Постанова

від 05.03.2013 по справі 5015/3128/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 5015/3128/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання А. Филистин

за участю представників сторін:

від прокурора - Куцик В. Б. (посвідчення № 011165)

від позивача - Н. Білий

від відповідача (апелянта) - Михайлиiин Н. Ю. - голова

від третьої особи - не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Прокурора Бродівського району Львівської області в інтересах держави в особі Підгорецької сільської ради № 49-2377 вихю-12 від 07.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2012 р. (суддя Король М. Р.)

у справі № 5015/3128/12

за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача Підгорецької сільської ради, с. Підгірці, Бродівський район, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача НАК «Нафтогаз України», м. Київ

про стягнення 101 851, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2012 р. у справі № 5015/3128/12 задоволено позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, з Підгорецької сільської ради, с. Підгірці, Бродівський район, Львівська область на користь позивача стягнуто 92 940, 82 грн. основного боргу, 6 038, 61 грн. пені, 2 872, 25 грн. 3 % річних та 2 060, 43 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за виконані роботи та надані послуги по будівництву підвідного газопроводу середнього тиску до села Підгірці, в результаті чого у нього утворилась перед позивачем заборгованість, на суму якої нараховані пеня та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі Прокурор Бродівського району Львівської області просить дане рішення скасувати, залишивши позов без розгляду, посилаючись на те, що згідно розпорядження КМ України від 26.08.2009 р. № 1001-р «Про добудову підвідних газопроводів» та договору № 14/1427/10 від 15.09.2010 р., фінансування будівництва газопроводу в с. Підгірці мав здійснювати НАК «Нафтогаз України».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що предметом розгляду у даній справі є договір підряду № 10/03/11-01 від 30.03.2011 р., укладений між ПАТ «Львівгаз» та Підгорецькою сільською радою про закупівлю робіт за державні кошти, п. 4 якого чітко передбачено порядок здійснення оплати і в якому не вказано, що оплату повинно проводити НАК «Нафтогаз Україна».

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2011 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (підрядник) і Підгорецькою сільською радою (замовник) укладено договір підряду № 10/03/11-01, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2011 році виконати роботи на надати послуги по будівництву підвідного газопроводу середнього тиску до села Підгірці Бродівського району Львівської області, а відповідач прийняти і оплатити такі роботи та послуги.

Згідно п. 3.1 вказаного договору, ціна цього договору становить 299 311 грн., у тому числі:49 885, 17 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 4.1, розрахунки проводяться шляхом проведення оплати коштами в національній валюті України на рахунок підрядника в наступному порядку: попередня оплата за даним договором становить не менше 30 % від ціни договору; остаточний розрахунок у розмірі у розмірі 100 % згідно акту виконаних робіт форми КБ-2в здійснюється протягом 10 днів з моменту завершення робіт та оформлення здачі-приймання робіт.

Згідно п.п. 6.1.1 та 6.2.1 договору, замовник зобов'язується своєчасно та вповному обсязі сплачувати за поставлені товари та приймати виконані роботи та послуги згідно акту-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 договору, термін виконання робіт та надання послуг становить 60 днів та може бути змінений за взаємною згодою сторін.

Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині виконаних робіт протягом 60 днів, а в частині проведення оплати до моменту повного розрахунку. (п. 10.1 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Львівгаз» свої зобов'язання згідно умов договору виконав, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором підряду № 10/03/11-01 від 10.03.2011 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, вчасно не розрахувавшись по договору за виконану роботу, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 92 940, 82 грн.

При цьому, слід зазначити, що також в матеріалах справи відсутні докази виявлення відповідачем недоліків виконаних робіт згідно договору № 10/03/11-01 по будівництву підвідного газопроводу середнього тиску до села Підгірці Бродівського району Львіської області.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК).

Згідно вимог ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 ЦК, ст. 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, апеляційна інстанція вважає заперечення відповідача про відсутність коштів безпідставними, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. відсутність коштів не виправдовує бездіяльність Підгорецької сільської ради і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Твердження відповідача про те, що відповідальність за невиконання умов договору № 10/03/11-01 від 10.03.2011 р. необхідно покласти на НАК «Нафтогаз України» з мотивів невиконання останнім зобов'язання перед відповідачем щодо фінансування підрядних робіт по будівництву підвідного газопроводу середнього тиску до села Підгірці Бродівського району Львівської області також є безпідставними, оскільки НАК «Нафтогаз України» не є стороною договору № 10/03/11-01 від 10.03.2011 р.

Згідно п. 7.3 договору, за несвоєчасну оплату вартості робіт за даним договором замовник сплачує на користь підрядника, крім вартості робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та 3 % річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також відшкодовує понесені підрядником збитки, що спричинені інфляційними процесами в результаті несвоєчасної оплати робіт та збитки спричинені неякісною поставкою матеріалів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За даними розрахунку позивача, відповідачу нараховано пеню у розмірі 6 038, 61 грн.

Перевіривши правильність таких нарахувань, апеляційний суд вважає правомірним стягнення з відповідача пені у вищевказаному розмірі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 2 872, 25 грн., які також правомірно стягнені судом першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2012 р. у справі № 5015/3128/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Прокурора Бродівського району Львівської області в інтересах держави в особі Підгорецької сільської ради - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 07.03.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.