Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-13866/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13866/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три - Ес» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три - Ес» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протипранвими дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби по призначенню та проведенню позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та достовірності плати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Радіант Сервіс» за весь період діяльності; визнати протипранвими дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо зроблених висновків в акті перевірки №429/22-8/36755790 від 22 червня 2012 року про порушенням ним вимог п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2 430 396,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Три - Ес» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14 червня 2012 року №701 на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києва Мельника Я.В. від 07 травня 2012 року, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Три - Ес» з питань правильності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Ковенант», ТОВ «Радіант - Сервіс» за весь період діяльності, за результатами якої складено акт від 22 червня 2012 року №429/22-8/36755790.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.п.7.2.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ним занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 430 396,00 грн. (за березень, квітень, травень, жовтень 2010 року та березень 2011 року).

Перелік правових підстав для проведення документальної позапланової перевірки визначено Податковим кодексом України, зокрема в силу п. пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ однією із таких підстав є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платку податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення повідомлення про початок проведення невиїзної документально перевірки №220 від 14 червня 2012р.

З наведеного вбачається, що у відповідача в даному випадку були правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Зі змісту акту від 22 червня 2012 року №429/22-8/36755790 вбачається, що в ході проведення перевірки відповідачем використані матеріали кримінальної справи №08-16032, порушеної відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбаченими ст.212 ч.3, ст. 28 ч. 2, ст.205 ч.2 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ознаками злочинів, передбачених ст.28 ч.2. ст. 358 ч.3,4 КК України, надані до ДПІ у Печерському районі м Києва ДПС СУ ГУ МВС України в м. Києві листом №12/3-3218 від 28 травня 2012р.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що контрагенти позивача з якими він мав господарські правовідносини у період, що перевірявся, були фіктивними підприємствами, що не мали на меті здійснення господарської діяльності, відтак угоди укладені між Позивачем та ТОВ «Ковенант», ТОВ «Радіант Сервіс» без мети настання реальних наслідків, відтак в порядку п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними.

Так, в рамках кримінальної справи№08-16032, допитами свідків ОСОБА_11 (засновника ТОВ «Ковенант»), ОСОБА_12 (засновника ТОВ «Радіант-Сервіс»), встановлено, що вони не мали жодного відношення до державної реєстрації даних підприємств, не мали на меті зайняття підприємницькою діяльністю, а формально рахуючись їх засновниками підписували усі документи (у тому числі засновницькі документи, договори, накладні), які надавались ним знайомими та отримували за це грошову допомогу.

Відповідно до норм Господарського кодексу України передбачено, що ознакою фіктивності суб'єкта господарювання є зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Як вбачається з матеріалів спарви, позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 2 790 497грн. на підставі податкових накладних ТОВ «Ковенант», ТОВ «Радіант Сервіс» за період, що перевірявся.

Оскаржуючи дії відповідача щодо зроблених висновків в акті №429/22-8/36755790 від 22 червня 2012 року позивач по суті позовних вимог оскаржує сам акт. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт від 22 червня 2012 року №429/22-8/36755790, висновки які в ньому викладені, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість адміністративного позову та про необхідність відмовити в його задоволенні.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три - Ес» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 11.03.13р .

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.