Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-2874/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Справа № 49641/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області та заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом селянсько-фермерського господарства ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2010 року селянсько-фермерське господарство ОСОБА_1 (далі - СФГ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі - ДПІ) та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача:

№ 0000432301/0 від 27.07.2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 2 399 632,50 грн., з яких 1 599 755 грн. за основним платежем та 799 877,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000452301/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 24 633,66 грн., з яких 19 202,50 грн. за основним платежем та 5 431,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У ході судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та додатково просив визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ щодо документування в акті перевірки від 07.07.2010 року № 422/231/22172878 висновків про порушення СФГ вимог ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» та необхідність переходу на загальну систему оподаткування відповідно до ст. 7 вказаного Закону, а також нарахування та сплату всіх необхідних платежів і застосування до СФГ фінансових санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі № 2а-2874/10/0970 позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000432301/0 та № 0000452301/0 від 27.07.2010 року. У задоволенні решти позовних вимог СФГ відмовлено.

У поданих апеляційних скаргах відповідач ДПІ та заступника прокурора Івано-Франківської області просять зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову СФГ відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що у ході проведеної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлено актом № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року, ДПІ було встановлено, що СФГ у період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року було платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Сума доходу, одержана позивачем від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у відповідності до Розрахунку питомої ваги доходу (виручки) від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства склала: за 2008 рік - 186200 грн., за 2009 рік -148600 грн.

Однак, відповідно до поданих позивачем декларацій по ПДВ обсяги поставки продукції здійснювались за 2008 рік - на суму 12 780 648 грн., за 2009 рік - на суму 10 044 824 грн., за І квартал 2010 року - на суму 3 146 192 грн.

У зв'язку із тим, що питома вага доходу позивача від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у 2008 році була менша 75%, то з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» він був зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування і сплачувати податок на прибуток з 01.01.2009 року . Перевіркою правильності визначення податку на прибуток відповідно до представлених документів встановлено, що СФГ у 2009 році валові доходи від реалізації продукції (меляси) склали 10 044 816 грн., валові витрати - 10 006 256 грн. Оподаткований прибуток склав - 38 560 грн. У І кварталі 2010 року валові доходи від реалізації продукції (меляси) СФГ склали 3 146 192 грн., валові витрати - 3 107 942 грн. Оподаткований прибуток склав 38 250 грн.

У періоді, що підлягав перевірці, СФГ було на спеціальному режимі оподаткування по ПДВ. Обсяги реалізації меляси СФГ декларувало у «скороченій» декларації по ПДВ. Позивач самостійно протягом 2008-2010 років подавав до ДПІ податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку, в яких зазначав, що у його користуванні знаходиться 6 га ріллі. Згідно із статистичною звітністю, поданою позивачем до Рогатинського відділу статистики Івано-Франківської області, господарство засіяло на 6 га цукровий буряк та зібрало у 2008 році урожаю 152 т буряка та у 2009 році 271 т буряка. При цьому позивачем не було представлено до перевірки документів, які б свідчили про те, що реалізована ним продукція (меляса) є продуктом переробки власної сільськогосподарської продукції.

Крім того, окружним адміністративним судом безпідставно не взято до уваги доводи ДПІ про те, що СФГ не могло вирощувати таку кількість цукрового буряка, яка необхідна для виготовлення меляси, обсяги реалізації від якої господарство задекларувало у скороченій декларації, з огляду на відсутність достатньої кількості земельних ресурсів, техніки, транспорту, трудових ресурсів, а отже реалізована господарством меляса є придбаною і обсяги її реалізації СФГ зобов'язано було декларувати у відповідних місяцях в загальній декларації по ПДВ.

Одночасно перевіркою встановлено, що у періоді, що підлягав перевірці, позивач здійснював закупівлю меляси на цукрових заводах і реалізовував її на Ковалівський та Гніздичівський спиртозаводи та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а обсяги реалізації декларував, як власну продукцію, перероблену з сировини власного виробництва.

При цьому апелянта акцентують увагу апеляційного суду на тому, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки матеріалам зустрічних перевірок контрагентів СФГ, якими підтверджено обсяги поставок та їх суми.

Позивачем апеляційному суду були подані письмові заперечення на апеляційні скарги, у яких СФГ просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з грубого порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом №327 від 10.08.2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок № 327), невідповідності висновків працівників відповідача фактичним обставинам справи, а відтак неправомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Представники апелянтів у ході апеляційного розгляду підтримали подані апеляційні скарги у повному обсязі, просили їх задовольнити шляхом скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову СФГ у повному обсязі.

Представники позивача вимоги апелянтів у судовому засіданні апеляційного суду заперечили, вважали їх безпідставними з підстав, викладених у письмових запереченнях на апеляційні скарги, і просили залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційних скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов СФГ, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі акту перевірки № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року ДПІ 27.07.2010 року було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000432301/0 та № 0000452301/0 з покликанням на порушення СФГ пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п. 8-1.1 та п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) та п.3.1 ст. 3, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334).

При цьому суд погодився із твердженням позивача щодо безпідставного включення відповідачем повного обсягу реалізованої СФГ сільськогосподарської продукції до складу продукції невласного виробництва, оскільки відповідач не досліджував обсяги продукції власного сільськогосподарського виробництва позивача у 2007 році, внаслідок чого відповідачем не враховано той факт, що у першій половині 2008 року позивачем реалізовувалась продукція з урожаю 2007 року.

Посадовими особами ДПІ, на думку суду першої інстанції, підчас проведення перевірки СФГ було допущено порушення п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та неправильно визначено період перебування позивача на спеціальному режимі оподаткування податку на додану вартість, питому вагу вартості сільськогосподарських товарів за відповідні періоди та відповідно, суми штрафних (фінансових) санкцій та донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів).

Основною підставою для донарахування податкового зобов'язання з ПДВ є твердження податкового органу про те, що переважна частина реалізованої платником сільськогосподарської продукції є продукція не його виробництва, а тому підлягала декларуванню у загальній декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що таке твердження є лише припущенням податкового органу, оскільки акт перевірки № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року складено з порушеннями п. 1.7, п. 2.3.2, п. 2.3.4 Порядку № 327. Окрім того, при складанні вказаного акту перевірки ДПІ в п. 3.1. аркуша 5 у наведених розрахунках податку на прибуток за ІІІ - ІV квартал 2009 року допущено невідповідність зазначених та використаних відповідачем при донарахуванні податку на прибуток за 2009 рік цифрових даних, які також лягли в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000452301/0 від 27.07.2010 року.

Окрім того, судом також було враховано те, що відповідачем не досліджувався факт наявності на зберіганні у позивача сільськогосподарської продукції, яка була зібрана ним у попередній рік та реалізована під час періоду, який підлягав перевірці та не спростовано відповідні покликання позивача.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що при визначенні обсягів реалізованої позивачем сільськогосподарської продукції та проведенні розрахунків донарахувань податкового зобов'язання податковий орган керувався даними зустрічних перевірок без повної перевірки фактичних обставин за первинною документацією, як того вимагає Порядок № 327.

Додатково суд першої інстанції звертає увагу на порушення контролюючим органом приписів п. 4.2 та п. 4.5. Порядку № 327 при складанні та реєстрації акту перевірки.

Виходячи з викладеного суд прийшов до висновку про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000432301/0 та № 0000452301/0 від 27.07.2010 року були прийняті податковим органом необґрунтовано та протиправно, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, оскільки факти, викладені в акті перевірки, вимагають подальшої реалізації шляхом прийняття відповідних рішень, то відображення в актах податковим органом відповідних висновків не тягнуть юридичних наслідків, а отже не порушують прав та законних інтересів позивача. Тому у задоволенні решти позовних вимог СФГ слід відмовити.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у поданих апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, СФГ у період, що підлягав перевірці, було платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість.

Під час проведення планової виїзної перевірки дотримання СФГ вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлено актом № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року, контролюючим органом було зроблено висновок про порушення позивачем п. 10.1 ст. 10 та п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 9640 грн. та у першому кварталі 2010 року в сумі 9562,50 грн.

Окрім того, відповідачем було зроблено висновок про порушення СФГ п. 8-1.1 та 8-1.6 ст. 8-1, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ, який справляється в дохід державного бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1599755 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ 27.07.2010 року було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0000432301/0 та № 0000452301/0.

Вказані податкові-повідомлення рішення ґрунтувалися на зробленому у ході проведеної перевірки контролюючим органом висновку про те, що питома вага доходу позивача від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у 2008 році була менша 75%, а відтак з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», він був зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування і сплачувати податок на прибуток з 01.01.2009 року.

Окрім того, у періоді, що підлягав перевірці, СФГ було на спеціальному режимі оподаткування по ПДВ. Обсяги реалізації меляси СФГ декларувало у «скороченій» декларації по ПДВ, однак позивачем не було представлено до перевірки документів, які б свідчили про те, що реалізована ним продукція (меляса) є продуктом переробки власної сільськогосподарської продукції. У періоді, що підлягав перевірці, позивач здійснював закупівлю меляси на цукрових заводах і реалізовував її на Ковалівський та Гніздичівський спиртові заводи та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а обсяги реалізації декларував, як власну продукцію, перероблену з сировини власного виробництва.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що сума доходу, одержана СФГ від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у відповідності до Розрахунку питомої ваги доходу (виручки) від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства склала: за 2008 рік - 186200 грн., за 2009 рік -148600 грн. Однак, відповідно до поданих позивачем декларацій по ПДВ обсяги поставки продукції здійснювались за 2008 рік - на суму 12 780 648 грн., за 2009 рік - на суму 10 044 824 грн., за І квартал 2010 року - на суму 3 146 192 грн. Вказану розбіжність у ході апеляційного розгляду представники позивача пояснити не змогли, що свідчить про наявність у діях СФГ певних порушень вимог бухгалтерського та податкового обліку.

Разом із тим, згідно із приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу України» податкові органи державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів.

У ході апеляційного розгляду представники ДПІ не змогли спростувати тверджень позивача про те, що у ході проведеної перевірки не досліджувався обсяги продукції власного сільськогосподарського виробництва позивача у 2007 році, а отже неспростованим залишилося твердження СФГ про те, що у першій половині 2008 року позивачем реалізовувалась продукція з урожаю 2007 року.

Окрім того, залишилися неспростованими твердження представників позивача про те, що акт перевірки № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року було складено з порушенням вимог п. 1.7, п. 2.3.2, п. 2.3.4 Порядку № 327, а при складанні акту перевірки в п. 3.1. аркуша 5 у наведених розрахунках податку на прибуток за ІІІ - ІV квартал 2009 року було допущено невідповідність зазначених та використаних ДПІ при донарахуванні податку на прибуток за 2009 рік цифрових даних, які лягли в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000452301/0 від 27.07.2010 року.

Одночасно у ході апеляційного розгляду апелянтами не було спростовано висновку суду першої інстанції про те, що при визначенні обсягів реалізованої позивачем сільськогосподарської продукції та проведенні розрахунків донарахувань податкового зобов'язання податковий орган керувався даними зустрічних перевірок без повної перевірки фактичних обставин за первинною документацією, як того вимагає Порядок № 327.

Як свідчать матеріали справи, працівниками контролюючого органу у акті перевірки № 422/231/НОМЕР_1 від 07.07.2010 року не наведено відповідних первинних (чи інших) документів, на підставі яких було здійснено донарахування податкових зобов'язань.

У письмових запереченнях на апеляційні скарги представниками СФГ наведено численні випадки невідповідності даних додатків № 7 «Аналіз фінансово-господарської діяльності СФГ ОСОБА_1 та № 10 «Реєстр суб'єктів господарювання, з якими СФГ ОСОБА_1 перебувало у господарських відносинах» до акту перевірки від 07.07.2010 року № 422/231/НОМЕР_1.

При цьому у ході апеляційного розгляду представник ДПІ на пропозицію суду надати детальний розрахунок податкових зобов'язань, визначених оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями № 0000432301/0 та № 0000452301/0 від 27.07.2010 року, ствердив суду, що у ході проведення такого розрахунку підтвердити зазначені у них суми не вдасться.

Окрім того, на пропозицію суду апеляційної інстанції про призначення судово-економічної експертизи представник ДПІ таку можливість заперечив.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у ході апеляційного розгляду відповідачем не було належним чином обґрунтовано правомірність визначення СФГ податкового зобов'язання з ПДВ на суму 2 399 632,50 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000432301/0 від 27.07.2010 року, а також податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 24 633,66 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000452301/0 від 27.07.2010 року. Відтак слід погодитися із твердженнями суду першої інстанції про те, що відповідні висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних обставинах справи.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, доводи апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному судовому рішенні і з урахуванням приписів ч. 2 ст. 71 КАС України щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову про визнання їх протиправними, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість оспорюваних СФГ податкових повідомлень-рішень № 0000432301/0 та № 0000452301/0 від 27.07.2010 року, а відтак про безпідставність вимог апелянтів щодо скасування постанови суду першої інстанції, що не позбавляє контролюючий орган відреагувати на виявлені у ході проведеної перевірки порушення податкового законодавства СФГ у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційні скарги державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області та заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі № 2а-2874/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 07 березня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба