Ухвала

від 05.03.2013 по справі 7/172-19/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05 березня 2013 р. Справа № 7/172-19/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" у справі

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ,04116

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" вул.Ленкавського,20,м.Івано-Франківськ,76000

про визнання дій підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області протиправними та скасування постанов про поновлення та зупинення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561.

за участю представників сторін:

від відповідача ( скаржника ): представник Олексин Л.П., (довіреність № 05-16/2734/1 від 15.11.12 )

від позивача: не з"явився,

від ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

18.01.13 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" подало до господарського суду скарги №вх. №860/13, №861/13 про визнання дій підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області протиправними та скасування постанов про поновлення виконавчого від 03.01.13 та постанов про зупинення виконавчого провадження від 18.01.13 .

Представник позивача в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином був повідомленний про час та місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №511 та №722.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги скарг, викладені в заявах вх.№1405/13 та №1404/13 від 28.01.13. В обґрунтування поданих скарг зазначив, що головним державним виконавцем ППВР ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Т.Д. неправомірно, всупереч вимог чинного законодавства та ухвали суду від 07.06.12 винесено постанови про поновлення виконавчого провадження від 03.01.13 та постанови про зупинення виконавчого провадження від 18.01.13 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області. Вимоги, викладені у скаргах, обґрунтовуються безпідставністю винесення зазначених постанов, оскільки рішення суду добровільно виконано боржником під час зупиненого виконавчого провадження.

Представник ППВР УДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з"явився, подав заперечення проти заявлених скарг з підстав, викладених у відзиві на скарги вх.№ 2025/13 від 06.02.13, вважає, що ним дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та просить суд припинити провадження по розгляду скарги, мотивуючи тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді. Крім того вказав, що розгляд даних скарг щодо оскарження рішень органів державної виконавчої служби підвідомчий адміністративним судам.

Посилання представника ППВР УДВС на непідвідомчість розгляду даних скарг господарським судам спростовується п.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.11, відповідно до якого розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121 2 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Викладена правова позиція застосована Вищим господарським судом України у постанові від 13.04.11 у справі №31/83-09.

За таких обставин, розгляд даних скарг підвідомчий господарському суду Івано-Франківської області.

Розглянувши матеріали скарг, подані учасниками процесу та зібрані судом, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

27.02.08 на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.07 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.08 видано наказ № 1395 про стягнення з відповідача ВАТ "Івано - Франківськгаз" - 5438164,30 грн. інфляційних збитків та 1795330,88 грн. - 3% річних та наказ № 1397 про стягнення - 51 69824,6 грн. інфляційних збитків та 1188960 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 07.06.12 задоволено скарги ВАТ "Івано - Франківськгаз" вх. №2429/2012-свх., №2430/2012-свх. від 09.04.12 на дії Державної виконавчої служби. Визнано дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по винесенню постанов про виділення виконавчого документа в окреме виконавче провадження від 19.03.12 за виконавчими провадженнями № 7001841 та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397,виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області протиправними.

Скасовано постанови про виділення виконавчого документа в окреме виконавче провадження від 19.03.12 за виконавчим провадженням № 7001841 та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області.

Визнано дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.12 за виконавчим провадженням № 31779719 та №31780561 про стягнення з ПАТ "Івано-Франківськгаз" на користь держави виконавчого збору в розмірі 635878,46 грн. та 723349,52 грн. з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області протиправними.

Скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.12 за виконавчим провадженням № 31779719 та №31780561 про стягнення з ПАТ "Івано-Франківськгаз" на користь держави виконавчого збору в розмірі 635878,46 грн. та 723349,52 грн. з примусового виконання наказів № 1395 та №1397 виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області.

Вказана ухвала залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.12.

03.01.13 головним державним виконавцем Гундяком Т.Д. винесено постанови про поновлення виконавчого провадження та стягнення з ПАТ "Івано-Франківськгаз" на користь держави виконавчого збору , тобто повторно винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованість ПАТ "Івано-Франківськгаз" перед ДК "Газ України" відповідно до п. 2.2. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" була списана 30.11.11 року ДК "Газ України", про що було повідомлено ДВС 31.01.12 (протокол засідання комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Івано-Франківськгаз" щодо погодження списання заборгованості відповідно до Закону України №1 від 06.09.11 "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №1 від 06.09.11 міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Статтею 46 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

В силу ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом ст. ст. 44-45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби. Стягувачам - юридичним особам стягнуті суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на вказані стягувачами належні їм рахунки.

Приписами ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувана та стягується виконавчий збір.

Тобто, як вбачається із змісту законодавства, у виконавчому провадженні при зверненні стягнення на грошові кошти боржника, всі операції, пов'язані з рухом грошових коштів від боржника до стягувача, здійснюється через депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.20 постанови пленуму Верховного суду України від 26.12.03 №14, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Сума боргу погашена боржником самостійно, шляхом списання заборгованості, що не заперечується ДВС. Тобто, примусове стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" не відбувалося, а тому не було підстав для стягнення виконавчого збору.

Державним виконавцем не подано суду доказів про вчинення заходів до примусового виконання рішення, тобто примусове стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" не відбувалося, отже, правові підстави для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору відсутні. Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.12 у справі № 14/54 .

Згідно ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві , боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У відповідності до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у ст. 13 встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.

Згідно вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, виходячи із аналізу зазначених вище норм закону суд вважає, що постанови про поновлення виконавчого провадження від 03.01.13 про стягнення з боржника виконавчого збору винесені неправомірно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та всупереч ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.12, яка є обов"язковою до виконання.

Оскільки постанови про поновлення виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору винесені неправомірно, суд прийшов до висновку, що підлягають скасуванню і постанови про зупинення виконавчого провадження від 18.01.13.

Заявником документально підтверджено самостійне і добровільне виконання рішення та доведено неправомірність винесення державним виконавцем вищевказаних постанов.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що скарги про визнання дій підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області протиправними та скасування постанов про поновлення виконавчого від 03.01.13 та постанов про зупинення виконавчого провадження від 18.01.13 підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.124 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", керуючись 86 , ч.3 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скарги вх. №860/13, №861/13 від 18.01.13 про визнання дій підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області протиправними та скасування постанов про поновлення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 03.01.13 та постанов про зупинення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 18.01.13 за виконавчими провадженнями № 7001841 та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області - задовольнити.

2. Визнати дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по винесенню постанов про поновлення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 03.01.13 та постанов про зупинення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 18.01.13 за виконавчими провадженнями № 7001841 та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області незаконними.

3. Визнати недійсними постанови про поновлення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 03.01.13 за виконавчим провадженням № 7001841та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області .

4. Визнати недійсними постанови про зупинення виконавчого провадження № 31779719 та № 31780561 від 18.01.13 за виконавчим провадженням № 7001841та № 7001919 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказів № 1395 та №1397, виданих 27.02.08 господарським судом Івано-Франківської області .

Копії ухвали направити сторонам та підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,45).

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"