Ухвала

від 24.01.2007 по справі 20-12/239

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/239

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

26 січня 2007 року  

Справа № 20-12/239

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Долгова М.В.

за участю представників сторін:

позивача: Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність №  б/н   від 23.10.06;

відповідача: Істягіна Надія Михайлівна, довіреність №10-004/253 від 25.01.07;

                               Конохов Віталій Володимирович, довіреність №10-004/245 від                                                   21.11.06;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 06.12.2006 року у справі № 20-12/239

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" (вул. Гоголя, 26,Севастополь,99000)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про визнання дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя такими, що порушують права позивача, визнання недійсним податкового рішення № 0001132303/0 від 18.05.2006

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя такими, що порушують права позивача, визнання недійсним податкового рішення №0001132303/0 від 18.05.2006 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1064,50 грн. за порушення пунктів 9, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                    Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 06.12.2006 року у справі № 20-12/239 у задоволенні позову відмовлено. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що факти порушення позивачем вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не були спростовані позивачем.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що, по-перше, позивач вказує на відсутність порушення пункту 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки Z-звіт роздруковувався щоденно, а тривалість зміни не перевищувала 24 години; по-друге, сума коштів, на яку було встановлено невідповідність, належала продавцю особисто, тому не може вважатись виручкою від продажі товару.

                    У судовому засіданні 25.01.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представники податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    Після оголошеної перерви 26.01.2007 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя 16.05.2006 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у магазині „Орфей”, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей". По результатах перевірки був складений акт №2702/0232/2303 від 16.05.2006 року.

                    Перевіркою було встановлено порушення пунктів 9, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків 18.04.2006 року, 24.04.2006 року, 28.04.2006 року та 30.04.2006 року, а також невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове рішення №0001132303/0 від 18.06.2006 року про застосування штрафних санкцій на підставі пункту 4 статті 17 та статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 1064,50 грн.

                    По результатах адміністративного оскарження податкового рішення №0001132303/0 від 18.06.2006 року рішеннями Державної податкової адміністрації у місті Севастополі №1092/10/25-020 від 27.06.2006 року та Державної податкової адміністрації України №9123/6/25-0415 від 17.08.2006 року скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" були залишені без задоволення.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

                    Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

                    З акту перевірки вбачається, що 18.04.2006 року, 24.04.2006 року, 28.04.2006 року та 30.04.2006 року фіскальні звітні чеки на реєстраторі розрахункових операцій не роздруковувались, при цьому розрахункові операції у зазначені дні проводились через реєстратор розрахункових операцій.

                    Згідно з статтею 2 цього Закону фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. До фіскальних функцій зокрема відноситься виконання Z-звіту.

                    Статтею 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

                    Згідно з пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N199, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

                    Пунктом 7 зазначених Вимог встановлено, що усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У примірниках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті, наведено, що максимальна тривалість зміни реєстратора розрахункових операцій не повинна перевищувати 24 години.

                    Матеріалами справи підтверджено, що щоденне роздрукування фіскальних звітів не перевищує 24-годинного періоду доби. Проте встановлено, що зміна у пункті торгівлі, що перевірявся, не продовжується протягом 24 годин, а є лише денна.

                    Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що денний звіт –це звіт за робочий день, тому фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватись наприкінці робочого дню, тобто у вечорі, а не ранком наступного дня. Тому правомірним, на думку колегії суддів, є застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" штрафних санкцій в сумі 425,00 грн. за порушення пункту 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                    Перевіркою також було встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 335,85 грн., з яких 115,85 знаходились у ящику стола, а 220,00 грн. знаходились у кишені продавця. Сума, зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, склала 190,95 грн.

                    Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

                    В апеляційній скарзі позивач зазначив, що готівкові кошті, які знаходились у продавця були його власними коштами, а тому не повинні були враховуватись при проведенні перевірки.

                    Проте, судова колегія не може погодитись з зазначеним твердженням позивача у зв'язку з наступним.

                    Відповідно до статті 2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

                    Абзацом 6 пункту 22 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N108, встановлено, що забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

                    Відповідно до норм статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть суб'єкти підприємницької діяльності.

                    Таким чином, судова колегія вважає правомірним застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" штрафних санкцій в сумі 724,50 грн. за порушення пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                    Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги товариства  обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Орфей" залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 06.12.2006 року у справі № 20-12/239 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          І.В. Черткова