Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-1870/7080/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/7080/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року позивач, публічне акціонерне товариство «Бель Шостка Україна» (далі по тексту ПАТ «Бель Шостка Україна»), звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача - Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі - Шосткинська ОДПІ) від 31 липня 2012 року:

- № 0000302347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 655.749 грн., в т.ч. за основним платежем - 534.683 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 121.066,00 грн., в частині 653.637,00 грн., в т.ч. основного платежу на суму 532.649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 120.988 грн.

- № 0000282347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 834,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 162,00 грн., в частині 761 грн., а саме основного платежу - 614 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 грн.

- №0000232347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму основного платежу 765.202,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених і акті перевірки від 31.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Бель Шостка Україна» (код за ЄДРПОУ 00447103) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період хз 01.01.2011 року по 31.03.2012 року» (далі - Акт перевірки).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року адміністративний позов ПАТ «Бель Шостка Україна» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Шосткинська ОДПІ, посилаючись на неповне з'ясування та дослідження судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Бель Шостка Україна».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивач, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 10 травня 2012 року по 21 червня 2016 року та з 22 червня 2012 року по 07 липня 2012 року Шосткинською ОДПІ) проведено планову виїзну перевірку позивача, результати якої викладено в Акті перевірки № 418/22-005/00447103 від 13 липня 2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Бель Шостка Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р.» (т. 1, а.с. 31-180).

У зазначеному Акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем (в частині, що є предметом оскарження): п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 абз. 4 п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.198.3.п.198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4. п. 201.7. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині недодержання вказаних норм в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України) у зв'язку з чим, позивачем завищено податковий кредит, валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарським операціям, що проведені на підставі нікчемних правочинів, а саме по взаємовідносинам:

- з придбання товару згідно договору купівлі-продажу №0609/10П від 06.09.2010 року між TOB «Пріма-Пак» та ПАТ «Бель Шостка Україна», на суму 16.335,00 грн., без ПДВ;

- з придбання бензину та дизельного пального в квітні 2011 року від ПВКП «Компаньон» за договором купівлі-продажу №103/4 від 04.01.2011 року на суму 227.163 грн.;

- з придбання ароматизатора сиру Гауда в травні 2011 року від TOB «ТД «Нові перспективи» за договором купівлі-продажу №1-04/11 від 01.04.2011 року на суму 337.971 грн.;

- з придбання бензину та дизельного пального в серпні, вересні, жовтні 2011 року від TOB «Лобос-Трейд» за договором купівлі-продажу №519/4 від 10.08.2011 року на суму 1.281.144 грн.;

- з придбання масла селянського в грудні 2011 року від ФОП ОСОБА_3 за договором постачання №2012-1 від 20.12.2011 року на суму 1.400.000 грн.;

- з придбання запчастин в липні, жовтні, листопаді і грудні 2011 року від ФОП ОСОБА_4 за договором постачання №126/4 від 04.01.2011 року на суму 64.350 грн.

Підставами для визнання вищевказаних угод безтоварними стали матеріали зустрічних перевірок які отримав відповідач від інших структурних підрозділів ДПС України, а саме:

- по ТОВ «Пріма-Пак» - акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 27.12.2011р. №2998\23-1\36832995 «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з TOB «Акта БК» (код ЄДРПОУ 36076853) та TOB «Інноваційні сучасні технології» (код ЄДРПОУ 36832969) за період з 01.08.10 по 31.03.11» відповідно до якого не підтверджено наявність поставок товарів підприємствам-покупцям, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу ПАТ «Бель Шостка Україна» визнано такими, що вчинені без реального настання правових наслідків, а отже є недійсними (нікчемними);

- по ПВКП «Компаньон» - акт ДПІ у м. Сумах від 25.07.2011 року №5610/2312/31499398/71 документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - ПВКП «Компаньон» з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, відповідно якого не підтверджено наявність поставок товарів підприємствам-покупцям, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу ПАТ «Бель Шостка Україна» визнано без реального настання правових наслідків та недійсними;

- по TOB «ТД «Нові перспективи» - акт ДПІ у Городецькому районі від 15.08.2011року №318/23/37304207 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нові перспективи», код за ЄДРПОУ 37304247 з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року», яким ДПІ у Городецькому районі встановлено, що у TOB «ТД «Нові перспективи» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, а також встановлено формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок контрагентів, які мають ознаки фіктивності, правочини яких мають ознаки нікчемності та які формують податковий кредит, що є ризиковим, згідно з ч. 1. ч. 5 ст. 203, п. 1 п. 2 ст. 215. ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за травень 2011 року, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»;

- по TOB «Лобос-Трейд» - акт перевірки ДПІ в м. Суми від 28.03.2012 року №353/2260/34592727/1 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Лобос-Трейд» (код ЄДРПОУ 34592727) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року, яким встановлено, що TOB «Лобос-трейд» виконує фінансово-господарську діяльність без мети здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. На думку ДПІ у м. Сумах, операції, що відображені в податковому обліку, не могли реально вчинятись з боку TOB «Лобос-трейд» оскільки підприємство було створено на підставну особу без мети здійснення реальних господарських операцій, з метою формування незаконного податкового кредиту підприємствам - контрагентам.

- по ФОП ОСОБА_4: довідка Конотопської ОДПІ про результати невиїзної документальної звірки ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_3) з питань правових відносин з ТОВ «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року № 16 /171/НОМЕР_3 від 10.01.2012 року та акт Конотопської ОДПІ №102/1702/НОМЕР_3 від 22.06.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.10.211 року по 31.12.2011 року, згідно висновків яких у підприємця відсутні необхідні умови формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок контрагентів, які мають ознаки фіктивності, правочини яких мають ознаки нікчемності та які формують податковий кредит, що є ризиковим, згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за липень, жовтень, листопад та грудень 2011 року як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». З огляду на встановлене податковим органом зроблено висновок про відсутність як бази, так і об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

- по ФОП ОСОБА_3 - акт ДПІ в м. Полтаві від 11.06.2012 року № 1322/1703/НОМЕР_4 про результати документальної планової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГД ФО ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_4) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року для подальшого відпрацьовування контрагентів, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям (в тому числі і позивачу) за січень - березень 2011 року, серпень, листопад, грудень 2011 року в розумінні розділу V ПК України.

На підставі визначеного в Акті перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2012 року:

- № 0000302347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 655.749 грн., в т.ч. за основним платежем - 534.683 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 121.066,00 грн., в частині 653.637,00 грн., в т.ч. основного платежу на суму 532.649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 120.988 грн. (т. 1, а.с. 28 );

- № 0000282347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 834,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 162,00 грн., в частині 761 грн., а саме основного платежу - 614 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 грн. (т. 1, а.с. 30);

- №0000232347 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму основного платежу 765.202,00 грн. (т. 1, а.с. 29).

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що зміст договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами, не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України відповідачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і TOB «Пріма - Пак», ПВКГТ «Компаньон», TOB «ТД «Нові перспективи» , TOB «Лобос-Трейд», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змістового аналізу наведеної норми, основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (подалі ПК України), відповідно до п. 198.1 ст. 198 якого право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивачем - ТОВ «Бель Шостка Україна» документально підтверджено факт здійснення господарських операцій з TOB «Пріма - Пак», ПВКГТ «Компаньон», TOB «ТД «Нові перспективи» , TOB «Лобос-Трейд», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, що обґрунтовано наявними в матеріалах справи первинними документами (т 1, а.с. 208-250; т 2, а.с. 1-156, 165-167).

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року по справі 2а-1870/7080/12 - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25 лютого 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова