Рішення

від 28.11.2006 по справі 5/2853

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2853

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2006 р. Справа № 5/2853

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Колоянов В.А., доруч. від 10.01.06р.

від відповідача Бігула П.В., доруч. №48 від 20.09.06р., Поплавський С.А., доруч. №5 від 29.03.06р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос-Інвест" (м. Запоріжжя)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вімком" ЛТД (м. Житомир)

про стягнення 38540,42 грн.

В засіданні суду 21.11.06р. оголошувалась перерва до 28.11.06р. Спір розглядається у більш тривалий термін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача  38540,42грн., в тому числі: пені в сумі 7801,22грн., 10% річних  в сумі 4247,83грн., збитки від інфляції в сумі 3055,48грн., збитки в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань в сумі 8435,89грн., та судових витрат, в тому числі витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 15000грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що позивач неналежно виконав умови договору №01/02-14(05), тому рішенням  господарського суду Житомирської області  у справі №8/1365 від 18 липня 2006 року було стягнуто з відповідача на користь позивача  основний борг в сумі 71780,17грн. Основний борг було сплачено відповідачем 10.08.06р.

Відповідач у відзиві та його представники в засіданні суду  позов  визнали частково. Пояснили, що частина продукції по видатковій накладній  №ЕВП - 00000029 від 12.01.06р. була поставлена не на виконання умов договору, а як окрема поставка, оскільки дія договору №01/02 - 14 (05) від  01.02.05р.  закінчилась 31 грудня 2005 року.

Заслухавши пояснення представникві сторін, дослідивши матеріали справи №8/1365 і даної справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2005 року між сторонами був укладений договір №01/02-14(05), згідно якого  позивач зобов'язувався  передати відповідачеві у власність  товари, що зазначені в заявці  відповідача (покупця). А відповідач оплатити отриману продукцію протягом 30  календарних днів за продукцію ТМ "Голіцинські вина", а за іншу отриману продукцію протягом 25 календарних днів з моменту отримання продукції (п.п.1.1., 5.1 договору - а.с.35-36).    

Рішенням господарського суду Житомирської області  у справі №8/1365 від 15.07.06 року було стягнуто з відповідача  заборгованість в сумі 71780,17грн. (а.с.34).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в  розмірі 7801,22грн., обгрунтовуючи позовні вимоги п.8.2 договору №01/02-14(05) від 01.02.05 року.

Дійсно, відповідно до п.8.2  зазначеного вище договору, за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді  пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення строку розрахунків, за весь період прострочки.

Проте, господарський суд приходить до висновку, про задоволення позову в частині стягнення пені частково враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.  Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

- При нарахуванні пені, позивач  безпідставно включив  до суми боргу, борг за  поставку  товарів по видатковій  накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р. в сумі 35518,60грн., яка не відноситься до поставки товарів на виконання договору  №01/02-14(05) від 01.02.05 року, оскільки  зазначений вище договір в частині поставки відповідно до його п.7.1 діяв до 31.12.05р., а поставка товарів була здійснена 12.01.06р.

- Крім того, як вбачається із зазначеної вище спірної  накладної, в ній міститься посилання на зовсім інший договір №ДГ-1016662 від 18.04.05р., який позивач не надав суду, а умова продажу зазначена: попередня оплата, а не  протягом тридцяти днів з моменту поставки, як зазначено в спірному договорі, яким обгрунтовує позовні вимоги позивач.     

- Оглянувши матеріали справи №8/1365, суд приходить до висновку, що рішенням господарського  суду  Житомирської області у справі 8/1365 не встановлено, що на виконання договору №01/02-14-05 від 01.02.05 року  було здійснено поставку позивачем товарів  по спірній  накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р., оскільки спірна накладна знаходиться на аркуші №72 у зазначеній справі, а суд встановив у справі №8/1365, що на підставі зазначеного договору було здійснено поставку по накладних, які знаходяться на аркушах справи  №17-65.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тому, при нарахуванні пені суд приймає до уваги  заборгованість за поставлену продукцію відповідачем позивачеві, крім спірної накладної 3ЕВП-00000029 від 12.01.06р.  

Враховуючи викладене, розмір пені  становить 4628,90грн. виходячи з такого розрахунку:

- загальна  заборгованість станом на 12.02.06р. складала  102136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 66617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 13.02.06р. по 14.02.06р. за 2 дні  69,36грн. (66617,57грн. х 19% : 365 х 2);

- загальна  заборгованість станом на 15.02.06р. складала  97136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 61617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 15.02.06р. по 20.02.06р. за 6 днів 192,45грн. (61617,57грн. х 19% : 365 х 6);

- загальна  заборгованість станом на 21.02.06р. складала  94136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 58617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 21.02.06р. по 08.03.06р. за 16днів 488,215грн. (58617,57грн. х 19% : 365 х 16);

- загальна  заборгованість станом на 09.03.06р. складала 89136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 53617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 09.03.06р по 09.06.06р. за 93дні 2598,29грн. (53617,57грн. х 19% : 365 х 93);

- загальна  заборгованість станом на 09.06.06р. складала 89136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 53617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 09.08.06р по 13.06.06р. за 4 дні 99,89грн. (53617,57грн. х 17% : 365 х 4);

- загальна  заборгованість станом на 14.06.06р. складала грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 50617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 14.06.06р по 17.07.06р. за 33 дні 777,97грн. (50617,57грн. х 17% : 365 х 3);

- загальна  заборгованість станом на 17.06.06р. складала 71780,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 36261,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   Пеня становитиме за період з 17.06.06р по 09.08.06р. за 24 дні 405,33грн. (36261,57грн. х 17% : 365 х 24);

Таким чином, пеня становить 4628,90грн. (69,36грн. + 192,45грн. + 488,21грн. + 2595,68грн. +99,89грн. + 777,98грн. + 405,33грн.).

А оскільки  позивач просив стягнути пеню в сумі  7801,22грн., то суд відмовляє в частині стягнення пені в сумі  3172,32грн. (7801,22грн. - 4628,90грн.)

Крім того, суд приходить  до висновку про зменшення розміру пені на 1128,90грн. (4628,90 -1128,90грн.) на підставі п.3 ст.83 ГПК України, враховуючи те, що основну суму боргу відповідач сплатив, а несплата вчасно боргу була пов'язана із несплатою вчасно заборгованості юридичних осіб перед відповідачем, збитки позивачу не причинені.

Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про стягнення пені в розмірі 3500грн.

На підставі ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що сторони  договором №01/02-14(05) від 01.02.05р. погодили нарахування 10% річних ( п. 8.5 договору).

Перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування інфляційних, суд приходить до висновку про те, що нараховано  інфляційні в розмірі 3055,48грн. відповідно до вимог діючого законодавства   і тому задовільняє позов  у цій частині.

Разом з тим, суд вважає, що розмір 10% річних від  загальної суми боргу не підтверджується матеріалами справи, про що уже суд зазначав вище, оскільки позивач до загальної суми боргу включав борг за поставку продукції по видатковій накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р. в сумі 35518,60грн., поставка продукції якої не була здійснена на виконання умов договору №01/02-14(05) від 01.02.05р.   

Тому  10% річних становитиме  2515,71грн. виходячи із такого розрахунку:

- загальна  заборгованість станом на 12.02.06р. складала  102136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 66617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).  10% річних становитиме за період з 13.02.06р. по 14.02.06р. за 2 дні  36,50грн (66617,57грн. х 10% : 365 х 2);

- загальна  заборгованість станом на 15.02.06р. складала  97136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 61617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   10% річних становитиме за період з 15.02.06р. по 20.02.06р. за 6 днів 101,29грн. (61617,57грн. х 10% : 365 х 6);

- загальна  заборгованість станом на 21.02.06р. складала  94136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 58617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).  10% річних становитиме за період з 21.02.06р. по 08.03.06р. за 16 днів  256,95грн. (58617,57грн. х 10% : 365 х 16);

- загальна  заборгованість станом на 09.03.06р. складала 89136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 53617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   10% річних становитиме за період з 09.03.06р по 13.06.06р. за 97дні 1424,90грн. (53617,57грн. х 10% : 365 х 97);

- загальна  заборгованість станом на 14.06.06р. складала 86136,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 50617,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   10% річних становитиме за період з 14.06.06р. по 16.07.06р. за 33 дні 457,64грн. (50617,57грн. х 10% : 365 х 33);

- загальна  заборгованість станом на 17.06.06р. складала 71780,17грн. мінус  35518,60грн. (борг  за  отриману продукцію по накладній №ЕВП-00000029 від 12.01.06р.)  = 36261,57грн.( прострочена оплата  за поставлену продукцію на підставі договору).   10% річних становитиме за період з 17.06.06р по 09.08.06р. за 24 дні  238,43грн. (36261,57грн. х 10% : 365 х 24);

Загальна сума 10% річних становитиме  2515,71грн. (36,50грн. + 101,29грн. +256,95грн. + 1424,90грн. + 457,64грн. + 238,43грн.).

Слід зазначити, що позивач продав, а відповідач  купив  продукцію, зазначену в накладній  №ЕВП-00000029 від 12.01.06р. Відповідач отримав продукцію 12.01.06., про що не заперечували представники відповідача в засіданні суду.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або  актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач повинен був оплатити товар, оскільки його прийняв.

Таким чином, 3% річних від суми боргу 35518,60грн. за поставлену продукцію згідно видаткової накладної  №ЕВП-00000029 від 12.01.06р. становитиме 519,63грн. ( 35518,60  х 3% : 365  х 178 днів).

Враховуючи викладене, підлягає позов задоволенню в частині  стягнення з відповідача на користь позивача 3% + 10% відсотків річних в розмірі 3035,34грн. (2515,71грн. + 519,63грн.), а оскільки позивач заявив позов в частині стягнення відсотків річних в сумі  4247,83грн., то в частині стягнення  1212,49грн.  10% річних суд відмовляє за безпідставністю.

Крім того, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 8435,89грн.  виходячи з наступного:  

- Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором обо законом, зокрема: і відшкодування збитків. А збитками  є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально  одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що  підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).   

Цивільно-правова відповідальність  за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій  (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки  позивачеві.

Матеріали справи свідчать про відсутність вини відповідача, оскільки борг систематично сплачувався позивачеві і у позивача не було необхідності брати кредит  в сумі 300000грн.

Враховуючи вимоги зазначених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що відсутній  причинний зв'язок між діями відповідача і сплаченими відсотками по кредиту позивачем, якщо такі і поніс позивач.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов  в частині  заборгованості не оспорив. Рішення господарського суду Житомирської області у справі №8/1365 не оскаржив. Основний борг відповідач сплатив позивачеві.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3500грн., 3035,34грн. 3% + 10% відсотків річних, 3055,48грн. інфляційних  обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Проте,  відмовляє в стягненні витрат, пов'язаних із сплатою послуг адвоката, оскільки  відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять витрати на послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру (ст.48 ГПК України).

Договір про надання послуг №01/03-У від 01.03.06р. укладений між позивачем та адвокатом  Луньовим Валерієм Михайловичем, проте адвокат ні разу не приймав участь в розгляді даної справи. Представляв інтереси позивача за довіреністю  від 10.01.2006 року  представник - фізична особа Колоянов Вадим Анатолієвич (а.с.42).

Із наданого адвокатом Луньовим В.М. акту від 02.08.06р. про надання адвокатських послуг вбачається, що послуги  адвокатом були надані у справі №8/1365, а не в даній справі (а.с.33).     

Керуючись ст.ст.525,526,547,551,611,625,692 ЦК України, ст.ст.225,233,224 ГК України, ст.ст. 33,34,43,44,48,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімком" ЛТД, 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд.12, код 22063455,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос-Інвест", 69000, вул. Правди, 53/229, р/р 26002212501 в АБ "Металург" м.Запоріжжя, МФО 313582, код 30505761:

- 3500грн. пені,

- 3055,48грн. інфляційних,

- 3035,34грн. 3% + 10%  відсотків річних,

-  95,91 грн. витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 29,36 грн. витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4. Зменшити розмір пені на  1128,90 грн.

Рішення господарського суду набирає  законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття мотивованого рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення:

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - поз.

3-відп.