Постанова

від 14.05.2013 по справі 2-а-2454/07

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа №2-а-2454/07

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку, на підставі якої складений акт перевірки №177/17-011-1/НОМЕР_1 від 30.08.2006 року. Згідно вищевказаної перевірки було встановлено, що в жовтні 2005 року позивач придбав у ТОВ «Мосфет - Трейд» двигун на суму 2888,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 4814,60 грн., яка була зарахована до податкового кредиту та визначена у декларації за жовтень 2005 року № 11695 від 21.11.2005 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року. З даним рішенням позивач не погоджується.

Також позивач вказує на те, що товар, який він придбав у ТОВ «Мосфет - Трейд», існує, а також існують відповідні документи, які підтверджують факт придбання зазначеного товару.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднаної державної податкової інспекції в м. Шахтарську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що в порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, позивач занизив у жовтні 2005 року податок на додану вартість у розмірі 4814,60 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту суми витрат за товар, отриманий від ТОВ «Мосфет - Трейд» по податковій накладній № 2567 від 30.10.2005 року, яка підписана особою (ОСОБА_4), яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, та яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 22 серпня 2006 року по 30 серпня 2006 року відповідачем здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №177/17-011-1/НОМЕР_1 від 30.08.2006 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.10.2005 року по 31.10.2005 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем: п.1.7 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 - заниження податку на додану вартість у жовтні 2005 року у розмірі 4814,60 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року, згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 7221,90 грн., у тому числі за основним платежем - 4814,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2407,30 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднаної державної податкової інспекції в м. Шахтарську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено наявності чи відсутності повноважень особи, яка підписала податкову накладну, видану від імені ТОВ «Мосфет - Трейд» позивачу, на підставі якої останній сформував податковий кредит в жовтні 2005 року, а також не досліджено товарність спірної операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Мосфет - Трейд».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у жовтні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Мосфет - Трейд» (ЄДРПОУ 33591523, 03058, м. Київ, вул. Леванєвського,7) двигун, загальна вартість якого складає 28887,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 4814,60 грн. Сума податку на додану вартість у розмірі 4814,60 грн. за придбаний двигун була включена позивачем до податкового кредиту та заявлена у податковій декларації за жовтень 2005 року № 11695 від 21.11.2005 року.

Факт придбання двигуна марки НОМЕР_2 позивачем у ТОВ «Мосфет - Трейд» підтверджується наступними документами: податковою накладною № 2567 від 30.10.2005 року на загальну суму 28887,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 4814,60 грн., накладною № 2861 від 30.10.2005 року на загальну суму 28887,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 4814,60 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 126 від 30.10.2005 року, реєстром податкових накладних за жовтень 2005 року.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Як вбачається з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З метою встановлення наявності чи відсутності повноважень особи, яка підписала податкову накладну, видану від імені ТОВ «Мосфет - Трейд» позивачу, на підставі якої останній сформував податковий кредит в жовтні 2005 року, Донецьким окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про витребування доказів від 08 квітня 2013 року.

Згідно вищевказаної ухвали суд витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд» письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо наявності чи відсутності повноважень ОСОБА_4 на підписання податкової накладної № 2567 від 30.10.2005 року, яка була видана від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд» ОСОБА_1, а також пояснення та їх документальне підтвердження щодо продажу 30.10.2005 року ОСОБА_1 двигуна марки НОМЕР_2.

Зазначена ухвала суду була направлена на юридичну адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд»: 03058, м. Київ, вул. Леванєвського, 7, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Однак до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про повернення поштового відправлення з позначкою «не повна адреса».

Отже, у зв'язку з вищенаведеним, суд не має можливості встановити факт наявності чи відсутності повноважень ОСОБА_4 на підписання податкової накладної №2567 від 30.10.2005 року, яка була видана від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд» ОСОБА_1.

Щодо дослідження товарності спірної операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Мосфет - Трейд», то суд зазначає наступне:

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В судовому засіданні позивач пояснив, що придбаний у товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд» 30.10.2005 року двигун марки НОМЕР_2 був встановлений на належний йому автомобіль марки МАЗ, однак на даний час цей автомобіль у позивача відсутній, будь-яких доказів на підтвердження встановлення зазначеного двигуна на автомобіль та документів, що підтверджують придбання та/або продаж автомобілю позивач не надав у зв'язку з їх відсутністю.

Крім того, у разі заміни двигуна позивач відповідно до вимог п.33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (в редакції, яка діяла на момент здійснення спірної операції) повинен був здійснити перереєстрацію належного йому транспортного засобу. Однак, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перереєстрації транспортного засобу у зв'язку із заміною двигуна марки НОМЕР_2, придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «Мосфет - Трейд» 30.10.2005 року.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0001181742/0-1934 від 04.09.2006 року,- відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.05.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 20.05.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.