cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/61255/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року
у справі №2а-4567/10/1770
до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі -ДПІ у м.Рівне)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Рівне №000442344/0/23-318 від 08.06.2010р., №000442344/1/23-318 від 06.07.2010р., №000442344/2/23-318 від 16.09.2010р.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2011р., позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»за вересень, жовтень, листопад 2009р., та січень 2010р., про що складено акт від 26.05.2010р. № 690/548/23-300/03567150.
Висновками перевірки вказано, що позивачем було порушено п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.4 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 99064грн. за вересень 2009р., в сумі 289083,42грн. - за жовтень 2009р., в сумі 220534,61грн. - за листопад 2009р., в сумі 434238,34грн. - за січень 2010р.
За наслідками проведеної перевірки та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.06.2010р. №000442344/0/23-318, від 06.07.2010р. №000442344/1/23-318 та від 16.09.2010р. №000442344/2/23-318, за якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2008р., в якій у рядку 26 задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 680120,00грн. Відповідно до додатку 5 до податкової декларації, до складу податкового кредиту в серпні 2009р. включено податок на додану вартість по операціях з ПП «Авантіс»(іпн 323089526556) в сумі 28548,77грн., ТОВ «Ойл Карт Центр»(іпн 331704603177) в сумі 33645,66грн., ТОВ «Транснафтатрейд» (іпн 348675326504) в сумі 47535,37грн., ТОВ «Рено Тракс Україна»(іпн 352751326544) в сумі 69189,49грн.
Згідно з поданої ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»до ДПІ у м. Рівне податкової декларації з ПДВ за вересень 2009р. (вх. №9001537708 від 20.10.2009р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 99064грн.
За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування за вересень 2009р., про що складено довідку від 24.12.2009р. №1714/1168/23-300/03567150, не підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2009р. бюджетне відшкодування в сумі 99064,00грн. по основних постачальниках, що пов'язано з відсутністю відповідей від інших ДПІ на направлені запити.
Податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009р. (вх.№9002014751 від 20.11.2009р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 291517грн.
Проте, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування за жовтень 2009р., про що свідчить довідка від 24.12.2009р. №1714/1168/23-300/03567150, не підтверджено заявлене бюджетне відшкодування в сумі 291517грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на направлені до інших ДПІ запити на проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках.
Згідно з поданою ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009р. (вх. №02334527 від 21.12.2009р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 306813грн.
За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування за листопад 2009р., про що складена довідка від 18.02.2010р. №181/134/23-300/03567150, ДПІ у м. Рівне не підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування в сумі 305977,25грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на направлені до інших ДПІ запити на проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках.
Згідно з поданою ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за січень 2010р. (вх. №9000416883 від 22.02.2010р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 459943грн.
За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс»з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування за січень 2010р, про що складено довідку від 19.04.2010р. №506/404/23-300/03567150, не підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування в сумі 434238,34грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на направлені до інших ДПІ на проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках.
Отже, підставою для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування податковий орган вказав на відсутність підтвердження за даними Системи співставлення податкових зобов'язань на рівні ДПА України.
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» , в редакції на час правовідносин та дії договору №410/95, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Крім того, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону обумовлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
- у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону).
Посилання відповідача на програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», яка встановила розбіжності між даними декларацій позивача та контранетів: ПП «Авантис», ПП «Будспоживнафтопереробка», ТОВ «Ойл Карт Центр», ТОВ «Рено Тракс Україна», ТОВ «Транснафтатрейд», ТОВ «Ойл Трейдінг»не є належним доказом на підтвердження заперечень позивача з огляду на таке.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.
Між тим, в ході судового розгляду справи судом, з метою перевірки правильності формування позивачем податкового кредиту звітних (податкових) періодів: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року, та заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, досліджено первинні бухгалтерські та податкові документи, копії яких позивачем надано до справи, оригінали пред'явлено для огляду.
Судами встановлено, що по господарських операціях з вищевказаними контрагентами позивачем до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість згідно податкових накладних, відображених в додатку 5 декларацій з ПДВ відповідних звітних податкових періодів. Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 відповідачем не заперечується. Оплата позивачем вартості поставленого пального, з включенням в ціну товару податку на додану вартість, проведена відповідним чином, а фактична поставка палива позивачеві підтверджується видатковими накладними.
При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, всі вказані контрагенти в установленому порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне -залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2013 |
Оприлюднено | 14.03.2013 |
Номер документу | 29900044 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні