Постанова

від 07.03.2013 по справі 2а-18049/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року 15:26 № 2а-18049/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Бірковської І.С., Кононюк С.Т.,

від відповідача: Пащенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Роса» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0004092220, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство «Роса» (далі - позивач, ПП «Роса») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0004092220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 07.03.2013 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Білдальянс», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Білдальянс», яке на момент здійснення даних господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Крім того, позивач посилався на те, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне виконання робіт та подальше використання результатів робіт в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за вказаними операціями є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Позивач зазначав, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому він не може нести відповідальність за можливе невиконання податкових зобов'язань постачальником контрагента позивача.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної із ТОВ «Білдальянс», позивач вважає безпідставними, оскільки рішення суду про визнання недійсним цього правочину не приймалось, а податковий орган не має повноважень визнавати угоди недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 156 132,33 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716), правочин з яким є нікчемним, оскільки фактично господарських операцій з виконання робіт не відбувалося, що свідчить про протиправність такого правочину, укладеного з метою зменшення позивачем обсягу податкових зобов'язань.

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) від 27.04.2012 року №228/22-3/36857716 в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за період березень 2010 року - лютий 2012 року, складеного Броварською ОДПІ ДПС, в якому вказується про те, що відносини ТОВ «Білдальянс» з його контрагентом - ТОВ «Ідеал Проф» мають ознаки фіктивності, у ТОВ «Білдальянс» відсутня матеріально-технічна база та трудові ресурси для виконання господарської діяльності, а в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Білдальянс».

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що позивачем було укладено договір з ТОВ «Білдальянс» без мети реального настання правових наслідків, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ПП «Роса» (код ЄДРПОУ 21521174) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.09.1993 року.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 08.10.1993 року, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 18.01.2002 №37024861, індивідуальний податковий номер 215211726094.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 26.07.2012 року по 08.08.2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Роса» (код ЄДРПОУ 21521174) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) за червень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 08.08.2012 №244/1/22-20-21521174 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - том І, а.с.11-23.

20 серпня 2012 року ПП «Роса» подало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС заперечення до акту перевірки від 20.08.2012 року №15991/10.

28 серпня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надала відповідь на заперечення до акту перевірки №6679/10/22-20-07, в якій вказано, що висновки акту перевірки від 08.08.2012 №244/1/22-20-21521174 залишаються без змін, а заперечення - без задоволення (том І, а.с.24-31).

31 серпня 2012 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004092220, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 156 133,33 грн., з яких 156 132,33 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том І, а.с.34).

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення (скарга від 14.09.2012 р. №39, том І, а.с.36-42, скарга від 29.11.2012 р. №56, том І, а.с.49-55) Державна податкова служба в місті Києві та Державна податкова служба України рішеннями від 13.11.2012 року №7473/10/12-114 (том І, а.с.43-48) та від 19.12.2012 року №7387/0/61-12/10-2115 (том І, а.с.56-59), відповідно, скарги позивача залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит за червень 2011 року у розмірі 156 132,22 за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716).

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Білдальянс».

На підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за період березень 2010 року - лютий 2012 року» від 27.04.2012 року №228/22-3/36857716, складений Броварською ОДПІ ДПС, в якому зазначається, зокрема, про таке:

- зустрічну звірку провести неможливо, у зв'язку з тим, що станом на 26.04.2012 року ТОВ «Білдальянс» має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- від ВПМ Броварської ОДПІ надійшла доповідна записка від 09.04.2012 року №197/7/26-34 з висновком щодо наявності знак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах ТОВ «Білдальянс» з ТОВ «Ідеал Проф» за період липень-грудень 2010 року, січень-липень 2011 року на загальну суму ПДВ - 4 485 817 грн.;

- у зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання у ТОВ «Білдальянс»;

- на підприємстві - ТОВ «Білдальянс» працює 1 особа;

- директор та головний бухгалтер ТОВ «Ідеал Проф» - ОСОБА_4 надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, діяльністю ТОВ «Ідеал Проф» не займався і про це йому не відомо.

Враховуючи викладене відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Білдальянс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про, те що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Білдальянс» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

За таких обставин відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Роса» вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 156 132,33 грн. за червень 2011 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на вказану суму.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ПП «Роса» (Замовник) та ТОВ «Білдальянс» (Підрядник) були укладені наступні угоди:

- договір від 02.06.2011 року №020611 (том І, а.с.68), за умовами якого Замовник доручив Підряднику виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Будівництво адміністративного будинку державного центру зайнятості по вул. Астраханській, 9-17 у Дніпровському районі міста Києва - фізкультурно-оздоровчий комплекс з басейном» (пункт 1.1.). Вартість робіт за даним договором визначається сукупністю підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (пункт 2.1.). Згідно умов Договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування Замовником коштів на розрахункові рахунки Підрядника на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписаних Сторонами (пункт 2.3);

- договір від 15.06.2011 року №150611 (том І, а.с.69), за умовами якого Замовник доручив Підряднику виконати будівельно-монтажні роботи гуртожитку по вул. Лейпцігській, 16 в Печерському районі міста Києва (пункт 1.1.). Вартість робіт за даним договором визначається сукупністю підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (пункт 2.1.). Згідно умов Договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування Замовником коштів на розрахункові рахунки Підрядника на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписаних Сторонами (пункт 2.3).

На підставі укладених договорів Підрядником було виконано будівельно-монтажні роботи на об'єктах: «Адміністративний будинок державного центру зайнятості по вул. Астраханській, 9-17 у Дніпровському районі міста Києва - фізкультурно-оздоровчий комплекс з басейном» та «Гуртожиток по вул. Лейпцігській, 16 в Печерському районі міста Києва».

Виконання робіт на підставі вищевказаних договорів було оформлено шляхом підписання актів виконаних робіт : №1 за червень 2011 року по договору від 02.06.2011 року №020611, №1 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №2 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №3 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №4 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №5 за червень 2011 року по договору 15.06.2011 року №150611, №6 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №7 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №8 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №9 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611 (том І, а.с.71-130).

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Білдальянс» було виписано на користь ПП «Роса» податкові накладні на загальну суму 936 794,00 грн., в тому числі ПДВ - 156 132,33 грн., а саме: №9 від 16.06.2011 на загальну суму 250 295,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 715,83 грн., №23 від 25.06.2011 на загальну суму 465 330,00 грн., в т.ч. ПДВ - 77 555,00 грн., №35 від 30.06.2011 на загальну суму 221 169,00 грн., в т.ч. ПДВ - 36 861,50 грн.

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року (том І, а.с.134-139), а сума ПДВ за зазначеними податковими накладними у розмірі 156 132,33 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ червень 2011 року (том І, а.с.150-153) та відображена в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаної податкової декларації (том І, а.с.154).

На підставі наданих ТОВ «Білдальянс» довідок про вартість будівельних робіт за червень 2011 року (а.с.26) позивачем була здійснена оплата за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Білдальянс», що підтверджується платіжними дорученнями (том І, а.с.140-145).

Правомірність формування податкового кредиту за наслідками вищевказаних господарських операцій є предметом даного судового спору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України № 2755-111, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту14.1.181. 14 статті ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ПП «Роса» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року (том І, а.с.150-154) в складі податкового кредиту відобразив суму податку на додану вартість у розмірі 156 132,33 грн., яка сплачена ним, в зв'язку з придбанням (замовленням) робіт у ТОВ «Білдальянс».

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції .

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Білдальянс» (індивідуальний податковий номер 368577126591) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100271457 від 24.02.2010 року (том І, а.с.64).

На запит суду Броварською ОДПІ ДПС листом № 1985/10/18-3 від 01.03.2013 було надано рішення № 76 від 09.04.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до якого Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Білдальянс» як платника податку на додану вартість було анульоване 06 квітня 2012 року (том ІІ, а.с.85-86), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані у червні 2011 року.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Білдальянс» було чинним і вказаний суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Білдальянс» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Крім того, згідно наданої на запит суду декларації з податку на додану вартість ТОВ «Білдальянс» за червень 2011 року вбачається, що останнім у розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 ) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ПП «Роса» у загальному розмірі 156 132,33 грн. , що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за цей період (том І, а.с.95-97).

Отже, розбіжностей в додатках № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» ПП «Роса» та ТОВ «Білдальянс» судом не виявлено.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірної суми податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявні в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №849595 серія АБ від 13.02.2013 року (а.с.200-202) та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.02.2013 року №849450 серія АБ (том І, а.с.203-208) підтверджують, що ТОВ «Білдальянс» зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві адміністрацією 30.11.2009 року, станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що Броварською ОДПІ ДПС було встановлено відсутність ТОВ «Білдальянс» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

По-перше, як вбачається з вказаної вище довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про відсутність ТОВ «Білдальянс» за його місцезнаходженням було внесено 04.04.2012 року (запис № 13), тобто після здійснення господарських операцій з позивачем (том І, а.с. 208).

По-друге, на переконання суду, відсутність ТОВ «Білдальянс» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи довідок з Єдиного державного реєстру, ТОВ «Білдальянс» на момент проведення господарських операцій не було ліквідовано, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене.

Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність виконання договорів підряду між ПП «Роса» та ТОВ «Білдальянс», придбання (замовлення) таких робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Матеріали справи свідчать, що роботи, виконані ТОВ «Білдальянс», фактично замовлялися позивачем з метою виконання будівельних робіт за договорами, укладеними з замовниками - Київським національним університетом технології та дизайну та ПП «КФ «Будінвест Групп».

Так, згідно матеріалів справи, на підставі укладеного позивачем з Київським національним університетом технології та дизайну договору підряду №07/10-09 від 07.10.2009 року (том І, а.с.229-235) позивач зобов'язувався здійснити реконструкцію з розширення гуртожитку №7 по вулиці Лейпцігській, будинок 16, в Печерському районі міста Києва згідно проектно-кошторисної документації.

Також, згідно укладеного між позивачем (як Підрядником) та ПП «КФ «Будінвест Групп» (як Замовником) договору підряду №010611 від 01 червня 2011 року (том ІІ, а.с.43-46) позивач зобов'язувався виконати роботи з улаштування ростверку на об'єкті «Будівництво адміністративного будинку державного центру зайнятості по вул. Астраханській, 9-17 у Дніпровському районі міста Києва - фізкультурно-оздоровчий комплекс з басейном».

З метою належного виконанням зобов'язань перед замовниками позивачем був залучений субпідрядник - ТОВ «Білдальянс» для виконання частини обсягу замовлених за договорами робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядником і передані позивачу, в подальшому були передані замовникам. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (том ІІ, 49-52), актами огляду прихованих робіт (том ІІ, а.с.19-42, 59-72), журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (том ІІ, 1-18, 54-58), виписками по особовому рахунку ПП «Роса» (том ІІ, а.с.73-76).

За даними витягу серії АБ №849595 від 13.02.2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до основних видів діяльності ТОВ «Білдальянс» належать: «Будівництво інших споруд» (42.99), «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах» (71.12), «Неспеціалізована оптова торгівля» (46.90), «Консультування з питань комерційної діяльності й керування» (70.22), «Будівництво житлових і нежитлових будівель» (41.20) -том І, а.с.200-202.

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «Білдальянс» підтверджується ліцензією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, серії АВ №515306, термін дії якої з 25 травня 2010 року по 25 травня 2013 року (том І, а.с.65-67), що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності - виконання будівельних робіт.

Отже, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Білдальянс», що відноситься до його основних видів діяльності.

Враховуючи вказану обставину та вид діяльності позивача, з огляду на характер виконаних ТОВ «Білдальянс» робіт, а також інші надані позивачем документи, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «Білдальянс» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище роботи (їх результати) замовлялись позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку.

Також суд не погоджується із твердженням відповідача фіктивність правочинів з тих причин, що ТОВ «Білдальянс» не має адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ «Білдальянс» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугували лише дані податкової звітності контрагента (неможливість отримання Броварською ОДПІ ДПС розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності).

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку .

Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання робіт, що передані позивачу.

До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

З приводу доводів відповідача про обставини діяльності постачальника позивача у другому ланцюгу поставок - ТОВ «Ідеал Проф», директор якого ОСОБА_4 надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставами для зменшення заявлених позивачем сум податкового кредиту.

Як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції , вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Порушення контрагентом платника та/або його постачальниками вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що зі змісту Акту перевірки не вбачається дослідження реальності отримання позивачем результатів робіт від його безпосереднього постачальника (виконавця) - ТОВ «Білдальянс», рівно як і не наведено жодних фактів, які б свідчили про неможливість виконання таких операцій, а саме: незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Білдальянс» реально не здійснювалися через те, що за ланцюгом між попереднім контрагентом ТОВ «Білдальянс», зокрема, з ТОВ ««Ідеал Проф», господарські відносини визнані безтоварними, оскільки господарські відносини між учасниками попередніх ланцюгів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу господарських відносин платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів того, яким чином фіктивний характер діяльності ТОВ «Ідеал Проф» унеможливлює виконання ТОВ «Білдальянс» підрядних робіт на замовлення позивача .

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали підприємства у попередніх ланцюгах поставок, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

Висновки Броварської ОДПІ ДПС, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) за період березень 2010 року - лютий 2012 року» від 27.04.2012 року №228/22-3/36857716, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.2012 року №228/22-3/36857716 висновки щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Білдальянс» та його контрагентами, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі висновки не відповідають суті та визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Білдальянс», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання (замовлення) робіт для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Білдальянс» з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Білдальянс», суд дійшов висновку, що зміст зазначених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування суми сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому законом порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про нікчемність оподатковуваних угод та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Білдальянс».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ПП «Роса» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за червень 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняття ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0004092220, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 156 133,33 грн., є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «Роса» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані , шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 561,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14 січня 2013 року №1648 (том І, а.с.158).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 1 561,33 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 31 серпня 2012 року №0004092220.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Роса» судові витрати у розмірі 1 561,33 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна гривня 33 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 11 березня 2013 року.