Постанова

від 04.03.2013 по справі 802/518/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

04 березня 2013 р. Справа № 802/518/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Ліпи О.П.

представника відповідача: Герасименко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "НРБ Инвест"

до: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "НРБ Инвест" (ТОВ "НРБ Инвест", товариство, позивач) до Вінницька об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092310 від 18.01.2013 р.

На обґрунтування позову зазначено, що Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС проведено невиїзну позапланову документальну перевірку, за наслідком якої складено акт № 3532/22-05/36243901 від 29.12.2012 р., згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого товариством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 87125 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Євросонік"; п. 1.7 ст.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 87125 грн.

Як вказано у позові, податковий орган не визнає господарські відносини, що мали місце між ТОВ "НРБ Инвест" та ТОВ "Євросонік" у грудні 2010 р. та не визнає факту придбання ТМЦ у останнього, а отже і право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. На думку позивача, викладені у акті висновки не відповідають дійсності, є необґрунтованими та неправомірними, а прийняте на його основі рішення незаконним з наступних підстав.

Так, на думку позивача, сама перевірка проведена безпідставно, оскільки у акті перевірки наявне посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 КАС України, який встановлює право на проведення перевірки у разі, якщо платник податків на письмовий запит податкового органу не надасть письмових пояснень та їх документального підтвердження. Разом з тим, актом підтверджено отримання Вінницькою ОДПІ письмових пояснень та належним чином завірених копій документів від товариства щодо реальності здійснення операцій у встановлені строки та в запитуваних обсягах. Таким чином виключається законність посилання представників податкового органу на зазначену норму Податкового органу України.

Крім того, реальність господарських операцій, проведених ТОВ "НРБ Инвест" із придбання товарів у ТОВ "Євросонік" підтверджена належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, наданими до перевірки, відповідність форми та змісту яких вимогам законодавства перевіряючим не ставиться під сумнів та в акті такі факти не описуються. Навпаки, у акті вказано, що до перевірки надано документи, які вказують на реальність здійснення операцій. Разом з тим, перевіряючий, посилаючись на акт перевірки контрагента - ТОВ "Євросонік", безпідставно робить висновок про неможливість придбання обладнання у останнього у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, основних фондів. Як наслідок встановлює, що господарські операції не підпадають під визначення п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.7.2 п.п.7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно, операції по формуванню податкового кредиту та податкового зобов'язання та податкові накладні, які не відповідають вимогам чинного законодавства не можуть бути підставою для включення до податкового кредиту (зобов'язання) сум ПДВ, сплачених покупцям при придбанні товарів (послуг) та їх реалізацію. З такою позицією податкового органу позивач не погоджується, в зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача вимоги, викладені у позовній заяві не визнав, просив відмовити у задоволені позову, вказуючи на правомірність прийняття оскаржуваного рішення та обґрунтованість висновків акта перевірки.

Розглянувши матеріали справи дослідивши надані докази, вислухавши пояснення, осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

На підставі наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС №3283/22 від 13.12.2012 р. податковим інспектором проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "НРБ Инвест" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Євросонік" за грудень 2010 р., з ТОВ "Юні Трейд компані" за травень 2011 р., за наслідком якої складено акт перевірки №3532/22-05/36243901 від 29.12.2012 р. (акт), в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

Так, у висновках акту зазначено про встановлення перевіркою порушень вимог пунктів 1.7, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: ТОВ "НРБ Инвест" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010р. на суму 87125 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Євросонік" та занижено податок на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 87125 грн.

Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000092310 від 18.01.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 87125 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21781 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали наступні зафіксовані у акті обставини.

19.12.2010 р. ТОВ "НРБ Инвест" уклало договір про закупівлю товарів № 192 з ТОВ "Євросонік" згідно умов якого останній зобов'язався поставити товар відповідно Специфікації.

Так, на виконання умов зазначеної угоди та на підставі видаткової накладної №122107 від 21.12.2010 р. ТОВ "НРБ Инвест" придбало: базовий конструктив (2х30 каналів) (2 шт.); модуль МУК4Е1 ОС (2 шт.); модуль МАО 2-пр АЛ FXO (10 шт.); модуль МАО ТЧ 4Б (2 шт.); модуль МЦО Ethernet (13 шт.); МП 48/60 (2 шт.); спеціальне програмне забезпечення (IPFone-MCL) (2 шт.); модуль МУК4У1 з обробкою сигналів та підтримкою SNMP для мультиплексора IPFone-MCL (3 шт.); модуль МАО 2-пр АЛ FXS для мультиплексора IPFone-MCL (8 шт.); модуль МЦО спряження (4 порта) для мультиплексора IPFone-MCL (2 шт.); пристрій збору інформації (2 шт.); АРЬ системи сигналізації (3 шт.); програмне забезпечення для мультиплексора IPFone-MCL (1 шт.).

Товариством отримано податкову накладну №122107 від 21.12.2010 р. на загальну суму 522751,24 грн. (в т.р. ПДВ 87125,21 грн.), яка підписана ОСОБА_4 Оплата за товар проведена по розрахунковому рахунку (№260090603146666 в Приватбанку) 24.12.2010 р. - в розмірі 147228 грн. та 28.12.2010 р. -3755253,24 грн. Розрахунки проведені в повному обсязі.

Таким чином, в грудні 2010 року ТОВ "РНБ Інвест" придбало у ТОВ "Євросонік" обладнання зв'язку загальною вартістю 522751,21 грн., в т.ч. ПДВ 87125,21 грн. Сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною включена до податкового кредиту грудня 2010 р., відображена у реєстрі отриманих податкових накладених, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість даним декларації з ПДВ за грудень 2010 р.

До перевірки надано інші документи, що вказують на реальність здійснення операцій, а саме: наказ № 11 від 20.12.2010 р. про відрядження посадових осіб підприємства до м. Києва для укладання договору та закупівлю ТМЦ; проїзні квитки на поїзд та автобус (в одному з квитків на автобус вказана доплата за вантаж 15 грн.); видаткові та податкові накладні на реалізацію обладнання. Відповідно до поданого товариством розрахунку 1ДФ, розрахунку комунального податку в 4 кв. 2010 р. чисельність працюючих склала 9 чол. Відповідно до К1 до Декларації з податку на прибуток 4 кв.2010 р. на підприємстві наявні основні засоби залишковою вартістю 30,5 тис. грн.

Водночас, у акті перевірки процитовано наступна інформація, викладена у акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 8.12.2011 р. № 1587/23-6/37240875 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Євросонік" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 3.08.2010 р. по 30.09.2011 р.:

"За результатами перевірки встановлено відсутність об"єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 03.08.10 року по 30.09.11 року, які підпадають під визначення ст.22 ст.185 Податкового Кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). В зв"язку з чим, задекларовані ТОВ "Євросонік" податкові зобов"язання за період з 08.08.2010 року по 30.09.2011 року за результатами перевірки зменшені до 0 і також податковий кредит за період з 03.08.2010 року по 30.09.2011 року за результатами перевірки зменшений до 0.

В акті вказано, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ "Євросонік" згідно баз ДПІ у Печерському районі м.Києва - відсутня.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Євросонік" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Згідно матеріалів Постанови начальника СВПМ Бориспільської ОДПІ майора податкової міліції Троценко В.О. від 21.09.2011 року про призначення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Євросонік" код за ЄДРПОУ 37240875 за весь період діяльності, в ході дослідчої перевірки, яка проводиться по кримінальній справі №05-8685, порушеної за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, а саме - створення ТОВ "Росаріо" код за ЄДРПОУ 37323055 з метою покриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, встановлено, що директор та засновник ТОВ "Євросонік" ОСОБА_4, з громадянкою Російської Федерації, зареєстрована: АДРЕСА_1, ніколи на територію України не заїжджала та ніякого відношення до створення та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Євросонік" не має.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ "Євросонік" порушено п. 45.2 ст. 45 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV(зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ "Євросонік" директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості".

Використовуючи викладені у акті контрагента обставини, податковий інспектор, з посиланням на норми статей 1, 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку робить висновок про невідповідність первинних бухгалтерських документів позивача вимогам чинного законодавства, оскільки угода та накладні підписані особою (керівником ТОВ "Євросонік" ОСОБА_4), яка не перетинала митні кордони України. В зв'язку з чим вказує, що в ході проведення перевірки не встановлено факт надання товарів від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Таким чином, господарські операції не підпадають під визначення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.7.2 п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно, операції по формуванню податкового кредиту як такі, що не відповідають вищезазначеним вимогам, не можуть бути підставою для включення до податкового кредиту (зобов'язання) сум ПДВ, сплачених покупцям при придбані товарів (послуг) та їх реалізації. Отже, ТОВ "НРБ Инвест" завищено суму податкового кредиту по операціях з ТОВ "Євросонік" за грудень 2010 р. на 87125 грн.

Оцінюючи наведені у акті обставини та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, суд звертає увагу на те, що інформація викладена у акті перевірки є суперечливою.

Так, перевіряючий констатує, що "до перевірки надано інші документи, що вказують реальність здійснення операцій, а саме:…". Поряд з цим, посилається та формує свої висновки виключно на інформації, яка зазначена у акті перевірки контрагента (ТОВ "Евросонік") та вказує на укладання угоди без мети настання реальних наслідків.

Водночас, при вирішені даного спору суд враховує положення частини першої статті 71 КАС України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, згідно частини першої та другої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо прийняття оскаржуваного рішення податковий орган фактично посилається лише на акт перевірки № 1587/23-6/37240875 ТОВ "Євросонік" та жодних доказів на підтвердження відповідності інформації, викладеної у ньому на вимогу суду не надав.

Слід зазначити, що постанова начальника СВПМ Бориспільської ОДПІ від 21.09.11 р., на яку міститься посилання у акті перевірки контрагента не є рішенням суду, яким встановлені певні обставини, що не доказуються при розгляді адміністративної справи. Доказів на підтвердження викладеної у акті контрагента інформації відповідач не надав.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідна позиція викладена в Інформаційному листі ВАСУ від 2 червня 2011 року №742/11/13-11, що спрямований на однакове застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть правової позиції викладена в даному інформаційному листі стосується обставин які можуть вказувати на реальність здійснення господарських операцій або її відсутність, що не залежить від того, врегульовані вони ПКУ чи законодавством, яке діяло до його прийняття.

Водночас, у Інформаційному листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11 ВАСУ зазначає, що для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Також в листі зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як вже неодноразово зазначалось, на дані податкового обліку, а саме податку на додану вартість, вплинула інформація про відсутність на території України директора контрагента -ТОВ "Євросонік", (з яким укладено правочин на постачання товару та підписано податкові накладні), як наслідок, висновок відповідача про укладення угоди без мети настання реальних наслідків та невідповідність податкових накладних вимогам чинного законодавства.

В спростування тверджень податкового органу щодо безтоварності конкретних господарських операцій суду надано низку документів, зокрема: договір про закупівлю товарів №192 від 19.12.2010 р.; додаток №1 до договору № 192 від 19.12.2010 р.; податкову накладну №122107 від 21.12.2010 р.; видаткову накладну №122107 від 21.12.2010 р.; наказ №11 від 20.12.2010 р., проїзні квитки на поїзд та автобус; видаткові, податкові накладні, довіреності, що підтверджують подальшу реалізацію товариством товару.

Таким чином, в матеріалах справи наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обов'язковий вид обліку, який ведеться підприємством (стаття 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"). Податкова звітність ґрунтується саме на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій, кожна з яких свідчить про використання придбаного товару у господарській діяльності товариства.

Відтак, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення податкового кредиту за господарською угодою із ТОВ «Євросонік» за грудень 2010 р., а також заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість не можливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Окрім викладеного суд, при вирішені даного спору також враховує положення пунктів 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, згідно яких акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки зазначеним вимогам також не відповідає.

Так, як неодноразово зазначалось, висновок податкового органу щодо «укладення угод без мети настання реальних наслідків», не обґрунтовано жодними фактичними обставинами та базується виключно на акті перевірки контрагента. При цьому, сам акт не містить посилань на відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення товариством у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав. Лише з наведених обставин висновки акту не можуть бути об'єктивними.

Окремо суд зазначає, що акт перевірки, як документ, складний за результатами перевірки контрагента, не може бути документом, що досліджується та береться за основу в рамках іншої перевірки.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи суд дійшов висновку, що мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення. Відтак, позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд вказує на те, що предметом оскарження у справі є відповідне рішення суб"єкта владних повноважень, а не дії щодо проведення перевірки, а тому доводи позивача щодо підстав проведення перевірки при вирішені цієї справи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000092310 від 18.01.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НРБ Инвест" (вул. Хмельницьке шосе, 145, корпус №3 офіс 702, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 36243901) судові витрати в розмірі 1090 грн. (одна тисяча дев"яносто грн.) сплачені згідно платіжного доручення № 05022013165921 від 05.02.2013 року, шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна