Рішення

від 03.04.2008 по справі 28/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 28/17 03.04.08

за позовом дочірнього підприємства „Мед-Інфо", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп", м. Київ

про стягнення 31 572,24 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.

За участю представників сторін :

від позивача : Сторожук Ю.М., представ. за дов. б/н від 09.02.2007 року

від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство „Мед-Інфо" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп" про визнання договору № 6002/21/62-КРА-1 розірваним та стягнення 31 572,24 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп" було укладено договір №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року, на виконання умов якого дочірнє підприємство „Мед-Інфо" сплатило на користь товариства з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп" 25 484,66 грн. в якості оплати вартості товарно-матеріальних цінностей, проте всупереч умовам договору товариство з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп" свої обов'язки з поставки товару не виконало. В зв'язку з чим позивач просить суд визнати договір №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року розірваним та стягнути з відповідача 25 2482,66 грн., сплачених за непоставлений товар, а також 1 274,23 грн. неустойки.

При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 813,35 грн. неодержаного прибутку, обґрунтовуючи це тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач не виконав договірних зобов'язань перед представництвом фірми „Шерінг АГ" та був змушений повернути останньому передоплату в розмірі 30 300,01 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2007 року порушено провадження по справі № 28/17 та призначено судове засідання 17.01.2007 року.

В ході судового розгляду справи позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій фактично відмовився від позовних вимог щодо визнання розірваним договору № №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року. В іншій частині позовні вимоги залишились без змін.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Розгляд справи відкладався в судових засіданнях оголошувалась перерва. Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва Шевченко Е.О. від 15.02.2008 року продовжено строк вирішення спору у справі на один місяць.

В судовому засіданні 03.04.2008 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ :

26.12.2006 року між дочірнім підприємством „Мед-Інфо" (Замовник) (надалі по тексту ДП „Мед-Інфо") та товариством з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А. Груп" (Виконавець) (надалі по тексту ТОВ „С.Е.Л.М.А. Груп") укладено Договір № 6002/21/62-КРА-1 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався виробити та поставити Замовнику товар (сувенірна продукція) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до договору або в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від виконавця до замовника та є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, Виконавець постачає на адресу Замовника автомобільний освіжувач повітря з нанесенням фірмової інформації Замовника. При цьому зовнішній вигляд, форма, кількість кольорів, варіанти наповнення ароматизатором й варіант кріплення та кількість товару визначаються в додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник на протязі 2 банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку-фактури, здійснює передоплату товару у розмірі 100 % від загальної суми поставки, вказаної в додатках до Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання умов Договору, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000053 від 25.12.2006 року, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 25 484,66 грн., що становить вартість виготовлення розповсюдження ароматизаторів повітря у кількості 10 000 шт.

Зазначену суму було перераховано відповідачеві частинами, зокрема: 27.12.2006 року - 2 548,47 грн.; 27.12.2006 року - 2 548,47 грн.; 22.01.2007 року - 7 000 грн.; 07.02.2007 року - 8 000 грн.; 13.02.2007 року - 5 387,72 грн.

Факт оплати ДП „Мед-Інфо" відповідачу вартості товарно-матеріальних цінностей за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи виписками АБ „Старокиївський банк" з особового рахунку позивача.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що строки виготовлення та постачання продукції, якщо не обумовлено іншого (п. 2.2.1), не повинні перевищувати 45 робочих днів з моменту оплати замовлення.

Як убачається з матеріалів справи, всупереч положенням Договору відповідач поставку товару в обумовлені договором строки не здійснив, сплачених коштів не повернув.

При цьому, 10.05.2007 року ТОВ „С.Е.Л.М.А. Груп" в листі № 2603 направленому позивачу, обґрунтовуючи несвоєчасність поставки товару виникненням ускладнень із митним оформленням сувенірних освіжувачів повітря, гарантувало виконання зобов'язання з поставки товару не пізніше 17.05.2007 року.

Однак, згідно наявних в матеріалах справи документів, станом на 17.05.2007 року поставка товару за Договором не відбулась.

Листом від 01.06.2007 року (копія в матеріалах справи) з посиланням на невиконання відповідачем передбачених договором № 6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року та гарантійним листом від 10.05.2007 року зобов'язань, ДП „Мед-Інфо" звернулось до ТОВ „С.Е.Л.М.А. Груп" з вимогою здійснити поставку продукції до 08.06.2007 року або повернути сплачені позивачем кошти у розмірі 25 484,66 грн. та компенсацію у розмірі 1274,23 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи документів в визначений термін поставка товару не відбулась, кошти не повернуті.

23.07.2007 року ДП „Мед-Інфо" направило на адресу ТОВ „С.Е.Л.М.А. Груп" лист №15, в якому просило повернути сплачені позивачем кошти у розмірі 25 484,66 грн. та компенсацію у розмірі 1274,23 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем його обов'язків за договором №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року.

Згідно наявних в матеріалах справи документів на день прийняття рішення умови Договору відповідачем не виконані, кошти не повернуті, неустойка не сплачена.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснив відповідачеві передоплату відповідно до умов Договору згідно отриманого рахунку фактури, відповідач свого обов'язку щодо поставки товару у строк визначений в договорі не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати по Договору в розмірі 25 484,66 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 224 учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,

передбачених законом.

Аналогічні положення містяться в Цивільному кодексі України, так, ст. 623 ЦК України встановлює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановлено матеріалами справи, 13.02.2006 року між позивачем (Агентство) та представництвом фірми „Шерінг АГ" (Замовник) було укладено Угоду №37/К про надання рекламних послуг.

Відповідно до п.1.1 зазначеної Угоди ДП „Мед-Інфо" взяло на себе обов'язок з комплексного рекламного обслуговування виготовлення рекламної продукції та розміщення її або наданих замовником рекламних матеріалів в ЗМІ.

Згідно з Додатком №19 від 10.11.2006 року до Угоди №37/К ДП „Мед-Інфо" зобов'язалось надати представництву „Шерінг АГ" послуги з виготовлення та розповсюдження ароматизаторів повітря з рекламним логотипом у кількості 10 000 шт. Вартість зазначених послуг складає 30 300,01 грн.

Позивач стверджує, що саме для виконання Угоди №37/К (Додаток №19 від 10.11.2006 року) ДП „Мед-Інфо" і уклало Договір з ТОВ „С.Е.Л.М.А. Груп". Невиконання ж відповідачем його зобов'язань за Договором призвело до неможливості виконання позивачем обов'язків за Угодою №37/К та до втрати прибутку у розмірі 4 813,35 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт повернення позивачем 11.10.2007 року представництву фірми „Шерінг АГ" коштів в розмірі 30 300,01 грн. (копія банківської виписки АБ „Старокиївський банк" з особового рахунку позивача в матеріалах справи).

Беручи до уваги тотожність предметів Договору №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року та за Додатку №19 від 10.11.2006 року до Угоди №37/К, а також близькість у часі виникнення відповідних зобов'язань, встановлений факт невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми упущеної вигоди у розмірі 4 813,35 грн. є обґрунтованою, доведеною відповідними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.5 Договору у випадку несвоєчасної поставки товару, Виконавець зобов'язаний сплатити на користь Замовника пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки поставки товару. Загальна сума штрафних санкцій не може перевищувати 5% від вартості виготовлення замовлення.

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його зобов'язань по Договору та враховуючи положення законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені за несвоєчасну поставку товару у розмірі 1 274,35 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач наданим йому правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, наведених позивачем доводів не спростував, по суті позову не заперечив, відповідних доказів не надав.

При цьому господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи той факт, що в ході судового розгляду справи позивач відмовився від вимоги щодо визнання розірваним договору № №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „С.Е.Л.М.А Груп" (03680, м. Київ, провулок Охтирський, 3; 01133, м. Київ, бульвар Лихачова, 2 оф. 1 ідентифікаційний код 30521212, р/р 260083423 в АППБ „Аваль" в м. Києві, МФО 300335, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь товариства дочірнього підприємства „Мед-Інфо" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 18; 03032, м. Київ, вул. Васильківська, 34, оф. 311 ідентифікаційний код 31200046; р/р 260053023525 у АБ „Старокиївський банк" МФО 312477) основний борг в розмірі 25 484 (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 66 коп., пеню в сумі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 23 коп., неодержаний прибуток в сумі 4 813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 35 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 72 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження по справі в частині вимог щодо визнання розірваним договору № №6002/21/62-КРА-1 від 26.12.2006 року припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О. С. Копитова