Постанова

від 10.11.2006 по справі 10/11пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.11.06                                                                                 Справа № 10/11пд-ад.

          Судова колегія  у  складі  головуючого   Мінської  Т.М., суддів Ворожцова А.Г.,  Кірпи Т.С.,   розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська

до 1. Приватного підприємства "ІВР –Агро", м. Луганськ

     2. Приватного підприємства "Виробничо –комерційна фірма "Слайдер",

м. Луганськ  

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача –Глейзер В.О. (дов. № 14866/10 від 21.12.05.);

від І відповідача –Шемяков Д.М.  (дов. № б/н від 06.10.06);

від ІІ відповідача – не прибув

                До  06.10.2006.  справа  слухалась  одноособово  суддею Мінською Т.М.    06.10.2006. розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області  Рябцевою О.В.  згідно ст.  24 Закону України «Про судоустрій»  призначено судову колегію  у складі  головуючого –Мінської Т.М., суддів –Ворожцова А.Г., Кірпи Т.С.    

Суть спору: позивачем заявлена вимога (з урахуванням уточнення від 05.10.2006.)   про визнання договору № 09/03-05 від 09.03.2005р., укладений між ПП "ІВР –Агро" та ПП "ВКФ "Слайдер" –недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, як такого  що скоєний з метою, завідомо противоправною інтересам держави та суспільства та застосувати до сторін правові наслідки, передбаченні ч. 1 ст. 208 ГК України, а саме стягнути з  ПП "ВКФ "Слайдер" на користь ПП "ІВР –Агро" суму перерахованих коштів в розмірі 87980 грн. 77 коп., а з ПП "ІВР –Агро" на користь держави вартість одержаного насіння соняшника сумі   87980 грн. 77 коп.    

         І відповідач відзивом на позовну заяву від 20.09.2006р. № 199 заперечує проти позову та просить у задоволені позову відмовити.

ІІ відповідач відзив на позов не надав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача , суд                        

в с т а н о в и в:

09.03.2005.  між  ПП ВКФ  «Слайдер»  «Продавцем» в особі  директора Пилющенко  Н.В. і  ПП  «ІВР - Агро» «Покупець» в  особі директора  Ретивова І.В.   був укладений договір  купівлі –продажу  № 09/03-05,   згідно якого  «Продавець» зобов'язується  продати,  а  «Покупець» прийняти і оплатити насіння  соняшника  на  суму  87980 грн. 77 коп.      

На виконання  цього  договору  ПП ВКФ  «Слайдер»   поставило ПП  «ІВР - Агро»             соняшник   за накладною  № 5 від 09.03.2005.,  податковою накладною  № 5 від 09.03.2005.  

 ПП  «ІВР - Агро» сплатило  ПП ВКФ  «Слайдер»готівковими  грошовими коштами 87980 грн. 77 коп.   і  вказана сума  оприбуткована  у касі   ПП ВКФ  «Слайдер»   згідно квитанцій  до прибуткових касових ордерів  № 7 від  15.03.2005.,  №  10 від  27.03.2005.,  №  6  від  10.03.2005.   

Згідно інформації  АКБ  «Брокбізнесбанк»,  в  якому  відкрито    рахунок ПП ВКФ  «Слайдер»,  готівкові  кошти  не  здавались  за  період  з 10.03.2005. по 31.03.2005.    

ПП ВКФ  «Слайдер» було зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 19.05.2004р. Засновник  Чесноков  Павло Вікторович.

ПП ВКФ  «Слайдер» перебувало на обліку  платників податків  в Ленінсткій  МДПІ  м. Луганська.    В податкових  деклараціях  за  період  здійснення поставок  обсяг  операцій  і  ПДВ  більше ніж  за  оспорюваною   угодою.      

10.04.2006. постановою  господарського суду Луганської області по справі  № 12/777пн-ад  визнано недійсними установчі документи ПП ВКФ  «Слайдер» і скасовано (припинено) державну реєстрацію цього підприємства.

Позивач  на обґрунтування  своїх вимог  посилається  на вищевказану  Постанову господарського суду Луганської області  і  вважає,  що з даної постанови  вбачається  наявність  умислу   ІІ – ого відповідача на ухилення від оподаткування від спірної угоди.   

І –ий відповідач заперечує проти  позову і  вважає,  що  позивач не навів ніяких доводів  щодо умислу ІІ –ого відповідача на ухилення від оподаткування від спірної угоди.   

Оцінивши доводи сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Пункт  11 статті 10 Закону України “Про  державну  податкову службу  в Україні” однією із функцій Державних  податкових  інспекцій  зазначає подання до судів і господарських судів  позовів  до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних  ними  за такими  угодами. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, необхідними умовами визнання угод недійсними на підставі вищевикладеної статті є укладення угоди з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства та наявності умислу хоча б у однієї з сторін угоди.

В п.11 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. № 02-5/ІІІ із змінами і доповненнями внесеними  Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 26.04.2002р. № 04-5/491 вказано, що до угод, які мають метою порушення інтересів держави відносяться і угоди, спрямовані на ухилення від оподаткування.

Суд  вважає,  що  визнання  недійсними установчих  документів  ПП ВКФ  «Слайдер» і скасування  (припинення) державної  реєстрацію цього підприємства  само по собі  не тягне  за  собою  недійсність  зобов'язань,   що виникли   з угод,  укладених  цією юридичною особою.   Умисел  на укладення  угоди,  що суперечить інтересам держави  і суспільства  може бути встановлений  сукупністю  обставин,   що свідчать про наявність такого умислу.   Для  вирішення даної  справи  мають  значення  факти  встановлені  судом  при розгляді цієї справи,   які згідно ст. 72  КАСУ  не  потребують  доказування  і  мають значення  для даної справи. Як вбачається з Постанови господарського суду Луганської області  від 10.04.2006. по справі  № 12/777пн- ад  при  розгляді даної справи   було встановлено,  що Пилющенко Н.В.  дійсно до березня 2005 року,  тобто в  період  укладення  спірної угоди,  виконувала обов'язки  директора,  підписувала  деякі  угоди  і податкові декларації.    Щодо  нездавання  готівкових  коштів  на рахунок  у  банку,  то  дана  обставина  могла  б  бути  одним  з  доказу  умислу ІІ –ого відповідача,  лише  при  дослідженні всіх  операцій   за  цей період,  оскільки  ІІ –ого відповідач,  як  підприємство,  що згідно Статуту  мало право  здійснювати  оптову  торгівлю сільськогосподарською продукцією,  могло  також  проводити  розрахунки  готівковими  коштами,  в  тому  числі  в день їх отримання.                 

Про розгляді  справи  № 12/777пн-ад   не досліджувалось питання про  ухилення  від оподаткування  та  умисел ІІ –ого відповідача  на ухилення  від оподаткування.     

Згідно податкових декларацій  обсяг  операцій  і  ПДВ  більше ніж  за  оспорюваною   угодою.     Штрафні  санкції  до  підприємства не застосовувались.   Зробити  висновок,  що  податкові зобов'язання   за оспорюваною угодою не відображені,   немає  підстав.  

Суд вважає  позовні  вимоги  недоведеними  позивачем.  

Оцінивши  всі  вищевикладені  обставини,   суд  закінчив розгляд справи в судовому засіданні   10.11.2006.  і  постановив   в задоволенні  позову відмовити  повністю.        

Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України  в судовому засіданні 10.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

На  підставі  викладеного та,    керуючись ст.ст.  18,   158 – 163,  254  Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд

п о с т а н о в и в:

1.          В  задоволення позову    відмовити повністю.  

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  У разі подання  апеляційної скарги постанова набирає законної сили,  якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.  

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються  до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржувану  постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти  днів  з дня складення  постанови в повному обсязі.   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно  ст. 160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України постанова в повному обсязі складена  15.11.2006.

Головуючий суддя                                                                  Т.М. Мінська

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов

Суддя                                                                                         Т.С. Кірпа