це документ, який містить схему маршруту, розклад руху, графік режимів праці та відпочинку водіїв.
В жодному замовленні не заповнена графа —роботу автобуса підтверджуємо.
Позивач в ході перевірки не підтвердив зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності не надав вказаних документів і на розгляд суду.
Документи з червня по грудень:
З червня з'являються талони замовника з найменуванням замовника - позивачем, але стоять обидві печатки позивача та ДП ІПК "Спецпромтехніка" , при чому на правильному місці стоїть печатка ДП ІПК "Спецпромтехніка", а печатка позивача де прийдеться, або де було вільне місце.
Надані до талонів замовника ТТН без виключення заповнені з грубими помилками:
- в жодній не має вартісних показників - ціни та вартості,
- не вказується назва, кількість та вартість окремо кожного виду товарно-матеріальних цінностей,
- в графі "отпуск дозволив" на всіх ТТН без виключення, навіть у тих, де вантажовідправник є підприємства Луганська, Донецька та інших регіонів - стоїть печатка ДП МПУ "Спецпромтехніка" з підписом без вказання посади та прізвища відповідальної особи (наприклад, том 9 справи, стор.80, 82-85, 87, на стор. 90 - отпуск дозволив - не має ні печатки, ні підпису,
- не має підписів водія, що отримує вантаж,
- ТТН випусується на весь вантаж та на всі їздки взагалі,
- спосіб визначення маси вантажу визначається теоретично, про що зроблена помітка, такий метод в інструкції не значиться,
- в жодній ТТН не заповнена графа "з вантажем слідують документи" (не вказані найменування та номери документів, прикладених до ТТН - товарних або залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень),
- в ТТН за різні дати вказуються подорожні листи з одним номером, розділ "вантажно-розвантажувальні операції" не заповнений в жодній ТТН,
- в жодній ТТН не заповнені графи у вантажоодержувача з вказанням посади, прізвище, ініціали.
Позивачем господарському суду надані акти прийому виконаних авто послуг, які в ході документальної перевірки не надавались, але суми транспортних послуг в них відрізняються від сум транспортних послуг, відображених в журналах-ордерах по рахунку №631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", також наданих суду.
При вирішенні питання щодо правомірності висновків податкового органу суд враховує, що згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Тобто, до складу валових відносяться не всі витрати, в тому числі на автопослуги, а лише ті, що пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Щодо питання належності наданих суду документів, як таких, що підтверджують зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва ...., то суд погоджується з відповідачем, що надані документи мають відповідати діючим нормативним актам.
Згідно п. 1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95. за № 168/704) це Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
П. 1.2., 2.4. Положення встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно п. 2.7. Положення первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Згідно інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної
ТРАНСПОРТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ ТА ОБЛІК транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07 серпня 1996року №228/253:
1.3. Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:
- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма N 1 (міжнародна);
- подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма N 2 (що діє у межах України);
- товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН;
- талон замовника - типова форма N 1 -ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).
Вищевказана інструкції містить вимоги щодо заповнення кожної форми первинної транспортної документації.
З огляду на вищезазначене, судом не приймаються доводи позивача щодо правомірності віднесення до складу валових витрат автопослуг, отриманих від ДП «Авторем» на суму 508963 грн.
6. Завищення суми амортизаційних відрахувань у розмірі 149499 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання ...невиробничих фондів:
По видатковій накладній № СП –0000043 від 29.04.2005. підприємством придбані активи, які не використовуються у господарській діяльності та на які нараховувалась амортизація, на суму якої зменшувався оподатковуваний прибуток, а саме в 3, 4 кварталах 2005 року, 1 кварталі 2006 року нараховувалась амортизація на таке обладнання:
Вакуумна піч ОКБ 8086, індукційна піч УППФ 3М, станок гориз –фрез 6Р82, станок токар –винтор 16К20, станок унів –шліфов 3М182, станок шліфов ОШ –230.
Позивач з приводу даної операції зазначає, що балансова вартість вищевказаних фондів віднесена на рахунок «10» - основні засоби, актом ввода в експлуатацію вони введені в квітні 2005 року.
Суд вважає, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про порушення п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".
Згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 вищевказаного Закону амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Згідно п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 даного Закону не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
П.п. 8.2.1. встановлено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Тобто право на амортизацію пов'язано з призначенням фондів для власного виробничого використання у як основні чи невиробничі, а не з фактичним їх використанням.
Таким чином, сума неправомірно визначеного податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток:
( 330356 грн. + 122026 грн. + 149499 грн.) = 601881 грн. Х 25 % = 150470 грн.
При цьому необхідно визначити розмір штрафних санкцій, який має бути застосований до позивача.
З урахуванням поквартальної розбивки всіх проаналізованих операцій, суд визнає правомірним визначення податкового зобов'язання в сумі 326 570 грн.
В тому числі по періодах:
1 квартал 2005 року - 34456 грн.
2 квартал 2005 року - 64330 грн.
3 квартал 2005 року - 104876 грн.
4 квартал 2005 року - 95351 грн.
1 квартал 2006 року - 27557 грн.
Штрафна санкція відповідно до вимог п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, - 50 % від суми 326570 грн., тобто 163285 грн. А розмір штрафної санкції застосованої в зв'язку з визначенням даної суми податкового зобов'язання згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 цього Закону становить 10 % за кожний податковий період, а саме:
1 квартал 2005 року - 17228 грн.
2 квартал 2005 року - 25731 грн.
3 квартал 2005 року - 31462 грн.
4 квартал 2005 року - 19070 грн.
1 квартал 2006 року - 2755 грн.,
тобто всього 96246 грн. Всього - правомірно застосовані штрафні санкції в сумі - 259531 грн. (163285 грн. + 96246 грн. ).
Згідно оспорюваного податкового повідомлення - рішення штрафні санкції становлять 477038 грн. Таким чином, неправомірно застосовані штрафні санкції в сумі 217507 (477038 грн. - 259531 грн.)
Податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000502342/0 визнається частково недійсним в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства 150470 грн. 25 коп. –основний платіж, 217 507 грн. –штрафні санкції.
Податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000482342/0.
За висновками перевірки заниження податку на додану вартість у сумі 205 303 грн. в тому числі по періодах: (Січень - 7091грн., лютий - 6579 грн., березень - 13895 грн., квітень -22755 грн., травень - 5482 грн., червень -23231 грн., липень -17640 грн., серпень - 49007 грн., вересень - 8902 грн., жовтень - 10620 грн., листопад - 12085 грн., грудень -28016 грн.)
відбулося внаслідок:
- порушення п.п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі –Закон про ПДВ) ... передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції... " до бази оподаткування не включено суми податку, нараховані у зв'язку з використанням автотранспортних послуг від ТОВ «Авторем»у невиробничій діяльності підприємства на загальну суму 101795грн.,
- порушення п.п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р." ... передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції...'" до бази оподаткування не включено суми податку, нараховані у зв'язку з використанням будівельних матеріалів по рахунку 205 у невиробничій діяльності підприємства на загальну суму 103508 грн.
Позивачем на обґрунтування своїх вимог щодо неправомірності податкового повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000482342/0 вище викладені доводи стосовно правомірності віднесення до складу валових витрат суми автопослуг від ДП «Авторем» в сумі 508963 грн. і вартості придбаних матеріальних цінностей в сумі 517538 грн., оскільки вищевказані нарахування пов'язані з тими ж операціями.
Ці операції проаналізовані судом при розгляді правомірності повідомлення –рішення від 22.06.2006р., № 0000502342/0. Суд визнав, що позивачем неправомірно включено до валових витрат або не включено до валових доходів вказані суми, а відтак заниження податку на додану вартість у сумі 205 303 грн.
В задоволенні вимог про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000482342/0 слід відмовити.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 20.11.2006. і постановив задовольнити частково.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В разі частково задоволення позову, судові витрати присуджуються відповідно до задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково недійсним податкове повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000502342/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства 150470 грн. 25 коп. –основний платіж, 217 507 грн. –штрафні санкції.
3. В задоволенні вимог про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 22.06.2006р. № 0000482342/0 відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 1 грн. 70 коп. на користь ДП «Монтажно –прохідниче управління «Спецпромтехніка», м. Свердловськ, вул. Інтернаціональна, 8, код ЄДРПОУ 33211641.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 27.11.2006.
Головуючий суддя Т.М.Мінська
Суддя Н.М. Зюбанова
Суддя А.Г.Ворожцов
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 298233 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Мінська Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні