Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-18049/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18049/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Роса» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0004092220,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач Приватне підприємство «Роса» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0004092220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби у період з 26.07.2012 року по 08.08.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Роса» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдальянс» за червень 2011 року за результатами якої складено акт від 08 серпня 2012 року №244/1/22-20-21521174.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 156 132,22 грн..

На підставі акту перевірки від 08 серпня 2012 року №244/1/22-20-21521174 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0004092220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 156 133,22 грн..

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдальянс» від 27.04.2012 року №228/22-3/36857716 в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за період березень 2010 року - лютий 2012 року, складеного Броварською ОДПІ ДПС, згідно якого відносини ТОВ «Білдальянс» з його контрагентом - ТОВ «Ідеал Проф» мають ознаки фіктивності, у ТОВ «Білдальянс» відсутня матеріально-технічна база та трудові ресурси для виконання господарської діяльності, а в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Білдальянс», внаслідок чого позивачем було укладено договір з ТОВ «Білдальянс» без мети реального настання правових наслідків.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Між позивачем та ТОВ «Білдальянс» укладено договір від 02.06.2011 року №020611 та договір від 15.06.2011 року, на підставі яких підрядником виконано будівельно-монтажні роботи на об'єктах: «Адміністративний будинок державного центру зайнятості по вул. Астраханській, 9-17 у Дніпровському районі міста Києва - фізкультурно-оздоровчий комплекс з басейном» та «Гуртожиток по вул. Лейпцігській, 16 в Печерському районі міста Києва».

Виконання робіт на підставі вищевказаних договорів оформлено шляхом підписання актів виконаних робіт: №1 за червень 2011 року по договору від 02.06.2011 року №020611, №1 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №2 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №3 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №4 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №5 за червень 2011 року по договору 15.06.2011 року №150611, №6 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №7 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №8 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611, №9 за червень 2011 року по договору від 15.06.2011 року №150611.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Білдальянс» виписано податкові накладні на загальну суму 936 794,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 156 132,33 грн., що відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року.

Податок на додану вартість 156 132,33 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2011 року.

Приватним підприємством «Роса» здійснена оплата за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Білдальянс», що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно з пп. 14.1.36. Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства щодо товарності господарських операцій позивача з контрагентом, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу.

Матеріали справи містять підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Згідно з п. 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, інших декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару (послуг).

Факт придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ «Білдальянс» підтверджено відповідними первинними документами, які оформлені належним чином відповідно до вимог ст.201 ПК України.

На момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Білдальянс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Білдальянс», а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковим органом не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2013 року №0004092220.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.