Постанова

від 11.03.2013 по справі 5021/1779/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 5021/1779/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Пейкова І.О.

відповідача - Ткачова С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 420 С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 15 січня 2013 року по справі №5021/1779/12

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м.Суми

до приватного підприємства "Ритм", с. Косівщина Сумського району Сумської області

про стягнення 55 621,57 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до приватного підприємства "Ритм" (далі - відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість по орендній платі в розмірі 53 742,34 грн. за договором оренди № УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. та заборгованість по орендній платі в розмірі 1 879,23 грн. за договором оренди № ДКВ-0005 від 27.04.2005 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 січня 2013 року по справі № 5021/1779/12 (суддя Соп`яненко О.Ю.) позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 15.01.2013 р. в частині стягнення з відповідача 53 742,34 грн. боргу за договором оренди №УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, зазначає, що договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. є нікчемним в розумінні ст. 228 Цивільного кодексу України, так як спрямований на незаконне заволодіння майном державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-4», тобто порушує публічний порядок, а тому не може бути підставою для стягнення з відповідача коштів у розмірі 53 742,34 грн.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надав.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 27 квітня 2005 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № ДКВ-0005, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення у будинку № 46 за адресою: м. Суми, вул. Соборна, на 2 поверсі, площею 27,8 кв.м., з цільовим призначенням - для розміщення офісу (а. с. 15, 16).

Факт передачі зазначеного приміщення відповідачу підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень (а. с. 17).

Згідно з п. 10.1. договору строк його дії встановлено з 27.04.2005 р. по 27.03.2006 р.

Зміною № 1 від 17.10.2007 р. до договору оренди нежитлового приміщення №ДКВ-0005 від 27.04.2005 р. сторони встановили строк дії договору - до 27.04.2008 р. (а. с. 18).

Відповідно до розділу 4 договору оренди, змін № 1 від 17.10.2007 р., додатку № 3 до змін орендар самостійно з урахуванням щомісячного індексу інфляції, згідно з додатком № 3 до договору, корегує та перераховує орендну плату з ПДВ. Орендна плата за оренду нерухомого майна перераховується авансом у розмірі 50% за наступний місяць, а 50 % орендної плати на пізніше 15-го числа, наступного за звітним. Орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі Методики, розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав в повному обсязі, передав в оренду відповідачеві приміщення, що підтверджується матеріалами справи, однак останній в порушення умов договору свої зобов'язання зі сплати орендної плати виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати за вищезазначеним договором, яка згідно з поданим розрахунком за лютий 2010 року складає 1 879,23 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 17.02.2010 р. по справі № 11/269-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р., розірвано договір оренди нежитлового приміщення № ДКВ-0005 від 27.04.2005 р., укладений між позивачем та відповідачем, стягнуто з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 27 186,79 грн. та зобов'язано останнього звільнити орендоване приміщення площею 27,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 46.

23 червня 2010 року між сторонами було укладено угоду про дострокове розірвання вищезазначеного договору оренди, в якій сторони передбачили, що договір оренди нежитлового приміщення № ДКВ-0005 від 27.04.2005 р. вважається розірваним з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі. В той же день нежитлове приміщення повернуто позивачу за актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 23.06.2010 р. (а. с. 19). В зазначеній угоді орендар зобов'язався сплатити орендну плату на момент здачі приміщення.

З наведеного, слід зробити висновок, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в рамках дії договору оренди нежитлового приміщення № ДКВ-0005 від 27.04.2005 р. Хоча строк дії договору закінчився 27.04.2008 р., проте відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням до 23.06.2010 р. - до підписання угоди про розірвання договору та повернення об'єкту оренди позивачу за актом приймання-передачі.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача в сумі 1 879,23 грн. за вищевказаним договором оренди документально підтверджується, зокрема, розрахунком позивача, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, колегія суддів дійшла висновку про правомірність їх задоволення судом першої інстанції.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.01.2013 р. в зазначеній частині відповідачем не оскаржується.

Як вбачається із матеріалів справи, 20 серпня 2007 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № УМВК-0056, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення у будинку за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 11, площею 33,7 кв.м., право на оренду яких орендар набув на підставі наказу позивача від 26.06.2007 р. № 95/01-09. Майно передано в оренду для провадження підприємницької діяльності у сфері надання побутових послуг (а. с. 10, 11).

Факт передачі зазначеного приміщення відповідачу підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.08.2007 р. (а. с. 12).

7 березня 2008 року між сторонами укладено зміну № 1 до договору оренди нерухомого майна № УМВК-0056 від 20.08.2007 р., якою збільшено площу орендованого приміщення до 99,4 кв. м. та в той же день сторонами підписано акт приймання-передачі зазначеного нерухомого майна (а. с. 13).

Розділом 4 вказаного договору та додатком № 3 сторони узгодили, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату щомісячно в строк до 15 числа кожного наступного місяця в розмірі, що розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради, розрахунком розміру місячної орендної плати за перший м'ясець оренди нерухомого майна. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 10.1. договору строк його дії встановлено з 20.08.2007 р. по 20.07.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав в повному обсязі, передав в оренду відповідачеві приміщення, що підтверджується матеріалами справи, однак останній в порушення умов договору свої зобов'язання зі сплати орендної плати виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати за вищезазначеним договором, яка згідно з поданим розрахунком за період з 01.12.2008 р. по 26.08.2010 р. складає 53 742,34 грн. (а. с. 8).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що позивач на час укладення договору оренди нерухомого майна № УМВК-0056 від 20.08.2007 р. не був власником переданого майна та не розпоряджався зазначеним майном, переданим відповідачу в оренду на законних підставах. Також зазначає, що на час укладення спірного договору та зміни до нього, передані за договором приміщення по вул. Охтирська, 11 належали на праві повного господарського відання державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла ВЖРЕУ-4 та перебували у останнього в податковій заставі з 04.10.2001 р.

Аналізуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.06.2003 р. Сумською міською радою було прийнято рішення № 519-МР "Про створення комунальних підприємств "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" та "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району" та передачу майна ДКП "ВЖРЕУ 1-7".(а. с. 83, 84).

На виконання п. 4 зазначеного рішення всі основні виробничі фонди та об'єкти житлового фонду ДКП "ВЖРЕУ 1-7" до 01.09.2003 р. було передано за актами приймання-передачі на позабалансовий облік управлінню житлово-комунального господарства.

20.07.2005 р. Сумською міською радою прийнято рішення № 1313-МР "Про ліквідацію комунальних підприємств "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" та "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району" (а. с. 85-87).

Згідно з п. 7.2. зазначеного рішення майно комунальної власності територіальної громади м. Суми передано на облік Управлінню комунального майна та приватизації Сумської міської ради.

Отже, на момент укладення договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. зазначене майно знаходилось на балансі позивача на підставі рішення Сумської міської ради від 20.07.2005 р. № 1313-МР, що свідчить про законність його передачі у користування відповідачу.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. по адміністративній справі №АС-3/621-06, якою визнано нечинним пункт 4 рішення Сумської міської ради від 25.06.2003 р. № 519-МР "Про створення комунальних підприємств "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" та "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району" та передачу майна ВЖРЕУ 1-7", є безпідставним. В даному випадку факт визнання нечинним пункту 4 рішення Сумської міської ради від 25.06.2003 р. не є підставою набуття комунальними підприємствами по експлуатації та ремонту житла права власності вищевказаним майном, оскільки згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 р. по справі № 14/449-07 встановлений факт, що державні комунальні підприємства по експлуатації та ремонту житла "ВЖРЕУ-1", "ВЖРЕУ-2", "ВЖРЕУ-3", "ВЖРЕУ-4", "ВЖРЕУ-5", "ВЖРЕУ-6", "ВЖРЕУ-7" створені Сумською міською радою та відповідно майно підприємств є власністю територіальної громади м. Суми та належить їм на праві повного господарського відання.

Крім того, на підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста Суми на спірний об'єкт нерухомого майна, що є предметом договору оренди нерухомого майна № УМВК-0056 від 20.08.2007 р., є рішення Сумської міської ради від 16.04.2008 р. № 1385-МР "Про перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Суми", в п. 1312 додатку якого зазначено приміщення по вул. Охтирська, 11 площею 33,7 кв. м. (а. с. 89, 90).

А в п. 1.18. рішення Сумської міської ради від 29.04.2009 р. № 2619-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 16.04.2008 р. № 1385-МР "Про перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми" змінено площу спірного приміщення на 100,9 кв. м. (а. с. 91, 92).

З урахуванням вищевикладених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що власником спірного майна - нежитлових приміщень по вул. Охтирська,11 в м. Суми була територіальна громада м. Суми, а тому позивач на час укладення договору оренди нерухомого майна № УМВК-0056 від 20.08.2007 р. діяв в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на підставі положення "Про Управління майна комунальної власності Сумської міської ради".

Договір № УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, та не визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивач підтверджує сплату відповідачем орендної плати за договором №УМКВ-0056 від 20.08.2007 р. частково в сумі 4 860,26 грн. у грудні 2008 року та травні 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що заборгованість відповідача в сумі 53 742,34 грн. за вищевказаним договором оренди документально підтверджується, зокрема, розрахунком позивача, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, колегія суддів дійшла висновку про правомірність їх задоволення судом першої інстанції.

Надана відповідачем до апеляційної скарги копія договору купівлі-продажу від 27.08.2010 р. нежитлових приміщень загальною площею 100,9 кв.м., за яким спірне майно було відчужене в межах ліквідаційної процедури, не є доказом звільнення відповідача від сплати заборгованості по орендній платі в сумі 53 742,34 грн., оскільки позивач просить стягнути заборгованість до моменту укладення зазначеного договору, в період користування відповідачем зазначеним приміщенням. Крім того, договір купівлі-продажу від 27.08.2010 р. було надано до суду апеляційної інстанції без належного обґрунтування причин неможливості його подання до суду першої інстанції в порядку ст. 101 ГПК України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність договору оренди нерухомого майна № УМВК-0056 від 20.08.2007 р. як підставу звільнення від сплати заборгованості по орендній платі також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідач не ставив питання про дострокове розірвання договору, а користувався орендованим приміщенням на протязі строку дії даного договору - з 20.08.2007 р. по 20.07.2010 р.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що твердження відповідача викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15 січня 2013 року по справі №5021/1779/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11 березня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.