Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 року справа №2а/0570/17685/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання Манаєва М.В.,
за участі представника позивача Скорого М.Г.,
представника відповідача Шаульської О.В., Сарбаш І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі № 2а/0570/17685/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК Оранж-Авто» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за № 0000132202,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 25.12.2012 року звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за № 0000132202. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 10.08.2011 року було укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Укртрейдком», на підставі якого останній зобов'язався поставити товар (паливно-мастильні матеріали), а покупець (ТОВ «ТЕК Оранж-Авто») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором. Загальна сума по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Укртрейдком» за вказаний період становить 1230443,52 грн., в тому числі податок на додану вартість 205073,92 грн. Даний договір не суперечить законодавству, публічний порядок не порушує та спрямований на настання правових наслідків, які передбачені договором, що в свою чергу свідчить про не порушення позивачем норм ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, а тому висновок податкового органу про наявність ознак нікчемності вказаного договору та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є безпідставним.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 17.12.2012 року за № 0000132202, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 256343,00 грн., у тому числі за основним платежем 205074,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 51269,00 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК Оранж-Авто» є юридичною особою, зареєстровано 28.09.2004 року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 12.10.2004 року та є платником податку на додану вартість (а.с. 8, 9, 10).
Відповідач - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
11 грудня 2012 року податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» з питань здійснення вимог податкового законодавства за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 11.12.2012 року № 593/22-2/33160681, яким встановлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2756-VI в частині неправомірного включення до податкового кредиту у серпні, вересні 2011 року сум податку на додану вартість у розмірі 205074,00 грн. при придбанні товару у ТОВ «Укртрейдком» у зв'язку з вчиненням правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0000132202, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256343,00 грн..
Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення податкового законодавства були зроблені податковим органом виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Укртрейдком». Відповідач вважає, що податковий кредит, задекларований ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» у розмірі 205074 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 61292,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 143782 грн., заявлено безпідставно та підлягає зменшенню, оскільки відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товарів від ТОВ «Укртрейдком».
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Укртрейдком» укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Укртрейдком» від 10.08.2011 року за № 21/2, на підставі якого постачальник (ТОВ «Укртрейдком») зобов'язується поставити товар (паливно-мастильні матеріали), а покупець (ТОВ «ТЕК Оранж-Авто») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором (а.с. 59-60).
Виконання договору від 10.08.2011 року за № 21/2 підтверджується:
виписаними постачальником товару видатковими накладними від 17.08.2011 року за № РН-1708-4 на суму 367752,00 грн., в тому числі ПДВ - 61292,00 грн., від 02.09.2011 року за № РН-0209-1 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17 грн., від 15.09.2011 року за № РН-1509-1 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17 грн., від 16.09.2011 року за № РН-1609-1 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17 грн., від 19.09.2011 року за № РН-1909-1 на суму 74720,45грн., в тому числі ПДВ - 12453,41грн.,
податковими накладними від 17.08.2011 року за № 55 на суму 367752,00 грн., в тому числі ПДВ - 61292,00 грн., від 02.09.2011 року за № 17 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17 грн., від 15.09.2011 року за № 75 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17 грн., від 16.09.2011 року за № 81 на суму 262657,00 грн., в тому числі ПДВ - 43776,17грн., від 19.09.2011 року за № 91 на суму 74720,45грн., в тому числі ПДВ - 12453,41грн..
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі на підставі платіжних доручень № 125 від 17.08.2011 року на суму 367752,00 грн., в тому числі ПДВ - 61292,00грн., № 147 від 02.09.2011 року на суму 262657,00грн., в тому числі ПДВ - 43776,17грн., № 203 від 14.10.2011 року на суму 262657,00грн., в тому числі ПДВ - 43776,17грн., № 194 від 12.10.2011 року на суму 262657,00грн., в тому числі ПДВ - 43776,17грн., № 199 від 13.10.2011 року на суму 74720,45грн., в тому числі ПДВ - 12453,41грн..
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року - 61292,00грн. та за вересень 2011 року - 143781,83 грн.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що придбаний у ТОВ «Укртрейдком» товар (паливно-мастильні матеріали), позивачем в подальшому був використаний на власні потреби під час господарської діяльності.
Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД є діяльність автомобільного вантажного транспорту, організація перевезення вантажів, оренда будівельних машин та устаткування.
Для виконання такої діяльності у власності ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» знаходяться вантажні автомобілі та тягачі (в кількості 16 штук), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями технічних паспортів (а.с. 90 - 94).
Крім того, згідно договору оренди за № 02/01-10 від 02.01.2010 року ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» було орендовано у гр.ОСОБА_5 автомобілі та причепи, що також підтверджується копіями технічних паспортів на автомобілі, зазначені в договорі оренди (а.с.93 - 111).
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем доведено факт використання у своїй господарській діяльності придбаного у ТОВ «Укртрейдком» товару (паливно-мастильні матеріали, з чим погоджується колегія суддів.
В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що господарські операції за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року відображені в податковій звітності, щодо придбання товарів позивачем від ТОВ «Укртрейдком» відповідно суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю (а.с. 20).
Колегія суддів не погоджується з такою позицією податкового органу, оскільки вона суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому в ч.2 ст. 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету, і в подальшому за можливі дії порушника.
До того ж, податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.
Колегія суддів зазначає, що податковим органом згідно акту перевірки не встановлено обставин невідповідності поставлених ТМЦ реквізитам, зазначеним у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1,2 п. 1, п. 2.1, п. 2.7 п.2 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.
Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Посилання податкового органу на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційної інстанцій.
Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Щодо посилання представника податкового органу на висновок старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва за результатами допиту в рамках кримінальної справи засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Укртрейдком» ОСОБА_6, а також на постанову Печерського районного суду м.Києва від 23.05. 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Висновок старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва за результатами допиту в рамках кримінальної справи засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Укртрейдком» ОСОБА_6 не є вироком суду, а тому не може бути обов'язковим для адміністративного суду та колегією до уваги не приймається.
Наявна в матеріалах справи електронна копія Печерського районного суду м.Києва від 23.05. 2012 року у відношенні якоїсь ОСОБИ 4 взагалі колегією суддів в якості доказу не розглядається (а.с. 39).
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за № 0000132202.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі № 2а/0570/17685/2012 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі № 2а/0570/17685/2012 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 11 березня 2013 року.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді Г.М.Міронова
А.А. Блохін
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2013 |
Оприлюднено | 13.03.2013 |
Номер документу | 29871887 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні