Ухвала

від 05.03.2013 по справі 1/212-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.03.13р. Справа № 1/212-10 Суддя Рудь І.А., розглянувши скаргу № 86/321 від 18.01.2013р. Публічного акціонерного товариства „Криворіжгаз" на дії державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 3 648 246 грн. 59 коп.

Представники:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача (скаржника): Лихина М.М., дов. б/н від 29.12.12 р.;

від ВДВС: Ярмоленко А.А., дор. б/н від 09.01.13р.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду від 20.08.2010р. позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 012 135 грн. 48 коп. основного боргу, 241 438 грн. 40 коп. пені, 306 090 грн. 48 коп. збитків від інфляції, 111 584 грн. 54 коп. 3% річних, 21 677 грн. 34 коп. державного мита, 200 грн. 62 коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.10р. рішення господарського суду від 20.08.10р. у справі 1/212-10 змінене, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 012 135 грн. 48 коп. основного боргу, 146 081 грн. 85 коп. пені, 306 090 грн. 48 коп. збитків від інфляції, 111 584 грн. 54 коп. 3% річних, 18 003 грн. 00 коп. державного мита, 166 грн. 16 коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Дніпропетровської області, господарським судом 10.02.2011р. видано наказ.

23.01.13р. на адресу суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Криворіжгаз" на дії державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Ярмоленко А.А. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013р. з примусового виконання наказу № 1/212-10, виданого 10.02.11р. господарським судом Дніпропетровської області такими, що суперечать чинному законодавству;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Ярмоленко А.А. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 259 406 грн. 15 коп. від 08.01.2013р. з примусового виконання наказу № 1/212-10, виданого 10.02.11р. господарським судом Дніпропетровської області.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що державним виконавцем жодних дій з приводу примусового стягнення боргу за судовим рішенням у даній справі вчинено не було, у зв'язку із чим відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Представник ВДВС проти задоволення скарги заперечував, у поясненнях на скаргу зазначив, що 02.01.2013р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження № 26849980 та боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 05.01.13р. Оскільки у встановлений строк для самостійного виконання рішення суду боржником виконано не було, державним виконавцем відповідно до вимог п. 4.16.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень та положень ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" 08.01.2013р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Просив в задоволенні скарги відмовити.

В призначене судове засідання представник стягувача не з'явився та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду скарги останній повідомлений належним чином.

Дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За умовами ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлено обов'язки та права державних виконавців.

За приписами вищевказаної статті, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як встановлено судом, постановою від 01.06.2011р. відкрито виконавче провадження В3-1292/11 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 1/212 від 31.05.2011р. про стягнення з ПАТ «Криворіжгаз» на користь ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» суми боргу 2 594 061 грн. 51 коп. Зазначеною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 07.06.2011р.

Постановою від 08.06.2011р. вказане виконавче провадження приєднане до складу зведеного виконавчого провадження № В3-1166 від 16.09.02р.

Згідно постанови від 08.06.11р. виконавче провадження В3-1292 зупинено відповідно до вимог п. 15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час винесення постанови), в зв'язку із внесенням ВАТ «Криворіжгаз» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до п. 2 Закону України від 13.01.11р. № 2940 VI «Про внесення змін до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо порядку погашення заборгованості» внесено зміни до п. 3.4 ст.3 Закону від 23.06.05 р. № 2711- VI в частині продовження терміну процедури погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013р., у зв'язку із чим 02.01.2013р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження В3-1292 та боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 05.01.13р.

Оскільки у встановлений строк для самостійного виконання рішення суду боржником виконано не було, державним виконавцем відповідно до вимог п. 4.16.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень та положень ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" 08.01.2013р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 259 406 грн. 15 коп.

Постановою від 11.01.2013р. державним виконавцем зупинене вказане виконавче провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження", у зв'язку із надходженням на адресу виконавчої служби ухвали господарського суду від 08.01.13р. у справі № 38/904/208/2013 про визнання ПАТ „Кріворіжгаз" банкрутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання спірного наказу у цій справі), визначено наступний перелік заходів примусового виконання рішення: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Аналогічні ж заходи примусового виконання судового рішення визначені статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" в новій редакції, що набула чинності з 09.03.2011 року.

Згідно статті 46 наведеного Закону (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), п.п. 4.14, 4.16.1 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягненої суми. Державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору у разі фактичного стягнення боргу. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до вимог Закону (п. 4.16.2 Інструкції).

Відповідно до вищенаведених норм, виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення було виконано примусово та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми. Факт не виконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово.

Згідно ст. 25, ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що набула чинності з 09.03.2011 року) нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, як встановлено судом та не заперечується представником ВДВС, будь-яких заходів примусового виконання судового наказу у цій справі, як і в межах зведеного виконавчого провадження № В3-1166 від 16.09.02р., визначених ст. 32 названого Закону, зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника тощо, державним виконавцем здійснено не було.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово , тобто умовою для стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання рішення суду.

За вказаних обставин відділ ДВС не мав жодних законних підстав для винесення постанови від 08.01.2013р. за виконавчим провадженням № 26849980 про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 1/212 від 10.02.2011р.

Вказані обставини свідчать про незаконність дій органу ДВС в межах вказаного виконавчого провадження.

У відповідності до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства „Криворіжгаз", викладені в скарзі на дії ДВС є обґрунтованими, та вважає за необхідне задовольнити скаргу у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, керуючись Законом України „Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити

Визнати дії старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Ярмоленко А.А. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013р. з примусового виконання наказу № 1/212-10, виданого 10.02.11р. господарським судом Дніпропетровської області такими, що суперечать чинному законодавству.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Ярмоленко А.А. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 259 406 грн. 15 коп. від 08.01.2013р. з примусового виконання наказу № 1/212-10, виданого 10.02.11р. господарським судом Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь