Рішення

від 21.11.2006 по справі 14/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.06                                                                                 Справа № 14/416.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,  розглянувши матеріали  справи за позовом

Селянського фермерського господарства “Хутір Золотий”, с. Єсаулівка Антрацитівського району  Луганської області     

до 1. Державної виконавчої служби в Антрацитівському районі Луганської області, м. Антрацит Луганської області

     2. Управління державного казначейства у Луганській області, м. Луганськ

про стягнення  887 940 грн. 72 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Григор'єв Р.М., довіреність № б/н від 14.07.06.;

від 1-го відповідача –Мухін М.М., зав сектору аналітично-методичного забезпечення по довіреності від 20.07.2006р. б/н.;

від 2-го відповідача - Колеснікова С.Б., довіреність № 09-27/2399 від 16.06.06.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 28.09.06. справу № 14/416 передано на розгляд судді Пономаренко Є.Ю. У зв'язку з цим розгляд спору розпочато заново, у тому числі облік строку розгляду справи розпочато з моменту початку розгляду спору новим складом суду.

Суть спору: первісно позивачем заявлено вимоги про:

- стягнення з першого відповідача шкоди у розмірі 887 940,72 грн.

- зобов'язання другого відповідача виконати рішення суду про стягнення шкоди заявленої до стягнення за першою позовною вимогою.

Позивач, заявою про збільшення розміру позовних вимог, поданою до суду 31.10.2006р. збільшив розмір позовних вимог та просить суду стягнути 895 498 грн. 60 коп.

Збільшення розміру позовних вимог мотивовано допущеною при розрахунку арифметичною помилкою та збільшенням розміру на 200 грн., пов'язані з оплатою послуг по виконанню незалежної оцінки майна та встановленням суми збитків.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у спорі збільшити розмір позовних вимог.

Тому, та враховуючи, що позовні вимоги за збільшеним розміром ґрунтуються на тих же обставинах, що є підставами позову суд прийняв до провадження вказану заяву позивача.

Заявлені вимоги ґрунтуються на наступних обставинах. В ході виконавчого провадження №794-1 про примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 19.07.2002р. №13/229 про стягнення з СФГ «Хутір золотий»на користь АППБ «Аваль»724 283 грн. відділом ДВС Антрацитівського РУЮ в Луганській області, яке реформовано у ДВС в Антрацитівському районі, було арештовано та реалізовано майно боржника по недійсній вартості.

Позивач вважає, що оціночна вартість майна, за якою здійснювалася його реалізація є заниженою, тобто надано непрофесійні, необ'єктивні і недостовірні експертні оцінки майна.

Так, визначаючи розрахунок заявленої до стягнення шкоди, позивач вказує наступне.

Різниця між вартістю майна позивача по 31 позиції, реалізованого на аукціонних торгах 18.05.2004 р., (Протокол № 2 і додаток № 1 від 18.05.2004 р.) на підставі оцінки ПП «Фактор», і реальною ринковою вартістю становить: 251 091,93 грн. (1)

Різниця між вартістю майна позивача по 10 позиціям (транспортні засоби й сільськогосподарська техніка), реалізованого на аукціонних торгах 18.05.2004 р. і 15.10.2004 р. (Протокол № 1 і додаток № 1 від 18.05.2004 р., Протокол № 2 і додаток № 1 від 18.05.2004 р., аукціонна відомість від 15.10.2004 р.) на підставі оцінки ТОВ «Востукрторг», і реальною ринковою вартістю в цінах 2003 р. становить: 167 190 грн. - 43 068,67 = 124 121,33 грн (2).

Різниця між вартістю майна позивача по 07 позиціям (2 ангари й 5 навісів літнього табору для КРС), реалізованого на аукціонних торгах 29.11.2004 р. (Протоколи №№ 1, 2, 3 від 29.11.2004 р.), на підставі оцінок ПП Ужвюк К.С., і балансовою вартістю цього майна становить : 320 000 грн. - 27 300 грн. = 292 700 грн. (3).

Крім того, внаслідок тривалого простою підприємства з вини відповідача, позивач зазнає прямих збитків, пов'язаних з нарахуванням штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань перед державним бюджетом на суму 59 256,59 грн. (4).

А також не одержало прибуток від вирощування й продажу зерна на суму 168 128,75 грн. (5), що підтверджено аудиторським висновком від 22.05.2006 р., виконаним Аудиторською фірмою «Триан-Аудит».

Крім того, СФГ «Хутір Золотий»понесло витрати на суму 200 грн., пов'язані з оплатою послуг НВІМКПКЦ «Триан»та АФ «Триан-Аудит»по виконанню незалежної оцінки майна і встановлення суми збитків (6).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Перший відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 31.08.2006р. та доповненні до відзиву, зданому до суду 21.11.2006р., посилаючись зокрема на наступне:

- Відділ ДВС Антрацитівського РУЮ ліквідовано. ДВС в Антрацитівському районі є новоствореним органом, який не являється правонаступником ВДВС Антрацитівського РУЮ;

- державним виконавцем було виконано належним чином обов'язок про направлення документів виконавчого провадження;

- Експертні оцінки проведені ПП «Фактор»та ТОВ «Фірма «Востокукрторг»не оскаржено; аукціони  з реалізації арештованого майна, проведені СДП «Укрспецюст»є дійсними та правомірними;

- Дії ВДВС Антрацитівського РУЮ в Луганській області, які визнані Луганським апеляційним господарським судом неправомірними, не могли спричинити, як наслідок, шкоду позивачеві. Вина відсутня. Між діями ВДВС Антрацитівського РУЮ в Луганській області та шкодою, яка нібито існує, немає причинного зв'язку. Тому, відсутні складові для притягнення до відповідальності та відповідно відсутні підстави для задоволення позову.

Другий відповідач –УДК в Луганській області проти пред'явлених до нього позовних вимог заперечує з підставі наведених у запереченні від 30.08.2006р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення збитків саме з Державної виконавчої служби в Антрацитівському районі Луганської області як з юридичної особи та зобов'язання Управління державного казначейства у Луганській області виконати рішення суду про стягнення з Державної виконавчої служби в Антрацитівському районі Луганської області.

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Визначення позивачем предмету позову як стягнення збитків з Державної виконавчої служби в Антрацитівському районі Луганської області, тоді як за законодавством завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади шкода відшкодовується Державою (а не таким органом), не відповідає встановленому законом способу захисту прав.

У зв'язку з цим у задоволенні позову слід відмовити. Така ж позиція щодо необхідності відмови у задоволенні позову при невірно обраному способі захисту порушеного права наведена в Постанові Верховного суду України, від 13.07.2004р. №10/732.

Крім того, слід зазначити наступне.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. у справі №13/229 за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»до Селянського фермерського господарства «Хутір золотий», при перегляді ухвал місцевого господарського суду прийнятих за розглядом в межах вказаної справи скарг боржника на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби скарги відповідача задоволено частково.

Так, вказаною постановою:

- визнано неправомірними дії ВДВС Антрацитівського РУЮ по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 19.07.2002 № 13/229 щодо неповідомлення боржника про оцінку арештованого майна і ненадання боржнику права оскаржувати оцінку та право визначати, в якій послідовності необхідно продавати майно в порушення вимог статей 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнано неправомірними дії ВДВС Антрацитівського РУЮ по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 19.07.2002  №  13/229 щодо оцінки майна відповідача, проведеної ПП «Фактор»від 23.12.2003 та ТОВ „Фірма «Востокукрторг»та передачі на прилюдні торги цього описаного та заарештованого майна;

- визнано неправомірними дії ВДВС Антрацитівського РУЮ в Луганській області по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 19.07.2002 №13/229 щодо неповідомлення боржника про оцінку арештованого майна та ненадання боржнику права оскаржити   оцінку,   неповідомлення   про   проведення   експертиз   по оцінці майна та перешкоджання у їх проведенні; по передачі на реалізацію майна боржника за оцінками;   по оцінці майна на підставі висновку автотоварознавчої експертизи від 14.08.2004 № 000010, звіту про оцінку майна станом на 03.09.2004. про оцінку майна станом на 06.09.2004р.

За загальним правилом для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливо лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової  відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування шкоди, є об'єктивна сторона, яку  утворюють:  наявність шкоди (збитків)  у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача;  причинний  зв'язок  між протиправними діями відповідача та шкодою.

При  цьому, важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною,  а шкода (збитки) –наслідком протиправної дії.

Щодо позовних вимог про стягнення шкоди розмір якої розраховано виходячи з різниці між вартістю майна, визначеною при відчуженні на аукціонах та вартістю майна, що визначена за замовленням позивача додатково слід зазначити наступне. Оцінка майна проведена за замовленням позивача до звернення до суду з позовом не може бути належним доказом у справі. Проведення на даний час судової експертизи з визначення дійсної вартості майна за станом на дату, коли проводилася оцінка майна, за якою воно виставлялося на аукціон, унеможливлено оскільки сьогодні не можна визначити стан та відповідно вартість кожного майна на вказаний минулий час. Стан майна міг змінитися за більше ніж 2 роки. Позивачем не заявлялося клопотання про призначення такої експертизи, не надавалася документально підтверджена інформація щодо чинного власника та місцезнаходження майна.

Результати оцінки майна позивачем не оскаржувалися з подачею одночасно клопотання про поновлення строку на оскарження.

Факт заниження оціночної вартості майна при передачі його на реалізацію та на яку саме вартість Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. у справі №13/229 не встановлено.

Щодо вимог, які ґрунтуються на неодержанні прибутку від вирощування й продажу зерна на суму 168 128,75 грн. додатково слід зазначити наступне. Позивачем не доведено, що він дійсно здійснив би посадку зернових культур. Не визначено посадку яких саме зернових культур мав намір здійснити позивач. Не доведено, що саме необґрунтовано арештованою технікою (якою саме?) позивач дійсно зміг би здійснити посадку та вбирання врожаю, тобто не доведено перебування в належному стані певної техніки для здійснення певних видів робіт. При обґрунтуванні наміру здійснення посадки зернових не доведено, що позивач мав достатні для цього оборотні засоби та кошти (пальне, посадочне зерно, добрива, тощо).

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів всіх складових  правопорушення.

Позивач з невідомих підстав не скористався правом на оскарження результатів аукціонів із застосуванням відповідних наслідків з огляду на визнання неправомірними дій ВДВС з передачі майна на реалізацію, а звернувся до суду з даним позовом про стягнення шкоди (збитків).

          Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до першого відповідача Державної виконавчої служби в Антрацитівському районі Луганської області. Як наслідок не підлягає задоволенню і похідна вимога до другого відповідача. Так, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: 8 954 грн. 99 коп. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Зайве сплачене державне мито у сумі 04 грн. 42 коп., перераховане платіжним дорученням від 30.10.2006р. №15 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У  задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати у складі: 8 954 грн. 99 коп. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

3.          Повернути Селянському фермерському господарству “Хутір Золотий”, с. Єсаулівка Антрацитівського району Луганської області, вул. Совєтская, б. 66, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23258669 зайво сплачене за платіжним дорученням  30.10.2006р. №15 державне мито у сумі 4 грн. 42 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 27.11.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко