Ухвала

від 22.02.2007 по справі 10/455н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/455н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

22.02.2007 року                                                Справа № 10/455н-ад

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Іноземцевої Л.В.

                                             Журавльової Л.І.

     Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.01.2007.

     При секретарі

     судового засідання               Мартинцевій Н.М.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                         Шуляр О.Л., за дов. від 19.02.2007 № 13

                                                Єгоров С.А., за дов. від 19.02.2007 № 14

     від  відповідача               Домніна М.В., за дов. від 09.01.2007 № 3

                                             Мартинова І.О., за дов. від 24.07.2006 № 13

                                             Калашникова І.О., за дов. від 11.01.2007 № 12

     Розглянувши

     апеляційні скарги             Дочірнього підприємства „Монтажно-прохідниче  

     управління „Спецпромтехніка”, м.Свердловськ

     Луганської області

та                                             Державної податкової інспекції у м.Свердловську

                                             Луганської області     

     на постанову

     господарського суду        Луганської області

                                                  від 20.11.2006

     у справі                             № 10/455н-ад (головуючий суддя Мінська Т.М.,

     судді Зюбанова Н.М., Ворожцов А.Г.)

     за позовом                        Дочірнього підприємства „Монтажно-прохідниче  

     управління „Спецпромтехніка”, м.Свердловськ

     Луганської області

до відповідача                  Державної податкової інспекції у м.Свердловську

                                             Луганської області                                                                                                                                                    

    про                                      визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Суддя-доповідач Бородіна Л.І.

Постановою господарського суду Луганської області від 20.11.2006 у справі            № 10/455н-ад (головуючий суддя Мінська Т.М., судді Зюбанова Н.М., Ворожцов А.Г.) частково задоволений позов Дочірнього підприємства „Монтажно-прохідниче управління  „Спецпромтехніка” (ДП „МПУ „Спецпромтехніка”), м.Свердловськ Луганської області до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м.Свердловську Луганської області: визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Свердловську Луганської області від 22.06.2006 № 0000502342/0 в частині визначення податкового зобов”язання з податку на прибуток приватного підприємства у сумі 150470 грн. 25 коп. –основний платіж, 217507 грн. –штрафні санкції. В задоволенні вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 № 0000482342/0 відмовлено.

В частині задоволення позову постанова суду з посиланням на підпункти 5.6.1, 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі –Закон про прибуток) мотивована  неправомірністю висновку відповідача про завищення валових витрат на суму 330356 грн. –витрати на заробітну плату, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про зв”язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, оскільки право на віднесення витрат на виплату заробітної плати до складу валових витрат законом не пов”язано з фактично виконаними обсягами робіт. Також неправомірне посилання податкового органу на порушення вимог положень пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону про прибуток, оскільки в даному пункті йдеться про будь-які види виплат заохочень саме пов”язаним особам в розумінні пункту 1.26 статті 1 цього Закону. Але  наймані працівники не є пов”язаними особами.

З цих же підстав місцевий господарський суд зазначив про неправомірність висновку податкового органу про зайве віднесення до валових витрат суми збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування, що нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону про прибуток на суму 122026 грн., виходячи з положень підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону про прибуток.

Також безпідставним визначений судом висновок відповідача про порушення підприємством підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону про прибуток, а саме: нарахування амортизації на активи (обладнання), які не використовувались у господарській діяльності. Посилаючись на підпункти 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1, підпункт 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону про прибуток, суд вказав, що право на амортизацію пов”язано з призначенням фондів для власного виробничого використання у господарській діяльності платника податку, як основні чи виробничі, а не з фактичним їх використанням.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив про правомірність висновків податкового органу щодо встановлених порушень та донарахування податку на прибуток, виходячи з наступного:

- позивачем безпідставно не включено  до складу валових доходів безповоротну фінансову  допомогу в розмірі 279779 грн., оскільки не підтверджений факт повернення цієї фінансової допомоги, а саме: до перевірки не наданий первинний документ, згідно якого проведено залік між позивачем та ДП ІПК „Спецпромтехніка” і ДП „ЛОД по ліквідації збиткових вугледобувних підприємств”, також не надані платіжні доручення № 481, 494, 511, а їх відсутність відповідала сальдо по рахунку 377, на якому рахувалась отримана фінансова допомога;

- не відображена балансова вартість запасів, використаних не в господарській діяльності на суму 517538 грн. При вирішенні спірного питання в даному випадку суд виходив з положень пункту 5.9 статті 5 Закону про прибуток, зазначивши, що у разі, коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді;

- позивачем зайве віднесено до валових витрат витрати на придбання автотранспортних послуг, які підприємство у ході перевірки не підтвердило первинними документами, які б свідчили про зв”язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 508963 грн.

Оцінюючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 22.06.2007 № 0000482342/0, яким визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість у сумі 205303 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 205303 грн., суд першої інстанції виходив з того, що операції, по яких встановлено порушення пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон про ПДВ) :

- не включення до бази оподаткування сум податку, нарахованих у зв”язку з використанням автотранспортних послуг від ТОВ „Авторем” у невиробничій  діяльності підприємства на загальну суму 101795 грн.;

- до бази оподаткування не включені суми податку, нараховані у зв”язку з використанням будівельних матеріалів по рахунку 205 у невиробничій діяльності підприємства на загальну суму 103508 грн.,

проаналізовані судом при розгляді правомірності податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 № 0000502342/0. Суд визнав, що позивачем неправомірно включено до валових витрат або не включено до валових доходів вказані суми, а відтак заниження податку на додану вартість складає 205303 грн.

ДПІ у м.Свердловську Луганської області (відповідач у справі) не погодилась з постановою місцевого господарського суду в частині задоволення позову та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області в цій частині через порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову (т.12, а.с.54, 55).

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що виходячи із пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток вбачається, що законодавцем чітко встановлено зв”язок валових витрат з виробництвом. Оскільки позивачем в ході перевірки не було надано первинних документів, які б свідчили про зв”язок нарахованої заробітної плати з підготовкою, організацією, веденням виробництва, ДПІ у м.Свердловську Луганської області на законних підставах було зазначено порушення щодо зайво віднесених до складу валових витрат витрат на заробітну плату, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про зв”язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 330356 грн.

У зв”язку з цим відповідач вважає цілком правомірним висновок податкового органу про порушення підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону про прибуток, а саме: до складу валових витрат зайво віднесені суми збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону про прибуток, на суму 122026 грн.

Не погоджуючись з висновком суду про те, що право на амортизацію пов”язано з призначенням фондів для власного виробничого використання, а не з фактичним їх використанням, відповідач вказує, що, на його думку, якщо основні фонди не використовуються у господарській діяльності, вони не сприяють одержанню доходу, і, як слідство, витрати на їх придбання не повинні підлягати амортизації. Відповідно до акту перевірки по видатковій накладній від 29.04.2005 № 0000043 підприємством придбані активи,  що не використовуються у господарській діяльності, та на які нараховувалась амортизація, на суму якої зменшувався оподаткований прибуток.

ДП „МПУ „Спецпромтехніка” (позивач у справі) не погодилось з постановою господарського суду Луганської області в частині відмови в задоволенні позову та просить скасувати її в цій частині через порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі (т.12, а.с.57-59).

1. В обгрунтування апеляційної скарги позивач вказує на необгрунтованість висновків суду щодо операції, пов”язаної з поверненням фінансової допомоги в розмірі 279779 грн., оскільки в акті перевірки відсутній перелік документів, що підтверджує ненадання перевіряючим документів на повернення цих коштів; перевіркою не прийняті до уваги платіжні доручення про погашення заборгованості; ДП „МПУ „Спецпромтехніка” не було згодно з висновками акту перевірки, про що в акті здійснений відповідний запис.

2. Щодо висновку суду про безпідставність віднесення до валових витрат витрат на придбання автотранспортних послуг, які в ході перевірки не підтверджені первинними документами, що свідчили б про зв”язок з підготовкою, організацією та веденням виробництва  на суму 508963 грн., позивач вказує на порушення пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не підтвердив факт використання позивачем транспорту в невиробничих цілях.

На думку позивача, судом першої інстанції неправомірно застосована до спірних правовідносин Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та облік транспортної роботи, затверджена наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 № 228/253 (далі –Інструкція              № 228/253), оскільки вона не зареєстрована в Міністерстві юстиції України.

Позивач вважає, що валові витрати по транспортним послугам можуть бути підтверджені рахунками, платіжними дорученнями на оплату цих послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт по перевезенню вантажів та податковими накладними.

3. Позивач вважає таким, що протиречить матеріалам справи, висновок суду щодо заниження валових доходів на суму 517538 грн. за відсутністю доказів використання товарно-матеріальних цінностей в невиробничих цілях.

З тих же підстав позивач вважає необгрунтованою відмову в задоволенні позову щодо визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 0000482342/0 про визначення ПДВ.

ДПІ у м.Свердловську Луганської області заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача, вважаючи висновки суду в частині відмови в задоволенні позову правомірними та такими, що не порушують норми матеріального права (т.12, а.с.85, 86).

ДП „МПУ „Спецпромтехніка” заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та просить залишити її без задоволення (т.І2, а.с.88, 89).

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у м.Свердловську Луганської області (відповідачем  у справі) проведено  планову виїзну  документальну перевірку  з  питань дотримання  вимог податкового,  валютного та іншого законодавства ДП “МПУ “Спецпромтехніка” Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо–комерційна фірма “Ремо” (позивача у справі)  за період з  11.01.2005 до 31.03.2006,  про що складено  акт перевірки від 14.06.2006                                    № 133-23-3321641 (т.І, а.с.9-36).

За висновками  перевірки заниження податку на прибуток  у сумі 477038 грн.               (у т.ч.  по періодах:   2005 рік   -  436335 грн., 1 кв. 2006 -   40703 грн.)  відбулося  внаслідок:

           -   при визначенні валового доходу:

           - в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону про прибуток                      ДП  „МПУ "Спецпромтехніка" не включило до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в розмірі 279779 гривень, в т.ч. по періодах:

           3 квартал 2005 року – 41754 грн.,

           4 квартал 2005 року –127794 грн.,

           1 квартал 2006 року –110231 грн.;

-  в порушення  пункту 5.9 статті 5 Закону про прибуток  та підпункту 3.1                розділу З Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України 29.03.2003 № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 № 271/7592, підприємством невірно заповнювався розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів (Додаток КІ/1), а саме: при розрахунку приросту запасів не відображено балансову вартість запасів, використаних не в господарській діяльності на суму  517538 грн.:

           1 квартал 2005 року –25544 грн.,

           2 квартал 2005 року –166167 грн.,

           3 квартал 2005 року –218940 грн.,

           4 квартал 2005 року –106887 грн.;

- при визначенні валових витрат:  

        - в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 з урахуванням підпункту 5.6.1 пункту 5.6. статті 5 Закону про прибуток  до складу валових витрат зайво віднесено витрати на заробітну плату, що не підтверджені  первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництві на суму 330356 грн.:

           1 квартал 2005 року –62209 грн.,

           2 квартал 2005 року –251996 грн.,

           3 квартал 2005 року –0 грн.,

           4 квартал 2005 року –14161 грн.,

           1 квартал 2006 року –1990 грн.;

- в порушення  підпункту 5.7.1  пункту 5.7 статті 5 з урахуванням  норм  підпунктів 5.2.1, 5.6.1  та 5.3.9 статті 5 Закону про прибуток до складу валових витрат зайво віднесено суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 цього закону на суму 122026 грн.:

           1 квартал 2005 року –23900 грн.,

           2 квартал 2005 року –96817 грн.,

           3 квартал 2005 року –0 грн.,

           4 квартал 2005 року –544 грн.,

           1 квартал 2006 року –765 грн.;

          - в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток  зайво віднесено  витрати на  придбання автотранспортних послуг, які підприємство у ході перевірки не підтвердило первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 508963 грн., у т.ч. по періодах:

           1 квартал 2005 року –112281 грн.,

           2 квартал 2005 року –91153 грн.,

           3 квартал 2005 року –158806 грн.,

           4 квартал 2005 року –146723 грн.;

         - в порушення підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону про прибуток не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання ...невиробничих фондів у сумі 149499 грн.:

           9 місяців  2005 року –49833 грн.,

           2005 рік –49833 грн.,

           1 квартал 2006 року –49833 грн.

        За висновками  перевірки заниження податку на додану вартість  у сумі              205303 грн.  в  тому числі по періодах:   (Січень  - 7091грн.,  лютий - 6579 грн.,  березень - 13895 грн.,  квітень  -22755 грн.,  травень  - 5482 грн.,  червень  -23231 грн.,  липень  -17640 грн., серпень   - 49007 грн., вересень - 8902 грн.,  жовтень  - 10620 грн.,  листопад  - 12085 грн.,  грудень -28016 грн.)

              відбулося  внаслідок:

- порушення підпункту 4.2 статті 4 Закону про ПДВ „...передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції..." до бази оподаткування не включені суми податку, нараховані у зв'язку з використанням автотранспортних послуг від ТОВ “Авторем”у невиробничій діяльності підприємства на загальну суму 101795грн.,

   -  порушення  підпункту 4.2. статті 4 Закону про ПДВ "... передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції...” до бази оподаткування не включено суми податку, нараховані у зв'язку з використанням будівельних матеріалів по рахунку 205 у невиробничій діяльності підприємства на загальну суму 103508 грн.

           ДПІ в м.Свердловську Луганської області  на підставі вищезазначеного акту перевірки   прийнято:

    - податкове  повідомлення–рішення  від 22.06.2006 № 0000502342/0 про визначення ДП “МПУ “Спецпромтехніка” ТОВ “ВКФ “Ремо” (позивачу), суми податкового зобов'язання з податку на прибуток   приватних підприємства  в загальній сумі 954 076 грн. 00 коп., у тому числі: 477038  грн.  –основний платіж,    477038 грн.  –штрафні санкції (т.І, а.с.8).

- податкове  повідомлення-рішення від 22.06.2006 № 0000482342/0 про визначення ДП “МПУ “Спецпромтехніка” ТОВ “ВКФ “Ремо”  (позивачу), суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній  сумі 410606  грн.:  у тому числі: 205303 грн.  –основний платіж,  205303  грн.  –штрафні санкції (т.І, а.с.6).

03.07.2006 ДП „МПУ „Спецпромтехніка” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання названих вище податкових повідомлень-рішень недійсними.

Постановою господарського суду Луганської області від 20.11.2006 позов задоволений частково з підстав, викладених вище (т.12, а.с.47-52).

Перевіривши  матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

1. Не включення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в розмірі 279779 грн.

ДП „МПУ "Спецпромтехніка" отримувало постійно поворотну фінансову допомогу від ДП ІПК "Спецпромтехніка" згідно договору від 01.04.2005.

На кінець звітного періоду станом на 31.12.2005 по журналу ордеру по рахунку 377 "розрахунки з іншими дебіторами" рахується отримана фінансова допомога в сумі 1444070 грн., яка залишилась неповерненою. У грудні 2005 на суму 2912634 грн. зменшується сальдо по розрахунках з ДП  ІПК "Спецпромтехніка".

На кінець звітного періоду станом на 31.03.2006 по журналу ордеру по рахунку 377 "розрахунки з іншими дебіторами" сальдо становить в сумі 4356704 грн., яка залишилась неповерненою.

ДП „МПУ "Спецпромтехніка" отримало поворотну фінансову допомогу від ТОВ ВФ "Термоантрацит" згідно договору на загальну суму 549140 грн. На кінець звітного періоду, а саме, станом на 01.01.2006 сума 549140 грн. отриманої фінансової допомоги залишилась неповерненою.

В порушення  підпункту 4.1.6  пункту 4.1   статті  4  Закону  про прибуток  підприємством не нараховані та не включені  до складу валових доходів проценти, умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного    періоду.

Дане порушення встановлено при порівнянні даних відомості по рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, акту взаємозаліку з даними податкового обліку - декларації з податку на прибуток підприємства.

В бухгалтерському обліку повернення фінансової допомоги відображено проводкою

Дт377 "розрахунки з іншими дебіторами"

Кт 311  "розрахунковий рахунок"

Розрахунки процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка  залишилась неповернутою  на кінець звітного періоду,  наведено  у таблицях  № 2 і № 3  акту  перевірки  (т.І, а.с. 19 –21).

          Відповідно до абзацу 5 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону про прибуток безповоротна фінансова допомога - це:

... сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (підпункт 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону про прибуток).

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону про прибуток валовий доход включає:

доходи ... у вигляді ... сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді...

Наказом ДПА України від 08.05.2003 № 215 затверджено "Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операції з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), в якому визначено порядок оподаткування операцій з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики).

         Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, які передбачають повернення платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

2.  Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка повернута платником податку на кінець звітного періоду будь-якій особі, що надала таку допомогу, не враховується при визначенні податкових зобов'язань такого звітного періоду.

3. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином:

          платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону про прибуток, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді.

          Отже, враховуючи, що позивачем до перевірки не надані первинні документи, згідно яких за доводами позивача здійснювалось повернення фінансової допомоги, а їх відсутність відповідала сальдо по рахунку 377, на якому рахувалась отримана фінансова допомога, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про заниження за цією операцією податку на прибуток у сумі 477038 грн.

          Доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки на їх обгрунтування позивачем не надано до апеляційного господарського суду доказів проведення заліку між позивачем і ДП ІДК „Спецпромтехніка” і ДП „ЛОД по ліквідації збиткових вугледобувних підприємств” на суму 2912643 грн.

          Факт погашення позивачем заборгованості по поверненню фінансової допомоги за платіжними дорученнями №№ 481, 494, 511, а також №№ 516, 523, 565, 588, 632 приймається апеляційним судом до уваги, але враховуючи виявлену відповідачем арифметичну помилку у таблиці № 2 (стор.11, 12 акту перевірки – т.І, а.с.19, 20) у рядку по періоду з 21.09. 2005 по 30.09.2005 (невірно розрахований процент за 10 днів –замість 11062 грн. 04 коп. потрібно було вказати –12071 грн. 60 коп., а в наступному рядку –залишок на 01.10.2005 замість 4642133 грн. 60 коп. помилково записано 4588941 грн. 60 коп.) суд приймає уточнений  розрахунок процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилась неповерненою на кінець звітного періоду, за яким розрахована сума складає 267699 грн. 90 коп., що перевищує суму, вказану в акті перевірки. У зв”язку з цим позивач (скаржник за апеляційною скаргою в цій частині) в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2007 зазначив про відсутність підстав для перерахування процентів.

2. Не відображення балансової вартості запасів, використаних не в господарській діяльності на суму  517538 грн.

Підприємством використано на невиробничі потреби - у 2005 році: у березні                 25544 грн. 21 коп., у квітні 70313 грн. 96 коп., у травні 27408 грн. 98 коп.; у червні                  68444 грн. 13 коп., у липні 24751 грн. 76 коп., у серпні 194188 грн.,  грудні                        106886грн. 86 коп.

Дане порушення встановлено при порівнянні рядку 01.2 приріст балансової вартості запасів Декларації про прибуток підприємства та бухгалтерського обліку (дані головної книги, матеріальні звіти та акти виконаних робіт ф.2 на будівельні роботи)   та податкового обліку.

У бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт 23 Кт 205.     

Місцевий господарський суд в даному випадку правомірно відхилив посилання позивача  на пункт 5.1  статті 5 Закону про прибуток  та застосував пункт 5.9 статті 5 Закону про прибуток,  згідно якого  платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих,  що підлягають амортизації, та цінних паперів),  сировини,  матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на  придбання  та  поліпшення  (перетворення,   зберігання)   яких включаються  до  складу  валових  витрат  згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

          У разі  коли  балансова  вартість  таких  запасів  на  кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду,  різниця включається до складу  валових  доходів платника податку у такому звітному періоді.

          У разі  коли  балансова  вартість  таких  запасів  на  кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж  звітного періоду,  різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

          Позивачем не доведено суду апеляційної інстанції використання товарно-матеріальних цінностей на суму 517538 грн. у спірний період в господарській діяльності підприємства, у зв”язку з чим доводи апеляційної скарги позивача в цій частині відхиляються за необгрунтованістю.

          3.  Віднесення витрат на заробітну плату, що не підтверджені  первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництві на суму 330356 грн.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону про прибуток                           з  урахуванням  норм  пункту 5.3 цієї статті до складу  валових витрат платника  податку  відносяться  витрати  на  оплату праці фізичних осіб,  що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники),  які  включають  витрати  на виплату  основної  і  додаткової  заробітної  плати та інших видів заохочень і виплат,  виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень,  відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських  винагород  та  виплат  за  виконання  робіт (послуг),   згідно   з  договорами  цивільно-правового  характеру, будь-які  інші  виплати  в   грошовій   або   натуральній   формі,   встановлені   за   домовленістю   сторін  (крім  сум  матеріальної допомоги,  які  звільняються  від  оподаткування  згідно з нормами закону,  що  регулює  питання  оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства,  що  встановлює  правила оподаткування прибутковим податком  з  громадян).  

            Підпунктом 5.6.2 цієї ж статті передбачено, що додатково до виплат,  передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові  виплати,  а  також  компенсація вартості послуг,  які надаються працівникам  у  випадках,  передбачених  законодавством, внески  платника  податку  на  обов'язкове  страхування  життя або здоров'я працівників у випадках,  передбачених  законодавством,  а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.

            Таким  чином суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що право  на  віднесення  витрат на виплату  заробітної плати  до складу  валових  витрат  законом  не пов'язано  з  фактично  виконаними  обсягами  робіт.  Виключень з цього правила не встановлено і пунктом 5.3  статті  5  Закону про прибуток.    

             Також  неправомірне  посилання  податкового органу  на  порушення  вимог  положень підпункту 5.3.9 статті 5 Закону про прибуток, оскільки  в  даному  пункті  йдеться  про  будь –які  види  виплат  заохочень  саме  пов'язаним  особам,  в  розумінні  пункту 1.26  статті 1 цього Закону, проте наймані працівники позивача  не  є  пов'язаними  особами.  

Отже, податковий орган в даному випадку дійшов помилкового висновку про порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 з урахуванням підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону про прибуток щодо зайвого віднесення до складу валових витрат витрат на заробітну плату, не підтверджених первинними документами, які б свідчили про зв”язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 330356 грн., у зв”язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині відхиляються за необгрунтованістю.

4. Зайве віднесення суми збору на обов"язкове державне пенсійне страхування та внесків на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховані на виплати, зазначені в п.п.5.6.1 п.5.6.ст. 5 Закону про прибуток  на суму 122026 грн.

           Згідно  з підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 статті 5  Закону  про прибуток  до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  нараховані на виплати,  зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку,  встановлених законом.  

          Неправомірність доводів апеляційної скарги відповідача щодо зайвого віднесення суми збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 на суму 122026 грн., пов”язана з висновком про завищення валових витрат на суму 330356 грн. (заробітна плата), проаналізована у вище вказаній операції та відхиляється за безпідставністю.

           5. Зайве віднесення до валових витрат  витрат  на  придбання автотранспортних послуг, які підприємство у ході перевірки не підтвердило первинними документами, які б свідчили про зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 508963 грн.

Посадовими   особами   підприємства   не   були   надані   первинні   документу   по   обліку використання у виробництві автотранспортних послуг, а саме - не надані до перевірки первинні документи фіксації відпрацьованого часу транспортом та об'єм виконаних транспортних послуг.

Дане порушення встановлено при порівнянні рядку 04.1 витрати на придбання товарі (робіт, послуг) Декларації про прибуток підприємства та бухгалтерського обліку (дані головної книги по дебету рахунку  23 з кредиту рахунку   631,   журналу-ордеру                   №   6   по   рахунку   631 ''Розрахунки з постачальниками", акти виконаних робіт ф.2).  

           Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції за даними  рахунку 631 журналу-ордеру № 6 позивачем  віднесено  до валових  витрат  563688 грн. 67 коп. - сума  автотранспортних  послуг,  які  надані  позивачу  від  ДП  “Авторем”. Згідно висновку податкового органу позивачем в ході  перевірки підтверджено, що послуги автотранспорту  в  сумі  54725 грн.,  отримані  від  ДП “Авторем”,  пов'язані з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг). Решта  послуг на суму  508963 грн.  (563688 грн. –54725 грн.),  не  пов'язана   з  підготовкою,  організацією, веденням  виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг).    

          Позивачем, при розгляді даної справи судом першої інстанції, були надані до матеріалів справи документи на підтвердження  валових витрат на суму 508963 грн., які були вивчені відповідачем та не прийняті місцевим господарським судом в якості належних доказів на підтвердження цих валових витрат з наступного.

          1. Всі талони замовника на виконання транспортних послуг до перевірки надавались, але ні в жодному талоні не заповнені графи:

          кількість ТТН

          прикладені ТТН

          прізвище, ім'я, по батькові, посада відповідальної особи замовника.

          2. Товарно-транспортні накладні, надані господарському суду, до перевірки не надавались, але не можуть розглядатися як первинні документи, що мають юридичну силу та доказовість тому, що ні в жодній ТТН не вказана вартість товарів та не вказано посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції.

Документи за лютий-травень:

          Надані тільки талони замовника, які самі по собі не є підтверджуючими документами для віднесення до валових витрат.

          Всі талони замовника виписані на підприємство замовника ДП ІПК "Спецпромтехніка", потім дописаний ще один замовник - ДП МПУ "Спецпромтехника", всі вказані суми пред'явлені позивачу. В талонах не має відмітки про кількість ТТН, не вказується кількість їздок за час роботи автотранспорту, на місці печатки замовника стоїть відтиск печатки ДП ІПК "Спецпромтехніка". За вказаний період надано всього 7 ТТН:

          за лютий З,

          за квітень 4,

але в них замовник та платник вказаний не позивач, а ДП ІПК "Спецпромтехніка".

          В талонах замовника у березні з'являються виправлення у назві замовника, але на місці, де повинна стояти печатка замовника, стоїть печатка ДП ІПК "Спецпромтехніка".

          Для підтвердження витрат на перевезення пасажирів позивачем надані талони замовлення, де замовником є ДП ІПК "Спецпромтехніка" та скріплені його печаткою. Ще в ході проведення перевірки позивачу було запропоновано надати графік роботи ділянок, кількість людей для перевози по смінам, маршрут руху, тому що на замовлення працювало 2 автобуси від 11 до 22 часів безперервної роботи кожний. Виникло питання про необхідність саме безперервної роботи, але і суду підприємство не надало вказаних документів. Також виникло питання щодо пробігу вказаних автобусів - від 200 до 425 км в день. Оплата за роботу автобусів пред'являлась за погодинний час та за кілометраж.

          Згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою здійснюються з укладенням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень. Паспорт маршруту - це документ, який містить схему маршруту, розклад руху, графік режимів праці та відпочинку водіїв.

          В жодному замовленні не заповнена графа –роботу автобуса підтверджуємо.

          Позивач в ході перевірки не підтвердив   зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності не надав вказаних документів і на розгляд суду.

          Документи з червня по грудень:

          З червня з'являються талони замовника з найменуванням замовника - позивачем, але стоять обидві печатки позивача та ДП ІПК "Спецпромтехніка" , при чому на правильному місці стоїть печатка ДП ІПК "Спецпромтехніка", а печатка позивача де прийдеться, або де було вільне місце.

          Надані до талонів замовника ТТН без виключення заповнені з грубими помилками:

          в жодній не має вартісних показників - ціни та вартості,

          не   вказується   назва,   кількість   та   вартість   окремо   кожного   виду   товарно-матеріальних цінностей,

          в графі "отпуск дозволив" на всіх ТТН без виключення, навіть у тих, де вантажовідправник є підприємства Луганська, Донецька та інших регіонів - стоїть печатка ДП МПУ "Спецпромтехніка" з підписом без вказання посади та прізвища відповідальної особи (наприклад, том 9 справи, стор.80, 82-85, 87, на стор. 90 - отпуск дозволив - не має ні печатки, ні підпису,

          не має підписів водія, що отримує вантаж,

          ТТН випусується на весь вантаж та на всі їздки взагалі,

          спосіб  визначення маси     вантажу визначається теоретично,  про  що  зроблена помітка, такий метод в інструкції не значиться,

          в жодній ТТН не заповнена графа "з вантажем слідують документи" (не вказані найменування   та  номери   документів,   прикладених   до   ТТН   -   товарних   або залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень),

          в ТТН за різні дати вказуються подорожні листи з одним номером, розділ "вантажно-розвантажувальні операції" не заповнений в жодній ТТН,

          в жодній ТТН не заповнені графи у вантажоодержувача з вказанням посади, прізвище, ініціали.

          Позивачем господарському суду надані акти прийому виконаних авто послуг, які в ході документальної перевірки не надавались, але суми транспортних послуг в них відрізняються від сум транспортних послуг, відображених в журналах-ордерах по рахунку №631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", також наданих суду.

          Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток  до складу валових витрат  відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці, у тому  числі витрати з придбання електричної енергії  (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.  

          Тобто, до складу валових відносяться не всі витрати, в тому числі на  автопослуги,  а лише ті,  що пов'язані  з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці.  

          Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що документи, які надаються платником податку на підтвердження  валових витрат, повинні відповідати вимогам чинного законодавства  щодо їх ведення та відповідності.

          Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну  України від 24.05.1995. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995, за № 168/704.

           Пунктами 1.2, 2.4 названого Положення встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

          Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади,   прізвища   і   підписи   осіб,   відповідальних   за   дозвіл   та   здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пунктом 2.7 Положення  первинні  документи складаються  на бланках типових форм,  затверджених Мінстатом  України, а також на бланках спеціалізованих форм,  затверджених міністерствами і відомствами  України.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправомірності застосування судом Інструкції № 228/253 відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки названа Інструкція зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 за                         № 483/1508 та її положення обов”язкові для всіх суб”єктів підприємницької діяльності, які здійснюють перевезення, з метою застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.

           Згідно приписів пункту 1.3 цієї Інструкції для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:                

- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма N 1 (міжнародна);

- подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма N 2 (що діє у межах України);

                - товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН;

                - талон замовника - типова форма N 1 -ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).

          Названа інструкція містить вимоги щодо заповнення кожної  форми  первинної транспортної  документації, додержання яких не доведено позивачем, а тому місцевим господарським судом правомірно не прийняті доводи позивача щодо правильності   віднесення  до  складу  валових  витрат  автопослуг, отриманих від    ДП “Авторем”  на суму  508963 грн.  

 6. Завищення суми амортизаційних відрахувань у  розмірі   149499 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону про ПДВ не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання ...невиробничих фондів:

           По видатковій накладній  № СП –0000043 від 29.04.2005.  підприємством придбані  активи,  які  не використовуються  у  господарській діяльності та на  які нараховувалась амортизація, на суму якої зменшувався оподатковуваний прибуток, а саме в 3, 4 кварталах 2005 року, 1 кварталі 2006 року нараховувалась амортизація на таке обладнання: вакуумна  піч ОКБ 8086,    індукційна піч  УППФ  3М,  станок  гориз –фрез 6Р82,   станок  токар –винтор 16К20,   станок  унів –шліфов 3М182,  станок  шліфов  ОШ –230.      

           Позивач  з  приводу  даної операції  зазначає,  що  балансова  вартість  вищевказаних фондів  віднесена  на  рахунок  “10”- основні  засоби,  актом  ввода  в  експлуатацію  вони  введені  в  квітні  2005 року.  

          Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8  Закону про прибуток амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних  активів   для власного  виробничого використання.  

          Згідно з підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 даного Закону не підлягають амортизації та  провадяться  за  рахунок відповідних джерел фінансування  витрати  на придбання,  ремонт,  реконструкцію,  модернізацію  або інші поліпшення невиробничих фондів.

         Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 цього Закону  встановлено,  що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються  платником податку для використання у господарській  діяльності  платника податку протягом періоду, який перевищує  365  календарних  днів  з  дати введення в експлуатацію таких   матеріальних   цінностей, та  вартість  яких  поступово зменшується  у  зв'язку з фізичним або моральним зносом.

        Отже, судом першої інстанції здійснений правомірний висновок про те, що  право  на  амортизацію пов'язано з призначенням  фондів  для  власного виробничого  використання  у господарській діяльності платника податку, як  основні  чи  невиробничі,  а  не  з  фактичним  їх використанням, а тому апеляційним господарським судом відхиляються доводи апеляційної скарги відповідача щодо встановленого ним порушення у даному випадку підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону про прибуток.    

          Отже,  сума  неправомірно визначеного  податковим органом податкового  зобов'язання з податку  на  прибуток складає 150470 грн.:

(330356 грн. + 122026 грн. + 149499 грн.) =  601881 грн.  Х 25 %  = 150470 грн.     

          При  цьому судом першої інстанції правильно визначений розмір штрафних  санкцій,  який  має  бути застосований  до  позивача, а саме: правомірним є визначення  податкового зобов'язання  в  сумі  326570 грн., в т.ч. по періодах:   

1 квартал  2005  року  - 34456 грн.,

          2 квартал  2005  року  -  64330 грн.,

3 квартал  2005  року  - 104876 грн.,

4  квартал  2005  року  - 95351 грн.,

1 квартал  2006  року  - 27557 грн.,

              Штрафна  санкція  відповідно до вимог  підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17  Закону  України  “Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами” складає 50 % від суми               326570 грн.,  тобто 163285 грн.   А розмір  штрафної  санкції  застосованої  в  зв'язку  з визначенням даної суми податкового зобов'язання  згідно підпункту 17.1.3  пункту  17.1 статті 17  цього Закону становить 10 % за  кожний  податковий  період, а  саме:

1 квартал  2005  року  -  17228 грн.,

2 квартал  2005  року  -  25731 грн.,

3  квартал  2005  року  - 31462 грн.,

4 квартал  2005  року  -  19070 грн.,

1 квартал  2006  року  - 2755 грн.,  тобто  всього  96246 грн.  

Загалом  правомірно  застосовані  штрафні санкції  в  сумі  -   259531 грн.                   (163285 грн.  +  96246 грн. ).      

                  Згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції  становлять  477038 грн.  Таким чином,  неправомірно  застосовані  штрафні  санкції    в сумі   217507  (477038 грн. - 259531 грн.).  

                    У зв”язку з викладеним податкове повідомлення-рішення № 0000502342/0  обгрунтовано визнано судом першої інстанції недійсним в частині визначення податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств                            150470 грн. 25 коп. –основний платіж, 217507 грн. –штрафні санкції.

 Податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006 № 0000482342/0 прийнято відповідачем за висновками перевірки щодо заниження податку на додану вартість у сумі 205303 грн., яке відбулося внаслідок порушення пункту 4.2 статті 4 Закону про ПДВ: до бази оподаткування не включені суми податку, нараховані у зв”язку з використанням автомобільних послуг від ТОВ „Авторем” на суму 101795 грн. та будівельних матеріалів на суму 103508 грн. у невиробничій діяльності підприємства.

          Позивач в обгрунтування доводів апеляційної скарги щодо неправомірності названого податкового повідомлення-рішення посилається на викладені доводи стосовно правомірності віднесення до складу валових витрат суми  автопослуг  від  ДП  “Авторем” в  сумі 508963 грн. і вартості придбаних матеріальних цінностей в сумі 517538 грн., оскільки   вищевказані нарахування пов'язані з тими ж операціями.   

          Ці операції  проаналізовані  судом при  розгляді правомірності повідомлення-рішення від 22.06.2006 № 0000502342/0. Суд визнав, що позивачем неправомірно  включено до  валових витрат або не включено до валових  доходів  вказані суми,  а  відтак   заниження податку на додану вартість  складає 205303 грн., у зв”язку з чим в  задоволенні  вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006                  № 0000482342/0 судом першої інстанції обгрутовано відмовлено.   

З огляду на викладене апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області та Дочірнього підприємства „Монтажно-прохідниче управління  „Спецпромтехніка”, м.Свердловськ Луганської області не підлягають до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 20.11.2006 у справі                 № 10/455н-ад залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Монтажно-прохідниче управління  „Спецпромтехніка”, м.Свердловськ Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 20.11.2006 у справі № 10/455н-ад залишити без задоволення.

3. Постанову  господарського суду Луганської області від 20.11.2006 у справі                № 10/455н-ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 27.02.2007.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.В.Іноземцева

           Суддя                                                                             Л.І.Журавльова

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено