Рішення

від 11.03.2013 по справі 918/76/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2013 р. Справа № 918/76/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Ревчук Миколи Семеновича

до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України в особі філії «Рівненська ДЕД»

про стягнення в сумі 231 418 грн. 70 коп.

За участю представників сторін:

позивача Майструк С.М. дов. № 757 від 30.01.13 р.

відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець Ревчук Микола Семенович звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" в особі філії «Рівненська ДЕД» про стягнення 231 418 грн. 70 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення згідно договору на перевезення вантажів від 01.02.2010 р., договору №2 про перевезення вантажів від 01 травня 2012 року та видаткової накладної № РН-0000008 від 31.08.2012 р.

У судовому засіданні 11 березня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, хоча своєчасно та в установленому порядку був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.99, 105, 109).

Оскільки ухвалою від 22.02.2013 р. участь уповноважених представників сторін в судовому засіданні 11.03.2013р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 918/76/13-г за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд

ВСТАНОВИВ

01.02.2010 року між Підприємцем Ревчук Миколою Семеновичем (далі - Виконавець) та Філією Рівненська ДЕД (далі - Замовник) укладено Договір на перевезення вантажів (а.с.7), згідно з умовами якого замовник зобов'язується надати виконавцю перевезення вантажів на суму - згідно товарно-транспортних накладних.

За умовами п.2.1. договору перевезення здійснюється виконавцем на підставі щоденних заявок, поданих замовником не пізніше 14-ї години попереднього дня.

Відповідно до розділу 5 Договору строк дії договору встановлюється з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року.

На виконання умов договору від 01 лютого 2010 року згідно з талонами замовника (а.с.18-24, 27-36), товарно-транспортними накладними (а.с.10-17) позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 87 490 грн. 70 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000026 від 03.08.2010 року на суму 47 161 грн. 50 коп. (а.с.9) та №ОУ-000028 від 10.08.2010 року на суму 40 329 грн. 20 коп. (а.с.26).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розміри плати за перевезення вантажів замовником проводиться за договірними цінами: (додаток № 1).

01 лютого 2010 року позивач та відповідач підписали додаток № 1 до договору на перевезення вантажів (а.с.8).

Згідно п.3.2. договору замовник проводить розрахунки за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3-х банківських днів з моменту надання виконавцем рахунку на оплату. Оплата проводиться на протязі 2 днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

01 травня 2012 року приватний підприємець Ревчук Микола Семенович (Перевізник) та філія Рівненська ДЕД ДП «Рівненський облавтодор (Замовник) уклали договір № 2 про перевезення вантажів (а.с.43-44).

За цим договором Замовник доручає й надає для перевезення вантажі, а Перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші транспортні послуги по перевезенню вантажів на території України (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору Перевізник зобов'язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов'язується вчасно сплатити за послуги Перевізника встановлену плату, відповідно до умов договору та на підставі наданих Перевізником рахунків за перевезення.

Пунктом 2.1. визначено, що перевезення вантажів здійснюється на підставі письмових заявок на перевезення, що подає Замовник.

У п.6.6. договору зазначено, що цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2012 року.

На виконання умов договору № 2 від 01 травня 2012 року позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 218 888 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.47-53, 56-68, 71-80, 84-87) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 27.06.2012 року на суму 155 412 грн. 00 коп. (а.с.46), №ОУ-0000016 від 23.08.2012 року на суму 30 695 грн. 00 коп. (а.с.55), №ОУ-0000017 від 31.08.2012 року на суму 15 925 грн. 00 коп. (а.с. 70), №ОУ-0000025 від 12.10.2012 року на суму 16 856 грн. 00 коп. (а.с.83).

Порядок розрахунків і плата за перевезення вантажів визначено у розділі 4 договору № 2.

Так, згідно п.4.1. договору плата за перевезення вантажів проводиться за договірними цінами (погодинно, або за 1 км пробігу), визначеними у додатку № 1 до цього договору.

У п.4.2. зазначено, що розрахунки за надання послуг між Перевізником і Замовником проводяться безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Перевізника на підставі виставлених рахунків.

За умовами п.4.3. розрахунки між Перевізником і Замовником проводяться протягом 7-ми (Семи) робочих днів з моменту отримання рахунку.

Сторони погодили, що рахунок формується на підставі акту здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Додаток № 1, у якому визначено розмір плати за перевезення, підписано сторонами і скріплено печатками сторін (а.с.45).

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договорів про перевезення вантажів від 01 лютого 2010 року та 01 травня 2012 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Обов`язки позивача перед відповідачем виконані у повному обсязі. Претензій щодо наданих послуг відповідачем не пред`явлено.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлялись відповідачу рахунки - фактури № СФ-000028 від 03.08.2010 р., № СФ-000032 від 10.08.2010 р., № СФ-0000016 від 27.06.2012 р., № СФ-0000027 від 23.08.2012 р., № СФ-0000028 від 31.08.2012 р., № СФ-0000034 від 12.10.2012 р.

Проте, в порушення умов договорів оплата за надані позивачем послуги по перевезенню відповідачем проведена частково.

За перевезення вантажів на виконання умов договору від 01 лютого 2010 року відповідач сплатив позивачу 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 747 від 30.07.2010 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 396 від 10.08.2010р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 441 від 26.08.2010 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 681 від 20.12.2010 р. на суму 10 000 грн. 00 коп. та № 214 від 17.08.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.38-42).

За послуги надані позивачем на виконання умов договору № 2 від 01 травня 2012 року відповідач сплати позивачу 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1644 від 05.09.2012 р. (а.с.88).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи за договором від 01.02.2010 р. становить 27 490 грн. 70 коп., а за договором № 2 від 01.05.2012 р. становить 198 888 грн. 00 коп., всього - 226 378 грн. 70 коп.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно - правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Судом встановлено, що обов'язки позивача перед відповідачем виконані в повному обсязі. Претензій щодо наданої послуги відповідачем не пред'явлено.

02 січня 2013 року позивач направив відповідачу лист-вимогу № 9 від 28.12.2012 р. у якій просив погасити заборгованість у сумі 231 418 грн. 70 коп. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги (а.с.95).

Вказана вимога отримана відповідачем 04 січня 2013 року (а.с.96), однак залишена без відповіді та задоволення.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що наявність у відповідача заборгованості за зазначеними вище договорами в сумі 226 378 грн. 70 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і не оспорюється відповідачем, крім того, останній на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги фізичної особи-підприємця Ревчука Миколи Семеновича про стягнення з відповідача вказаної суми.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5 040 грн. 00 коп. заборгованості за відвантажений відповідачу пісок в обсязі 280 т. на підставі видаткової накладної № РН-0000008 від 31.08.2012 р. (а.с.89).

Фактичне транспортування і отримання піску підтверджується товаро-транспортними накладними від 23.08.2012 року (а.с.90-93).

Як зазначалось вище, 02 січня 2013 року позивач направив відповідачу лист-вимогу № 9 від 28.12.2012 р. у якій просив погасити заборгованість у сумі 231 418 грн. 70 коп., в тому числі і 5 040 грн. 00 коп. заборгованості яка виникла на підставі видаткової накладної № РН-0000008 від 31.08.2012 р.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість не погасив.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За умовами ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вищий господарський суд у листі № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначив, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 231 418 грн. 70 коп. заборгованості правомірні, обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" в особі філії «Рівненська ДЕД» (33027, м.Рівне, вул.Київська,24а, код ЄДРПОУ 26206466) на користь Фізичної особи-підприємця Ревчука Миколи Семеновича (33018, м.Рівне, вул.Наливайка, 13, код 2317409674) 231 418 грн. 70 коп. заборгованості та 4 628 грн. 37 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 березня 2013 року.

Суддя Войтюк В.Р.