cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15528/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Хліб Інвестбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Хліб Інвестбуд» за результатами якої 18 вересня 2012 року складено акт №1372/22-30/33307354 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2012 року.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2 статті 198, п. 198.3 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 488 444, 00грн, в тому числі за січень 2011 року у сумі 488 444, 00 грн. та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 32 118 782, 00грн., в тому числі за березень 2012 у розмірі 32 118 782, 00 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 1 квартал 2012 року на суму 38 486 010, 00 грн. при визначенні звичайної ціни.
На підставі встановлених порушень відповідачем 02 жовтня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0008122230, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 32 118 782, 00 грн. за березень 2012 року, № 0008132230, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38 486 010, 00грн. та № 0008142230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 488 445, 00 грн., в тому числі основний платіж - 488 444, 00грн. та штрафні санкції - 1, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач має взаємовідносини з ПП «Інвест пром», ТОВ «Феррус», ПП «Поляріс лайт», ПП «Евагор», ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Херсон пак», ТОВ «Торон Плюс», ТОВ «Ін-Агро», ТОВ «Сервіс - К.М.Б.», ПП «Юпитер русторг», ТОВ «Кіровограднафтопостач».
Так, 01 жовтня 2010 року між позивачем та ПП «Інвест пром» укладено договір № 01-10/10 ІП на поставку зернових культур.
На виконання умов вказаного договору ПП «Інвест пром» виписані податкові накладні на суму 30 958 553, 43грн., в тому числі ПДВ в розмірі 5 159 758, 91 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
Також, 13 вересня 2010 року між позивачем та ТОВ «Феррус» укладений договір № 13Ф на поставку зернових культур.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Феррус» виписані податків накладні на загальну суму 60 611 364, 35грн., в тому числі ПДВ 10 101 894, 06 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
08 грудня 2012 року між позивачем та ПП «Поляріс лайт» укладено договір №8-12/10ПЛ на поставку зернових культур.
На виконання умов вказаного договору ПП «Поляріс лайт» виписані податкові накладні на загальну суму 75 841 202, 00 грн., в тому числі ПДВ 12 640 200, 33 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
Крім того, 14 вересня 2010 року між позивачем та ПП «Евагор» укладено договір № 14-09/10Е на поставку зернових культур.
На виконання умов вказаного договору ПП «Евагор» виписані податкові накладні на загальну суму 15 119 507, 16 грн., в тому числі ПДВ 2 519 917, 86 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
16 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «МетРудТранс» укладено договір № МРТ-283, відповідно до якого Експедитор (ТОВ «МетРудТранс») зобов'язується за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта, організувати перевезення експортно - імпортних і внутрішніх вантажів залізничним транспортом по території України, Росії, а також інших державах СНД в об'ємах і по напрямках згідно із Заявками Клієнта (Позивач).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «МетРудТранс» виписані податкові накладні на загальну суму 4 349 661,95грн., в тому числі ПДВ 724 943, 66 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
20 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ «Херсон пак» укладено договір № 01/09-15/163 про надання послуг.
ТОВ «Херсон пак» виписані податкові накладні на загальну суму 339 928, 26 грн., в тому числі ПДВ 56 654, 71грн., в лютому 2012 року на загальну суму 261 800, 00 грн., в тому числі ПДВ 43 633, 20 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
15 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ «Торон Плюс» укладено договір №ПО180П на поставку пшениці 3 -го класу гр. А.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Торон Плюс» виписані податкові накладні на загальну суму 164 437, 00 грн., в тому числі ПДВ 27 406, 17 грн., що були включені позивачем до податкового кредиту за відповідний період.
18 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Ін-Агро» укладено договір № 18/04 на поставку транспортно-експедиційних послуг.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ін-Агро» виписані податкові накладні на загальну суму 1 873 661, 30 грн., в тому числі ПДВ 312 276, 88грн., в червні 2011 року - на загальну суму 173 483, 20грн., в тому числі ПДВ 28 913, 87 грн.
Сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ін-Агро» за травень 2011 року склала 312 276, 88грн., за червень 2011 року - 28 913, 87 грн.
15 липня 2011 року між позивачем та ТОВ «Сервіс -К.М.Б.» укладеного договір № НК421Я на поставку зернових культур.
ТОВ «Сервіс -К.М.Б.» виписані податкові накладні на загальну суму 527 585, 30грн., в тому числі ПДВ 87 930, 88 грн., в вересні 2011 року на суму 2 110 008, 47 грн., та ПДВ - 351 668, 09 грн.
Сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс -К.М.Б.» за серпень 2011 року склала 87 930, 88грн., за вересень 2011 року - 351 668, 09грн.
Між позивачем та ПП «Юпитер русторг» укладено договір на поставку кукурудзу, відповідно на виконання умов якого останнім виписані податкові накладні на загальну суму 99 633, 20грн., в тому числі ПДВ - 16 605, 53грн.
Сума податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Юпитер русторг» за грудень 2010 року склала 16 605, 53грн.
30 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «Кіровограднафтопостач» укладено договір № КІО15Г на поставку грачихи, кукурудзи 3 класу.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Кіровограднафтопостач» виписані податкові накладні за вересень 2011 року на загальну суму 2 300 522, 81грн., в тому числі ПДВ 383 420, 47 грн., за жовтень 2011 року на загальну суму 912 002, 40 грн., в тому числі ПДВ 152 000, 00грн.
Сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Кіровограднафтопостач» за вересень 2011 року становить 383 420, 47грн. та за жовтень 2011 року -152 000, 40 грн.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом не передбачено.
Так, відповідно до норм п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобов'язань (вказаних вище контрагентів) та надані позивачу, складені без порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані податкові накладні містять зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На момент укладення договору контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При вирішенні даної справи, суд враховую правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Колегія суддів зазначає, що надані позивачем копії первинних документів підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою для первинного документу в розумінні ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.
Оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2013 |
Оприлюднено | 12.03.2013 |
Номер документу | 29850922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні