Ухвала

від 05.03.2013 по справі 6/130-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"05" березня 2013 р. Справа № 6/130-12

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства „ЕРДЕ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Хіцевич О. Ю. (дов. №118 від 08.01.2013),

відповідача: Якубовський Д.Є. (дов. б/н від 07.02.2013).

УСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство „ЕРДЕ БАНК" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по "договір зростання" кредитному договору № 125/11-КЛ від 04.07.2011, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 14923176,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2012 порушено провадження у справі № 6/130-12 та призначено її до розгляду на 15.01.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 15.01.2013 представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.01.2013.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2013 суд відклав розгляд справи на 12.02.2013 на підстав ст. 77 ГПК України.

12.02.2013 в судовому засіданні суд оголосив перерву до 19.02.2013 на 12:10.

15.02.2013 через загальний відділ господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 14/02/13 від 14.02.2013 в якому він просить припинити провадження у даній справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України.

Позивачем подані письмові пояснення № 1111 від 18.02.2013 в яких він просить розглянути справу в порядку господарського судочинства з підстав, викладених у цих поясненнях.

19.02.2013 в судовому засіданні представником позивача подано клопотання в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2013 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Окрім того, 19.02.2013 суд оголосив перерву в засіданні до 05.03.2013.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" про припинення провадження у справі № 6/130-12 за позовом Публічного акціонерного товариства „ЕРДЕ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" про стягнення боргу підлягає задоволенню виходячи з такого.

04.07.2011 між Публічним акціонерним товариством „ЕРДЕ БАНК" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" (далі - позичальник) укладено "договір зростання" кредитний договір № 125/11-КЛ (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі за текстом - кредит), на умовах, визначених цим договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

В подальшому, 03.07.2012, 31.08.2012 28.09.2012 між сторонами договору були укладені додаткові угоди до договору,за якими термін остаточного повернення кредиту було продовжено.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства „ЕРДЕ БАНК" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" 14923176,22 грн боргу, з яких: 14250000 грн - сума кредитів; 608934,42 грн - сума процентів; 64241,80 грн - сума пені.

Таким чином, спір між сторонами у даній справі виник при виконанні господарського договору ("договір зростання" кредитний договір № 125/11-КЛ від 04.07.2011).

У ст.12 ГПК України наведено перелік категорій справ, які підпадають під юрисдикцію господарських судів, а саме: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Окрім того, даний спір підвідомчий Господарському суду Київської області, оскільки справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються за місцем знаходження відповідача у розумінні ч. 2 ст. 15 ГПК України.

Однак, пунктом 7.4.1. договору сторони передбачили, що у разі недосягнення сторонами згоди усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню виключно у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Захист справ споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010), розташованого за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 21, оф. 2 у відповідності з його регламентом.

Вище зазначені умови п. 7.4.1. договору відповідають приписам ч. 2 ст. 12 ГПК України - підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Разом з цим, відповідно до статті 5 названого Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода -це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (стаття 2 Закону "Про третейські суди").

Приписами статті 12 цього ж Закону унормовано, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті, про що судом встановлено вище, позовна вимога ґрунтується на кредитному договорі "договір зростання" № 125/11-КЛ від 04.07.2011.

Таку угоду, у розумінні приписів наведеної норми, сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК. (п. 4.2.3. Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно з п. 5 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

В матеріалах справи міститься заява відповідача, в якому він просить суд припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду.

За таких обставин суд припиняє провадження у справі № 6/130-12 за позовом Публічного акціонерного товариства „ЕРДЕ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" про стягнення боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2012 у справі 5011-10/7650-2012.

Заперечення позивача наведені у його письмових поясненнях не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи не спростовують доводів позивача, а лише зводяться до переоцінки доказів та підміну понять.

Також слід зазначати, що подані позивачем клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Враховуючи викладене, керуючись, п. 5 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволені клопотань про забезпечення позову.

2. Припинити провадження у справі № 6/130-12 за позовом Публічного акціонерного товариства „ЕРДЕ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроконстракшн-2" про стягнення боргу.

Суддя Черногуз А.Ф.