Ухвала

від 25.02.2013 по справі 2-а-2454/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2013 р. м. Київ К-8032/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008

у справі № 2-а-2454/07 (22-а-3001/08)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

до Об'єднаної державної податкової інспекції у м. Шахтарську Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звернувся до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Об'єднаної державної податкової інспекції у м. Шахтарську Донецької області № 000118742/0-1934 від 04.09.2006.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»СПД ОСОБА_2 за період з 01.10 по 31.10.2005, складено акт № 177/17-011-1/НОМЕР_1 від 30.08.2006, в якому зафіксовано порушення: п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, що призвело до заниження податку на додану вартість у жовтні 2005 року на суму 4 814,60 грн., в результаті включення до податкового кредиту суми витрат за товар, отриманий від ТОВ «Мосфет-Трейд»по податковій накладній № 2567 від 30.10.2005, підписаній особою (ОСОБА_3.), яка не належить до кола осіб наділених таким правом у визначеному законом порядку.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.09.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001181742/0-1934 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 221,90 грн., в т.ч.: 4 814,60 грн. основного платежу та 2 407,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 2005 року СПД ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Мосфет-Трейд»двигун загальною вартістю 28 887,60 грн., у т.ч. ПДВ 4 814,60 грн.

Сума ПДВ в розмірі 4 814,60 грн. була включена до податкового кредиту та заявлена у податковій декларації за жовтень 2005 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що згідно інформаційної довідки податкового органу ТОВ «Мосфет-Трейд»у жовтні 2005 року операцій з продажу не здійснювало, податок до бюджету не сплачувало; згідно пояснень директора ТОВ «Мосфет-Трейд»Антипіної Г.Б., вона зареєструвала підприємство на себе за винагороду не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що угоду щодо купівлі позивачем у ТОВ «Мосфет-Трейд»товару, а саме: двигуна було виконано сторонами належним чином, з підтвердженням накладною та квитанцією; сама по собі угода про продаж товару не є такою, що суперечить вимогам закону; товар, який був предметом угоди не виключено законом з цивільного обороту та не було законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. пп. 7.2.3, 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 за № 233/2037 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Однак, судами попередніх інстанцій не встановлено наявності чи відсутності повноважень особи, яка підписала податкову накладну, видану від імені ТОВ «Мосфет-Трейд»позивачу, на підставі якої останній сформував податковий кредит в жовтні 2005 року, а також не досліджено товарність спірної операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Мосфет-Трейд».

Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2009 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний