Постанова

від 06.03.2013 по справі 5002-34/2187-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 5002-34/2187-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

прокурор, не з'явився, Сакський міжрайонний прокурор;

представник позивача, не з'явився, Сакська міська рада;

представник позивача , не з'явився, комунальне підприємство "Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Сімферопольські кабельні мережі";

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 10 січня 2013 року у справі № 5002-34/2187-2012

за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, Саки, 96500)

в інтересах держави в особі Сакської міської ради (вул. Леніна, 15, Саки, 96500)

комунального підприємства "Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання" (вул. 9-ти Героїв, 12-а, Саки, 96500)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Сімферопольські кабельні мережі" (вул. Дибенко, 22, кв. 131,Сімферополь, 95000)

про розірвання договору оренди, повернення об'єкта оренди, стягнення 9654,55 грн.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року у справі № 5002-34/2187-2012 у задоволенні заяви прокурора Автономної Республіки Крим про прийняття додаткової ухвали відмовлено.

Ухвала мотивована положеннями пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України „Про судовий збір".

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву про прийняття додаткової ухвали задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року суддю Рибіну С.А. замінено на суддю Балюкову К.Г. Головуючим суддею по справі призначений Гоголь Ю.М.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 06.03.2013 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою суду від 13 лютого 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакської міської ради та Комунального підприємства „Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Сімферопольські кабельні мережі" про розірвання договору оренди, повернення об'єкта оренди та стягнення 9654,55 грн.

08.01.2013 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява заступника прокурора Автономної Республіки Крим про прийняття додаткової ухвали про стягнення з ТОВ ТК „Сімферопольські кабельні мережі" в дохід державного бюджету України судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Подана заява мотивована тим, що при прийнятті ухвали про припинення провадження у справі судом не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України судового збору.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 11 статті 5 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що від оплати цього збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Частиною третьою статті 49 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу господарських витрат встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно частини другої цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Позовна заява у справі №5002-34/2187-2012 року пред'явлена Сакським міжрайонним прокурором в інтересах сакської міської ради, КП „Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання" внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди комунального майна. Отже спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Остаточна заборгованість за договором сплачена ТОВ „Телекомунікаційна компанія „Сімферопольські кабельні мережі" вже після порушення провадження по цій справі, у зв'язку з чим, судом провадження у справі припинено на підставі п. 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Сакським міжрайонним прокурором при звернення із позовом до суду заявлено вимогу про стягнення 9654,55 грн. Отже, позовна заява має майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" та складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлений розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: 3 січня - 1073 грн.

Таким чином, з відповідача до Державного бюджету України підлягає стягненню 1 609,50 грн.

Судом неправомірно застосовано положення пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України „Про судовий збір", оскільки цією нормою врегульовано питання повернення позивачу судового збору у випадку сплати його позивачем, однак не презюмується відсутність обов'язку його сплатити взагалі.

Рішення суду про відмову у задоволенні заяви прокурора суперечить вищенаведеним процесуальним нормам та пунктом 7 статті 6 Закону України „ Про судовий збір" відповідно до якої встановлено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до статті 9 цього Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із підпункту 4.7 пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яке не вжила заходів до поновлення порушеного нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Держави.

Також, з підпункту 5.1 пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Судова колегія вважає ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, п.2 ст.103, ч.4 ст.104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року у справі № 5002-34/2187-2012 скасувати.

3.Заяву про винесення додаткової ухвали про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Сімферопольські кабельні мережі" в дохід державного бюджету України судового збору у розмірі 1609,50 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Сімферопольські кабельні мережі" (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 22, кв.131, ОКПО 30691915) на користь державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м.Сімферополі АРК (м.Сімферополь), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38040558, Банк отримувача - ГУ ДКCУ в АРК, м.Сімферополь, код банку отримувача (МФО) - 824026, Рахунок отримувача - 31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - Судовий збір, Господарський суд Автономної Республіки Крим, код ЄДРПОУ 03499968) 1609,50 грн. судового збору.

4.Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді К.Г. Балюкова

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015).

2. Сакська міжрайонна прокуратура (вул. Леніна, 34, Саки, 96500).

3. Сакська міська рада (вул. Леніна, 15, Саки, 96500).

4. Комунальне підприємство "Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання" (вул. 9-ти Героїв, 12-а, Саки, 96500).

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікакаційна компанія "Сімферопольські кабельні мережі" (вул. Дибенко, 22, кв. 131,Сімферополь, 95000).