Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-6538/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6538/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю

представника відповідача Богдана Ю.В.

представника позивача Косаткіна В.В.

Бойка А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.01.2012 року №0000012307, №0000022307, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.01.2012 року №0000012307, №0000022307.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання з'явились представники позивача, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» (далі ТОВ «НДІАКС «Екотех») з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Техно Концепт», ТОВ «Київ-Енерго», ТОВ «Айрос.» за період з 01.01.2009 року по 30.10.2011року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 20.12.2011 року № 576/1-23-70-13676940. На підставі акту перевірки, податковим органом винесено 06.01.012 року податкові повідомлення-рішення № 0000012307, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначило ТОВ «НДІАКС «Екотех» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32 312, 50 грн., та № 0000022307, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначило ТОВ «НДІАКС «Екотех» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 59 642, 25 грн..

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зазначені рішення скасувати.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення їх до валових витрат, а суми податку на додану вартість з вартості таких послуг - до податкового кредиту, є безпідставним. Крім того, суд дійшов висновку про правомірність зняття податковим органом позивачу валових витрат, податкового кредиту та донарахування йому відповідних сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» (далі ТОВ «НДІАКС «Екотех») з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Техно Концепт», ТОВ «Київ-Енерго», ТОВ «Айрос.» за період з 01.01.2009 року по 30.10.2011року.

В ході відпрацювання контрагента ТОВ «НДІАКС «Екотех» встановлено, що ТОВ «Айрос.» зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією від 06.02.2009 року за №10701020000035871. Засновником, директором і головним бухгалтером Товариства значиться Блащук Т.М.

Під час проведення перевірки контрагента ТОВ «Айрос» виявлена відсутність будь-якої інформації про наявність у нього складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток, не заповненням даних в ряд. 7 «Амортизаційні відрахування»таких декларацій), що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно даних податкового розрахунку комунального податку за І-ий квартал 2010 року на Товаристві працює лише 1 особа.

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка Блащук Т.М. від 29.07.2010 року, встановлено, що приблизно два роки назад Блащук Т.М. було запропоновано стати директором та засновником якоїсь Київської фірми. За реєстрацію підприємства на своє ім'я вона повинна була б отримувати щомісячну плату у розмірі однієї тисячі гривень. Однак, від даної пропозиції Блащук Т.М. відмовилась, та відповідно ніяких реєстраційних документів вона не підписувала. При цьому Блащук Т.М. пояснила, що вона не має жодного відношення до підприємства ТОВ «Айрос», яким чином її особисті та паспортні дані стали відомі стороннім особам їй не відомо.

Відповідно до постанови слідчого ОВС СВПМ ДПА в Донецькій області Саєнко М.О. від 19.10.2011 року, щодо призначення позапланової документальної перевірки ТОВ НДІАКС «ЕКОТЕХ», встановлено, що в проваджені ОВС СВПМ ДПА у Донецькій області знаходяться матеріали кримінальної справи № 75-11-05-147/3, порушеної за фактом фіктивного підприємництва (в тому числі створення ТОВ «Айрос»), за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі -КК України).

Як встановлено в ході проведення досудового слідства, невстановлені особи використовуючи реквізити підприємства ТОВ «Айрос», маючи на меті отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, що працюють у сфері «тіньової економіки»в період 2010 року надавали послуги з переказу грошових коштів із безготівкової в готівкову форму. Одним із таких суб'єктів підприємницької діяльності, які користувались послугами СПД з ознаками «фіктивності»для незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, було ТОВ НДІАКС «ЕКОТЕХ».

На підставі вище викладеного, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийшло до висновків, щодо відсутності у ТОВ «Айрос» наміру на створення правових наслідків за угодами, укладеними з контрагентами-покупцями, які обумовлювалися цими правочинами, а тому договори від 05.10.2010 року за № 05/10/10, від 02.11.2010року за № 02/11/10, від 09.12.2010 року за № 09/12/10, від 14.12.2010року за № 14/12/10, від 05.01.2011 року за № 05/01/11 та від 11.02.2011 року за № 11/02/11, укладені між ТОВ «НДІАКС «Екотех» і ТОВ «Айрос» є нікчемними і носять фіктивний характер.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з жовтня 2010 року по лютий 2011 року між ТОВ «НДІАКС «Екотех» (Замовник), в особі директора Суслова В.Ю., та ТОВ «Айрос» (Виконавець), в особі директора Блащук Т.М., укладено ряд договорів щодо надання послуг, а саме: договір від 05.10.2010 року за № 05/10/10 щодо надання послуг з комплексного обслуговування офісної техніки та локальної мережі, договір від 02.11.2010 року за № 02/11/10 щодо надання послуг за темою «Розробка вимог до захисту інформації розподіленій АС на базі S NOTES» згідно з Технічними вимогами, договір від 09.12.2010 року за № 09/12/10 щодо виконання робіт (надання послуг) з доопрацювання спеціального програмного забезпечення WEB - доступу до електронного каталогу предметів постачання Інформаційної системи кодифікації, каталогізації та ідентифікації предметів постачання, договір від 14.12.2010 року за № 14/12/10 щодо надання послуг з впровадження, адаптування та супроводження конфігурації бухгалтерської програми «ІС Бухгалтерія», договір від 05.01.2011 року за № 05/01/11 щодо надання послуг у сфері інформатизації (послуги з розробки переліку загроз інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі та організаційних заходів протидії) та договір від 11.02.2011 року за № 11/02/11 щодо надання послуг з розроблення баз даних.

На виконання умов зазначених Договорів ТОВ «Айрос» оформлені: 1) акти приймання-передачі виконаних послуг від 27.12.2010 року № 1 на суму 15 000, 00 грн. (з ПДВ), від 20.12.2010року за № 1, від 20.12.2010 року за № 1 на суму 60 000, 00 грн. (з ПДВ), від 21.12.2010року за № 1 на суму 5 100, 00 грн. (з ПДВ), від 05.01.2011 року за № 1 на суму 45 000, 00 грн. (без ПДВ), від 21.03.2011року за № 1 на суму 32 000, 00 грн. (без ПДВ); 2) податкові накладні від 27.12.2010 року № 12274 на суму 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 500, 00 грн.), від 20.12.2010 року за № 12202 на суму 75 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -12 500, 00 грн.), від 20.12.2010 року за № 12201 на суму 60 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -10 000, 00 грн.), від 21.12.2010 року за № 12212 на суму 5 100, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -850, 00 грн.).

Так, за результатами дослідження всіх первинних документів, судом першої інстанції було встановлено, що вони не підтверджують факти реального надання ТОВ «Айрос» послуг з комплексного обслуговування офісної техніки і локальної мережі позивача та інших послуг на користь ТОВ «НДІАКС «Екотех», оскільки останнім не були надані документи, в яких зафіксовано дні відвідування працівниками Виконавця (або найманими особами) офісних приміщень Замовника, передачі-прийняття матеріальних носіїв з текстами програм для виконання робіт, внутрішньо-розпорядчих документів Товариства про призначення конкретних осіб відповідальних за виконання та приймання робіт (послуг).

Колегія суддів погоджується із зазначеним вище висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними документами та їх зв'язок з його господарською діяльністю, віднесення їх до валових витрат, а сум податку на додану вартість з вартості таких послуг - до податкового кредиту, є безпідставним. Тому суд дійшов висновку про правомірність зняття податковим органом позивачу валових витрат, податкового кредиту та донарахування йому відповідних сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих комп'ютерних систем «Екотех» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.01.2012 року №0000012307, №0000022307 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Беспалов О.О.

Повний текст ухвали виготовлено 04 березня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.