Постанова

від 06.12.2006 по справі 20-12/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/239

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"06" грудня 2006 р.  17:20                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин “Орфей” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя такими, що порушують права позивача, визнання недійсним податкового рішення №0001132303/0 від 18.05.06,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

Представники сторін

позивача –не з'явився,

відповідача –Турчин Д.С., довіреність №10-004/222 від 03.08.2006, державний податковий інспектор сектору оперативного контролю;

                         Конохов В.В., довіреність №10-004/245 від 21.11.2006, начальник відділу оперативного контролю;                          

Суть спору:  

Позивач звернувся в порядку  статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя такими, що порушують права позивача, визнання недійсним податкового рішення №0001132303/0 від 18.05.06, посилаючись на те, що відповідачем при здійсненні перевірки порушуючи норми діючого законодавстві, неправомірно грошові кошти, що знаходились не на місці проведення розрахунків, а в особистих носильних речах продавця, та що не є одержаною виручкою за продані товари, а є власністю продавця, були зараховані як загальна грошова виручка за продані товари.

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 14.09.2006 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/239, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 26.10.2006 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа № 20-12/239 до судового розгляду.

Позивач явку повноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №32052 від 14.11.06),  основні з них складаються у тому, що вимоги позивача необґрунтованими, в зв'язку з тим, що на думку ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя з боку позивача були допущені кількісні порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується актом перевірки від 16.05.2006.

У розгляді справи оголошувалась перерва.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя (далі Інспекція), на підставі акту перевірки від 16.05.2006 №2702/0232/2303 (002865), 18.05.2006 було прийнято рішення №0001132303/0 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальності «Магазин «Орфей»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1064,50грн. за порушення пункту 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно пункту 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щодня друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до тлумачень термінів у статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, - денний звіт це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Абзац другий статті  2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає поняття фіскальних функцій, це можливість РРО забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багатократне прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про об'єм розрахункових операцій, виконаних в готівкової та/або в безготівковій формі, або про об'єм операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання Z-звіту безумовно відноситься до фіскальних функцій РРО. Згідно статті 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»№199 (далі Постанова №199)  зазначено, що Z-звіт –денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора. Також в цьому пункті тлумачиться поняття зміна –це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Відповідно до пункту 7 Постанови №199 усі режими роботи реєстратора повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У примірниках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті, наведено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Тобто підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години після початку роботи.

З матеріалів справи вбачається, що щоденне роздрукування фіскальних звітів 24  годинного  періоду доби не перевищує:

18.04.2006 початок роботи в 9-13г. роздрукований 19.04.2006 в 08-02г.;

24.04.2006 початок роботи в 10-49г. роздрукований 25.04.2006 в 08-12г.;

28.04.2006 початок роботи в 8-24г. роздрукований 29.04.2006 в 08-03г.;

30.04.2006 початок роботи в 8-35г. роздрукований 01.05.2006 в 08-19г.;

03.05.2006 початок роботи в 9-06г. роздрукований 04.05.2006 в 08-11г.

Але, зміна в цій конкретній точці торгівлі не продовжується на протязі 24 годин, а є лише денна.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в понятті Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, - денний звіт, це звіт за робочий день, який не повинен перевищувати 24 годин. Тобто якщо в даному конкретному випадку робочий день скінчився у вечорі, то Z-звіт повинен бути саме у вечорі, а ні ранком наступного дня коли починається інший робочий день.

Щодо необґрунтованості застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 724,50грн. за порушення пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає поняття розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). Місцем проведення розрахунків –є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток (чеків, жетонів).

Відповідно до пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення»забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

В той же час, згідно статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього закону фінансові санкції застосуються до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

Викладені норми законодавчих актів свідчать, що безпосередньо суб'єкт підприємницької діяльності повинен нести відповідальність. Посадова особи же, що здійснювала розрахункові операції, може бути притягнена лише до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищезазначене дає суду право для висновку про неможливість задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 2, 3, 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

11.12.2006.