Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2а-1670/6758/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6758/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1670/6758/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно - українська транспортна компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно - українська транспортна компанія", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0000531507, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 20 046 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 011 грн. 50 коп.

21 листопада 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно - українська транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 08 жовтня 2012 року №0000531507.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що станом на 01.08.2012 року позивачем сплачено до Державного бюджету податків та зборів 20 700, 01 грн., тоді як заявлена до бюджетного відшкодування сума з ПДВ становить 56471 грн.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство позивача зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32996114.

З 21 червня 2004 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та відповідно до свідоцтва №23470615 є платником податку на додану вартість з 24 червня 2004 року.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є: вантажний автомобільний транспорт (49.41), торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (45.11), технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (45.40), інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (49.39), надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (77.11).

З 04 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "СУТК" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

24 вересня 2012 року за результатами перевірки складено акт №2890/15-3/32996114, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, у результаті чого платником податків завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року в розмірі 20 046 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року на 20 046 грн.

08 жовтня 2012 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000531507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 20 046 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 011 грн. 50 коп.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2012 року позивачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року разом з додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (т. І, а.с. 25-26, 28).

У рядку 23 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку в розмірі 20 046 грн. (т. І, а.с. 26, 28).

Відповідно до довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 22 податкової декларації) складається з сум, що декларувалися платником податків у травні 2012 року в розмірі 20 046 грн. (т. І, а.с. 27).

Як було з'ясовано судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "СУТК" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 року контролюючим органом не перевірялася реальність здійснення господарських операцій, за наслідками відображення яких у податковому обліку товариством сформовано податковий кредит за травень 2012 року та відповідно заявлено суму від'ємного значення ПДВ до бюджетного відшкодування у червні 2012 року. Відповідачем не заперечується факт правомірності віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту за травень 2012 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що реальність (товарність) господарських операцій, за результатами яких ТОВ "СУТК" у травні 2012 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 21 826 грн. та, як наслідок, у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 20 046 грн., підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, актами списання та актами виконаних робіт, платіжними дорученнями (а.с.54-164 том 1, 13-17 том 2, 120-251 том 2, 1-220 том 3).

Факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість, що є обов'язковою умовою для отримання бюджетного відшкодування, окрім даних податкової звітності з ПДВ також підтверджується випискою Полтавського відділення ПАТ "Марфін Банк" про рух коштів на рахунку №26005713531 (т. І, а.с. 130-136), платіжними дорученнями від 16 травня 2012 року №292 (т. ІІ, а.с. 3), від 14 травня 2012 року №285, від 23 травня 2012 року №312, від 30 травня 2012 року №329 (т. ІІ, а.с. 13-15).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у червні 2012 року правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 20 046 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, приймаюче оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0000531507, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 20 046 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 011 грн. 50 коп., податковий орган діяв не в межах наданих повноважень, та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1670/6758/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.