07.02.2013 р. Справа № 2-3626/12 Провадження № 2/427/543/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до Свердловського міського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 19.06.2002р. приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу ОСОБА_3, належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеному будинку позивач зареєстрована та проживає з 2002 року.
Крім позивача у цьому будинку значиться зареєстрованим попередній власник будинку ОСОБА_2, який не проживає у будинку тривалий час. Він добровільно залишив зазначений будинок після його продажу позивачу, забрав з будинку свої особисті речі та майно, оплату за комунальні послуги не робить.
Добровільно відповідач не бажає зніматися з реєстраційного обліку за вказаною адресою, чим робить позивачу перешкоди вільно та повною мірою здійснювати право користування, володіння й розпоряджання своїм майном, у зв'язку з чим вона змушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, визнані судом достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у відповідності з вимогами Житлового кодексу України, ЦК України внаслідок відсутності цієї особи проводиться у судовому порядку.
Окрім того, відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності житловий будинок, квартиру, користуються ним для особистого проживання та проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю за своїм міркуванням.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 19.06.2002р. приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки від 01.10.2012р., складеної та підписаної сусідами позивача, ОСОБА_2 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 2002 року, тобто з моменту продажу будинку.
Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач більше десяти років не проживає у зазначеному житловому будинку, його жодних речей у будинку не має. Також у судовому засіданні не встановлено даних щодо жодних домовленостей між позивачем та відповідачем у справі по питанням проживання та подальшої реєстрації у зазначеному житловому будинку відповідача у справі.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов'язаний зареєструвати місце проживання.
За вимогами ст.9 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця перебування особи здійснюється за її повідомленням. Орган реєстрації, отримавши повідомлення особи, знімає з реєстрації її місце перебування та повідомляє про це орган реєстрації, в якому зареєстроване її місце проживання. Такі вимоги відповідачем до теперішнього часу не виконав.
На підставі вимог ст.7 зазначеного Закону… зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Статтею ст.3 зазначеного Закону… визначено, що реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Таким уповноваженим органом щодо вирішення питань про реєстрацію осіб на території м.Свердловська є Свердловський МВ УДМС України в Луганській області.
Відповідно до даних Свердловського МВ УДМС України в Луганській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки реєстрація відповідача заважає позивачу здійснювати право користування, володіння та розпоряджання житловим приміщенням, та відповідач більше року не проживає у спірному житловому будинку, то суд вважає необхідним визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.316,319,391 ЦК України, ст.ст.150 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст.10-15,60,212-215,223,294 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Татарськ Новосибірської області, таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий С.Ш. Бабенко
Суд | Свердловський міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 29859854 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Свердловський міський суд Луганської області
Бабенко С. Ш.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні